У статті на основі аналізу історичних джерел та наукових праць відомих учених-істориків досліджені культурно-політичні взаємозв'язки між Київською Руссю та Великою Моравією. На основі вивченої інформації було визначено тривалість цих стосунків та їхню важливість для України та європейської спільноти в цілому. ; In the article, based on the analysis of historical sources and scientific works of well-known historian scientist, cultural and political relationships between Kievan Rus and Great Moravia are explored. On the basis of the information studied, the duration of these relations and their importance for Ukraine and the European community as a whole.
The article examines the current state of protection of archaeological sites of prehistoric epoch in Ukraine and discusses the need for their conservation as a cultural heritage of all humankind. Using the principles of international protection of immovable heritage, we considered the human, national and economic dimensions of archaeological sites in the modern society. Prehistoric sites are the most vulnerable to anthropogenic influence in terms of preservation and neglecting by the administrative structures. Instead, prehistoric archeology raises lively interest from the international community: it carries information about the origins and development of culture, the emergence of labor, the formation of the specifics of human behavior, explains the origins of civilizational history, demonstrates the adaptive capacity of the human species in general. The interaction of science and society can be realized on the basis of archaeological heritage objects which can be not only a subject of study of sciences of cultural and natural diversity, but also the means of communication, education, entertainment, enriching the cultural experience. The way out from the situation of inadequate protection of monuments can be found in presentation of scientific research to the public and in creation of a mechanism of promotion of cultural heritage at a national level. An obligatory scientific expertise of the areas with the considering of the potential public benefit of particular archaeological sites are neccecary to keep public interested in national cultutral heritage preservation. Keywords: cultural heritage, monuments, prehistoric archeology, monument protection legislation, scientific expertise. Аналізується сучасний стан охорони археологічних пам'яток доби первісності в Україні й аргументується необхідність їхнього збереження як культурної спадщини всього людства. Використовуючи міжнародні засади охорони нерухомої спадщини, розглядаються загальнолюдський, національний виміри та вимір економічної ефективності пам'яток ...
The article deals with the problem of preservation and study of objects of archaeological and cultural heritage in the Donetsk region in the context of military conflict. The issue of the importance of archeological monuments for local lore studies in the region is highlighted and the continuity of archeology and local lore is emphasized. An analysis of current Ukrainian legislation on the conservation and study of archaeological sites has revealed that it is extremely difficult to perform archaeological heritage functions in a military conflict. Based on the situation in the east of Ukraine, the main content lines are outlined for the activities of central, local authorities, scientists and citizens for the preservation and study of the archaeological and cultural heritage of Ukraine in the context of hybrid military aggression.
This article is an overview of all currently existing principles of finding metals -magnetic and nonmagnetic. The main attention is focused on advanced models. Presents the comparative characteristics of various types of metal detectors and consider possible areas of application. Modern and promising principles of their construction, described in this article, are being actively developed due to their geology, archeology and military importance. ; Данная статья является обзорной по всем существующим в настоящее время принципам поиска металлов - магнитных и немагнитных. Главное внимание сосредоточено на перспективных моделях. Приводятся сравнительные характеристики металлодетекторов различных типов и рассматриваются возможные области их применения. Описаны современные и перспективные принципы их построения, которые активно развиваются через их востребованность в геологии, археологии и в военных целях ; Дана стаття являється оглядовою по всім існуючим на даний час принципам пошуку металів – магнітних та немагнітних. Головна увага зосереджена на перспективних моделях. Приводяться порівняльні характеристики металодетекторів різних типів та розглядаються можливі області їх застосування. Описані сучасні та перспективні принципи їх побудови, які активно розвиваються через їхню затребуваність у геології, археології та у військових цілях.
The article deals with the development of Ukrainian studies in museums of Naddnipprianska Ukraine during the imperial period. At the time, a rather wide museum network worked here. Museums were created and operated at various organizations - universities and other educational institutions; scientific institutions; self-government bodies, etc. The lack of the central imperial power's museum policy was typical. This led to the fact, that museum institutions were often operated under conditions of insufficient funding and enough government support. Russia's imperial policy towards the Ukrainian national movement in the second half of the nineteenth and early twentieth centuries was aimed at its restriction and prohibition. Any manifestation of official Ukrainophile activity should be controlled and restricted. At the same time, intelligentsia, the Ukrainian national movement activists, took an active part in the creation and follow-up of museum institutions. On the other hand, the Ukrainian national movement activists found an opportunity to actively use their work in cultural and educational institutions, including museums, as well as to cooperate with them for the purpose of research in the field of Ukrainian studies. In addition, collections of museum facilities could be used in research in the relevant field. Accumulation of Ukrainian studies was an important factor in national processes, the implementation of the "Ukrainian project". The article highlights Ukrainian studies conducted in some museums in Kyiv, Kharkiv and Chernihiv. These museums contained collections, dedicated to Ukrainian ethnography, archeology and history. These museums, thanks to the position of their employees, collected and systematized collections on the history and culture of Ukraine, published scientific products on the basis of their collections.
