Suchergebnisse

In this paper we study the human loses of the American continent in wars, military conflicts, riots, and political terrorism. By population losses from political terrorism we mean the loss of a population as a result of the terror of dictatorial regimes, and terrorist attacks which have a political or ethnic basis. The mentioned types of human losses were studied for the period 2001 - 2020. The losses of the countries of the American continent for the period 2001 - 2016 had been analyzed in previous publications. Therefore, the proposed article extends the results of our previous research for the period 2017 - 2020. At the same time, we study the migration processes on the American continent, which were caused wars and military conflicts that took place in the continent over the studied period of time. The issues explored in the publication are also relevant, because a large amount of statistical information is scattered across various Internet resources and needs detailed analysis and systematization. The purpose of the publication is to study human losses for the period 2017 - 2020, and to summarize the estimate numbers of the population losses of the continent for the period 2001 - 2020. The aims of the publication are: 1. Clarification of American continent population losses in wars, conflicts, and other types of political violence for the period 2001 - 2016; 2. Establishment of population losses in the Americas in wars, conflicts, and other types of political violence during 2017-2020; 3. Study of migration processes on the American continent as a result of political disturbances that have taken place in the states of the continent. A lot of attention is given to the migration policies of US and Canadian governments. The relevant conclusions are substantiated by statistical data. The results obtained in the proposed publication can be refined by further research ; У публікації вивчаються людські втрати країн Американського континенту у війнах, військових конфліктах, у результаті масових заворушень та від політичного тероризму. Під втратами населення від політичного тероризму розуміються втрати у результаті терору диктаторських режимів та терористичних атак, які мають політичне або етнічне підґрунтя. Досліджуються міграційні процеси на Американському континенті як наслідок воєн та військових конфліктів, які проходили у країнах за досліджуваний період часу. Проблематика статті є актуальною також з огляду на те, що велика кількість статистичної інформації розпорошена по різноманітних Інтернет – ресурсах і потребує детального аналізу та систематизації

Стаття присвячена дослідженню лексико-семантичних репрезентацій етнічної толерантності у сучасному американському президентському дискурсі ; Етнічна толерантність як цінність та норма міжкультурної взаємодії в американському президентському дискурсі про-являється через неупередженість оцінки, прийняття різних світоглядів, віросповідань й культур, усвідомлення рівності прав та дотримання демократичних свобод. Виділено та схарактеризовано лексико-семантичні групи: «культура чужого», «співробітни-цтво», «ставлення до чужого», «право на незалежність», що репрезентують етнічну толерантність у сучасному американсько-му президентському дискурсі. Встановлено семантичні та морфологічні особливості мовних засобів етнічної толерантності та ідентифіковано опозицію «свій – чужий» у контексті реалізації етнічної толерантності ; The paper focuses on the investigation of lexical-semantic features of ethnic tolerance representation in modern American presidential discourse. Linguistic studios interpret tolerance as a universal category that forms communication, affects its mechanisms and results. In this paper ethnic tolerance in American presidential discourse is defined as a compliance of the addresser and addressee of the presidential discourse with the ethical model of interethnic relations and popularization of this model that aims at society consolidation. Ethnic tolerance is manifested through an unbiased assessment, acceptance of different worldviews, faiths and cultures, awareness of equal rights and respect for democratic freedoms. The set of semantic components of the concept of tolerance in the English language is distinguished and four lexico-semantic groups representing ethnic tolerance in American presidential discourse: "culture of the alien", "cooperation", "attitude to the alien", "right to independence" are identified. These groups are singled out given the dominance of semantic components of tolerance which denote the object of tolerance, the form of relations with the object of tolerance, the attitude to the object of tolerance and the right of the object of tolerance. The verbal representation of ethnic tolerance in American presidential discourse is characterized by concategoricity, the use of plural first person pronouns and vocabulary with positive and negative connotation to emphasize positive intentions towards other states and nations. Taking into account the functional and stylistic components, the language means of ethnic tolerance are represented by political, legal and diplomatic terminology. The analysis of the lexico-semantic means that represent ethnic tolerance in modern American presidential discourse makes it possible to identify the basic value of this type of discourse and clarify the main features of the implementation of the ethnic tolerant behaviour.

The article is devoted to the overview of the main features of contemporary anti-Americanism with the special focus on its regional dimensions. This issue has theoretical and practical value: it is important for better understanding of the current developments in the sphere of international relations and world's attitudes towards American foreign policy. Comparatively to foreign researches – in Ukrainian political and historical studies anti-Americanism is not a popular issue. The research methodology within proposed article is mainly based on a comparative analysis. It is found that each country has its own specifics of the perception of the United States, which depends on history, relationship with the USA, traditions of political culture etc. There are also identified mutual features for the negative sentiments towards the USA in the different regions of the world. It is concluded that contemporary anti-Americanism can be qualified as a comprehensive (is interpreted by different scholars as ideology, philosophy, attitudes, tendency, outlook, etc.), a large-scale (covers all social levels, wide-spread due to mass-media), a universal (is present in rhetoric of right and left political forces), a global (can be found all over the globe, both among American allies as well as opponents), a wave-shaped (periods of rise and fall of the negative attitudes towards the USA are clearly determined by world public opinion polls), and a manipulative (is used by politicians and business to attract attention of the public, to explain fails in foreign or domestic policy, to mobilize voters, to advertize goods) phenomenon.

