The article summarizes the foreign and domestic experience of the introduction of cloud technologies in the educational process of higher education institutions. Examples of using a cloud-based learning environment in countries such as Australia, Spain, China, Germany, Northern Ireland, Singapore, the United States, Japan, Czech Republic and others are provided.The peculiarities of their application by students and professors of higher educational institutions are revealed, the software products created by leading IT companies for the introduction of cloud technologies into the higher education system are reviewed, such as Microsoft for Education, Google Apps for Education, Amazon AWS Educate end KhanAcademy. It is stated that the Academy has expanded its capabilities and offered courses in astronomy, biology, economics, history, art history, cosmology, medicine, music, healthcare, programming and informatics, physics, chemistry. It has been determined that, due to this environment, online communication and learning are present in educational institutions, students can get homework and study material for repetition. It is noted that cloud technologies allow solving at a new level a new task to activate the independent work of students with the possibility to choose the individual direction and the pace of study of the educational material, presenting information in interactive and audio-visual form, organizing classes with students in virtual laboratories, providing communication with students, remote in time and territorially in the process of organizing research activities (on-line research defense, remote conferences).The main ideas of leading domestic and foreign scientists dealing with the use of cloud technologies in education are presented. Examples of specific types, methods and forms of educational and research activities using cloud services are given.The legislative framework on the feasibility and necessity of implementation of information and communication technologies based on cloud technologies in Ukraine is presented. Partnership in Learning Program as a result of a memorandum signed by the Ministry of Education and Science of Ukraine and Microsoft is considered. The contradictions and conditions of their overcoming in the organization of preparation of the future teachers for the use of cloud technologies in the process of education and upbringing of students are determined. ; У статті узагальнено зарубіжний і вітчизняний досвід упровадження хмарних технологій в освітній процес вищих навчальних закладів. Наведено приклади використання хмаро орієнтованого навчального середовища у таких країнах як: Австралія, Іспанія, Китай, Німеччина, Північна Ірландія, Сінгапур, США, Японія, Чехія та інші. Зроблено огляд програмних продуктів, створених провідними IT компаніями для впровадження хмарних технологій у систему вищої освіти, таких як Microsoft for Education, Google Apps for Education, Amazon AWS Educate та KhanAcademy. Представлені основні ідеї провідних вітчизняних і зарубіжних вчених, які займаються питанням використання хмарних технологій в освіті. Представлено законодавчу базу щодо доцільності і необхідності впровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологій на основі хмарних технологій в Україні.
The article considers the problems of multiculturalism, which are primarily related to socio-economic and political inequalities and misunderstandings between people of different cultural backgrounds and ethnic backgrounds. The cultural diversity of modern society provides the basis for a heightened imperative to develop multicultural education as an education that should help to live together in multicultural societies. Multicultural education, which began its development more than half a century ago in the USA, Canada, Australia, and now is dynamically developing today and in many Western European countries. On the territory of the European educational space, the multicultural dimension of higher education has become particularly important over the last decade, owing to the cultural diversity of European countries, owing to the openness of borders and the critical increase of immigrants, to which national authorities in European countries have responded with new legal and educational institutions. In view of the stated above, research into the development of multicultural education is important, based on the theoretical developments of educators and scholars, and on the best practices of educational institutions of the leading countries in the world, which are actively implementing this strategy. The author proposes to focus on the multicultural dimensions of education strategies as one of the key cultural and humanitarian education development strategies in the context of dynamic social transformations and globalization processes. In conclusion, the author emphasizes that the educational policy of many countries of the world pays much attention to multicultural education in order to improve social cohesion, reduce social exclusion, inequality, and to develop human capital, as well as defines the perspectives of development of multicultural education in Ukraine. ; У статті розглянуто проблеми мультикультуралізму, що пов'язані, перш за все, із соціально-економічною та політичною нерівністю та непорозумінням між людьми різного культурного походження та етнічної приналежності. Культурне розмаїття сучасного суспільства дає підґрунтя для підвищеного імперативу щодо розвитку мультикультурної освіти як освіти, яка має допомогти жити разом у мультикультурних суспільствах. Мультикультурна освіта, почавши свій розвиток понад півстоліття тому у США, Канаді, Австралії, динамічно розвивається нині в багатьох західноєвропейських країнах. На теренах Європейського освітнього простору мультикультурний вимір вищої освіти набув особливого значення протягом останнього десятиліття з причин культурного розмаїття європейських країн завдяки відкритості кордонів та критичному збільшенню іммігрантів, на що відреагували національні органи влади європейських країн новими освітніми законами та відповідними правовими актами. Запропонована тема цього дослідження має на меті зосередити увагу на мультикультурних вимірах освіти як однієї із ключових культурно-гуманітарних стратегій розвитку освіти в умовах динамічних суспільних трансформацій та глобалізаційних процесів. Автор статті підкреслює, що освітня політика багатьох країн світу приділяє багато уваги мультикультурній освіті з метою покращення соціальної єдності та зменшенню соціального виключення, нерівності, розвитку людського капіталу, а також зазначає перспективи розвитку мультикультурної освіти в Україні.