The purpose of this research was to analyze two publishing projects of the National Museum of Ukrainian History namely collections of scientific articles (1958–2016) and materials of scientific conferences (1993–2015), using the hermeneutic method. Two databases were developed, in which was included information about the main topics, locations and time mentioned in articles of different authors (most of whom were the NMUH staff). The main specific topics of the articles were grouped into abstract groups, which allowed us to determine the actual direction of researches over a long period of the NMUH publishing projects' existence. The basic 'gaps' and 'dark' spots of themes, locations and time are determined. Recommendations for future researchers are given so that they pay attention to them, especially when studying archaeological excavations' materials or museum objects, in order to comprehensively cover the Ukrainian history and its historical periods more evenly. One of the practical results were open online databases with more than 1200 articles.Keywords: Publishing activity, NMUH, database, collected articles, materials of scientific conferences, the History of Ukraine, museology, archeology, art, politics, biography ; Метою дослідження є аналіз двох видавничих проектів НМІУ – збірників наукових статей за 1958–2016рр. та збірників матеріалів наукових конференцій за 1993–2015рр. з використанням герменевтичного методу. Було розроблено дві бази даних, в які вносилася інформація про основні теми, локації та час, що згадуються в статтях різних авторів (переважно працівників НМІУ). Основні теми статей були за родовими ознаками згруповані в абстрактні групи, що дало змогу визначити спрямованість досліджень за період існування видавничих проектів. Визначено основні "прогалини" й "темні" плями у вивченні тем, локацій та часу. Наведено рекомендації для майбутніх дослідників, особливо тих, які вивчатимуть матеріали археологічних розкопок або музейні предмети, всебічно висвітлювати історію України, а її історичні періоди – більш рівномірно. Одним із практичних результатів дослідження стали відкриті онлайнові бази даних з інформацією про більш як 1200статей зі збірників НМІУ.Ключові слова: Видавнича діяльність, НМІУ, база даних, збірники статей, матеріали наукових конференцій, історія України, музеєзнавство, археологія, мистецтво, політика, біографістика, музейна справа
The researcher comprehensively revealed the life fate and creative achievements of Pavlo F. Tushkan (Tushkanov) (1867–1942) for the first time. He completely analyzed scientist's achieve-ments in the field of formation and development of agricultural science and education in Ukraine. During 1894-1899 and 1927-1934 Poltava occupied a special place among them.In the first period, he is an assistant to the director of the Poltava experimental field and the secretary of the Poltava Society of Agriculture, and in the second, he is a professor and founder, the first head of the De-partment of Agriculture of the Poltava Agricultural Institute. The author proved the decisive role of the scientist in the organization of agricultural education during the Ukrainian Revolution (1917–1919) and agricultural experimental work through the Agricultural Scientific Committee of Ukraine (1921–1927) and the Ukrainian Academy of Agricultural Sciences (1934–1936). In addition, the researcher pronounced Pavlo F. Tushkan's social and political activity in the field of archeology. ; Впервые всесторонне раскрыто жизненную судьбу и творческие достижения Павла Федоровича Тушкана (Тушканова) (1867–1942). Детально проанализированы его наработки на ниве становления и развития аграрной науки и образования в Украине. Среди них особое место занимает Полтавщина в 1894–1899 и 1927–1934 гг. В первый период он – помощник директора Полтавского опытного поля и секретарь Полтавского общества сельского хозяйства, а во второй – профессор и основатель, первый заведующий кафедры земледелия Полтавского сельскохозяйственного института. Доказана определяющая роль ученого в организации аграрного образования во времена Украинской революции (1917–1919) и сельскохозяйственного опытного дела по линии Сельскохозяйственного научного комитета Украины (1921–1927), и Всеукраинской академии сельскохозяйственных наук (1934–1936). Констатирована общественная и политическая деятельность П.Ф. Тушкана на ниве археологии. ; Уперше всебічно розкрито життєву долю та перебіг творчих звитяг Павла Федоровича Тушкана (Тушканова) (1867–1942). Детально проаналізовано його напрацювання на ниві становлення й розвитку аграрної науки та освіти в Україні. Серед них особливе місце посідає Полтавщина протягом 1894–1899 та 1927–1934рр. У перший період він – помічник директора Полтавського дослідного поля та секретар Полтавського товариства сільського господарства, а у другий – професор і фундатор, перший завідувач кафедри землеробства Полтавського сільськогосподарського інституту. Доведена визначальна роль ученого в організації галузевої освіти в часи Української революції (1917–1919) та сільськогосподарської дослідної справи по лінії Сільськогосподарського наукового комітету України (1921–1927) і Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук (1934–1936). Констатована громадська й політична діяльність П.Ф.Тушкана на ниві археології.
