Suchergebnisse

This article presents the analysis of socio-cultural aspect of the concept of ARROGANCE in the British world view. The features of the British world view and mentality has been considered, as well as the factors influencing their formation. As the concept of ARROGANCE is the essential part of British world view and one of the hallmarks of the British mentality, it reflects the historical development and cultural life of the British community. The article investigates the concept of ARROGANCE verbalization under the influence of such sociocultural factors as national ideology, class stratification and imperial policy. The ways of representation of the concept of ARROGANCE are demonstrated with the examples from fiction and mass media as well as modern speech samples and slang. The examples of lexical and phraseological units reflecting the main aspects of arrogance in British culture have been selected and analyzed.Arrogance based on the class inequality through the prism of historical changes in the class structure of the British society. The layer of vocabulary that reflects the arrogance of the upper classes of society to the lower ones has been distinguished. The article also provides several samples of slang lexemes and phrases used to express superiority in the youth subcultures. Arrogance based on the national mentality was formed under the influence of the colonial policy of the British Empire, as well as the biased attitude of the British to the inhabitants of the continent. It is verbalized by means of national insults and jokes. Linguistic arrogance is connected to the class inequality, since language indicates belonging to certain class and social group. The analysis of the verbalization of the concept of ARROGANCE enables us to establish the peculiar sociocultural features of it in the British world and and outline the prospects for its further study. References1. Hromyko, Aleksey. 2005. "Velikobritaniya posle zahoda solntsa" In Rossiya v globalnoy politike. Last modified December 13, 2005. http://www.globalaffairs.ru/number/n_59802. Karnaukhova, Oksana. 2007. "Multikulturalizm kak paradigma postkolonialnogo razvitiya (britanskaya model)" In Lichnost. Kultura. Obshchestvo. 196–2043. Orwell, George. 1950. 1984. New York: New American Library.4. Orwell, George. 1941. England Your England. http://orwell.ru/library/essays/lion/english/e_eye5. Oxford English dictionary. Accessed November, 2017. https://en.oxforddictionaries.com/6. Oxford Living Disctionaries [Electronic resource]. – Mode of access : https://en.oxforddictionaries.com/7. Sweet, Henry S. 1890. Primer of Spoken English. Oxford: Oxford Clarendon Press.8. The Free Dictionary by Farlex. Accessed December, 2017. http://www.thefreedictionary.com/9. The Septic"s Companion. A British Slang Dictionary. http://septicscompanion.com/10. Translation, Humour and Literature. 2010. Edited by Delia Chiaro. New York: Continuum Publishers. Vol. 1.11. Urban Dictionary. Accessed December, 2017. http://www.urbandictionary.com ; У статті проаналізовано соціокультурний аспект концепту ARROGANCE у британській картині світу. Розглянуто особливості британської картини світу та менталітету, а також чинники, що вплинули на їхнє формування. Оскільки концепт ARROGANCE є частиною картини світу, а також однією з визначальних ознак британського менталітету, у ньому відображено вплив історичного розвитку та культурного життя британської спільноти. У статті схарактеризовано особливості репрезентації концепту ARROGANCE під впливом таких соціально-культурних чинників, як національна ідеологія, класова стратифікація та політика країни. Репре- зентація концепту ARROGANCE продемонстрована на прикладах з художньої літератури та онлайн-джерел, а також сучасної розмовної лексики. Наведено приклади лексичних та фразеологічних одиниць, що відображають основні аспекти зверхності у британській лінгвокультурі. Зокрема, зверхність на основі класової нерівності аналізовано крізь призму історичних змін у класовій структурі суспільства Британії. Виокремлено шар лексики, який відображає зверхність вищих класів суспільства до нижчих. Описано зразки сленгу, які використовують для вираження зверхності до представників молодіжних субкультур. Зверхність на основі національного менталітету сформувалась під впливом колоніальної політики Британської імперії, а також тривалого упередженого ставлення британців до жителів континенту. Однією зі сторін репрезентації концепту ARROGANCE є націо- нальні стереотипи та жарти стосовно представників інших націй. Лінгвістична зверхність тісно пов"язана із класовою зверхністю, оскільки мова – індикатор належності до класів та соціальних груп. Лінгвістична зверхність знаходить прояв у поділі діалектів на елітні та непрестижні, прагненні позбутись акценту у вимові та дотримуватись мовних стандартів. Проведений аналіз репрезентації концепту ARROGANCE дозволяє встано- вити характерні соціокультурні ознаки концепту у британській картині світу та окреслити перспективи його подальшого дослідження. Джерела та література 1. Громыко А. А. Великобритания: после захода солнца [Электронный ресурс] / А. А. Громыко. – Режимдоступа : http://www.globalaffairs.ru/number/n_59802. Карнаухова О. С. Мультикультурализм как парадигма постколониального развития (британская модель) / О. С. Карнаухова // Личность. Культура. Общество. – 2007. – Вып. 4 (39). – С. 196–2043. Orwell G. 1984 / G. Orwell. – New American Library, 1950. – 328 p.4. Orwell G. England Your England [Electronic resource] / G. Orwell. – Mode of access : http://orwell.ru/library/ essays/lion/english/e_eye5. Oxford English dictionary [Electronic resource]. – Mode of access : www.oed.com/6. Oxford Living Disctionaries [Electronic resource]. – Mode of access : https://en.oxforddictionaries.com/7. Sweet H. A Primer of Spoken English / H. Sweet. – Oxford Clarendon Press, 1890. – 134 p.8. The Free Dictionary by Farlex [Electronic resource]. – Mode of access : http://www.thefreedictionary.com/9. The Septic"s Companion. A British Slang Dictionary [Electronic resource]. – Mode of access :http://septicscompanion.com/showcat.php?cat=people10. Translation, Humour and Literature / edited by Delia Chiaro. – New York, 2010. – Vol. 1. – 230 p.11. Urban Dictionary [Electronic resource]. – Mode of access : urbandictionary.com

The article deals with the directions of the state national cultural policy in the Donbas in the 1920–30s. The author tries to give a detailed description of the activities of national publishing houses, theaters, theater studios. By the example of the creative intelligentsia, the representatives of ethnic communities, we try to understand the essence of changes in the formation and development of spiritual culture, their positive features and disadvantages, the attitude of the population to such cultural phenomena as national dramaturgy, poetry, theater. However, precisely because cultural phenomena were extremely multifaceted, it is not necessary to talk about exhaustive answers to all questions raised during the course of coronation. That is why the article aims to highlight the cultural processes in the multi-ethnic environment of Donbas in the 20's and 30's of the 20th century, as well as the impact of these phenomena on the development of the national consciousness of ethnic groups in the region.In the course of the study, it was discovered that state structures paid a lot of attention to periodicals of national minorities - newspapers and magazines. As a rule, they played the role of agitation and propaganda among the various ethnic groups of the Soviet way of life in their nature. Therefore, these periodicals were not very popular among different nationalities.Significant place in the cultural life of different nationalities took theatrical art. In particular, in the early 1920s, theatrical groups of ethnic minorities were created and intensively developed. But the state supported only those theaters that were staged or revolutionary with propaganda or demonstrated on the stage of the achievements of Soviet construction and national politics.Despite the total control by the Bolshevik Party and state institutions, the active work of the creative centers has led to a significant revival of cultural life, pushing for the revival of manifestations of national culture, the revival of which was interrupted by political repressions and the killing of prominent representatives of the creative elite ; В статье говорится о направлениях государственной национальной культурной политики на Донбассе в 1920–30-е годы. Автор пытается дать развернутую характеристику деятельности национальных издательств, театров, театральных студий. На примере творческой интеллигенции – представителей этнических сообществ мы делаем попытку понять сущность изменений в формировании и развитии духовной культуры, их положительные черты и недостатки, отношение населения к таким культурным явлениям как национальная драматургия, поэзия, театр. Однако именно потому, что культурные явления были чрезвычайно многогранными, говорить о исчерпывающих ответах на все вопросы, поставленные в ходе проведения коренизации, не приходится. Именно поэтому целью статьи является освещение культурных процессов в полиэтнической среде Донбасса в 20–30-е гг. ХХ в., а также влияние этих явлений на развитие на- ционального сознания этнических групп населения региона.В процессе исследования выявлено, что государственные структуры уделяли большое внимание периодическим изданиям национальных меньшинств – газетам, журналам. Как правило, по своему характеру они выполняли роль агитации и пропаганды среди различных этносов именно советского образа жизни. Поэтому периодические издания были не слишком популярны среди различных национальностей.Значительное место в культурной жизни этносов заняло театральное искусство. В частности, в начале 1920-х годов создавались и активно развивались театральные коллективы этнических меньшинств. Но государство оказывало свою поддержку только тем театрам, которые осуществляли постановки или революционного характера с агитационно-пропагандистским наполнением, или показывали на сцене достижения советского образа жизни и национальной политики.Несмотря на тотальный контроль со стороны большевистской партии и государственных учреждений, активная деятельность творческих организаций привела к значительному оживлению культурной жизни, подтолкнула к активизации проявлений национальной культуры, возрождение которой было прервано политическими репрессиями и убийствами выдающихся представителей творческой элиты. ; У статті йдеться про напрями державної національної культурної політики на Донбасі у 1920–30-ті роки. Автор намагається дати розгорнуту характеристику діяльності національних видавництв, театрів, театральних студій. На прикладі діяльності творчої інтелігенції – представників етнічних спільнот ми робимо спробу зрозуміти сутність змін у формуванні і розвитку духовної культури, їх позитивні риси і недоліки, ставлення населення до таких культурних явищ як національна драматургія, поезія, театр. Однак саме через те, що культурні явища були надзвичайно багатогранними, говорити про вичерпні відповіді на усі питання, поставлені в ході проведення коренізації, не доводиться. Саме тому метою статті є висвітлення культурних процесів e багатоетнічному середовищі Донбасу в 20–30-ті рр. ХХ ст., а також впливу цих явищ на розвиток національної свідомості етнічних груп населення регіону.У процесі дослідження виявлено, що державні структури приділяли велику увагу періодичним виданням національних меншин – газетам, журналам. Як правило, за своїм характером вони виконували роль агітації і пропаганди серед різних етносів радянського способу життя. Тому ці періодичні видання були не надто популярними серед різних національностей.Значне місце у культурному житті різних національностей зайняло театральне мистецтво. Зокрема, на початку 1920-х років створювались і активно розвивались театральні колективи етнічних меншин. Але держава надавала свою підтримку тільки тим театрам, які здійснювали постановки або революційного характеру з агітаційно-пропагандистським наповненням, або показували на сцені досягнення радянського будівництва та національної політики.Незважаючи на тотальний контроль із боку більшовицької партії та державних установ, активна діяльність творчих осередків привела до значного пожвавлення культурного життя, підштовхнуло до активізації проявів національної культури, відродження якої було перервано політичними репресіями і вбивствами визначних представників творчої еліти.