The article is devoted to the overview of the main features of contemporary anti-Americanism with the special focus on its regional dimensions. This issue has theoretical and practical value: it is important for better understanding of the current developments in the sphere of international relations and world's attitudes towards American foreign policy. Comparatively to foreign researches – in Ukrainian political and historical studies anti-Americanism is not a popular issue.The research methodology within proposed article is mainly based on a comparative analysis. It is found that each country has its own specifics of the perception of the United States, which depends on history, relationship with the USA, traditions of political culture etc. There are also identified mutual features for the negative sentiments towards the USA in the different regions of the world. It is concluded that contemporary anti-Americanism can be qualified as a comprehensive (is interpreted by different scholars as ideology, philosophy, attitudes, tendency, outlook, etc.), a large-scale (covers all social levels, wide-spread due to mass-media), a universal (is present in rhetoric of right and left political forces), a global (can be found all over the globe, both among American allies as well as opponents), a wave-shaped (periods of rise and fall of the negative attitudes towards the USA are clearly determined by world public opinion polls), and a manipulative (is used by politicians and business to attract attention of the public, to explain fails in foreign or domestic policy, to mobilize voters, to advertize goods) phenomenon. ; Статья посвящена обзору основных особенностей современного антиамериканизма с особым акцентом на его региональных измерениях. Этот вопрос имеет теоретическую и практическую ценность, так как он важен для лучшего понимания современных событий в сфере международных отношений и американской внешней политики. По сравнению с зарубежными исследованиями – в украинских политических и исторических студиях антиамериканизм не является распространенным объектом внимания ученых.Методология исследования в рамках предлагаемой статьи в основном базируется на сравнительном анализе. Установлено, что каждая страна имеет свою специфику восприятия Соединенных Штатов, что зависит от истории, отношений с США, традиций политической культуры и тому подобное. Также были обнаружены общие черты, лежащие в основе негативного восприятия США в различных регионах мира. Был сделан вывод о том, что современный антиамериканизм можно квалифицировать как феномен, имеющий комплексный (интерпретируется различными учеными как идеология, философия, взгляды, тенденция, мировоззрение и т. д.), масштабный (охватывает все социальные уровни, распространяемый через СМИ), универсальный (присутствует в риторике правых и левых политических сил), глобальный (наблюдается по всему миру, как среди американских союзников, так и оппонентов), волнообразный (периоды роста и уменьшения негативных настроений в отношении США четко прослеживаются по опросам мирового общественного мнения) и манипулятивный (используются политиками и бизнесом, чтобы привлечь внимание общественности, объяснить провалы во внешней или внутренней политике, мобилизовать избирателей, рекламировать товары) характер. ; Стаття присвячена огляду основних особливостей сучасного антиамериканізму, акцентуючи увагу на його регіональних вимірах. Це питання має теоретичну та практичну цінність: воно важливо для кращого розуміння сучасних подій у сфері міжнародних відносин та світового ставлення до американської зовнішньої політики. Порівняно із зарубіжними дослідженнями – в українських політичних та історичних студіях антиамериканізм не є поширеним об'єктом уваги вчених.Методологія дослідження в рамках запропонованої статті в основному базується на порівняльному аналізі. Встановлено, що кожна країна має свою специфіку сприйняття Сполучених Штатів, що залежить від історії, відносин із США, традицій політичної культури тощо. Також були виявлені спільні риси, що лежать в основні негативного сприйняття США у різних регіонах світу. Було зроблено висновок про те, що сучасний антиамериканізм можна кваліфікувати як феномен, що має комплексний (інтерпретується різними вченими як ідеологія, філософія, погляди, тенденція, світогляд тощо), масштабний (охоплює всі соціальні рівні, поширений через ЗМІ), універсальний (присутній у риториці правих і лівих політичних сил), глобальний (можна знайти по всьому світу, як серед американських союзників, так і опонентів), хвилеподібний (періоди зростання та зменшення негативних настроїв щодо США чітко простежуються опитуваннями світової громадської думки) і маніпулятивний (використовуються політиками і бізнесом, аби привернути увагу громадськості, пояснити провали у зовнішній чи внутрішній політиці, мобілізувати виборців, рекламувати товари) характер.

In this paper, an attempt is made to raise the question of the nature of modernity as such, with an understanding of the key development trends and the characteristics of political processes at the global and regional levels with a description of future risk issues. In the framework of the research vector, the insufficient study of the issue of the qualitative content of geopolitics was emphasized in connection with the completion of the US approval of neo-liberal hegemony and the corresponding reformatting of the world with the beginning of the introduction by the United States of America of a political and economic strategy for national development. It has been recorded that in the context of the implementation by other actors of world politics of the intentions of a new contouring of a multipolar world, a range of issues is being updated regarding the formatting of political and economic processes at the national-state level and awareness of the risks of the future, the search for ways to minimize them. Thus, the article analyzes the power of resource aspects of geopolitics, offers a vision of the nature and content of prospects, identifies risk zones in the context of the implementation of today's strategies in general terms and, in part, in relation to the countries of Latin America and the Caribbean. It is concluded that under the conditions of "fluid modernity" and the establishment of a multi-polarity of the world with centering of the poles based on resource understanding of modern infrastructural power, the nature of the transformation of the "poles of the world" is fleeting, that is, the process of struggle to expand zones of influence, "territories of responsibility" is being updated, the risks of conflict are growing, with a separate problem of the forms and extent of social conflict. In the Latin American context, in particular, the significance of the very definition, production and distribution of risks, awareness of its "level by conditional score of the scale of values" It is emphasized that the prospects for formatting the world and regional changes largely depend on the development of processes in the USA, the leader of the democratic world and world economy. ; Стаття присвячена дослідженню проблеми щастя та політики щастя в соціальних державах. Метою роботи є визначення ролі соціальної держави в формуванні суспільства щасливих людей та шляхів реалізації нею «політики щастя». Наукова новизна дослідження у визначенні можливості здійснювати політику щастя в умовах конкурентного суспільства. У дослідженні показано зростання інтересу до проблеми щастя як науковців, так і політиків. Відмічається міждисциплінарний підхід до вивчення проблеми щастя. Зазначено, що уявлення про шляхи формування соціально справедливого суспільства змінюються. Приділяється увага дискусії щодо максималізації щастя як мети уряду. Визначається суть соціальної держави, яка найбільш послідовно реалізує завдання створення гідних людини умов існування. Доведено значення свободи в забезпеченні щастя людини та необхідність надання державою соціального захисту від негативного впливу на суспільство економічної свободи, ринку. Рівень захисту громадян від ринку (рівень декоммодифікації) розглядається як один з критеріїв різних моделей соціальної держави. Аналізуються та оцінюються різні стратегії найкращого задоволення потреб суспільства та їх практичне застосування в різних країнах: традиційно ліва (підтримує державну гарантію задоволення людських потреб); традиційно права (задоволення потреб залежить від ринку); стратегії, що поєднують ознаки цих двох стратегій («гібридні»). Відмінність між країнами, які використовують «гібридні» стратегії, в тому чого більше – «ринку» чи «регулювання ринку задля задоволення потреб населення». Як приклад розглядається використання «гібридних» стратегій в Соціалістичній Федеративній Республіці Югославія, де існувала «економіка ринкового соціалізму». Визначається сумісність лібертаріанських ідей з проголошеною в Україні політикою щастя. Зроблено висновок, що реалізація прагнень сформувати суспільство щасливих людей в Україні залежить від побудови соціальної держави.