The article deals with the content of theological preparation of students of Lviv University of XVIII-th – beginning of the XX-th century as an element of Austrian higher theological education. Based on modern typology, the peculiarities of European theological education are analyzed from the retrospective. New research materials has been introduced to the scientific circulation, namely the curricula of the Theological Faculty of Lviv University of the specified period.It has been found out on the basis of the theoretical literature that there were two models – the Athens and Berlin ones in European higher theological education in the XX-th century according to David Kelsi. That is the transmission of spiritual experience and rational comprehension of theological knowledge. Robert Banks adds two more models to them – the Jerusalem and Genevian, which provided for the training of missionaries and parish priests respectively.It was operated a four-year program of theological education in the Austrian higher schools. Information on the content of higher theological education is contained in the published annual curricula of universities. It is established that during the XIX-th century, grammar of ancient Hebrew, ancient Syriac, Chaldean, Greek and Latin, church history, biblical archeology, biblical calculus, church history, didactics and catechetics, dogmatics, patriarchy, patriarchy, biblical hermeneutics, church law, moral and pastoral theology, liturgy, homiletics were studied at the Theological Faculty of Lviv University. The number of academic hours allocated to practical training has grown over the years.Based on analysis of the theological education content of the University of Lviv was typical to Austrian universities of the ХІХ-th century. It was almost completely respond with government regulations for higher schools. Based on the archival data, ministerial documents and comparative characterization has been shown that Austrian higher education combined the features of Berlin and Geneva models. ; У статті розглядаються методологічні та змістові аспекти богословської підготовки студентів Львівського університету XVIII – поч. ХХ ст. як складової австрійської вищої теологічної освіти. На підставі сучасної типології проаналізовано особливості тогочасної європейської теологічної освіти. До наукового обігу впроваджено нові джерельні матеріали, а саме – навчальні плани теологічного факультету Львівського університету вказаного періоду. Визначено перелік навчальних дисциплін, що їх вивчали студенти теологічного факультету Львівського університету упродовж ХІХ – початку ХХ ст., а також прослідковано динаміку змін академічних годин, виділених на їхнє вивчення. Опираючись на ці дослідження доведено, що зміст теологічної освіти у Львівському університеті був типовим для університетів Австрійської (Австро-Угорської) монархії. На основі досліджених архівних даних, міністерських документів і проведеної порівняльної характеристики з'ясовано позицію богословської освіти у Львівському університеті в типології тогочасної європейської вищої теологічної освіти.
The article deals with the content of theological preparation of students of Lviv University of XVIII-th – beginning of the XX-th century as an element of Austrian higher theological education. Based on modern typology, the peculiarities of European theological education are analyzed from the retrospective. New research materials has been introduced to the scientific circulation, namely the curricula of the Theological Faculty of Lviv University of the specified period.It has been found out on the basis of the theoretical literature that there were two models – the Athens and Berlin ones in European higher theological education in the XX-th century according to David Kelsi. That is the transmission of spiritual experience and rational comprehension of theological knowledge. Robert Banks adds two more models to them – the Jerusalem and Genevian, which provided for the training of missionaries and parish priests respectively.It was operated a four-year program of theological education in the Austrian higher schools. Information on the content of higher theological education is contained in the published annual curricula of universities. It is established that during the XIX-th century, grammar of ancient Hebrew, ancient Syriac, Chaldean, Greek and Latin, church history, biblical archeology, biblical calculus, church history, didactics and catechetics, dogmatics, patriarchy, patriarchy, biblical hermeneutics, church law, moral and pastoral theology, liturgy, homiletics were studied at the Theological Faculty of Lviv University. The number of academic hours allocated to practical training has grown over the years.Based on analysis of the theological education content of the University of Lviv was typical to Austrian universities of the ХІХ-th century. It was almost completely respond with government regulations for higher schools. Based on the archival data, ministerial documents and comparative characterization has been shown that Austrian higher education combined the features of Berlin and Geneva models. ; У статті розглядаються методологічні та змістові аспекти богословської підготовки студентів Львівського університету XVIII – поч. ХХ ст. як складової австрійської вищої теологічної освіти. На підставі сучасної типології проаналізовано особливості тогочасної європейської теологічної освіти. До наукового обігу впроваджено нові джерельні матеріали, а саме – навчальні плани теологічного факультету Львівського університету вказаного періоду. Визначено перелік навчальних дисциплін, що їх вивчали студенти теологічного факультету Львівського університету упродовж ХІХ – початку ХХ ст., а також прослідковано динаміку змін академічних годин, виділених на їхнє вивчення. Опираючись на ці дослідження доведено, що зміст теологічної освіти у Львівському університеті був типовим для університетів Австрійської (Австро-Угорської) монархії. На основі досліджених архівних даних, міністерських документів і проведеної порівняльної характеристики з'ясовано позицію богословської освіти у Львівському університеті в типології тогочасної європейської вищої теологічної освіти.