Introduction. The article is devoted the musical impression which became the inalienable constituent of the original creation of European symbolists of the end XIX to beginning XX of the century on the background of the European tendencies. Oleksandr Oles and European symbolists brought the idea of the "inner individual". They revolted against the world and the public and government norms.Purpose. The revelation of the musical images, which creates the metaphorical universe, filled with symbols of the human existence.Methods. The methods of the research is based on the main principles of the philological analysis of the text. The determined tasks foresee the use of elements of comparative and hermeneutic analysis as a general interpretation of literary texts.Originality. The originality of the system of the artistic images, motives, spirits, rhythm and melodic absorbed the powerful lyricism of the poets' sensitive soul. The creativity of Oleksandr Oles, European symbolists are marked by the influence of the romantic poetics. The most important component of which were the lyrical mood and the melodiousness of the phrases, that created the individual image of the spiritual being on the way to the beauty and dream.Results. The radical change in the formation of european thinking, that determined the representation of the image of the world as a vivid and dynamic organism, that can be known only by intuition and fancy, was still in Romanticism in contrast to versus rationalistic and empirical philosophy of Enlightenment. Based on the new concept of the world and of human being, the transition from Enlightenment to Romanticism led to the revaluation of the ideological and aesthetic principles. In the 1820-th years, when the conceptual basis of romantic art appeared for the first time in french and german literature, his adherents defined it as «parnassian atheism» and «the doctrine of literary freedom».The dominating idea of the romantic attitude was the liberation of literary standards, the idea of «nationality», the rebellious of the individualism, the perception of the nature through imaginative and emotional contrasts, the interest in the old legends, the folklore and the appeal to the national antiquities. The lyrical spirit of Romanticism denied its existence in the close frameworks of the rationalistic aesthetics of Enlightenment, because the romantic artist needed the air, the space, the magic of the last, the witchcraft of the distant horizons, the majestic scenery of the history and the nature.Oleksandr Oles considered the art to be the most consummate variety of the perception and drew the truth of life from the book of nature, placing the poetry as a form of self-expression, that shouldn't take into consideration the traditional models and is programmed to open the human soul, the mysteries of the space and the contradictions in the society. The motion of the poetic thought, the search for the imagination, the passions of the lyrical feelings were the basis of the pantheistic world-view in the works of Oleksandr Oles, suggested by the beauty of the nature of the native country.The important role in understanding of the ukrainian poet's world-view is the attention to the floral symbols, representing the original projection of the human world on the world of plants. The images of the flowers had the symbolic and significative meaning, that reflected the national specificity of the literature and represented the most significant features of the ethnics. Therefore, the interest in the floral symbolism created the unique musical images in the poetic imagination of the artists, which were the result of the interaction of the human being with nature – source of the creative inspiration, the peace and the harmony. The flowers which have become the object of the worship and the amulets in the familiar and calendar rituals, witnessed the profound wisdom and philosophy of every nation in all its complex and contradictory unity.Oleksandr Oles fascinated the beauty of the nature, which gave him the soul equipoise and caused the poetic inspiration. The combination of the diverse memoirs and impression indicate the intertextual richness of the poetic associations of the ukrainian poet. The individual experiences of Oleksandr Oles embodied in the symbols of the flowers, that gave rise to the birth of the new ones, filled with different content figurative modifications. It is primarily about the organic unity of the light ethereal source (sun), the soul of the plants and the artist as the personification of the creative bloom of the vitalistic flowering of the nature's forces.The important feature in the works of Oleksandr Oles played the elements of the landscape: the nature was not just depicted, it was felt by the poet, merged, contrasted with feelings, mood, state of his soul, expressed the melancholy, the boredom, the thoughts.Conclusion. The structure of the world of Oleksandr Oles built on the binary oppositions, that outlined two spheres of his experience, based on the complexity and diversity of human being and nature. The beauty of the environment for ukrainian poet became an expression of the acquisition of his own soul, which sank into the dynamics of the life, which was love, hope, faith and the irrational and fatal force at the same time, that brought the suffering and the death.

Problem Setting. Legal doctrine is an integral part of any developed legal system, where class of professional lawyers has been formed, complex of special legal texts has been created and there are professional legal practices secluded from other spheres of social activity. At the same time, the degree, forms and a legal doctrine intensity of influence on processes of state and law-making, the development of society as a whole depend on the state of the development of the legal system, existing legal traditions and the character of the sources of law system. As known, the legal doctrine is created, reconstituted, developed as the result of intellectual and creative efforts of the professional community of lawyers (primarily scientists-lawyers), that always are in the specific economic, legal, cultural and political conditions. Substantial filling of the results of scientific researches, necessity in them and implementation in legal practice one way or another depend on power, in particular, the existing state and political regime. These and relevant to them questions have not been investigated sufficiently till now in Ukrainian jurisprudence, are acquiring actuality for the Ukrainian legal system, large-scale reforms of which are to be provided on the scientific grounds. This, in its turn, causes the necessity in revision or reconsideration of the role and significance of scientific legal community in contemporary national state and society.The actuality of the topic. The main purpose of the article is conducting analysis of foreign and domestic (Soviet) experience of the interaction between the scientific community and power, revealing of peculiarities (intensity, form) of influence of the latter on a legal doctrine formation.The purpose of the article. On the European continent attitude to public authorities and the scientific community legal doctrine has not always been positive: it had been changing from recognizing doctrine at the official level as source of law, for example, in Ancient Rome, until its denial in some periods. Sometimes authoritarian regimes had been trying to control, or even subordinate the development of scientific thought, educational and cultural space. At last, conclusions from the negative experience have been done and came the realization that such a policy is not only harmful but also dangerous. Today, in the western law orders the results of scientific research have been accepted by the state and legal practice in connection with deep, thorough and objective cognition of the essence of the state-legal phenomena and processes and revealing of regularities of their origin and development. The basis of such researches are methodological pluralism, real scientific discussion, free exchange of ideas, which is a prerequisite of working out of effective and useful to society scientific conclusions and proposals. Only a productive dialogue between the authority and lawyers, the existence of a free market of ideas, freedom of scientific creativity, independence of the academic community which is to be recognized and protected by the state and it is under such conditions working out of effective and useful to society scientific provisions is possible. Such dialogue, as it is known, is possible only in the case when subjects interact on an equal partnership footing, excluding the service function of legal science and the implementation of it by representatives of «political orders».Conclusions. If you analyze the Soviet period, the interaction between the scientific community and power, which has always strictly controlled all spheres of socio-political and legal life (except for short phase of liberalization of state policy), resembling moving of one-way street. From time to time the street name has been changed, but the rules and basic approaches were without any changes. Adding, that government dictated (most frequently) to the science and its representatives which questions and problems must be investigated, what to be criticized and what ideas are to be supported and which to be denied and rejected. Therefore, we can make the conclusion that, as a whole, the legal doctrine under such conditions was just being created by power but by the «hands» of lawyers ; Исследвано соотношение и взаимодействие государственной власти и научного сообщества. Формы, степень, интенсивность влияния подготовленных правоведами научных выводов и предложений на государственно-правовую практику, равно как их содержательное наполнение, так или иначе зависят от государственной власти, а именно от существующего государственно-политического режима. Анализ зарубежного и отечественного опыта свидетельствует о том, что продуктивный диалог между властью и правоведами, наличие свободного рынка идей, свобода научной деятельности, независимость академического сообщества, которые должны признаваться и защищаться государством, являются необходимыми условиями создания эффективных и полезных обществу научных положений ; Досліджено співвідношення та взаємодію державної влади й наукової спільноти. Форми, ступінь та інтенсивність впливу підготовлених правниками наукових висновків та пропозицій на державно-правову практику, а також їх змістове наповнення так чи інакше залежать від державної влади, зокрема від наявного державно-політичного режиму. Аналіз зарубіжного й вітчизняного досвіду свідчить, що лише продуктивний діалог між владою та правознавцями, наявність вільного ринку ідей, свобода наукової творчості, незалежність академічної спільноти, які мають визнаватись і захищатись державою, є умовами вироблення ефективних і корисних суспільству наукових положень