The article considers the problems of multiculturalism, which are primarily related to socio-economic and political inequalities and misunderstandings between people of different cultural backgrounds and ethnic backgrounds. The cultural diversity of modern society provides the basis for a heightened imperative to develop multicultural education as an education that should help to live together in multicultural societies. Multicultural education, which began its development more than half a century ago in the USA, Canada, Australia, and now is dynamically developing today and in many Western European countries. On the territory of the European educational space, the multicultural dimension of higher education has become particularly important over the last decade, owing to the cultural diversity of European countries, owing to the openness of borders and the critical increase of immigrants, to which national authorities in European countries have responded with new legal and educational institutions. In view of the stated above, research into the development of multicultural education is important, based on the theoretical developments of educators and scholars, and on the best practices of educational institutions of the leading countries in the world, which are actively implementing this strategy. The author proposes to focus on the multicultural dimensions of education strategies as one of the key cultural and humanitarian education development strategies in the context of dynamic social transformations and globalization processes. In conclusion, the author emphasizes that the educational policy of many countries of the world pays much attention to multicultural education in order to improve social cohesion, reduce social exclusion, inequality, and to develop human capital, as well as defines the perspectives of development of multicultural education in Ukraine. ; У статті розглянуто проблеми мультикультуралізму, що пов'язані, перш за все, із соціально-економічною та політичною нерівністю та непорозумінням між людьми різного культурного походження та етнічної приналежності. Культурне розмаїття сучасного суспільства дає підґрунтя для підвищеного імперативу щодо розвитку мультикультурної освіти як освіти, яка має допомогти жити разом у мультикультурних суспільствах. Мультикультурна освіта, почавши свій розвиток понад півстоліття тому у США, Канаді, Австралії, динамічно розвивається нині в багатьох західноєвропейських країнах. На теренах Європейського освітнього простору мультикультурний вимір вищої освіти набув особливого значення протягом останнього десятиліття з причин культурного розмаїття європейських країн завдяки відкритості кордонів та критичному збільшенню іммігрантів, на що відреагували національні органи влади європейських країн новими освітніми законами та відповідними правовими актами. Запропонована тема цього дослідження має на меті зосередити увагу на мультикультурних вимірах освіти як однієї із ключових культурно-гуманітарних стратегій розвитку освіти в умовах динамічних суспільних трансформацій та глобалізаційних процесів. Автор статті підкреслює, що освітня політика багатьох країн світу приділяє багато уваги мультикультурній освіті з метою покращення соціальної єдності та зменшенню соціального виключення, нерівності, розвитку людського капіталу, а також зазначає перспективи розвитку мультикультурної освіти в Україні.
В статті розглянуто сучасний стан вітчизняної галузі інформаційних технологій. Досліджено тенденції, які спостерігаються на ринку ІТ впродовж останніх років в Україні і світі. Визначено фактори, що стримують розвиток ІТ-сектору, основні проблеми та перспективи розвитку української ІТ-індустрії. Встановлено основні перешкоди з боку держави та запропоновано способи їх усунення. ; В статье рассмотрено современное состояние отечественной отрасли информационных технологий. Исследованы тенденции, которые наблюдаются на рынке ИТ в последние годы в Украине и мире. Определены факторы, сдерживающие развитие ИТ-сектора, основные проблемы и перспективы развития украинской ИТ-индустрии. Установлены основные препятствия со стороны государства и предложены способы их устранения. ; The article considers the current state of the domestic information technology industry. It is shown that the domestic market of information technologies is at the stage of active formation. The key factors for the development of the IT sector are: qualified personnel; building world-class technology infrastructure; open transparent economy; active participation of the state in achieving a balance between the development of technologies and the creation of conditions for the functioning of the market.The trends that have been observed in the IT market in recent years in Ukraine and the world have been studied. Exports of software and IT services are increasing annually, as is the size of the IT industry market. The leader in the ranking of global competitiveness of the IT industry are the United States. The top five countries include Japan, South Korea and Australia, and the UK heads the list of European countries in front of Sweden and Denmark.Ukraine is a country with high technological potential, which contributes to the development of the IT industry. However, in the ranking of the level of IT costs and dependence on this level of economic development, Ukraine occupies one of the last places. The low level of IT consumption in Ukraine is both a consequence and a reason for the low level of economic well-being.The factors constraining the development of the IT sector are identified. These include the low availability of state-of-the-art technologies, the low level of government procurement of goods and services in the IT sector, high tax rates, ineffective promotion of the IT sector in the international arena, and low levels of protection of intellectual property rights.Established the main obstacles on the part of the state and proposed ways to address them. It was noted that the state should become a major player in the development of a promising IT industry. It is necessary to form a state strategy of interaction with the IT sector. Transparency of business, reducing corruption will affect the international image of Ukraine and the flow of investment.