In the aspect of historical-archaeological and archival-linguistic data, processes of formation of the place-name space of Busk in the period of the XV-XVIII centuries are analyzed. The genesis of the Middle of the city and the suburbs in the "pre-street" period of the urban area development are outlined. Urban place names of Busk – one of the oldest Slavic policies, and now a small town in the northeastern part of the Lviv region, the administrative center of the Busk district – has undergone an evolution, typical of most provincial settlements in Western Ukraine. In the VII-XII centuries Busk played a prominent administrative role of the border outpost on the border of various ethnic and political zones of the influence of the Slavic rangeland, for some time was the tribal center of the Buzhans and the center of a single principality (the Busk principality), possessed a developed social and militarily fortifying infrastructure (balances 4 Ancient settlements in the modern administrative boundaries) and 9 times fell on the pages of the chronicle (last time in the annals of 1234). Urban place names of Busk, apparently, did not preserve the archaic layers of the Slavic and Kyivan Rus period. Old names erased from human memory together with the Buzhsk, destroyed by hordes of Batu in 1241. The ownership of some city names to the Kyivan Rus period (given the lack of documentary evidence of their existence) can really speak hypothetically. The topographic evolution of the urban space of Busk was based on the model of concentration, reduction and consolidation of the territory with the dominant role of relief plastics in the processes of urban planning. Western one-vector direction of the development of the city topostructure with the simultaneous creation of new economic-administrative, cultural and religious sites led to a unique regional phenomenon, when within one city there were actually three relatively autonomous policies, each of which had its own church, administrative structures, fortifications, markets, etc. The system of Busk suburbs (Voliany, Lipyboky, Dovha Storona, Korotka Storona, Nimetskyi Bik, Pidzamche) as an autonomous sedimentary structure existed until the first quarter of the twentieth century, after which on its area began to form a grid of urban streets.Key words: historical place names, archeology, etymology. ; Крізь призму історико-археологічних та архівно-лінгвістичних даних проаналізовано процеси формування топонімного простору Буська у період ХV-ХVІІІ ст. Зроблено спробу етимологічної та хронологічної атрибуції історичного топонімікону міста, окреслено тенденції генези топонімного ареалу Буського Середмістя та системи Буських передмість у "довуличний" період розвитку міського ареалу.Ключові слова: історична топоніміка, мікротопонім, етимологія, археологія, середмістя, передмістя.
A weekly magazine of Ukrainian emigration «Trident» as a source for studying social and cultural processes and everyday life in Ukraine under the Bilshovyks authority in the 20s of the 20th century is analyzed in the paper. It has been found out that the materials published in «Trident» were devoted to the problems of the life of Ukrainian emigration and related to social and political, ethnonational, historical, economic, and art issues. Materials of Ukrainian political and public figures, documents of the State Center of the UNR in exile, reviews, and chronicle were published in the magazine. Most historians considered «Trident» in the life's context of Ukrainian emigration, and not as an informative source about social and cultural processes in Ukraine under the Bilshovyks occupation. The objective of the paper is to prove that the magazine could be considered as a source for studying the everyday life of Ukrainians in the Ukrainian SSR, and social and cultural processes under the Bilshovyks occupation. As a result of the study, it is possible to conclude that materials published on the pages of the weekly magazine «Trident» in the 20s of the 20th century could be considered as the sources for studying social and cultural processes, and everyday life in Ukraine under the Bilshovyks rule. The subject matters of the publications covered the various spheres of Ukrainian community life in the Ukrainian SSR. In particular, it was said about the development of culture; the formation of a person's inner world, and its transformation under the influence of the life circumstances; person's perception of reality; human interpretation of nature changes through the prism of social transformations; the relations between the city and the village in Ukraine; the situation in various strata of Ukrainian society. The main heads of «Trident» entitled «A Letter from Ukraine», «A Wind from Ukraine», contained interesting information, described by eyewitnesses of events in Ukraine. The main head «Chronicle» contained materials devoted to various cultural events in Ukraine, scientific achievements in the fields of linguistics, history, archeology, problems of conservation of architectural monuments, the functioning of cultural and educational institutions. On the pages of the weekly magazine «Trident» appeared analytical materials in which the authors critically highlighted the social and political processes in Ukraine in the 1920s. ; В статье проанализирован еженедельник украинской эмиграции «Тризуб» в качестве источника изучения социокультурных процессов и повседневности в Украине под большевистской властью в 20-е годы ХХ в. Выяснено, что тематика части публикаций журнала касалась различных сфер жизни украинского общества в УССР: развития культуры, внутреннего мира человека, восприятия действительности, толкования изменений в природе через призму общественных преобразований, отношения жителей города и села, положение различных слоев общества. ; У статті проаналізовано тижневик української еміграції «Тризуб» в якості джерела вивчення соціокультурних процесів і повсякдення в Україні під більшовицькою владою у 20-ті роки ХХст. З'ясовано, що тематика частини публікацій часопису стосувалася різноманітних сфер життя української спільноти в УСРР: розвитку культури, внутрішнього світу людини, сприйняття дійсності, тлумачення змін у природі крізь призму суспільних перетворень, відносини мешканців міста і села, становище різних прошарків суспільства.