Problem Setting. Legal doctrine is an integral part of any developed legal system, where class of professional lawyers has been formed, complex of special legal texts has been created and there are professional legal practices secluded from other spheres of social activity. At the same time, the degree, forms and a legal doctrine intensity of influence on processes of state and law-making, the development of society as a whole depend on the state of the development of the legal system, existing legal traditions and the character of the sources of law system. As known, the legal doctrine is created, reconstituted, developed as the result of intellectual and creative efforts of the professional community of lawyers (primarily scientists-lawyers), that always are in the specific economic, legal, cultural and political conditions. Substantial filling of the results of scientific researches, necessity in them and implementation in legal practice one way or another depend on power, in particular, the existing state and political regime. These and relevant to them questions have not been investigated sufficiently till now in Ukrainian jurisprudence, are acquiring actuality for the Ukrainian legal system, large-scale reforms of which are to be provided on the scientific grounds. This, in its turn, causes the necessity in revision or reconsideration of the role and significance of scientific legal community in contemporary national state and society.The actuality of the topic. The main purpose of the article is conducting analysis of foreign and domestic (Soviet) experience of the interaction between the scientific community and power, revealing of peculiarities (intensity, form) of influence of the latter on a legal doctrine formation.The purpose of the article. On the European continent attitude to public authorities and the scientific community legal doctrine has not always been positive: it had been changing from recognizing doctrine at the official level as source of law, for example, in Ancient Rome, until its denial in some periods. Sometimes authoritarian regimes had been trying to control, or even subordinate the development of scientific thought, educational and cultural space. At last, conclusions from the negative experience have been done and came the realization that such a policy is not only harmful but also dangerous. Today, in the western law orders the results of scientific research have been accepted by the state and legal practice in connection with deep, thorough and objective cognition of the essence of the state-legal phenomena and processes and revealing of regularities of their origin and development. The basis of such researches are methodological pluralism, real scientific discussion, free exchange of ideas, which is a prerequisite of working out of effective and useful to society scientific conclusions and proposals. Only a productive dialogue between the authority and lawyers, the existence of a free market of ideas, freedom of scientific creativity, independence of the academic community which is to be recognized and protected by the state and it is under such conditions working out of effective and useful to society scientific provisions is possible. Such dialogue, as it is known, is possible only in the case when subjects interact on an equal partnership footing, excluding the service function of legal science and the implementation of it by representatives of «political orders».Conclusions. If you analyze the Soviet period, the interaction between the scientific community and power, which has always strictly controlled all spheres of socio-political and legal life (except for short phase of liberalization of state policy), resembling moving of one-way street. From time to time the street name has been changed, but the rules and basic approaches were without any changes. Adding, that government dictated (most frequently) to the science and its representatives which questions and problems must be investigated, what to be criticized and what ideas are to be supported and which to be denied and rejected. Therefore, we can make the conclusion that, as a whole, the legal doctrine under such conditions was just being created by power but by the «hands» of lawyers ; Исследвано соотношение и взаимодействие государственной власти и научного сообщества. Формы, степень, интенсивность влияния подготовленных правоведами научных выводов и предложений на государственно-правовую практику, равно как их содержательное наполнение, так или иначе зависят от государственной власти, а именно от существующего государственно-политического режима. Анализ зарубежного и отечественного опыта свидетельствует о том, что продуктивный диалог между властью и правоведами, наличие свободного рынка идей, свобода научной деятельности, независимость академического сообщества, которые должны признаваться и защищаться государством, являются необходимыми условиями создания эффективных и полезных обществу научных положений ; Досліджено співвідношення та взаємодію державної влади й наукової спільноти. Форми, ступінь та інтенсивність впливу підготовлених правниками наукових висновків та пропозицій на державно-правову практику, а також їх змістове наповнення так чи інакше залежать від державної влади, зокрема від наявного державно-політичного режиму. Аналіз зарубіжного й вітчизняного досвіду свідчить, що лише продуктивний діалог між владою та правознавцями, наявність вільного ринку ідей, свобода наукової творчості, незалежність академічної спільноти, які мають визнаватись і захищатись державою, є умовами вироблення ефективних і корисних суспільству наукових положень

Проаналізовано вплив ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на правове регулювання відносин у сфері державних закупівель в Україні з метою забезпечення принципу недискримінації. З'ясовано, що негайний ефект від Угоди в цій сфері матиме радше обмежений характер. Визначено, що на первісному етапі Угода здатна призвести за певних обставин навіть до деякого обмеження доступу європейський компаній до державних закупівель України.На підставі критерію мети виокремлено та зазначено ті положення Угоди, які прямо стосуються предмета антидискримінаційного правового регулювання. Досліджено, що чимала кількість положень українського законодавства, спрямованих на усунення дискримінації у розглядуваній сфері, вже відповідає стандартам, закріпленим в Угоді.З'ясовано, що найвірогіднішим напрямом заходів з імплементації Угоди буде виконання зобов'язання з реформування механізму оскарження результатів державних тендерів. Виявлено, що розробку методики об'єктивної формально-юридичної оцінки успішності виконання Україною цього зобов'язання можна вважати перспективним напрямом подальших досліджень.Ключові слова: Угода про асоціацію, ЄС, Україна, економічна дискримінація, недискримінація, державні закупівлі, інфраструктурні проекти.The article is devoted to the impact of ratification of the Association Agreement between Ukraine and the EU on the regulation of relations in the field of public procurement in Ukraine with a particular aim to ensure the application of the non-discrimination principle to the relations in the field of public procurement. It turns out that the agreement will have a rather limited immediate effect; whereby potentially it may be used even to limit the access to Ukrainian public procurement of the EU-based companies. It has been proven specifically, that the immediate effect of the Agreement in this area might be rather limited although being low to moderate. Moreover,under certain circumstances, some practices at the initial stage the Agreement's application and implementation may lead to limiting access of European companies to the public procurement market in Ukraine.On the basis of objective criteria the author distinguishes and allocates those provisions of the Agreement that are directly related to the subject of anti-discrimination regulations. Further, it is noted that a considerable number of provisions of the Ukrainian legislation aimed at eliminating discrimination in the proposed area do already meet the standards stipulated in the Agreement.In other words, numerous provisions against discrimination in the area of public procurements seem to be already in line and very well in line with the EU standards laid down in and stipulated pursuant to the aforementioned Agreement.The principles of public procurement, secured in the Agreement, are namely: nondiscrimination, equal treatment, transparency and proportionality. These principles are fleshed out in a number of provisions (in the terminology of the Agreement - standards) that are expedient for functional lines and can be divided into several groups: access to information on public procurement (first group), identification of the state contract (second group), challenging the results of public procurement (third group) (Articles 149, 150, 151 of the Agreement). All the above criteria are developed based on a deeply objective basis, allowing transformation of the institutionalframework of the conduct of the public procurement in Ukraine in effective, transparent and cost-effective manner. One should not overlook the fact that people of Ukraine are devoted to the integration with the EU, what allows Ukraine to revitalize and to become truly market economywith skilled working force and well developed industrial facilities.The progress of implementation efforts will most probably be focused on improving appellate procedures, the institutional reform, creating additional work forces, development of public infrastructure needed and organizing various public awareness raising campaigns with an aimto comply with the obligations, arising for Ukraine from the relevant EU-Ukraine Association Agreement provisions. The most suggested direction of the implementation of the Agreement shall be the obligation to reform the mechanism of legal review of results of public tenders in theway as to making it accessible to every citizen of Ukraine irrespective of the level of personal income or positioning within the society.The EU-Ukraine association is a two-way street, fostering communication and information exchange in order to improve mutual understanding in the areas of public procurements as well as mobilizing communities and the whole society for necessary changes in attitudes and behaviorin order to comply with the EU standards. Collaboration among different stakeholders is one of the key factors for successful campaigning in the areas of public procurements, which has to be introduced in the way of the implementation of the EU-Ukraine Association Agreement.From the formal legal point of view it is not an easy task to give a reasonable answer to the question whether the existing appeal mechanism to the decisions in the area of public procurement - that is the provision creating additional values and opportunities for institutional stakeholders - is in line with the best international practices. In addition, existing stakeholders and international business entities already expressed their deepest dissatisfaction with the business practices, but often only in the press, and not, for example, by appeals to the authorities competent to give legal assessment of the actions of officials in charge of the appeals process.Key words: Association Agreement, the EU, Ukraine, economic discrimination, nondiscrimination, public procurements, infrastructure projects.