The Ukrainian women's movement has begun in the second half of the 19th century, and has gained considerable development at the beginning of the 20th century. It became a part of social and political movements which then have been widespread. This movement developed not only in the territory of Ukraine and also beyond her limits, first of all in the countries of North America and Western Europe. It developed on the same public, the psychological, social, political and legal bases. Ukrainians fought for the right for training, receiving a profession, the higher education, the high salary, active and equal participation in public and political life. But besides the Ukrainian women supported fight for independence of the state.At first women's organizations in the territory of Western Europe arose in camps for displaced persons, subsequently they became nation-wide, and have been integrated at the international level later. Already the Ukrainian women's organizations from Western Europe (Austria, Germany, France, Belgium, England), North America (the USA, Canada), South America (Brazil, Chile, Argentina, Venezuela) and Australia have in the late forties united.Most the Ukrainian women's organizations in Western Europe carried out the general tasks: carried out educational, organizational and educational work in kindergartens and schools (educational materials were printed, conferences and courses for tutors were conducted); courses for people who weren't able to write and read were conducted; courses on which women could receive professional skills were organized (to sew, embroider, provide first aid, etc.); active charity was carried out, financial aid was provided first of all to the Ukrainian mothers and children, sick, aged; collecting, academies, readings were periodically carried out; were popularized the Ukrainian art and cultural activity, exhibitions, concerts, holidays were regularly arranged; periodic and acyclic editions were issued.In the early nineties after Ukraine became the independent state, the new stage of the relations between the Ukrainian associations of women abroad and the historical Homeland of their members has begun. Ukrainians over the different countries of accommodation have started actively anew to lobby the interests of our state, promoting his recognition by the international society. And soon they have started the solution of line humanitarian problems. ; В статье прослеживается развитие украинского женского движения натерритории западноевропейских стран от отдельных кружков на территории временных немецких лагерей до влиятельных международных объединений. Выясняется роль и задачи в гуманитарной сфере, которые зарубежные украинки выполняют уже более века. ; У статті прослідковується розвиток українського жіночого руху на території західноєвропейських країн від поодиноких гуртків на території тимчасових німецьких таборів до впливових міжнародних об'єднань. З'ясовується роль та завдання у гуманітарній сфері, які закордонні українки виконують вже понад століття.
Автор статті аналізує стан впровадження інтегрованого підходу до підготовки майбутніх фахівців негуманітарного профілю у практику в Україні та за кордоном. Проведений аналіз навчальних планів, анотацій та робочих програм дисциплін ВНЗ низки країн, зокрема США, Великої Британії, Австралії, Швейцарії та України, засвідчує: навчальні дисципліни, що інтегрують гуманітарні та вузько професійні галузі науки, викладаються у більшості вищих навчальних закладів, які займають лідерські позиції світових рейтингів. У межах сучасної системи освіти викладання спецкурсів, що синтезують професійно орієнтовані та гуманітарні знання, забезпечує осмислення соціальної реальності, озброює інструментарієм аналізу соціальних проблем та позитивно впливає на формування професійних компетенцій майбутнього фахівця. ; The practical aspect of integrated approach to the preparation of future specialists in Ukraine and abroad has been investigated in the article. The mentioned approach facilitates the establishment of conceptual intercommunications among professionally oriented disciplines and liberal arts so far as it's based on several subjects common ideas. The curricula, structural abstracts, disciplines programs analysis of some countries universities (the USA, Great Britain, Australia, Switzerland and Ukraine) has been carried out by the author. The analysis has highlighted the positive effect of public-spirited and social sciences on future professional personality. The disciplines synthesized liberal arts and narrow professional spheres of study are taught at the most of universities occupying leader positions of the world rating. The efficiency of the integrated approach is confirmed by demand on these higher educational establishments graduating students in the labour market. The examination of thirteen Ukrainian higher educational establishments' curricula certifies that the humanitarian constituent of educational process is presented by the research discipline group like Philosophy, Political science, Culture study, History of Ukraine, Foreign language, Bases of scientific research. However, it is a mainly standard set of disciplines regardless of any specialty or students competence level. The investigation of scientific researches and practical developments testifies to availability of educational courses and appropriate methodical support. What is more, most of them have been put to an evaluation test, confirmed their application expediency at higher school by the results promulgation in professional editions, defense of dissertations, edition of methodical recommendations and manuals. But quite often the groundwork goes waste and turns into passive «portfolio» of national science. We are convinced the synthesis of the professionally oriented and base material of liberal arts promotes the effective teaching of such special courses as «Professional Business Communication», «Public Relations», «Business Psychology», «Professional Foreign Language» at all stages of professional training. The integrated special courses have positive impacts on the acquisition of professional competences and skills. The research also underlines the key role of integrated disciplines in addressing the socioeconomic challenges.