The article is devoted to the study of domestic legislation on the protection of objects of historical and cultural heritage. A criminal legal definition of moving objects originating from objects of archaeological heritage is proposed, taking into account the modern achievements of criminal law. The provisions of the Law of Ukraine "On the Export, Import and Return of Cultural Property" were largely formed by the UNESCO Convention "On Measures Aimed at Prohibiting and Preventing the Illicit Import, Export and Transfer of Ownership of Cultural Property" 1970, which contains an even more significant list items that are positioned as cultural property. According to article 1 of the Convention "cultural values are considered to be values of a religious or secular nature, which are considered by each state as having significance for archeology, prehistoric period, history, literature, art and science". Other domestic, interstate and international legal acts, one way or another, repeat the essence of these provisions, and add nothing to the definition of "cultural values" and even more so "movable objects originating from objects of archaeological heritage". In order to eliminate the legislative gap, we propose to supplement Article 1 of the Law of Ukraine "On the Protection of Archaeological Heritage" with paragraph 11 of the following content: "Movable objects originating from objects of archaeological heritage (archaeological objects) are moving objects of material and spiritual culture in the form of elements or a group of elements cultural heritage objects obtained as a result of archaeological research (or these are random finds of an archaeological nature), which can be separated from a fixed object of archaeological heritage, but form a single integrity with it and the separation and movement of which will lead to the loss of archaeological, aesthetic, ethnological, historical, architectural, artistic, scientific or cultural value of an archaeological heritage site". ; Стаття присвячена дослідженню вітчизняного законодавства про охорону об'єктів історичної та культурної спадщини. Запропоновано кримінально-правове визначення рухомих предметів, що походять із об'єктів археологічної спадщини, з урахуванням сучасних досягнень кримінально-правової науки. Положення Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» здебільшого були сформовані Конвенцію ЮНЕСКО «Про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності» 1970 року, яка містить ще більш значний перелік предметів, які позиціонуються як культурні цінності. За статтею 1 Конвенції «культурними цінностями вважаються цінності релігійного або світського характеру, які розглядаються кожною державою як такі, що мають значення для археології, доісторичного періоду, історії, літератури, мистецтва і науки». Інші вітчизняні, міждержавні та міжнародні нормативно-правові акти так чи інакше повторюють сутність цих положень і нічого не додають до визначення «культурних цінностей», а тим більше - до «рухомих предметів, що походять із об'єктів археологічної спадщини». З метою усунення законодавчої прогалини статтю 1 Закону України «Про охорону археологічної спадщини» пропонуємо доповнити абзацом 11-м такого змісту: «Рухомі предмети, що походять із об'єктів археологічної спадщини (археологічні предмети), - це рухомі предмети матеріальної та духовної культури у вигляді елементів чи групи елементів об'єкта культурної спадщини, одержані в результаті проведення археологічних досліджень (або це випадкові знахідки археологічного характеру), які можуть бути відокремлені від нерухомого об'єкта археологічної спадщини, але складають з ним єдину цілісність, відокремлення та переміщення в інше місце яких призведе до втрати ними археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, архітектурної, мистецької, наукової або культурної цінності об'єкта археологічної спадщини».
The article is dedicated to the designation of the modern tendency of open-air museums development (skansens). It is proved that a priority of development is complex, which includes exposure of Ethnography and arhiolohiyi different regions of the country. Scientists are constantly working on improving the forms of museum display. Traditional approaches that have developed over decades, is now in need of further improvement. Therefore, the search for new forms of exposure is a matter of very urgent. Museumification integrates a museum needs of humanity on immovable monuments of culture. Historically, that museumification cultural monuments begins with the monuments. Today Skansen (open air museum) is the main museum for the preservation and demonstration muzeyefikovanyh attractions, including – archaeological sites. However, their use and development, there are different approaches. Scientifically grounded museumification restoration and archaeological sites begins with the Renaissance. The first attempts museification ancient ruins to the early XVI century. The first scientific contribution to the restoration and museumification made by J. Winckelmann. At the end of XVII century. UK proposed the use of Stonehenge excursion purposes. Questions about museumification this outstanding monument is broken in the XVIII century. Ferdinand Keller pile explored Neolithic settlements . One of the earliest archaeological sites muzeyefikovanyh becomes Tsar Barrow in Kerch. In the nineteenth century. begins museumification and in Ukraine. Also museumification some archeological developed the idea of creating a museum of archaeological sites in the open. For the first time, this idea appears in the XVIII century. In 1891, a prominent anthropologist and professor Arthur Hezelius founded now known all over the world "Skansen" in Stockholm. The second half of XIX century. characterized by the appearance of a number museification archaeological sites that are authentic open-air museum. Basically it was a Neolithic settlement culture kyokken – moddinh. One of the first attempts to create open-air museum on the territory of Ukraine was carried out during the exhibition dedicated to the 100th anniversary of the liberation of the Polish uprising of 1794. The open air museum in Oslo organized in 1897 In 1901 a similar museum was founded in Copenhagen. Another