Problem Setting. Legal doctrine is an integral part of any developed legal system, where class of professional lawyers has been formed, complex of special legal texts has been created and there are professional legal practices secluded from other spheres of social activity. At the same time, the degree, forms and a legal doctrine intensity of influence on processes of state and law-making, the development of society as a whole depend on the state of the development of the legal system, existing legal traditions and the character of the sources of law system. As known, the legal doctrine is created, reconstituted, developed as the result of intellectual and creative efforts of the professional community of lawyers (primarily scientists-lawyers), that always are in the specific economic, legal, cultural and political conditions. Substantial filling of the results of scientific researches, necessity in them and implementation in legal practice one way or another depend on power, in particular, the existing state and political regime. These and relevant to them questions have not been investigated sufficiently till now in Ukrainian jurisprudence, are acquiring actuality for the Ukrainian legal system, large-scale reforms of which are to be provided on the scientific grounds. This, in its turn, causes the necessity in revision or reconsideration of the role and significance of scientific legal community in contemporary national state and society.The actuality of the topic. The main purpose of the article is conducting analysis of foreign and domestic (Soviet) experience of the interaction between the scientific community and power, revealing of peculiarities (intensity, form) of influence of the latter on a legal doctrine formation.The purpose of the article. On the European continent attitude to public authorities and the scientific community legal doctrine has not always been positive: it had been changing from recognizing doctrine at the official level as source of law, for example, in Ancient Rome, until its denial in some periods. Sometimes authoritarian regimes had been trying to control, or even subordinate the development of scientific thought, educational and cultural space. At last, conclusions from the negative experience have been done and came the realization that such a policy is not only harmful but also dangerous. Today, in the western law orders the results of scientific research have been accepted by the state and legal practice in connection with deep, thorough and objective cognition of the essence of the state-legal phenomena and processes and revealing of regularities of their origin and development. The basis of such researches are methodological pluralism, real scientific discussion, free exchange of ideas, which is a prerequisite of working out of effective and useful to society scientific conclusions and proposals. Only a productive dialogue between the authority and lawyers, the existence of a free market of ideas, freedom of scientific creativity, independence of the academic community which is to be recognized and protected by the state and it is under such conditions working out of effective and useful to society scientific provisions is possible. Such dialogue, as it is known, is possible only in the case when subjects interact on an equal partnership footing, excluding the service function of legal science and the implementation of it by representatives of «political orders».Conclusions. If you analyze the Soviet period, the interaction between the scientific community and power, which has always strictly controlled all spheres of socio-political and legal life (except for short phase of liberalization of state policy), resembling moving of one-way street. From time to time the street name has been changed, but the rules and basic approaches were without any changes. Adding, that government dictated (most frequently) to the science and its representatives which questions and problems must be investigated, what to be criticized and what ideas are to be supported and which to be denied and rejected. Therefore, we can make the conclusion that, as a whole, the legal doctrine under such conditions was just being created by power but by the «hands» of lawyers ; Исследвано соотношение и взаимодействие государственной власти и научного сообщества. Формы, степень, интенсивность влияния подготовленных правоведами научных выводов и предложений на государственно-правовую практику, равно как их содержательное наполнение, так или иначе зависят от государственной власти, а именно от существующего государственно-политического режима. Анализ зарубежного и отечественного опыта свидетельствует о том, что продуктивный диалог между властью и правоведами, наличие свободного рынка идей, свобода научной деятельности, независимость академического сообщества, которые должны признаваться и защищаться государством, являются необходимыми условиями создания эффективных и полезных обществу научных положений ; Досліджено співвідношення та взаємодію державної влади й наукової спільноти. Форми, ступінь та інтенсивність впливу підготовлених правниками наукових висновків та пропозицій на державно-правову практику, а також їх змістове наповнення так чи інакше залежать від державної влади, зокрема від наявного державно-політичного режиму. Аналіз зарубіжного й вітчизняного досвіду свідчить, що лише продуктивний діалог між владою та правознавцями, наявність вільного ринку ідей, свобода наукової творчості, незалежність академічної спільноти, які мають визнаватись і захищатись державою, є умовами вироблення ефективних і корисних суспільству наукових положень

In 1569 the Union of the Grand Duchy of Lithuania and Poland resulted in the unification of the two states in a federation under the name "Republic", translated literally into Polish as "the Rzeczpospolita". August, 11 of that year, Pidlasie, Volhynia, Bratslav region and Kyiv region merged finally with the Crown. In 1648–1654, because of the liberation war for Greek faith that union was reformatted.Poland tried to take an effective part in the international political and cultural transattraction for a long time. From the period of the Middle Ages there were constant intercourses with the Pape's court, resulting in a religious coloration of history development and socio-cultural processes in the country. The regular transattractions were maintained with the Hungarian, Russian, Tatar, Turkish (mostly through Pasha) crowns. The ambiguous relationship with the Cossacks and the Hetmanate took place. The cultural relations with Courland, Moldavia and Wallachia, Czech, France (Monluk, Prince Henry of Anjou – Prince of Bourbon, a brother of the king and the Valois dynasty), Britain, Holland, Denmark, Sweden, Italy, Austria and Germany were arranging.The protocol concerned apotheosis coronations, marriage ceremonies, burials, signing of important international agreements and unions, official diplomatic summits.Little by little, the Rzeczpospolita opened embassies with the most important partners. At that time, in 1569, a truce negotiated through a great ambassador that corresponds to the position of Minister of Foreign Affairs. It was remarked that any questions during their occurrence can be solved by means of the official correspondence or ambassador mission. A part of stories in the correspondence were stories about health and willingness, "resulting in growing favor" of the Turkish side. That is, the bilateral relations were kept in a particular protocol.Except for "the most important genltemen", the noble youth could go to the ceremony of signing "condition" (necessary conditions) and regulations, including those which were held outside the Rzeczpospolita. Altogether, that Embassy audience, such as the French king in Paris, on the occasion of the coronation of Henry, numbered up two hundred fifty people. Remarkably, at the end of the official part, when they were "on both sides and in order to thoroughly sealed" agreement, there were "frequent and fun dinners and banquets" which ended up parting with a great honor.In the Rzeczpospolita it was accepted to wear dresses of different nations, as in some Polish provinces the various customs existed. The official language of the state – Latin – contributed to the knowledge of the cultural and assimilative processes of the European world. So Italian, Spanish, French, German, Czech, Hussar, Magyar, Persian, Hungarian, Turkish, Moldovan and Tatar clothes were in use. According to the customs of different lands, during some ceremonies clothes complemented with individual accessories, hats, weapons, symbols of power. The clothes had specific ethnocultural features of cutting of indigenous population. In some areas the table etiquette of the nobility can be understood in such a way that a gentleman, even the poorest, a gentleman (equal to equal) did not served because it is not typical to the tradition of a noble duty. In other lands, on the contrary, every gentleman was served with the servants who sat with him at table in order. If the court was large, the owner had several tables with the gentlemen who were served. Those, in turn, the submasters helped as one plate of food was given for several people. The submasters had boys-assistants, who, in turn, were passed by servants. Such "subordinations" could be up to four changes when one person helped the others. Sometimes the gentlemen gave any gift to the servants for their friendly attitude and service.The culture of having meals in the Rzeczpospolita was held with the reference of the Old Rus' traditions when the people of special positions ranks were involved in feasts and eating procedures which lasted for many days. These ranks were chashnykys and pidchashiyis (the latter were chashnykys' assistants and later their duty was to serve the king with drinks, having tasted then before, and observed the drinks on the royal table); kraychyys (their functions were to make meals for the king, placing dishes on the table, cutting meat, its tasting before giving to a queen or a great prince); vynocherpiyis (the officials who were responsible for drinks and brought them during the dinner); stolnyks and pidstoliys (the latter were stolnyks' assistants who served the dishes to a prince or a king); cooks, bartenders, porters.That century the culture of gifts, offerings, clothes was European in great deal, acquired the traits of esthetical secularism and responded to some fashion trends of Catholic West at that time. ; Исследование посвящено культуре проведения церемониалов в светском обществе Речи Посполитой. Подчеркнуты роли дипломатов и послов за тогдашним протоколом. Выявлены специфические черты определенных распорядков торжественных служб соответственно обычаям и обрядам. Проанализированы типы одежды, которые применялись для репрезентационных процедур в светском обществе Речи Посполитой середины ХVІ – середины ХVІІ столетия. ; Дослідження присвячено культурі проведення церемоніалів у світському суспільстві Речі Посполитої. Підкреслено роль дипломатів і послів за протоколом. Виявлено специфічні риси певних звичаєвих, обрядових розпорядків урочистих відправ. Проаналізовано типи одягу, які застосовувалися для репрезентаційних процедур у світському суспільстві Речі Посполитої середини ХVІ – середини ХVІІ століття.