У статті систематизовано напрями діяльності канадських і американських асоціацій, які суттєво впливають на розвиток освіти дорослих. Виявлено, що «парасольковою» організацією в США є Американ­ська асоціація освіти дорослих і неперервної освіти, а в Канаді – Канадська асоціація з досліджень освіти дорослих, які беруть активну участь у розробці законодавчого, організаційного, змістового забезпечення системи освіти дорослих; суттєвий вплив на розвиток освіти дорослих у США і Канаді мають міжнародні організації, зокрема ЮНЕСКО та Міжнародна рада з освіти дорослих, які визначають тенденції та пріоритети розвитку, слугують орієнтиром у розробці національних стратегій розвитку освіти дорослих. ; The article deals with Canadian and American associations that influence the development of adult education in the United States of America and Canada. It is found out that the Association of Adult Education works in the United States of America and Canada. The United States of America has the full spectrum of associations that influence positively on adult education development. Comparative analysis provides us an opportunity to state the following. American Association of Adult Education, American Librarian Association, American Community of Study and Development, National Scientific Fund, National Educational Association, American Association of Adult Education, Adult Education Fund, Center of Liberal Adult Education, Association of Pensioners, National Association of Folk and Continuing Education influence considerably on adult education development in the United States of America. Association of Adult Education of Canada, Canadian Association for University and Continuing Education, Canadian Association for the Study of Adult Education, the International Council for Adult Education, National Film Board, Canadian Association of Directors of Extension University Education and Summer Schools provide adult education development in Canada.It was proved that "umbrella" organization in the USA is American Association of Adult and Continuous Education, and in Canada – Canadian Association for Adult Education Research, which take an active part in the development of legislative, organizational, financial provision of adult education system.It is shown that international organizations, in particular, UNESCO and the International Council on Adult Education, have a great influence on adult education development in the USA and Canada. These organizations emphasize the importance of adult education quality and the necessity to conduct international research in this field, professional training, and constant improvement of qualification of teachers of adults, monitoring and evaluation of educational results, determine trends and priorities of development, serve as an indicator in developing national strategies of adult education development.

The article analyzes the Chinese and American dreams and traces the differencebetween the ideal social needs of China and the United States of America. The aim of thearticle is to define a similar and distinct the "Chinese dream" and the "American dream"in the perception of the theoretical and scientific community. That is why the study ofthe concepts of the Chinese and American dreams is relevant and of considerable scientificvalue.The main methodological principles of the research are the analysis and comparison,which allowed determining the key parameters for the evaluation and selection of factorsinfluencing intercultural interaction and cooperation, holism and individualism of the"Chinese dream" with the "American dream".In addition, the historicism method was applied to consider the primary forms of the"Chinese dream" and the "American dream" and with which you can provide insight into thedifference between the ideal social needs of China and the United States.Conclusions. It is proved that the original form of the "Chinese dream" has come fromChina ideal society`s requirements and had a more secular character since the earliesttimes. The source of the "American dreams" was the "Eastern dream" and a puritan reformmovement to promote American political and social reforms.The "American Dream" is based on individualistic values such as personal prosperity,which appears via personal achievements, family happiness and material well-being. The"American dream" journey begins with political system, economic environment, culturaltolerance, etc. Moreover, on the basis of the intrinsic rights to liberty, equality and fraternity,Americans have specifically identified the right to the pursuit of happiness.The "Chinese dream" is more expressed in the rejuvenation of the Chinese nation, theprosperity and power of the country, etc., it is more comprehensive, while the "Americandream" is mostly realistic and material. ; В статье анализируется китайская мечта и американская мечта. Прослеживаетсяразница между идеальными социальными потребностями Китая и США. Цель статьизаключается в определении подобного и различного между «китайской мечтой»и «американской мечтой» в восприятии теоретических и академических научныхкругов. Именно поэтому исследование концептов китайской и американской мечтыявляется актуальным и имеет значительную научную ценность.Основными методологическими принципами в исследовании стали анализи сравнение, которые позволили определить ключевые параметры для оценки и отборфакторов, влияющих на межкультурное взаимодействие и сотрудничество, холизми индивидуализм «китайской мечты» с «американской мечтой».Кроме того, применен метод историзма для рассмотрения первичных форм«китайской мечты» и «американской мечты» и с помощью которого можно проследитьразницу между идеальными социальными потребностями Китая и США.Выводы. Доказано, что оригинальная форма «китайской мечты» с древнейшихвремен происходит от требований идеального общества в Китае и имеет более светскийхарактер. Источником «американской мечты» была «восточная мечта» и пуританскоереформаторское движение в продвижении американских политических и социальныхреформ.«Американская мечта» базируется на индивидуалистических ценностях какличное процветание, что проявляется в личных достижениях, семейном счастьеи материальном благополучии. Реализация «американской мечты» происходитв таких факторах как политическая система, экономическая среда, культурнаятолерантность и тому подобное. А на основе природных прав на свободу, равенствои братство, американцы особенно выделили право на поиски счастья.«Китайская мечта» больше проявляется в омоложении китайской нации,процветании и могуществе страны и т.д., она более всеобъемлющая, тогда как«американская мечта» является частью реалистичной и материальной. ; У статті аналізується китайська та американська мрії і прослідковується різниця між ідеальними соціальними потребами Китаю і США. Мета статті полягає у визначенні подібного та відмінного між «китайською мрією» і «американською мрією» у сприйнятті теоретичних і академічних наукових кіл. Саме тому дослідження концептів китайської та американської мрії є актуальним та має значну наукову цінність. Основними методологічними принципами у дослідженні стали аналіз та порівняння, які дозволили визначити ключові параметри для здійснення оцінки та відбір чинників, що впливають на міжкультурну взаємодію та співробітництво, холізм та індивідуалізм «китайської мрії» з «американською мрією». Крім того, застосовано метод історизму для розгляду первинних форм «китайської мрії» та «американської мрії» та за допомогою якого можна прослідкувати різницю між ідеальними соціальними потребами Китаю і США. Висновки. Доведено, що оригінальна форма «китайської мрії» з найдавніших часів походить від вимог ідеального суспільства в Китаї та має більш світський характер. Джерелом «американської мрії» була «східна мрія» та пуританський реформаторський рух в просуванні американських політичних і соціальних реформ. «Американська мрія» базується на індивідуалістичних цінностях таких як особисте процвітання, що проявляється в особистих досягненнях, сімейному щасті та матеріальному благополуччі. Реалізація «американської мрії» відбувається у таких факторах як політична система, економічне середовище, культурна толерантність тощо. А на основі природних прав на свободу, рівність і братерство, американці особливо виокремили право на пошуки щастя. «Китайська мрія» більше виявляється в омолодженні китайської нації, процвітанні та могутності країни тощо, вона більш всеосяжна, тоді як «американська мрія» є здебільшого реалістичною і матеріальною.