У науковому дослідженні розглянуто особливості становлення та існування інституту бізнес-омбудсмена у світі та в Українській державі. На прикладі трьох іноземних країн: США, Австралії та Грузії визначено основні напрями та тенденції розвитку зазначеного інституту спеціалізованого омбудсмена за кордонами України. Стосовно ситуації в нашій державі, то авторами детально розглянуто передумови та процес створення нового механізму захисту прав підприємців, визначено правовий статус Ради бізнес-омбудсмена та проаналізовано основні результати її діяльності за весь період існування. Дослідники ретельно опрацювали наукову літературу та нормативно-правові акти із зазначеного питання. Матеріал викладено у хронологічній послідовності, що дає змогу, зокрема, виділити етапи в процесі становлення та розвитку інституту бізнес-омбудсмена в Україні. Зазначено, що українські законодавці використовували міжнародний досвід при створенні та запровадженні інституту бізнес-омбудсмена в нашій державі. Тим не менш він має свої, тільки йому притаманні ознаки й особливості, що пов'язані, в першу чергу, ізпрактикою ведення бізнесу та порядком взаємовідносин підприємців з державними органами в Україні. ; В научном исследовании рассмотрена особенности и существования института бизнес-омбудсмена в мире и в Украинском государстве. На примере трех иностранных стран: США, Австралии и Грузии определены основные направления и тенденции развития указанного института специализированного омбудсмена за границами Украины. Относительно ситуации в нашей стране авторами детально рассмотрены предпосылки и процесс создания нового механизма защиты прав предпринимателей, определен правовой статус Совета бизнес-омбудсмена и проанализированы основные результаты его деятельности за весь период существования.Отмечено, что украинские законодатели использовали международный опыт при создании и внедрении института бизнес-омбудсмена в нашем государстве. Тем не менее он имеет свои, только ему присущие признаки и особенности, связанные, в первую очередь, с практикой ведения бизнеса и порядком взаимоотношений предпринимателей с государственными органами в Украине. ; In the scientific research, the features and existence of the institution of the business ombudsman in the world and in the Ukrainian state are considered. Based on the example of three foreign countries: the United States, Australia and Georgia, the main directions and tendencies of the development of this institution of a specialized ombudsman abroad are determined. Regarding the situation in our country, the authors thoroughly considered the prerequisites and the process of creating a new mechanism for protecting the rights of entrepreneurs, defined the legal status of the Business Ombudsman Council and analyzed the main results of its activities for the entire period of existence. Researchers carefully worked on scientific literature and regulations on this issue. The material is presented in chronological order, which allows, in particular, to highlight the stages in the process of formation and development of the institution of the business ombudsman in Ukraine. It is noted that Ukrainian legislators have used international experience in creating and implementing the institution of the business ombudsman in our state. In general, the institution of the business ombudsman is an effective mechanism for protecting the rights of entrepreneurs in relations with state bodies; In addition, the number of complaints submitted by representatives of recent business in the BRO and reviewed by it, speaks of the growing popularity of these institutions and the expansion of opportunities for real improvement of the business climate in Ukraine.