The stages of formation and theoretical background of cryptocurrency have been explored in the article. It has been established that the focus of the operation and use of such a specific financial asset is the protection of cash against the depreciation that occurs during political and economic fluctuations. But this is another kind of modern money, namely, stalk line. The main processes that have taken place in the IT field, which has influenced the further development of the monetary system worldwide have been reflected in the article. There is no unified system in the EU for cryptocurrency transactions. The technologies used to create any kind of cryptocurrency have been researched by the scientists of the advanced countries in the last century. Nowadays, modern blockchain technology is an improvement of the past. Each country has its own peculiarities and approaches to the recognition or non-recognition of cryptocurrency. The problem with the use of modern money is to determine the issuer. Cryptocurrency and electronic money have some things in common and distinctive. It has been determined that the use of cryptocurrency for the purposes of storing savings and payments is gaining popularity despite the problems of economic, tax and legal regulation. The market capitalization of bitcoin is compared with the leading economies of the world. Bitcoin capitalization is found to be higher than some countries' GDP. The basic aspects of cryptocurrency functioning are revealed. The main method of scientific research is the empirical method, which allowed to make several observations on the changing attitude of countries to cryptocurrency. The measurement process made it possible to understand the volume of the bitcoin market. As a result of scientific literature, cryptocurrency as electronic money is found to be a non-personalized payment instrument and is rotated outside the banking system electronically, which is why it implies that the state cannot control this process, which is why national banks of many countries with distrust treat that kind of money. The countries of the world, at their discretion, make changes in tax and legal law. ; В статье исследованы этапы становления и теоретические предпосылки возникновения криптовалюта. Установлено, что основным направлением функционирования и использования такого специфического финансового актива выступает защита денежных средств от обесценивания, которое происходит во время политических и экономических колебаний. Но это уже другой вид современных денег, а именно стейблкоин. Статья отражает основные процессы, которые происходили в ИТ сфере, повлияло на дальнейшее развитие денежной системы во всем мире. Не существует унифицированной системы в странах ЕС по отражению операций с криптовалюта. Технологии применяемые для создания любой криптовалюта были исследованы учеными передовых стран еще в прошлом веке. В настоящее время современная технологии блокчейн это усовершенствование наработок прошлого. Каждая страна имеет свои особенности и подходы к признанию или не признание криптовалюта. Проблема использования современных денег состоит в определении эмитента. Криптовалюта и электронные деньги имеют некоторые общие и отличительные черты. Определено, что среди населения использования криптовалюта для целей хранения сбережений и расчетов набирает популярность, несмотря на проблемы в экономическом, налоговом и правовом регулировании. Приведены рыночную капитализации биткоина по сравнению с ведущими экономиками стран мира. Установлено, что капитализация биткоин больше, чем ВВП некоторых стран. Раскрыты основные аспекты функционирования криптовалюта. Основным методом научного исследования выступает эмпирический метод, который позволил провести ряд наблюдений за изменением отношения стран в криптовалюта. Процесс измерения позволил понять объем рынка биткоина. В результате обработки научной литературы, установлено, что криптовалюта как электронные деньги есть неперсонифицированным платежным инструментом и вращаются вне банковской системы в электронном виде, поэтому именно это, влияет на то, что государство не может контролировать этот процесс, поэтому национальные банки стран с недоверием относятся к таким денег. Страны мира по своему усмотрению делают изменения в налоговом и правовом законодательстве. ; У статті досліджено етапи становлення та теоретичні передумови виникнення криптовалюти. Встановлено, що основним напрямом функціонування та використання такого специфічного фінансового активу виступає захист грошових коштів від знецінення, яке відбувається під час політичних та економічних коливань. Але це вже інший вид сучасних грошей, а саме стейблкоін. Стаття відображає основні процеси які відбувалися в ІТ сфері, що вплинуло на подальший розвиток грошової системи в усьому світі. Не існує уніфікованої системи у країнах ЕС по відображенню операцій з криптовалютою. Технології які застосовуються для створення будь-якої криптовалюти були дослідженні науковцями передових країн ще у минулому столітті. У теперішній час сучасна технології блокчейн це удосконалення напрацювань минулого. Кожна країна має свої особливості та підходи до визнання чи не визнання криптовалюти. Проблема використання сучасних грошей полягає у визначенні емітента. Криптовалюта та електронні гроші мають деякі спільні та відмінні риси. Визначено, що серед населення використання криптовалюти для цілей зберігання заощаджень та розрахунків набирає популярності, незважаючи на проблеми в економічному, податковому та правовому регулюванні. Наведено ринкову капіталізації біткоїна в порівнянні з провідними економіками країн світу. Встановлено, що капіталізація біткоїн більша ніж ВВП деяких країн. Розкрито основні аспекти функціонування криптовалюти. Основним методом наукового дослідження виступає емпіричний метод, який дозволив провести ряд спостережень за зміною відношення країн до криптовалюти. Процес вимірювання дозволив зрозуміти об'єм ринку біткоїна. В результаті опрацювання наукової літератури, встановлено, що криптовалюта як електронні гроші є неперсоніфікованим платіжним інструментом та обертаються поза межами банківської системи в електронному вигляді, тому саме це, вливає на те, що держава не може контролювати цей процес, тому національні банки багатьох країн з недовірою ставляться до таких грошей. Країни світи на свій розсуд роблять зміни в податковому та правовому законодавстві.

The stages of formation and theoretical background of cryptocurrency have been explored in the article. It has been established that the focus of the operation and use of such a specific financial asset is the protection of cash against the depreciation that occurs during political and economic fluctuations. But this is another kind of modern money, namely, stalk line. The main processes that have taken place in the IT field, which has influenced the further development of the monetary system worldwide have been reflected in the article. There is no unified system in the EU for cryptocurrency transactions. The technologies used to create any kind of cryptocurrency have been researched by the scientists of the advanced countries in the last century. Nowadays, modern blockchain technology is an improvement of the past. Each country has its own peculiarities and approaches to the recognition or non-recognition of cryptocurrency. The problem with the use of modern money is to determine the issuer. Cryptocurrency and electronic money have some things in common and distinctive. It has been determined that the use of cryptocurrency for the purposes of storing savings and payments is gaining popularity despite the problems of economic, tax and legal regulation. The market capitalization of bitcoin is compared with the leading economies of the world. Bitcoin capitalization is found to be higher than some countries' GDP. The basic aspects of cryptocurrency functioning are revealed. The main method of scientific research is the empirical method, which allowed to make several observations on the changing attitude of countries to cryptocurrency. The measurement process made it possible to understand the volume of the bitcoin market. As a result of scientific literature, cryptocurrency as electronic money is found to be a non-personalized payment instrument and is rotated outside the banking system electronically, which is why it implies that the state cannot control this process, which is why national banks of many countries with distrust treat that kind of money. The countries of the world, at their discretion, make changes in tax and legal law. ; В статье исследованы этапы становления и теоретические предпосылки возникновения криптовалюта. Установлено, что основным направлением функционирования и использования такого специфического финансового актива выступает защита денежных средств от обесценивания, которое происходит во время политических и экономических колебаний. Но это уже другой вид современных денег, а именно стейблкоин. Статья отражает основные процессы, которые происходили в ИТ сфере, повлияло на дальнейшее развитие денежной системы во всем мире. Не существует унифицированной системы в странах ЕС по отражению операций с криптовалюта. Технологии применяемые для создания любой криптовалюта были исследованы учеными передовых стран еще в прошлом веке. В настоящее время современная технологии блокчейн это усовершенствование наработок прошлого. Каждая страна имеет свои особенности и подходы к признанию или не признание криптовалюта. Проблема использования современных денег состоит в определении эмитента. Криптовалюта и электронные деньги имеют некоторые общие и отличительные черты. Определено, что среди населения использования криптовалюта для целей хранения сбережений и расчетов набирает популярность, несмотря на проблемы в экономическом, налоговом и правовом регулировании. Приведены рыночную капитализации биткоина по сравнению с ведущими экономиками стран мира. Установлено, что капитализация биткоин больше, чем ВВП некоторых стран. Раскрыты основные аспекты функционирования криптовалюта. Основным методом научного исследования выступает эмпирический метод, который позволил провести ряд наблюдений за изменением отношения стран в криптовалюта. Процесс измерения позволил понять объем рынка биткоина. В результате обработки научной литературы, установлено, что криптовалюта как электронные деньги есть неперсонифицированным платежным инструментом и вращаются вне банковской системы в электронном виде, поэтому именно это, влияет на то, что государство не может контролировать этот процесс, поэтому национальные банки стран с недоверием относятся к таким денег. Страны мира по своему усмотрению делают изменения в налоговом и правовом законодательстве. ; У статті досліджено етапи становлення та теоретичні передумови виникнення криптовалюти. Встановлено, що основним напрямом функціонування та використання такого специфічного фінансового активу виступає захист грошових коштів від знецінення, яке відбувається під час політичних та економічних коливань. Але це вже інший вид сучасних грошей, а саме стейблкоін. Стаття відображає основні процеси які відбувалися в ІТ сфері, що вплинуло на подальший розвиток грошової системи в усьому світі. Не існує уніфікованої системи у країнах ЕС по відображенню операцій з криптовалютою. Технології які застосовуються для створення будь-якої криптовалюти були дослідженні науковцями передових країн ще у минулому столітті. У теперішній час сучасна технології блокчейн це удосконалення напрацювань минулого. Кожна країна має свої особливості та підходи до визнання чи не визнання криптовалюти. Проблема використання сучасних грошей полягає у визначенні емітента. Криптовалюта та електронні гроші мають деякі спільні та відмінні риси. Визначено, що серед населення використання криптовалюти для цілей зберігання заощаджень та розрахунків набирає популярності, незважаючи на проблеми в економічному, податковому та правовому регулюванні. Наведено ринкову капіталізації біткоїна в порівнянні з провідними економіками країн світу. Встановлено, що капіталізація біткоїн більша ніж ВВП деяких країн. Розкрито основні аспекти функціонування криптовалюти. Основним методом наукового дослідження виступає емпіричний метод, який дозволив провести ряд спостережень за зміною відношення країн до криптовалюти. Процес вимірювання дозволив зрозуміти об'єм ринку біткоїна. В результаті опрацювання наукової літератури, встановлено, що криптовалюта як електронні гроші є неперсоніфікованим платіжним інструментом та обертаються поза межами банківської системи в електронному вигляді, тому саме це, вливає на те, що держава не може контролювати цей процес, тому національні банки багатьох країн з недовірою ставляться до таких грошей. Країни світи на свій розсуд роблять зміни в податковому та правовому законодавстві.