The article is devoted to the overview of the main features of contemporary anti-Americanism with the special focus on its regional dimensions. This issue has theoretical and practical value: it is important for better understanding of the current developments in the sphere of international relations and world's attitudes towards American foreign policy. Comparatively to foreign researches – in Ukrainian political and historical studies anti-Americanism is not a popular issue.The research methodology within proposed article is mainly based on a comparative analysis. It is found that each country has its own specifics of the perception of the United States, which depends on history, relationship with the USA, traditions of political culture etc. There are also identified mutual features for the negative sentiments towards the USA in the different regions of the world. It is concluded that contemporary anti-Americanism can be qualified as a comprehensive (is interpreted by different scholars as ideology, philosophy, attitudes, tendency, outlook, etc.), a large-scale (covers all social levels, wide-spread due to mass-media), a universal (is present in rhetoric of right and left political forces), a global (can be found all over the globe, both among American allies as well as opponents), a wave-shaped (periods of rise and fall of the negative attitudes towards the USA are clearly determined by world public opinion polls), and a manipulative (is used by politicians and business to attract attention of the public, to explain fails in foreign or domestic policy, to mobilize voters, to advertize goods) phenomenon. ; Статья посвящена обзору основных особенностей современного антиамериканизма с особым акцентом на его региональных измерениях. Этот вопрос имеет теоретическую и практическую ценность, так как он важен для лучшего понимания современных событий в сфере международных отношений и американской внешней политики. По сравнению с зарубежными исследованиями – в украинских политических и исторических студиях антиамериканизм не является распространенным объектом внимания ученых.Методология исследования в рамках предлагаемой статьи в основном базируется на сравнительном анализе. Установлено, что каждая страна имеет свою специфику восприятия Соединенных Штатов, что зависит от истории, отношений с США, традиций политической культуры и тому подобное. Также были обнаружены общие черты, лежащие в основе негативного восприятия США в различных регионах мира. Был сделан вывод о том, что современный антиамериканизм можно квалифицировать как феномен, имеющий комплексный (интерпретируется различными учеными как идеология, философия, взгляды, тенденция, мировоззрение и т. д.), масштабный (охватывает все социальные уровни, распространяемый через СМИ), универсальный (присутствует в риторике правых и левых политических сил), глобальный (наблюдается по всему миру, как среди американских союзников, так и оппонентов), волнообразный (периоды роста и уменьшения негативных настроений в отношении США четко прослеживаются по опросам мирового общественного мнения) и манипулятивный (используются политиками и бизнесом, чтобы привлечь внимание общественности, объяснить провалы во внешней или внутренней политике, мобилизовать избирателей, рекламировать товары) характер. ; Стаття присвячена огляду основних особливостей сучасного антиамериканізму, акцентуючи увагу на його регіональних вимірах. Це питання має теоретичну та практичну цінність: воно важливо для кращого розуміння сучасних подій у сфері міжнародних відносин та світового ставлення до американської зовнішньої політики. Порівняно із зарубіжними дослідженнями – в українських політичних та історичних студіях антиамериканізм не є поширеним об'єктом уваги вчених.Методологія дослідження в рамках запропонованої статті в основному базується на порівняльному аналізі. Встановлено, що кожна країна має свою специфіку сприйняття Сполучених Штатів, що залежить від історії, відносин із США, традицій політичної культури тощо. Також були виявлені спільні риси, що лежать в основні негативного сприйняття США у різних регіонах світу. Було зроблено висновок про те, що сучасний антиамериканізм можна кваліфікувати як феномен, що має комплексний (інтерпретується різними вченими як ідеологія, філософія, погляди, тенденція, світогляд тощо), масштабний (охоплює всі соціальні рівні, поширений через ЗМІ), універсальний (присутній у риториці правих і лівих політичних сил), глобальний (можна знайти по всьому світу, як серед американських союзників, так і опонентів), хвилеподібний (періоди зростання та зменшення негативних настроїв щодо США чітко простежуються опитуваннями світової громадської думки) і маніпулятивний (використовуються політиками і бізнесом, аби привернути увагу громадськості, пояснити провали у зовнішній чи внутрішній політиці, мобілізувати виборців, рекламувати товари) характер.

У розвідці здійснено спробу окреслення основних напрямів реалізації приватної і громадської ініціативи в галузі вищої освіти країн Європи та Америки: фундування та підтримка недержавних вищих шкіл, організація та здійснення заходів, що сприяли популяризації та масовізації вищої освіти. Приділено увагу особливостям розповсюдження руху за демократизацію вищої освіти, втілення ідеї «розширення університету» – від Англії та США до інших європейських країн: ініціювання та читання публічних лекцій, створення повноцінних народних університетів, закладів інших типів. Доведено визначальну роль приватної та громадської ініціативи в розвитку вищої школи у вказаних просторових межах. Виокремлено специфіку розбудови недержавної вищої школи на території США та європейських країн на сучасному етапі. ; The article attempts to determine the main directions of the implementation of private and public initiatives in the field of higher education in Europe and America, which include: foundations and support of non-state universities, the organization and implementation of activities that promote the popularization and massization of higher education. The history of the formation of higher schools in the USA is shown – from the opening of Harvard College to the development of a network of higher education institutions. Initiatives that were crowned with success were highlighted (both from opening new institutions, and to carrying out further reforms). Attention is paid to the peculiarities of the expansion of the movement towards the democratization of higher education "University Expansion" in the second half of the 19th century, starting with England and the USA in other European countries. These are defined as the initiation and reading of public lectures, the creation of full-fledged public universities. The significance of the professors' heritage in the dissemination of this process is considered. The decisive role of private and public initiative in the development of higher education in the specified spatial limits is proved. The specifics of the development of non-governmental higher education in the United States (where since the beginning of its foundation higher education existed mainly as non-public) and European countries (where private and public initiative was aimed primarily to supporting public higher education and acted as its complement) are highlighted. The necessity of taking into account productive foreign experience in reforming the domestic education system, namely the use of alternative sources of financing, social partnership of higher educational institutions and business structures, and involving the public in the management of the industry, is argued.