The legal status of religions of different religious denominations, nationalguarantees of individual and collective freedom of conscience, faith and worship insome countries are analyzed. The most common problem in the case law countriesare investigated; namely, in this article, North America is represented by the USAand Mexico, the Australian continent – by Australia, Asia – by the Philippinesand India, Africa – by Tanzania. It has been found that a common feature of suchcountries is common law. It has been determined that these countries clearly followthe traditions of Anglo-American law.It is found that most of the analyzed countries tend to borrow US experience inreligious matters, which is an example of a modern democratic secular state. It isunderstood that no provision of the US Constitution can be construed to restrictthe right of the United States or any of the States to publicly or ceremoniously paytribute to the religious heritage, beliefs, and traditions of its people. The exerciseby the people of their rights guaranteed by the First Amendment shall not lead tothe establishment of a state religion.It is determined that the most different from the US experience is the experienceof Tanzania. The peculiarity of regulating the religious issue in this country determinesan alliance with Zanzibar, because if the population of the continental partof the new republic is predominantly Christian (or professes local pagan beliefs),but the inhabitants of the island part are almost exclusively Muslims. Tanzania'snew secular law has been found to be a compromise between monogamy and polygamy,which is able to reconcile the main Islamic demand for the recognition ofpolygamous marriages for the political purpose of promoting in Tanzania suchfamilies that are in line with modern understanding of freedom and equality.The fundamental right of religious freedom is highlighted as one of the generalprinciples of law and its constituent part. An approach to the religious phenomenonand churches as the embodiment of cultural identity and self-consciousnessof nations, groups or minorities is substantiated by the authors. ; Проаналізовано правовий статус релігій різних релігійних конфесій, на-ціональні гарантії індивідуальної і колективної свободи совісті, віри і культув деяких країнах, спільною рисою яких є common law (загальне право) і що цікраїни виразно тримаються традиції англо-американського права.Основне і фундаментальне право релігійної свободи висвітлено як однеіз загальних принципів права і його складової частини. Обґрунтовано підхіддо релігійного феномену і церков як до втілення культурної ідентичностіі самосвідомості народів, груп чи меншин. ; Проаналізовано правовий статус релігій різних релігійних конфесій, на-ціональні гарантії індивідуальної і колективної свободи совісті, віри і культув деяких країнах, спільною рисою яких є common law (загальне право) і що цікраїни виразно тримаються традиції англо-американського права.Основне і фундаментальне право релігійної свободи висвітлено як однеіз загальних принципів права і його складової частини. Обґрунтовано підхіддо релігійного феномену і церков як до втілення культурної ідентичностіі самосвідомості народів, груп чи меншин.
The trends of international migration among the G-20 countries, the countries of the European Union and Ukraine are analyzed. It was established that the leaders of the migration processes are the most economically developed countries: the USA, Canada, Australia, Germany and a significant part of the Western European countries. The main causes of international migration are identified: high unemployment, conditions and level of remuneration, quality of life, economic and social stability, education, tourism, etc. It has been established that migration processes have a mixed impact on the economies of countries, depending on the country's membership: host or donor country. The basic tools of regulation of migration processes are determined. Problems related to uncontrolled distribution of migration processes in the conditions of globalization have been identified. A number of directions are proposed for optimizing the process of regulation of international migration on the example of Ukraine, which, depending on the scale, are divided into international and national instruments. Using the methods of mathematical statistics, the forecast of migration processes in Ukraine is carried out. According to the calculations, the volume of international migration of Ukrainians by 2020 is expected to decrease. ; Проанализированы тенденции международной миграции среди стран G-20, стран Европейского Союза и Украины. Установлено, что лидерами миграционных процессов выступают наиболее развитые в экономическом отношении страны: США, Канада, Австралия, Германия и значительная часть западноевропейских стран. Определены основные причины международной миграции: высокий уровень безработицы, условия и уровень оплаты труда, качество жизни, экономическая и социальная стабильность, обучение, туризм и тому подобное. Установлено, что миграционные процессы неоднозначно влияют на экономику стран, в зависимости от принадлежности страны: принимающая или страна-донор. Определены основные инструменты регулирования миграционных процессов. Идентифицированы проблемы, связанные с неконтролируемым распространением миграционных процессов в условиях глобализации. Предложен ряд направлений по оптимизации процесса регулирования международной миграции на примере Украины, которые в зависимости от масштабов разделены на международные и национальные инструменты. Используя методы математической статистики, осуществлен прогноз миграционных процессов в Украине. Согласно проведенным вычислениям ожидается уменьшение объемов международной миграции украинский в до 2020 года. ; Проаналізовано тенденції міжнародної міграції серед країн G-20, країн Європейського Союзу та України. Встановлено, що лідерами міграційних процесів виступають найбільш розвинені в економічному відношенні країни: США, Канада, Австралія, Німеччина і значна частина західноєвропейських країн. Визначено основні причини міжнародної міграції: високий ступінь безробіття, умови та рівень оплати праці, якість життя, економічна та соціальна стабільність, навчання, туризм тощо. Встановлено, що міграційні процеси неоднозначно впливають на економіку країн, залежно від належності країни: приймаюча або країна-донор. Визначено основні інструменти регулювання міграційних процесів. Ідентифіковано проблеми, що пов'язані з неконтрольованим поширенням міграційних процесів в умовах глобалізації. Запропоновано низку напрямів щодо оптимізації процесу регулювання міжнародною міграцією на прикладі України, які залежно від масштабів поділено на міжнародні та національні інструменти. Використовуючи методи математичної статистики, здійснено прогноз міграційних процесів в Україні. За проведеними обчисленнями очікується зменшення обсягів міжнародної міграції українців до 2020 року.