The article deals with the formation of cultural identity in modern Ukrainian family, analyzes the role of family socialization features. Considerable attention is given to cultural and educational potential of the family and its influence on the cultural identity formation. Process of identity formation is always largely determined by the specific socio-cultural factors which were shaped by centuries of historical development. Family as a social institution deserves priority attention among those fundamental factors. Family – first principle of society. It is a certain social group in which most individual characteristics of the parents , their children and other family members showed through their behavior and personality development which are formed with self-knowledge, self-actualization and socialization of its members. Family by its characteristics is a social structure that goes through various stages of growth and development and through improved performance of its functions. It enriches the treasury of material and spiritual values of the people. The material and moral responsibility of family members to each other and to society is the main feature on the basis of these theoretical studies , modern family has to become a key element in the individual`s education and socialization. Proceeding with historical and modern conceptions of identity, a person in the epicenter of culture, is the highest spiritual value which becomes it`s spiritual essence and a part of humanity. The person develops it through culture. The cultural essence of personality is the backbone component of its integrity. Cultural values in the socio-cultural sphere are achieved by the beliefs of humanity that were formed and still continue to grow in the transformation of the socio-historical situation. The succession of generations is a process of mutual transfer, assimilation, storage and use of material and spiritual values, social information and experience of previous generations where the family plays an important role. The family in Ukraine fells under the influence of transformation of socio-cultural and political processes and transformations. They reflect on it and led to significant changes in their functioning. Socio-economic conditions of life appear in the relationship: increasing conflict, collapsing the established ethical principles of operation of the complete family. Dysfunctions increased in economic, legal and moral vulnerability of families, reducing their role in the socialization and education of children. This affects today's youth significantly. This effect is motivated by emotion, culture, internal rules and possibilities of family resources. However, the modern Ukrainian family does not realize it`s great educational potential. It depends on many social factors , especially economic life marked both positive and negative trends. This feature needs detailed analysis of trends, opportunities and constraints for the implementation of the educational potential of Ukrainian families. It ensures the development of the individual in the modern world. Therefore, the study of socio-cultural and psycho-educational situation in the family upbringing of the young generation has to become a basis for further development of public policy in education. The content of individual's education in modern Ukrainian family should be integrated into national and humanist culture of the people in Intercontinental area. Content of education should reflect and establish the highest national and universal value orientation in the minds of modern and young people: spiritual, cultural, humanistic, ethical, aesthetic, physical, social and labor. It should also reflect the practice of modern Ukrainian family in the independent state. Based on these theoretical studies, the modern family is a major element in the education of contemporary identity and in shaping its culture. In Ukrainian family, it`s ideas were always clearly distinguished and rooted in the depths of people's life, minds, work and creativity. At all times ideals of the family were the highest and most sacred for our people. Family was considered to be a fundamental principle of human life, a kind of fortress, which provided development and protection of personality's best qualities, including: labor as the most complete form of expression and creativity of human capabilities, sources of wealth and pleasure; spirituality as a synthetic form of understanding the world and ourselves in the same high moral dimension of creative and humane attitude to the environment and people. Ukrainian family has to cultivate such qualities of character and personality characteristics as: respect for parents and family devotion, commitment to mutual support , formation of national consciousness and identity, love for the land and people, formation of high language culture, respect the culture, customs and traditions of the peoples who inhabit the Ukraine, and the peoples of the world. Family has to look after their national dignity, honor, inner freedom, pride for their land and the people. The principles of all mankind and public morality – truth, justice, patriotism, kindness, diligence, humane treatment of the environment, a comprehensive and harmonious development of the individuals. Based on the above, we can say that social and cultural values are instilled and transmitted from generation to generation, and modern Ukrainian family plays the most substantial role in shaping of cultural identity and socialization. ; В статье рассмотрено формирование культуры личности в современной украинской семьи, проанализировано роль семьи в социализации личности. Значительное внимание уделяется культурно-образовательному и воспитательному потенциалу семьи и ее влиянию на формирование культуры личности. Исследуются научные подходы к изучению семьи как социально-культурного явления украинского общества. Обосновывается, что современная семья – главная ячейка воспитания современной личности и формировании ее культуры. ; У статті розглянуто формування культури особистості в сучасній українській сім'ї, про- аналізовано роль сім'ї у соціалізації особистості. Значна увага приділена культурно-освітньому і виховному потенціалу сім'ї та її впливу на формування культури особистості. Досліджуються наукові підходи до вивчення сім'ї як соціально-культурного явища в українському суспільстві. Доводиться, що сучасна українська сім'я є головною ланкою у вихованні особистості та формуванні її культури.

His primary source, as a multimeaning word, term " violence" owes its roots in the audio – visual media from the definition of "culture war." Incorporating all the contradictory experience of mankind, its transformative lessons, it is no longer uniquely opposite category to the "culture of peace". Its philosophical and conceptual dimension is contradictory dialectiction, the transition from one quality to another, the dynamics of many aspects. Socio- psychological and socio- ethical aspects of these unilateral form cons screen "hero" with the aggressive nature, militaristic spirit, stereotyped image of the enemy Concept of "culture war" was created with UNESCO Declaration on the culture of peace, the Programme of Action in the field of culture of peace. Their aim – to promote a global movement of transition from a culture of war and violence to a culture of peace. Calls to non-violence in the third millennium able to generate values such as peacefulness, peace, tolerance, non- aggressive thinking and non-aggressive behavior. This new understanding of latitude amplitude of peacekeeping, not only between the public, but also socio-cultural group of countries with the highest regard first of all cultural and national characteristics.Staying within the human society, violence successfully took its place in the mass media content. Especially the "winner" of its location appears in audiovisual production. And not only the saturation of "pictures" on the screen, and the power of this form of human activity. Unfortunately, catharsis did not sacrifice public acquisition. It is a tribute to old versions mythologizing violence. However, against the fierce mythological character "naturalization of aggression and violence", modernity is characterized by specific manifestations of human cruelty. Erich Fromm called this situation "human passions", which are inherent to the social determinants of human being – violence.Multidirectional forms of violence caused by multitheoretical approaches to its understanding. There was some violence classification offered by Russian scientist G. Kozyrev: on violent forms of interaction, created loss, conflict subjects.Scientists identify as cultural violence "aspect of culture that can be used to legalize violence in its direct and structural forms".The genesis of the problems of violence clearly traced in the direction of contemporary audiovisual media content. The historical part of modern society, unfortunately, undoubtedly provided a constant value known as philosophical statements of Heraklit: " War – [polemos] – the father of all, the king of all: some it makes the gods, others – people, creates some slaves and some free ones", and according to Aristotle: "The violence is a coercion, and this is something that hinders and interferes in anything contrary to the wishes of necessity, so it is also harder". Political traditions, in particular, facilitate the transition to the monopolization of violence from government and law. The modern theory of violence makes an emphasis in the field of political philosophy. The world has embraced as a solid social arrangement. The philosopher Hobbes talks about the impossibility of peaceful coexistence of human existence by virtue of the nature of enmity to one another. This essence of human nature itself lies at the genetic, instinctive level. The idea that human existence is its natural law philosopher John Locke argued in "Two treatises of government".By "social contract" J. J. Rousseau theoretically grounded civil society, making an emphasis on the legal rights of the individual.Made by legal philosophers the foundation of violence laid today as the basis of the constitutional rights of many social groups. Only Kant was proclaimed the eternal law of peace and creation on the basis of its allied relations between people and nations. Here, "even the smallest state could expect their security and rights not from their own forces, but only from a great union of peoples".Dissonant sound of another philosopher actually equates the balance of world postulates on this topic: Hegel wrote: "The war keeps healthy morality of the people in relation to their indifferent certainty to their familiarity and rooting, just as the motion of the wind prevents the lake from the decay that threatens them with long-term comfort, as well as people – long, or, worse, eternal peace".J. Sorel in "Reflections on Violence" talks about proletarian violence: humanity and kindness is the promotion gimmicks that dominate market relations in society.Today, as reflected in the media and on video – modern society distinguishes its violence essence. But in fact the traditions are immutable: change only the type of offenders and their type of crime. Mass encountered in craftiness, they deserve in society more forgiving attitude. There is "a film adaptation of " artistic, journalistic, documentary works with a clear preponderance of violence in the images of intense creative images. Such "intellectuality" of the criminality was not yet known in the history of mass media, but now is widely seen in wars, terrorist attacks, social "squares". The sad conclusion of F. Furet, french historian: " If you add up the total list of famous authors who at different times were communists or sympathized with communism were the nazis or sympathized with fascism, then we get the current Gotha almanac of intellectual, scientific and literary elite".Everyday life is not worth to deduct to the dissatisfaction of culture. The new phenomenon is that modernity created between violence its hero. ; В статье анализируется понятие "насилие" в мас-медийном контексте, что однозначно указывает на его позиционирование как категории, противоположной "культуре мира". ; У статті аналізується поняття "насилля" у мас-медійному контексті, що однозначно вказує на його позиціонуванні як категорії, протилежній "культурі миру".