У статті систематизовано напрями діяльності канадських і американських асоціацій, які суттєво впливають на розвиток освіти дорослих. Виявлено, що «парасольковою» організацією в США є Американ­ська асоціація освіти дорослих і неперервної освіти, а в Канаді – Канадська асоціація з досліджень освіти дорослих, які беруть активну участь у розробці законодавчого, організаційного, змістового забезпечення системи освіти дорослих; суттєвий вплив на розвиток освіти дорослих у США і Канаді мають міжнародні організації, зокрема ЮНЕСКО та Міжнародна рада з освіти дорослих, які визначають тенденції та пріоритети розвитку, слугують орієнтиром у розробці національних стратегій розвитку освіти дорослих. ; The article deals with Canadian and American associations that influence the development of adult education in the United States of America and Canada. It is found out that the Association of Adult Education works in the United States of America and Canada. The United States of America has the full spectrum of associations that influence positively on adult education development. Comparative analysis provides us an opportunity to state the following. American Association of Adult Education, American Librarian Association, American Community of Study and Development, National Scientific Fund, National Educational Association, American Association of Adult Education, Adult Education Fund, Center of Liberal Adult Education, Association of Pensioners, National Association of Folk and Continuing Education influence considerably on adult education development in the United States of America. Association of Adult Education of Canada, Canadian Association for University and Continuing Education, Canadian Association for the Study of Adult Education, the International Council for Adult Education, National Film Board, Canadian Association of Directors of Extension University Education and Summer Schools provide adult education development in Canada.It was proved that "umbrella" organization in the USA is American Association of Adult and Continuous Education, and in Canada – Canadian Association for Adult Education Research, which take an active part in the development of legislative, organizational, financial provision of adult education system.It is shown that international organizations, in particular, UNESCO and the International Council on Adult Education, have a great influence on adult education development in the USA and Canada. These organizations emphasize the importance of adult education quality and the necessity to conduct international research in this field, professional training, and constant improvement of qualification of teachers of adults, monitoring and evaluation of educational results, determine trends and priorities of development, serve as an indicator in developing national strategies of adult education development.

The article has analyzed the introduction of China with strategic partners to the region of the country of Latin America, Brazil, Argentina and Venezuela. The main strands of spirituality are embarrassed. The pragmatic piddhid and the independent political and ideological likelihood are irrelevant for the basic principles of the vidnosiny among the Powers. Arriving at the helm in 2000 of the Livikh Regions rockets in most of the Latin American Latin countries, moreover, having settled the Chinese expansion in the region. In China, there are two types of strategic partnerships in China, one of which is the main type of partnership, the first, China-SELAC forum, another type of all-embracing character, this is the kind of presence in Brazil. Since 2013, Latin America has taken advantage of the "One belt and one hat" strategy in Latin America has borrowed more than one from China's other priorities, and has called for significant investments in the region of the PRC before investing. Formu- lated business relations are the most prominent in China, China has lost its tactics, economic advantage over politics, the loss of business, China and Latin America is small in number.Especially Chinese-Brazilian vidnosin є tisne spіvrobіtnitstvo two krask in such bagatornіnіh formats, such as G 20, G-5 and BRICS. China before the arrival of J. Bolsonar, President of Brazil in 2019, having been a party to Brazil in the international arena, participating in a form of international order and new mechanisms in the global processes. Brazil will be indebted for the largest trading partner in the region, but the wiki will be reserved by the President of Brazil and I would like to talk about Brazil and Brazil. Vidnosini to China from Venezuela will rely on the following principles, as well as import to the Venezuelan nafti to China, leaving the remaining credit for the economic performance of Venezuela and N. Maduro. ; В статье проанализированы отношения Китая с стратегическими партнерами региона стран Латинской Америки, Бразилии, Аргентины и Венесуэлы. Определены основные направления сотрудничества. Базовыми принципами в отношениях между государствами остается прагматичный подход, независимо от политических и идеологических предпочтений. Приход к власти в 2000 годах «левых режимов» в большинстве стран Латинской Америки только усилил китайскую экспансию в регионе. Во внешней политике Китая в отношении стран Латинской выделяется два типа стратегического партнерства, первый тип на уровне ассоциации или союза, например, форум Китай-СЕLAC, второй тип имеет всеобъемлющий характер, такой тип отношений был установлен с Бразилией, Аргентиной и Венесуэлой. После принятия в 2013 году в Китае стратегии «Один пояс и один путь» Латинская Америка заняла ведущее место во внешнеполитических приоритетах Китая, что привело к вложению значительных инвестиций в регион со стороны КНР.В формировании отношений с любыми странами мира Китай применяет тактику, превалирования экономических интересов над политическими, углубление отношений между Китаем и странами Латинской Америки имели еще и идеологическую основу, яркий пример тому является Венесуэла. Особенностью китайско-бразильских отношений является тесное сотрудничество двух стран в таких многосторонних форматах, как G 20 G-5 и БРИКС. Китай до прихода Ж.Болсонару, президента Бразилии с 2019 года, был проводником интересов Бразилии на международной арене, продвижения ее участия в формировании международной повестки дня и создании новых механизмов глобального участия в мировых процессах. Бразилия остается крупнейшим торговым партнером в регионе, что вызывает беспокойство у нынешнего президента Бразилии, и подчеркивает возможном выходе Бразилии с БРИКС, введение ограничения и ввоза китайских товаров в Бразилию, в Аргентине реализуются крупнейшие энергетические проекты благодаря китайским инвестициям. Отношения Китая с Венесуэлой строятся на несколько иных принципах, ведь кроме импорта венесуэльской нефти в Китай, последняя выделяет значительные кредиты для поддержки экономики Венесуэлы и Н.Мадуро. ; В статі проаналізовано відносини Китаю з стратегічними партнерами регіону країн Латинської Америки, Бразилії, Аргентини та Венесуели. Окреслено основні напрямки співробітництва. Базовими принципами у відносинах між державами залишається прагматичний підхід, незалежно від політичних та ідеологічних уподобань. Прихід до влади у 2000 роках «лівих режимів» у більшості країн Латинської Америки лише посилив китайську експансію в регіоні. В зовнішній політиці Китаю щодо країн Латинської виділяється два типи стратегічного партнерства, перший тип на рівні асоціації чи союзу, наприклад, форум Китай-СЕLAC, другий тип має всеохоплюючий характер, такий тип відносин був встановлений з Бразилією, Аргентиною та Венесуелою. Після прийняття у 2013 році в Китаї стратегії «Один пояс і один шлях» Латинська Америка зайняла провідне місце у зовнішньополітичних пріоритетах Китаю, що призвело до вкладання значних інвестицій в регіон зі сторони КНР. У формуванні відносин з будь-якими країнами світу, Китай застосовує тактику, превалювання економічні інтересів над політичними, поглиблення відносин, між Китаєм та країнами Латинської Америки мали ще й ідеологічну основу, яскравий приклад тому являється Венесуела.Особливістю китайсько-бразильських відносин є тісне співробітництво двох країн в таких багатосторонніх форматах, як G 20, G-5 та БРІКС. Китай до приходу Ж.Болсонару, президента Бразилії з 2019 року, був провідником інтересів Бразилії на міжнародні арені, участі у формуванні міжнародного порядку денного та створенні нових механізмів глобальної участі в світових процесах. Бразилія залишається найбільшим торгівельним партнером в регіоні, що викликає занепокоєння у президента Бразилії та наголошує про можливий вихід Бразилії з БРІКС, введення обмеження та віз китайських товарів до Бразилії, в Аргентині реалізовуються найбільші енергетичні проекти завдяки китайським інвестиціям. Відносини Китаю з Венесуелою будуються на дещо інших принципах, адже окрім імпорту венесуельської нафти до Китаю, остання виділяє значні кредити для підтримки економіки Венесуели та Н. Мадуро.