country that has created Skansen was Finland. At the beginning of XX century. muzeyefikuyetsya the Acropolis in Athens. In 1924 he was created Olbian reserve. He successfully developed yet. At this time, there was almost no theoretical and methodological papers, where the practice of creating summarized Skansen or put forward to the general requirements for archaeological, claiming to museumification. In fact it was the first step in the legislative protection of the archaeological heritage. At the beginning of XX century famous Russian restorer P.P.Pokryshkin treats the restoration as researchbased repair. The same view is taken already in Soviet times and I.Ye.Hrabar. However, these principles and design used exclusively in the restoration of architectural monuments of later eras. In Pereyaslivskomu open-air museum presents the reconstruction of some archaeological sites: the stone stele Chalcolithic era, bronze objects from Dobranychivskoyi Late parking rannopolovetske sanctuary excavated expedition IA Zaporizhzhya National Academy of Sciences of Ukraine, Chernyahovsk housing and housing Kievan Rus altar bronze Age, pottery kiln, commercial and industrial complex Tripoli culture. The modern open-air museum is like a museum complex that has exposure of immovable monuments erected in separate bands, inscribed into the landscape, covering all stages of settlement in the Ukraine humanity, starting with the oldest age. Only such museum in the present conditions may develop its infrastructure and centers be true preservation of cultural heritage is not only the citizens of Ukraine, but also their predecessors. An example of an archaeological open-air museum is Hodosivskyy archaeological complex. The complex includes attractions Mesolithic, Chalcolithic, Early and Late Bronze Age, Early Iron Age of early monuments, the ancient and medieval monuments in XVIII century. inclusive. In this article we have tried to outline the main points in the development of open-air museum. The priority direction in the development of open-air museum is complex. Skansen this type has exposure not only on the ethnography and archeology of the country. We must seek to maximize the full presentation in the exhibition attractions in all regions of Ukraine. Archaeology likely to be represented by the local sights, but here we must extend the exposure. Monuments are on display for the ensemble principle by enrolling sights in the landscape. Exposure of Monuments is supplemented by archaeological finds discovered during excavations diversify it. ; Статья посвящена определению современных тенденций развития музеев под открытым небом (скансенов). Доказано, что приоритетным направлением их развития есть комплексное, что предусматривет експозиции с этнографии и архиологии различных регионов страны. ; Стаття присвячена визначенню сучасних тенденцій розвитку музеїв під відкритим небом (скансенів). Доведено, що пріоритетним напрямом їх розвитку є комплексний, який передбачає експозиції з етнографії та архіології різних регіонів країни.
The analysis of features of iconography, stylistics, coloring and manner of execution of compositions of the Last Judgment is devoted to many scientific works. Despite this, the issue of the peculiarities of symbolism and source potential of the Stranger Judgment icons remains inexhaustible. The article is devoted to the analysis of the latest scientific research of the XXI century. Dedicated to the Ukrainian iconography of the Last Judgment. The main achievements and discoveries in the Work of Researchers are described for the development of the research of the Contemporary Issues in the historical and artistic key words. The potential of Ukrainian iconography research is also determined in the article. Studying the historiographical aspect of the research of Ukrainian icons, the specificity of approaches and areas of analysis of iconographic samples as historical sources by historians and art historians of the XXI century is traced. Historiography of the plot of the Last Judgment of the modern age is presented by the works of several authors: Ivan Himki, Lilya Berezhnoy, Marty Fedak, Lyudmila Milyaeva, etc. Analyzing this topic, we should mention that the literature of the nineteenth and twentieth centuries more focuses on aesthetic, especially on the artistic meaning of icons. Actually, the iconography of this period is formed -first as a branch of history and archeology, and from the end of the nineteenth century, as a branch of art studies. Studies of the twentieth century have some disadvantages caused by the influence of the Soviet period, in which there was no place for the icon just as a spiritual sanctuary, as sources of religious outlook of society. Particularly, this was due to the Marxist-Leninist "methodology", that is, the approach to the icon as a painting, without taking into account its symbolic significance. With the restoration of Ukraine's political independence at the end of the ХХ century the anti-religiouspropaganda was stopped and the community began to return to the spiritual origins, one of which is Christianity, including its components to which icons also belong to the Orthodox tradition. And precisely because of the great importance of the Ukrainian icon painting of the Last Judgment, there are scientific works of the 21st century that make it possible to look at the icon with completely different approach. ; Анализу особенностей иконографии, стилистики, колорита и манеры выполнения композиций Страшного Суда посвящено немало научных трудов. Несмотря на это, вопрос особенностей символики и родникового потенциала Страшносудных икон остается неисчерпаемым. В статье осуществлен анализ новейших научных исследований XXI в., посвященных украинской иконописи Страшного Суда. Охарактеризованы основные достижения и открытия в трудах исследователей для развития исследования Страшносудной тематики в историческом и искусствоведческом ключах. Определен дальнейший потенциал изучения украинской иконописи Страшного Суда. Изучая историографический аспект исследования украинских икон, прослежена специфика подходов и направлений анализа иконописных образцов как исторических источников историками и искусствоведами XXI