Education of students in today's conditions requires new ideas and concepts that are related to the peculiarities of the socio-economic situation in society, namely: revaluation of values, changes in priorities of prestigious professions, contradictory attitude to education in the labor market, lack of a clear youth policy, adequate to modern conditions.Today's education should become not just one of the subsystems of the social sphere, which satisfies a number of personal needs, but also a specific domain of social life, in which the future is modeled, resources of development are formed, and the negative effects of the functioning of other social institutions are compensated. As a result, the education system essentially extends its sphere of influence. One of the most important characteristics of student youth is its social needs, a large proportion of which is implemented in the field of education. Concerning higher education, certain requirements are put forward regarding the implementation of social needs of student youth; at the same time it is the institutional environment that mostly influences the formation of student social.Defining the development vectors of the education system requires the search for answers to questions relating to contemporary students, its social needs and expectations in relation to higher education, as well as the clarification of the conditions correspondence that education creates to realize its demands. The article highlights the peculiarities of student social needs in the field of education and their implementation; the content of such concepts as «needs», «social needs», «educational needs» were clarified.It was emphasized that social needs are connected with the inclusion of the individual in the family, in various social groups and communities, in the various spheres of production and non-production activities, in the life of society as a whole. These are the needs for work, social and economic activity, as well as spiritual culture, that is, everything that is a product of social life. They are needs of a special kind, the satisfaction of which is necessary to support the life of the social person, social groups and society as a whole.Social needs are met by the organizational efforts of society members through social institutions. Satisfying needs ensures social stability and social progress, dissatisfaction generates social conflicts. Social institutions are the leading components of the social structure of society, which integrate and coordinate the actions of society members, social groups and regulate social relations in various spheres of public life. Four groups of social needs were defined:- Vital for the social person needs, whose dissatisfaction leads to the elimination of a social person or the revolutionary transformation of social institutions, within which this satisfaction occurs;- Needs, the satisfaction of which ensures the functioning of the social person at the level of social norms, as well as allows the evolution of social institutions to be realized;- Needs, the satisfaction of which occurs at the level of minimum social norms, which ensures the preservation of the social person, but not its development; - Needs, the satisfaction of which provides comfortable (for data of socio-cultural area and social time) conditions of operation and development.The article gives attention to the relation between the concepts of «social needs» and «educational needs» and shows where they overlap. The existence of educational needs is an essential feature of students. Educational need is a need arising from the contradiction between the existing and necessary (desired) level of education and encourages the person to eliminate this contradiction.Educational needs were defined as the needs for the formation of the education means of those personal qualities that contribute to personal self-realization and the formation of personal qualities in the field of education that will enable them to obtain the desired social benefits and improve the social well-being of the individual. Such qualities are: high level of intellectual development; theoretical knowledge and practical skills necessary for professional activity; communicative skills and a high level of culture; personal qualities (integrity, workability, creativity, etc.). Education itself is a factor that allows the formation and accumulation of socially significant qualities in an individual's arsenal that enable them to receive the benefits, satisfy the urgent needs and be realized as an active and active-oriented member of society.It was emphasized that in today's conditions, students according to their characteristics are quite different from all other sections of the population, first of all ideological formation, influence mobility and their kinds of needs, which to a great extent determine its social well-being.Social needs of students are considered in connection with the functions of education, primarily with the functions of intelligence reproduction of society, vocational, economic and social. The article used data from nationwide surveys of students «Higher Education in Ukraine: Students' Public Opinion» and «Higher Education in Reform Conditions: Changes in Public Opinion» conducted by Ilko Kucheriv Democratic Initiatives Foundation in 2015 and 2017 respectively; the data of a sociological survey «Values of Ukrainian Youth», conducted in 2016 by the Center for Independent Sociological Research «OMEGA», by request of Ministry of Youth and Sport of Ukraine.Based on the data of sociological research, we concluded that the level of social needs satisfaction of students in the field of higher education is not high. We need more detailed analysis of students who are studying at various educational institutions, as well as to identify the trends that are characteristic for education sections in different areas of study. ; В современной социологии научные поиски исследователей активизируются в направлении изучения сущностных характеристик студенческой молодёжи как особой социальной группы, которой присущи динамичные изменения, значительная степень мобильности по социальным показателям, высокий интеллектуальный потенциал и активное участие в социальных преобразованиях. Внимание ученых к студенческой молодёжи обусловлено высокой динамикой развития общества и изменением статуса и роли студенчества в нём. Одной из наиважнейших характеристик студенческой молодёжи выступают её социальные потребности, часть которых реализуется в сфере образования.К высшему образованию выдвигаются определённые требования относительно реализации социальных потребностей студенческой молодёжи. В то же время оно является той институциональной средой, котрая в наибольшей мере влияет на формирование социальных потребностей студенчества.В статье обоснована актуальность исследования социальных потребностей студенческой молодёжи, освещено их содержание, уделено внимание характеристикам современного студенчества. Освещены потребности студенчества, которые удовлетворяются в процессе учёбы в высшем учебном заведении и досуговой деятельности, которая осуществляется в образовательной среде.Уточнены понятия «социальные потребности», «студенческая молодь», «образовательные потребности». Охарактеризованы потребности студенчетства как специфического слоя, уделено внимание комплексу социальних потребностей студенческой молодёжи, которые удовлетворяются при помощи института образования. ; У сучасній соціології наукові пошуки дослідників активізуються у напрямку вивчення сутнісних характеристик студентської молоді як особливої соціальної групи, якій притаманні динамічні зміни, значний ступінь мобільності за соціальними показниками, високий інтелектуальний потенціал та активна участь у соціальних перетвореннях. Увага науковців до студентської молоді зумовлена високою динамікою розвитку суспільства і зміною статусу і ролі студентства у ньому. Однією з найважливіших характеристик студентської молоді виступають її соціальні потреби, велика частка яких реалізується у сфері освіти.До вищої освіти висуваються певні вимоги стосовно реалізації соціальних потреб студентської молоді, водночас вона є тим інституційним середовищем, яке впливає найбільшою мірою на формування соціальних потреб студентства. У статті обґрунтована актуальність дослідження соціальних потреб студентської молоді, висвітлено їх зміст, приділено увагу характеристикам сучасного студентства. Висвітлені потреби студентства, які задовольняються у процесі навчання у вищому навчальному закладі та суспільній і дозвіллєвій діяльності, яка здійснюється у освітньому середовищі.Уточнено сутність понять «соціальні потреби», «студентська молодь», «освітні потреби». Охарактеризовано потреби студентства як специфічної верстви, приділено увагу комплексу соціальних потреб студентської молоді, які задовольняються за допомогою інституту освіти.