The article has analyzed the introduction of China with strategic partners to the region of the country of Latin America, Brazil, Argentina and Venezuela. The main strands of spirituality are embarrassed. The pragmatic piddhid and the independent political and ideological likelihood are irrelevant for the basic principles of the vidnosiny among the Powers. Arriving at the helm in 2000 of the Livikh Regions rockets in most of the Latin American Latin countries, moreover, having settled the Chinese expansion in the region. In China, there are two types of strategic partnerships in China, one of which is the main type of partnership, the first, China-SELAC forum, another type of all-embracing character, this is the kind of presence in Brazil. Since 2013, Latin America has taken advantage of the "One belt and one hat" strategy in Latin America has borrowed more than one from China's other priorities, and has called for significant investments in the region of the PRC before investing. Formu- lated business relations are the most prominent in China, China has lost its tactics, economic advantage over politics, the loss of business, China and Latin America is small in number.Especially Chinese-Brazilian vidnosin є tisne spіvrobіtnitstvo two krask in such bagatornіnіh formats, such as G 20, G-5 and BRICS. China before the arrival of J. Bolsonar, President of Brazil in 2019, having been a party to Brazil in the international arena, participating in a form of international order and new mechanisms in the global processes. Brazil will be indebted for the largest trading partner in the region, but the wiki will be reserved by the President of Brazil and I would like to talk about Brazil and Brazil. Vidnosini to China from Venezuela will rely on the following principles, as well as import to the Venezuelan nafti to China, leaving the remaining credit for the economic performance of Venezuela and N. Maduro. ; В статье проанализированы отношения Китая с стратегическими партнерами региона стран Латинской Америки, Бразилии, Аргентины и Венесуэлы. Определены основные направления сотрудничества. Базовыми принципами в отношениях между государствами остается прагматичный подход, независимо от политических и идеологических предпочтений. Приход к власти в 2000 годах «левых режимов» в большинстве стран Латинской Америки только усилил китайскую экспансию в регионе. Во внешней политике Китая в отношении стран Латинской выделяется два типа стратегического партнерства, первый тип на уровне ассоциации или союза, например, форум Китай-СЕLAC, второй тип имеет всеобъемлющий характер, такой тип отношений был установлен с Бразилией, Аргентиной и Венесуэлой. После принятия в 2013 году в Китае стратегии «Один пояс и один путь» Латинская Америка заняла ведущее место во внешнеполитических приоритетах Китая, что привело к вложению значительных инвестиций в регион со стороны КНР.В формировании отношений с любыми странами мира Китай применяет тактику, превалирования экономических интересов над политическими, углубление отношений между Китаем и странами Латинской Америки имели еще и идеологическую основу, яркий пример тому является Венесуэла. Особенностью китайско-бразильских отношений является тесное сотрудничество двух стран в таких многосторонних форматах, как G 20 G-5 и БРИКС. Китай до прихода Ж.Болсонару, президента Бразилии с 2019 года, был проводником интересов Бразилии на международной арене, продвижения ее участия в формировании международной повестки дня и создании новых механизмов глобального участия в мировых процессах. Бразилия остается крупнейшим торговым партнером в регионе, что вызывает беспокойство у нынешнего президента Бразилии, и подчеркивает возможном выходе Бразилии с БРИКС, введение ограничения и ввоза китайских товаров в Бразилию, в Аргентине реализуются крупнейшие энергетические проекты благодаря китайским инвестициям. Отношения Китая с Венесуэлой строятся на несколько иных принципах, ведь кроме импорта венесуэльской нефти в Китай, последняя выделяет значительные кредиты для поддержки экономики Венесуэлы и Н.Мадуро. ; В статі проаналізовано відносини Китаю з стратегічними партнерами регіону країн Латинської Америки, Бразилії, Аргентини та Венесуели. Окреслено основні напрямки співробітництва. Базовими принципами у відносинах між державами залишається прагматичний підхід, незалежно від політичних та ідеологічних уподобань. Прихід до влади у 2000 роках «лівих режимів» у більшості країн Латинської Америки лише посилив китайську експансію в регіоні. В зовнішній політиці Китаю щодо країн Латинської виділяється два типи стратегічного партнерства, перший тип на рівні асоціації чи союзу, наприклад, форум Китай-СЕLAC, другий тип має всеохоплюючий характер, такий тип відносин був встановлений з Бразилією, Аргентиною та Венесуелою. Після прийняття у 2013 році в Китаї стратегії «Один пояс і один шлях» Латинська Америка зайняла провідне місце у зовнішньополітичних пріоритетах Китаю, що призвело до вкладання значних інвестицій в регіон зі сторони КНР. У формуванні відносин з будь-якими країнами світу, Китай застосовує тактику, превалювання економічні інтересів над політичними, поглиблення відносин, між Китаєм та країнами Латинської Америки мали ще й ідеологічну основу, яскравий приклад тому являється Венесуела.Особливістю китайсько-бразильських відносин є тісне співробітництво двох країн в таких багатосторонніх форматах, як G 20, G-5 та БРІКС. Китай до приходу Ж.Болсонару, президента Бразилії з 2019 року, був провідником інтересів Бразилії на міжнародні арені, участі у формуванні міжнародного порядку денного та створенні нових механізмів глобальної участі в світових процесах. Бразилія залишається найбільшим торгівельним партнером в регіоні, що викликає занепокоєння у президента Бразилії та наголошує про можливий вихід Бразилії з БРІКС, введення обмеження та віз китайських товарів до Бразилії, в Аргентині реалізовуються найбільші енергетичні проекти завдяки китайським інвестиціям. Відносини Китаю з Венесуелою будуються на дещо інших принципах, адже окрім імпорту венесуельської нафти до Китаю, остання виділяє значні кредити для підтримки економіки Венесуели та Н. Мадуро.