вв. Историография сюжета Страшного Суда новейшей эпохи представлена трудами ряда авторов: Ивана Химки, Лилии Бережной, Марты Федак, Людмилы Миляевой и др. Анализируя данную тему, следует отметить, что литература XIX–ХХ вв. более акцентирует внимание на эстетическом, особенно на художественном смысле икон. Собственно, в этот последний период формируется иконоведение вначале как отрасль истории и археологии, а с конца XIX века – как отрасль искусствоведения. Исследование ХХ в. имеют свои недостатки, вызванные влиянием советского периода, в котором не было места для иконы именно как для духовной святыни, как источника мировоззрения социума. В частности, это было связано с марксистско-ленинской «методологией», то есть подходом к иконе как к такому же малярному произведению, как к бытовой картине, не считая ее символическое значение. И именно поэтому большое значение для исследования украинской иконописи Страшного Суда имеют научные труды XXI века, которые позволяют взглянуть на икону совсем другими глазами, в отличие от советского периода ; Аналізу особливостей іконографії, стилістики, колориту та манері виконання композицій Страшного Суду присвячено чимало наукових праць. Не дивлячись на це, питання особливостей символіки і джерельного потенціалу Страшносудних ікон залишається невичерпним. У статті здійснено аналіз новітніх наукових досліджень XXI ст., присвячених українському іконопису Страшного Суду. Охарактеризовані основні здобутки і відкриття у працях дослідників для розвитку дослідження Страшносудної тематики в історичному і мистецтвознавчому ключах. Визначено подальший потенціал вивчення українського іконопису Страшного Суду. Вивчаючи історіографічний аспект дослідження українських ікон, прослідкована специфіка підходів та напрямків аналізу іконописних зразків як історичних джерел істориками і мистецтвознавцями XXI ст. Історіографія сюжету Страшного Суду новітньої доби представлена працями ряду авторів: Івана Хімки, Лілії Бережної, Марти Федак, Людмили Міляєвої та ін. Аналізуючи дану тему, слід зазначити, що література ХІХ–ХХ ст. більш акцентує увагу на естетичному, особливо на мистецькому значенні ікон. Власне, у цей останній період формується іконознавство – спочатку як галузь історії й археології, а від кінця ХІХ століття – як галузь мистецтвознавства. Дослідження ХХ ст. мають свої недоліки, що спричинені впливом радянського періоду, в якому не було місця для ікони саме як для духовної святині, як джерела світогляду соціуму. Зокрема, це було пов'язано з марксистсько-ленінською «методологією», тобто підходом до ікони як до такого ж малярського твору, як побутової картини, не враховуючи її символічне значення. І саме тому велике значення для дослідження українського іконопису Страшного Суду мають наукові праці ХХІ століття, які дозволяють поглянути на ікону зовсім іншими очима, на відміну від радянського періоду.
Relevance of the study. The field of musical performance, as probably the most sensitive to the relevance of ancient art, over the last century it communicates more and more closely with the antiquity of music. "Musical archeology" personalized in art critics and performers-historians actively studies the world's musical heritage, revives on the modern stage authentic sounds in all the richness of their expression, variety of styles and forms. It is also important and justified to study the integral components of succeeding in the creation and execution of certain works, the recognition of creative personalities. It is hardly possible to find a better example in this direction than the musical theater of mature Baroque and gallant Rococo. But even in the then opera "industry" success (in the sense of mastering impeccable professional and artistic qualities, achieving a high level of demand, professional reputation, status, material well-being) was determined by a set of characteristics, among which integration into the historical context, social and political relations did not play the last role. Therefore, today it is necessary to apply a comprehensive approach to study the experience of highly professional, talented, active, and passionate artists of the late 17 — first third of the 18 century, to apply the tools hermeneutic analyze for reading their creative heritage. Main objective(s) — to reveal the historical context in which work by J. A. Hasse was created, to comprehensively consider the musical and poetic texts of the serenata "Mark'Antonio and Cleopatra" for the successful implementation of its performing reconstruction and stage production in the approach of modern Historical informed performance.Methodology based on an interdisciplinary approach at the intersection of musicology, theater studies, and historical science, using the cultural-historical method, the method of hermeneutic analysis of the text and the method of historical reconstruction, which allows us to consider the process of creating a musical-dramatic work in the unity of the subject, functional and historical aspects, expanded by in-depth analysis historical and political context.Results/findings and Conclusions. An important component of successful creativity in the field of musical theater and, more broadly, the success of works of art — the response of the audience, the ability of a piece of art to evoke empathy, a sense of belonging, and personal involvement — has been investigated. Bearing in mind the exemplary historical experience of the development and spread of Italian opera, the art of the first third of the 18 cent. was chosen as the area of study of these issues. As an example, considered one of the first works of I. A. Hasse — the serenate "Mark Antonio and Cleopatra", written and presented by him in Naples, in 1725.The musical form of the serenata is analyzed, the stylistic and genre features of its elements, which determine the musical language of the young Saxon composer, are characterized. The libretto text is considered using the tools of hermeneutic content analysis.The historical and political aspect of the life of the Kingdom of Naples in the late 17th — early 18 centuries is researched. Based on archival materials, information about the customer of the work by Carlo Carmignano and the librettist Francesco Ricciardo have been