In the article the author analyzes the directions of studying the phenomenon of counterculture in Western science. An attempt is also made to typologize these scientific approaches. The term is first encountered in the work of Talcott Parsons «Social System» in 1951. The term is used in the context of a discussion on the ideology of subculture movements and deviant groups. His term sounds like «counter-culture». In a somewhat modified writing, with an expanded description of the term, it is used by American sociologist J. Milton Jinger in 1960. His term «contraculture» in English first encountered in 1960. The term gained its scientific and public popularity in 1969 after Theodore Roszak`s publication "The Making of a Counter Culture". He used this term to describe countercultural, subcultural movements in the United States of the 1960s, including the hippies, the «New Left». The term also was related to their critical program, as well as to characterizing an alternative society, whose creation was propagated, and partly carried out by the representatives of the movements of the sixties. This approach characterizes counterculture in a narrow sense. In the broad sense, it does not connected to a concrete time period and defines a set of ideas, values, world outlook, which oppose the official basic culture. After investigating the views of scholars on counterculture, since the 1970s the author identifies three different directions, divided by the criterion of relation to counterculture. Among them are apologetic, critical and balanced approaches. To the apologetic approach belongs the work of researchers, which is characterized by a clearly positive attitude to counterculture, social and political aspects of its activities. Often there are some critical remarks but they do not change the general picture of the author's commitment to the phenomenon. Critical approach include researchers who consider counterculture as a negative social phenomenon and practice. The most radical representatives include Daniel Bell, Joseph Heath and Andrew Potter and others. Balanced approach combines the work of many researchers, which combines efforts to investigate counterculture as an objective phenomenon, while taking into account its weaknesses and strengths. At the same time, the authors recognize the importance of existence of the phenomenon, its influence on socio-cultural and political processes. Criticism relates to radical cultural practices, political extremism and excessive interest in psychedelics among representatives of counterculture. The approaches of researchers to this direction vary, from the «pioneer» of research of the phenomenon J. Milton Jinger, and to the researchers who tried to conduct research directly inside of the countercultural movement, in particular Kenneth Keniston, and others. ; В статье охарактеризованы основные научные подходы к пониманию феномена контркультуры в западной социальной и политической науке, в частности исследовано происхождение термина, а также предпринята попытка типологизации научных подходов к изучению контркультуры. Определено, что термин «контркультура» был впервые употреблен в 1951 году, в работе Т. Парсонса «Социальная система». В дальнейшем с несколько измененным значением был описан американским социологом Дж. Милтоном Ингером в 1960 году и популяризированный в 1969 году в известной работе Ч. Рошака «Создание контркультуры». В общем научные подходы к пониманию сущности феномена контркультуры можно структурировать на две группы. К первой относятся те определения, которые рассматривают термин в узком смысле, как совокупность социально-политических, культурных критических установок в среде американского и европейского общества в 50-70 годах ХХ века. Другая группа научных подходов рассматривает контркультуру в широком смысле, как некую совокупность ценностей, идей, которые противостоят базовой культуре. В рамках такого подхода контркультура рассматривается как явление, которое неоднократно возникало в истории общества. Исследовав взгляды западных ученых, определены три направления, которые разделены по критерию отношения к контркультуре. Среди них: апологетический, критический и сбалансированный подходы. К апологетическому подходу относятся работы исследователей, для которых характерно однозначно положительное отношение к контркультуре, к ее социальным и политическим аспектам. В данном подходе содержатся и некоторые критические замечания, но они не меняют общей картины расположения автора к явлению. К критическому подходу относятся исследователи, рассматривающие контркультуру как негативное социальное явление и практику. Сбалансированный подход сочетает в себе работы исследователей, которых объединяет стремление рассмотреть контркультуру как объективное явление, учитывая при этом ее слабые и сильные стороны. При этом общим для авторов является признание важности существования явления, его влияние на социокультурный и политический процессы. Критицизм относится в значительной мере к радикальным культурным практикам, политическому экстремизму и чрезмерному увлечению психоделическими веществами в среде представителей контркультуры. ; В статті охарактеризовані основні напрямки до розуміння феномену контркультури в західній соціальній та політичній науці, зокрема досліджено безпосередню генезу терміну, а також здійснена спроба типологізації наукових підходів щодо контркультури. Визначено, що термін «контркультура» був уперше вжитий у 1951 році в роботі Т. Парсонса «Соціальна система». Надалі з дещо зміненим значенням був описаний американським соціологом Дж. Мілтоном Їнгером у 1960 році та популяризований у 1969 році у відомій роботі Ч. Рошака «Створення контркультури». Загалом наукові підходи до розуміння сутності феномену контркультури можна структурувати на дві групи. До першої належать ті визначення, які розглядають термін у вузькому значенні, як сукупність соціально-політичних, культурних критичних установок, в середовищі американського та європейського суспільства у 50-70 роках ХХ століття. Інша група наукових підходів розглядає контркультуру в широкому сенсі, як певну сукупність цінностей, ідей, які протистоять базовій культурі. В рамках такого підходу контркультура розглядається як явище, яке неодноразово виникало в історії суспільства. Дослідивши погляди західних науковців щодо контркультури, визначені три напрямки, поділені за критерієм відношення до контркультури. Серед них апологетичний, критичний та збалансований підходи. До апологетичного підходу відносяться роботи дослідників, для яких характерне однозначно позитивне відношення до контркультури, соціальних, політичних аспектів її діяльності. Часто містяться й певні критичні зауваження, але вони не міняють загальної картини прихильності автора до явища. До критичного підходу відносимо дослідників, які розглядають контркультуру як негативне соціальне явище і практику. Збалансований підхід поєднує в собі роботи багатьох дослідників, яких об'єднує намагання розглянути контркультуру як об'єктивне явище, при цьому спільним для авторів є визнання важливості існування явища, його вплив на соціокультурний та політичний процеси. Критицизм відноситься значною мірою до радикальних культурних практик, політичного екстремізму та надмірного захоплення психоделічними речовинами в середовищі представників контркультури.

The article is devoted to the detailed analysis of the reasons for rejection from the EU Constitutional draft and the necessity to adopt the half-way Lisbon Treaty, explores the role of each ''Weimar Triangle'' country in the process of approval and realization of its fundamental provisions. Under the review are problems of the effective performance of the alliance ''Weimar Triangle'' in the frame of the EU and the perception of Germany as a single political leader in the region, and if this fact contributes to the further development of the European integration.The author points out that despite the numerous stages of preparation to the EU enlargement in 2004, the European community didn't succeed to avoid the institutional and governance crisis. A response to the new current challenges became the project of the EU Constitution. According to the document, the considerable part of the competences was passed to the supranational authorities, and it limited the sphere of activities of the national governments. During the referendums in France on the 29th of May and in the Netherlands on the 1st of June 2005, the Constitution project was voted down. The "old EU member-states" still had doubts in the ability to adjust the reshaped EU to the new institutional structure, because the life standards and the living conditions in the states-newcomers, were significantly below. Also the failure of the Constitution in France was caused by the uncertainty in the financial future of the EU, and entailed the incapability to make a compromise regarding to the budget 2007-2013. It meant for the EU a protracted crisis and the increasing contradictions between its participants in relation to the creation of the political alliance.In December 2006, it was taken the decision to prepare a new EU frame agreement. In this process must be stressed the undoubted significance of Germany, holding the presidency in the EU from the 1st of January till the 30th of June 2007. The new "Reform Treaty" (Lisbon Treaty) didn't have the status of constitutional document any more, but the German government included in a project the most important institutional aspects, which were essential for the effective operation of the EU structures. In such way, the context of the document was simplified and approved during the ministerial conference in 2007.After all trade-offs which were made, in the referendum in Ireland on the 12th of July 2008, more than 53% of population raised the voices against. It had a great impact on the position of the Weimar triangle state – Poland. The president, Lech Kaczyński said that he refused to ratify the Lisbon treaty, because it must be approved unanimously, and after the negative result of referendum in Ireland, the approval of Poland doesn't have any sense. Such negative attitude to the Lisbon treaty of the eurosceptic Lech Kaczyński, complicated the regulations of the states in the line of Berlin-Paris-Warsaw and posed the risks to the position of Nicolas Sarkozy, who earlier stated that the way out from the EU institutional crisis, would the main task during his presidency in EU. Only after the long negotiation process and the successful referendum in Ireland in October 2009, Lech Kaczyński signed the Lisbon Treaty, which came into effect on the 1st December.The author focuses the attention on the new stage of development in the process of the Lisbon Treaty implementation. This defining moment must have become the presidency of Poland in the EU from the 1st of July 2011. Despite the expectations, it wasn't marked by the significant achievements in the field of the extension of the integration processes. Mostly, the efforts were aimed at the development of the "Eastern Partnership" and improvement of the interrelations with Russia, what could be possible after the rise to power of Bronisław Komorowski and Donald Tusk in Poland.From the date of signature of the Lisbon Treaty has already passed more than four years, and it's fair to say that the process of realization of its provisions is not less problematic than the approval of document. The introduction of the amendments to the treaty was disrupted by the world economic crisis. Upon an initiative of France and Germany, the article 136 of the Lisbon Treaty was changed, in accordance with which was established the constant mechanism of assurance of the financial stability throughout the zone of euro.There were no important changes in the sphere of the all-European security. The small attainment is the project "Weimar Initiative", suggested by Germany, France and Poland, and aimed at the development of the EU military potential in the field of the crisis management. One of the central problems, is that the Weimar Triangle countries, and of course, the rest states-members of the EU, don't have the single development strategy of the common security policy and a lack of the coordination of actions. It highly retards the integration processes.The author comes to a conclusion that, for Poland, the rapprochement with Germany and France in a format of the Weimar Triangle is a good opportunity to realize its' political ambitions within the EU. And for the French-German tandem it is a method to demonstrate to the new members of the "European family" that their opinion is important and they have the same rights as the EU founders-states. ; Статья посвящена детальному анализу причин отказа от проекта Конституции ЕС и необходимости принятия компромиссного Лиссабонского соглашения, исследуется роль каждой из стран «Веймарского треугольника» в процессе его одобрения и воплощения в жизнь основных положений. Рассматривается вопрос эффективного функционирования объединения «Веймарский треугольник» в рамках ЕС и выделение Германии в качестве единственного политического лидера в регионе, а также способствует ли это дальнейшему развитию европейской интеграции. ; Стаття присвячена детальному аналізу причин відмови від проекту Конституції ЄС та необхідності прийняття компромісної Лісабонської угоди. Досліджується роль кожної з країн «Веймарського трикутника» у процесі її ухвалення та втілення у життя її основних положень. Розглядається питання ефективності функціонування об'єднання «Веймарський трикутник» у межах ЄС та виділення Німеччини як єдиного політичного лідера в регіоні, і чи сприяє це подальшому розвитку європейської інтеграції.