In this paper, an attempt is made to raise the question of the nature of modernity as such, with an understanding of the key development trends and the characteristics of political processes at the global and regional levels with a description of future risk issues. In the framework of the research vector, the insufficient study of the issue of the qualitative content of geopolitics was emphasized in connection with the completion of the US approval of neo-liberal hegemony and the corresponding reformatting of the world with the beginning of the introduction by the United States of America of a political and economic strategy for national development. It has been recorded that in the context of the implementation by other actors of world politics of the intentions of a new contouring of a multipolar world, a range of issues is being updated regarding the formatting of political and economic processes at the national-state level and awareness of the risks of the future, the search for ways to minimize them. Thus, the article analyzes the power of resource aspects of geopolitics, offers a vision of the nature and content of prospects, identifies risk zones in the context of the implementation of today's strategies in general terms and, in part, in relation to the countries of Latin America and the Caribbean. It is concluded that under the conditions of "fluid modernity" and the establishment of a multi-polarity of the world with centering of the poles based on resource understanding of modern infrastructural power, the nature of the transformation of the "poles of the world" is fleeting, that is, the process of struggle to expand zones of influence, "territories of responsibility" is being updated, the risks of conflict are growing, with a separate problem of the forms and extent of social conflict. In the Latin American context, in particular, the significance of the very definition, production and distribution of risks, awareness of its "level by conditional score of the scale of values" It is emphasized that the prospects for formatting the world and regional changes largely depend on the development of processes in the USA, the leader of the democratic world and world economy. ; Стаття присвячена дослідженню проблеми щастя та політики щастя в соціальних державах. Метою роботи є визначення ролі соціальної держави в формуванні суспільства щасливих людей та шляхів реалізації нею «політики щастя». Наукова новизна дослідження у визначенні можливості здійснювати політику щастя в умовах конкурентного суспільства. У дослідженні показано зростання інтересу до проблеми щастя як науковців, так і політиків. Відмічається міждисциплінарний підхід до вивчення проблеми щастя. Зазначено, що уявлення про шляхи формування соціально справедливого суспільства змінюються. Приділяється увага дискусії щодо максималізації щастя як мети уряду. Визначається суть соціальної держави, яка найбільш послідовно реалізує завдання створення гідних людини умов існування. Доведено значення свободи в забезпеченні щастя людини та необхідність надання державою соціального захисту від негативного впливу на суспільство економічної свободи, ринку. Рівень захисту громадян від ринку (рівень декоммодифікації) розглядається як один з критеріїв різних моделей соціальної держави. Аналізуються та оцінюються різні стратегії найкращого задоволення потреб суспільства та їх практичне застосування в різних країнах: традиційно ліва (підтримує державну гарантію задоволення людських потреб); традиційно права (задоволення потреб залежить від ринку); стратегії, що поєднують ознаки цих двох стратегій («гібридні»). Відмінність між країнами, які використовують «гібридні» стратегії, в тому чого більше – «ринку» чи «регулювання ринку задля задоволення потреб населення». Як приклад розглядається використання «гібридних» стратегій в Соціалістичній Федеративній Республіці Югославія, де існувала «економіка ринкового соціалізму». Визначається сумісність лібертаріанських ідей з проголошеною в Україні політикою щастя. Зроблено висновок, що реалізація прагнень сформувати суспільство щасливих людей в Україні залежить від побудови соціальної держави.

The article analyzes the Chinese and American dreams and traces the differencebetween the ideal social needs of China and the United States of America. The aim of thearticle is to define a similar and distinct the "Chinese dream" and the "American dream"in the perception of the theoretical and scientific community. That is why the study ofthe concepts of the Chinese and American dreams is relevant and of considerable scientificvalue.The main methodological principles of the research are the analysis and comparison,which allowed determining the key parameters for the evaluation and selection of factorsinfluencing intercultural interaction and cooperation, holism and individualism of the"Chinese dream" with the "American dream".In addition, the historicism method was applied to consider the primary forms of the"Chinese dream" and the "American dream" and with which you can provide insight into thedifference between the ideal social needs of China and the United States.Conclusions. It is proved that the original form of the "Chinese dream" has come fromChina ideal society`s requirements and had a more secular character since the earliesttimes. The source of the "American dreams" was the "Eastern dream" and a puritan reformmovement to promote American political and social reforms.The "American Dream" is based on individualistic values such as personal prosperity,which appears via personal achievements, family happiness and material well-being. The"American dream" journey begins with political system, economic environment, culturaltolerance, etc. Moreover, on the basis of the intrinsic rights to liberty, equality and fraternity,Americans have specifically identified the right to the pursuit of happiness.The "Chinese dream" is more expressed in the rejuvenation of the Chinese nation, theprosperity and power of the country, etc., it is more comprehensive, while the "Americandream" is mostly realistic and material. ; В статье анализируется китайская мечта и американская мечта. Прослеживаетсяразница между идеальными социальными потребностями Китая и США. Цель статьизаключается в определении подобного и различного между «китайской мечтой»и «американской мечтой» в восприятии теоретических и академических научныхкругов. Именно поэтому исследование концептов китайской и американской мечтыявляется актуальным и имеет значительную научную ценность.Основными методологическими принципами в исследовании стали анализи сравнение, которые позволили определить ключевые параметры для оценки и отборфакторов, влияющих на межкультурное взаимодействие и сотрудничество, холизми индивидуализм «китайской мечты» с «американской мечтой».Кроме того, применен метод историзма для рассмотрения первичных форм«китайской мечты» и «американской мечты» и с помощью которого можно проследитьразницу между идеальными социальными потребностями Китая и США.Выводы. Доказано, что оригинальная форма «китайской мечты» с древнейшихвремен происходит от требований идеального общества в Китае и имеет более светскийхарактер. Источником «американской мечты» была «восточная мечта» и пуританскоереформаторское движение в продвижении американских политических и социальныхреформ.«Американская мечта» базируется на индивидуалистических ценностях какличное процветание, что проявляется в личных достижениях, семейном счастьеи материальном благополучии. Реализация «американской мечты» происходитв таких факторах как политическая система, экономическая среда, культурнаятолерантность и тому подобное. А на основе природных прав на свободу, равенствои братство, американцы особенно выделили право на поиски счастья.«Китайская мечта» больше проявляется в омоложении китайской нации,процветании и могуществе страны и т.д., она более всеобъемлющая, тогда как«американская мечта» является частью реалистичной и материальной. ; У статті аналізується китайська та американська мрії і прослідковується різниця між ідеальними соціальними потребами Китаю і США. Мета статті полягає у визначенні подібного та відмінного між «китайською мрією» і «американською мрією» у сприйнятті теоретичних і академічних наукових кіл. Саме тому дослідження концептів китайської та американської мрії є актуальним та має значну наукову цінність. Основними методологічними принципами у дослідженні стали аналіз та порівняння, які дозволили визначити ключові параметри для здійснення оцінки та відбір чинників, що впливають на міжкультурну взаємодію та співробітництво, холізм та індивідуалізм «китайської мрії» з «американською мрією». Крім того, застосовано метод історизму для розгляду первинних форм «китайської мрії» та «американської мрії» та за допомогою якого можна прослідкувати різницю між ідеальними соціальними потребами Китаю і США. Висновки. Доведено, що оригінальна форма «китайської мрії» з найдавніших часів походить від вимог ідеального суспільства в Китаї та має більш світський характер. Джерелом «американської мрії» була «східна мрія» та пуританський реформаторський рух в просуванні американських політичних і соціальних реформ. «Американська мрія» базується на індивідуалістичних цінностях таких як особисте процвітання, що проявляється в особистих досягненнях, сімейному щасті та матеріальному благополуччі. Реалізація «американської мрії» відбувається у таких факторах як політична система, економічне середовище, культурна толерантність тощо. А на основі природних прав на свободу, рівність і братерство, американці особливо виокремили право на пошуки щастя. «Китайська мрія» більше виявляється в омолодженні китайської нації, процвітанні та могутності країни тощо, вона більш всеосяжна, тоді як «американська мрія» є здебільшого реалістичною і матеріальною.