clarified. An attempt was made to the historical reconstruction of the circumstances of the composition, the details of the stage design of the performance, assumptions were made about the personalities of the audience present. The hidden content layer of a musical and dramatic work, born of its connection with the history of everyday life, cultural and political context, is discovered. The effectiveness of using the semantic potential of plots from the life of historical personalities is emphasized, their main property is revealed — the ability to allegorical personifications, symbolic artistic "gestures", disguised similarities ; Актуальность исследования. Музыкальное исполнительство как искусство, наиболее чувствительное к вопросам релевантности произведений прошлого, последние сто лет все плотнее коммуницирует со старинной музыкой. «Музыкальная археология» в лице искусствоведов и исполнителей-истористов активно изучает мировое музыкальное наследие, возрождает на современной сцене аутентичные звучания во всем их богатстве, разнообразии стилей и форм.Важным и оправданным является также изучение неотъемлемых составляющих успешности в создании и исполнении определенных сочинений, признании творческих личностей. В этом направлении вряд ли возможно найти лучший пример, чем музыкальный театр зрелого Барокко и галантного Рококо. Но даже в тогдашней оперной «индустрии» успех (в значении овладения безупречными профессиональными и артистическими качествами, достижения высокого уровня востребованности, профессиональной репутации, статуса, материального благосостояния) определялся комплексом характеристик, среди которых интегрированность в исторический контекст, общественные и политические отношения играли отнюдь не последнюю роль. Следовательно, сегодня следует использовать комплексный подход в изучении опыта высокопрофессиональных, талантливых, увлеченных своим делом художников конца XVII — первой трети XVIII века, применить инструменты герменевтического анализа для максимально полного прочтения их творческого наследия.Цель статьи — раскрыть исторический контекст, в котором создавалась серената «Марк Антонио и Клеопатра» И. А. Хассе, всесторонне рассмотреть музыкальный и поэтический текст произведения для успешной реализации его исполнительской реконструкции и сценической постановки в русле современного исторически информированного исполнительства.Методология исследования основана на междисциплинарном подходе на пересечении музыковедения, театроведения и исторической науки, с применением культурноисторического метода, метода герменевтического анализа текста и метода исторической реконструкции, что позволяет рассмотреть процесс создания музыкально-драматического произведения в единстве предметного, функционального и исторического аспектов, расширенного углубленным анализом историко-политического контекста.Основные результаты и выводы исследования. Исследована важная составляющая успешного творчества в сфере музыкального театра и, шире, успешности произведений искусства — отклик аудитории, способность художественного произведения вызвать сопереживание, ощущение причастности, персональной ангажированности. Памятуя об образцовом историческом опыте развития и распространения итальянской оперы, областью изучения указанных вопросов избрано искусство первой трети XVIII века. В качестве примера рассмотрено одно из первых сочинений И. А. Хассе — серената «Марк Антонио и Клеопатра», представленная им в Неаполе в 1725 году.Проанализирована музыкальная форма серенаты, охарактеризованы стилевые и жанровые черты её элементов, определяющие музыкальный язык молодого саксонского композитора. Текст либретто осмыслен с помощью инструментов герменевтического анализа содержания.Рассмотрен историко-политический аспект жизни Неаполитанского королевства в конце XVII — начале XVIII века. На базе архивных материалов уточнены сведения о заказчике произведения Карло Карминьяно и либреттисте Франческо Риччардо. Предпринята попытка исторической реконструкции обстоятельств сочинения, подробностей сценического оформления спектакля, высказаны предположения о персоналиях присутствовавших слушателей. Выявлен скрытый содержательный слой музыкально-драматического произведения, рожденный его связью с историей повседневности, культурным и политическим контекстом. Подчеркнута эффективность использования смыслового потенциала сюжетов из жизни исторических личностей, выявлено их главное свойство — способность к аллегорическим олицетворениям, символическим художественным «жестам», замаскированным уподоблениям. ; Розглянуто важливу складову успішної творчості у сфері музичного театру і, в широкому плані, успішності творів мистецтва — наявність відгуку аудиторії, здатність художнього твору викликати співпереживання, відчуття причетності, персональної ангажованості. Зважаючи на показовий історичний досвід розвитку та поширення італійської опери, полем для вивчення шляхів до позитивного сприйняття та затребуваності творчості в жанрах музичного театру обрано мистецтво першої третини XVIII століття. Як приклад розглянуто один із перших творів Й. А. Хассе — серенату «Марк Антоніо і Клеопатра», презентовану 1725 року в Неаполі. Проаналізовано побудову серенати, охарактеризовано її стильові та жанрові риси, що визначають музичну мову молодого саксонського композитора. Здійснено спробу історичної реконструкції обставин написання твору та подробиць сценічного оформлення вистави, зроблено припущення щодо ймовірного складу її слухачів. Текст лібрето осмислено з точки зору прихованого змістового потенціалу сюжетів із життя історичних особистостей; виявлено його головну властивість — здатність до алегоричних уособлень, символічних художніх «жестів», замаскованих уподібнень. Висвітлено історико-політичний аспект життя Неаполітанського королівства в кінці XVII — на початку XVIII століття. На базі архівних матеріалів уточнено відомості про замовника твору Карло Карміньяно (Аквавіва) та лібретиста Франческо Річчардо. Запропоновано версію подій, під впливом яких було написано серенату «Марк Антоніо і Клеопатра». Підкреслено, що успішність в сфері музичнодраматичної творчості спирається на ширші засади, ніж індивідуальні якості талантів композиторів, лібретистів, співаків, їхньої майстерності та самобутності.