The article has analyzed the introduction of China with strategic partners to the region of the country of Latin America, Brazil, Argentina and Venezuela. The main strands of spirituality are embarrassed. The pragmatic piddhid and the independent political and ideological likelihood are irrelevant for the basic principles of the vidnosiny among the Powers. Arriving at the helm in 2000 of the Livikh Regions rockets in most of the Latin American Latin countries, moreover, having settled the Chinese expansion in the region. In China, there are two types of strategic partnerships in China, one of which is the main type of partnership, the first, China-SELAC forum, another type of all-embracing character, this is the kind of presence in Brazil. Since 2013, Latin America has taken advantage of the "One belt and one hat" strategy in Latin America has borrowed more than one from China's other priorities, and has called for significant investments in the region of the PRC before investing. Formu- lated business relations are the most prominent in China, China has lost its tactics, economic advantage over politics, the loss of business, China and Latin America is small in number.Especially Chinese-Brazilian vidnosin є tisne spіvrobіtnitstvo two krask in such bagatornіnіh formats, such as G 20, G-5 and BRICS. China before the arrival of J. Bolsonar, President of Brazil in 2019, having been a party to Brazil in the international arena, participating in a form of international order and new mechanisms in the global processes. Brazil will be indebted for the largest trading partner in the region, but the wiki will be reserved by the President of Brazil and I would like to talk about Brazil and Brazil. Vidnosini to China from Venezuela will rely on the following principles, as well as import to the Venezuelan nafti to China, leaving the remaining credit for the economic performance of Venezuela and N. Maduro. ; В статье проанализированы отношения Китая с стратегическими партнерами региона стран Латинской Америки, Бразилии, Аргентины и Венесуэлы. Определены основные направления сотрудничества. Базовыми принципами в отношениях между государствами остается прагматичный подход, независимо от политических и идеологических предпочтений. Приход к власти в 2000 годах «левых режимов» в большинстве стран Латинской Америки только усилил китайскую экспансию в регионе. Во внешней политике Китая в отношении стран Латинской выделяется два типа стратегического партнерства, первый тип на уровне ассоциации или союза, например, форум Китай-СЕLAC, второй тип имеет всеобъемлющий характер, такой тип отношений был установлен с Бразилией, Аргентиной и Венесуэлой. После принятия в 2013 году в Китае стратегии «Один пояс и один путь» Латинская Америка заняла ведущее место во внешнеполитических приоритетах Китая, что привело к вложению значительных инвестиций в регион со стороны КНР.В формировании отношений с любыми странами мира Китай применяет тактику, превалирования экономических интересов над политическими, углубление отношений между Китаем и странами Латинской Америки имели еще и идеологическую основу, яркий пример тому является Венесуэла. Особенностью китайско-бразильских отношений является тесное сотрудничество двух стран в таких многосторонних форматах, как G 20 G-5 и БРИКС. Китай до прихода Ж.Болсонару, президента Бразилии с 2019 года, был проводником интересов Бразилии на международной арене, продвижения ее участия в формировании международной повестки дня и создании новых механизмов глобального участия в мировых процессах. Бразилия остается крупнейшим торговым партнером в регионе, что вызывает беспокойство у нынешнего президента Бразилии, и подчеркивает возможном выходе Бразилии с БРИКС, введение ограничения и ввоза китайских товаров в Бразилию, в Аргентине реализуются крупнейшие энергетические проекты благодаря китайским инвестициям. Отношения Китая с Венесуэлой строятся на несколько иных принципах, ведь кроме импорта венесуэльской нефти в Китай, последняя выделяет значительные кредиты для поддержки экономики Венесуэлы и Н.Мадуро. ; В статі проаналізовано відносини Китаю з стратегічними партнерами регіону країн Латинської Америки, Бразилії, Аргентини та Венесуели. Окреслено основні напрямки співробітництва. Базовими принципами у відносинах між державами залишається прагматичний підхід, незалежно від політичних та ідеологічних уподобань. Прихід до влади у 2000 роках «лівих режимів» у більшості країн Латинської Америки лише посилив китайську експансію в регіоні. В зовнішній політиці Китаю щодо країн Латинської виділяється два типи стратегічного партнерства, перший тип на рівні асоціації чи союзу, наприклад, форум Китай-СЕLAC, другий тип має всеохоплюючий характер, такий тип відносин був встановлений з Бразилією, Аргентиною та Венесуелою. Після прийняття у 2013 році в Китаї стратегії «Один пояс і один шлях» Латинська Америка зайняла провідне місце у зовнішньополітичних пріоритетах Китаю, що призвело до вкладання значних інвестицій в регіон зі сторони КНР. У формуванні відносин з будь-якими країнами світу, Китай застосовує тактику, превалювання економічні інтересів над політичними, поглиблення відносин, між Китаєм та країнами Латинської Америки мали ще й ідеологічну основу, яскравий приклад тому являється Венесуела.Особливістю китайсько-бразильських відносин є тісне співробітництво двох країн в таких багатосторонніх форматах, як G 20, G-5 та БРІКС. Китай до приходу Ж.Болсонару, президента Бразилії з 2019 року, був провідником інтересів Бразилії на міжнародні арені, участі у формуванні міжнародного порядку денного та створенні нових механізмів глобальної участі в світових процесах. Бразилія залишається найбільшим торгівельним партнером в регіоні, що викликає занепокоєння у президента Бразилії та наголошує про можливий вихід Бразилії з БРІКС, введення обмеження та віз китайських товарів до Бразилії, в Аргентині реалізовуються найбільші енергетичні проекти завдяки китайським інвестиціям. Відносини Китаю з Венесуелою будуються на дещо інших принципах, адже окрім імпорту венесуельської нафти до Китаю, остання виділяє значні кредити для підтримки економіки Венесуели та Н. Мадуро.