The trends of international migration among the G-20 countries, the countries of the European Union and Ukraine are analyzed. It was established that the leaders of the migration processes are the most economically developed countries: the USA, Canada, Australia, Germany and a significant part of the Western European countries. The main causes of international migration are identified: high unemployment, conditions and level of remuneration, quality of life, economic and social stability, education, tourism, etc. It has been established that migration processes have a mixed impact on the economies of countries, depending on the country's membership: host or donor country. The basic tools of regulation of migration processes are determined. Problems related to uncontrolled distribution of migration processes in the conditions of globalization have been identified. A number of directions are proposed for optimizing the process of regulation of international migration on the example of Ukraine, which, depending on the scale, are divided into international and national instruments. Using the methods of mathematical statistics, the forecast of migration processes in Ukraine is carried out. According to the calculations, the volume of international migration of Ukrainians by 2020 is expected to decrease. ; Проанализированы тенденции международной миграции среди стран G-20, стран Европейского Союза и Украины. Установлено, что лидерами миграционных процессов выступают наиболее развитые в экономическом отношении страны: США, Канада, Австралия, Германия и значительная часть западноевропейских стран. Определены основные причины международной миграции: высокий уровень безработицы, условия и уровень оплаты труда, качество жизни, экономическая и социальная стабильность, обучение, туризм и тому подобное. Установлено, что миграционные процессы неоднозначно влияют на экономику стран, в зависимости от принадлежности страны: принимающая или страна-донор. Определены основные инструменты регулирования миграционных процессов. Идентифицированы проблемы, связанные с неконтролируемым распространением миграционных процессов в условиях глобализации. Предложен ряд направлений по оптимизации процесса регулирования международной миграции на примере Украины, которые в зависимости от масштабов разделены на международные и национальные инструменты. Используя методы математической статистики, осуществлен прогноз миграционных процессов в Украине. Согласно проведенным вычислениям ожидается уменьшение объемов международной миграции украинский в до 2020 года. ; Проаналізовано тенденції міжнародної міграції серед країн G-20, країн Європейського Союзу та України. Встановлено, що лідерами міграційних процесів виступають найбільш розвинені в економічному відношенні країни: США, Канада, Австралія, Німеччина і значна частина західноєвропейських країн. Визначено основні причини міжнародної міграції: високий ступінь безробіття, умови та рівень оплати праці, якість життя, економічна та соціальна стабільність, навчання, туризм тощо. Встановлено, що міграційні процеси неоднозначно впливають на економіку країн, залежно від належності країни: приймаюча або країна-донор. Визначено основні інструменти регулювання міграційних процесів. Ідентифіковано проблеми, що пов'язані з неконтрольованим поширенням міграційних процесів в умовах глобалізації. Запропоновано низку напрямів щодо оптимізації процесу регулювання міжнародною міграцією на прикладі України, які залежно від масштабів поділено на міжнародні та національні інструменти. Використовуючи методи математичної статистики, здійснено прогноз міграційних процесів в Україні. За проведеними обчисленнями очікується зменшення обсягів міжнародної міграції українців до 2020 року.
The scientific paper is concerned with the necessity of the public's activation in the sphere of crime prevention. The author compared the state of citizens' trust to the police and the situation of the crime detection in the European countries and Ukraine. It is emphasized, that public's trust to the police is the base for the partnership relations between them. The author compares the Law of Ukraine «On militia» (1990) and the Law of Ukraine «On the National Police» (2015) for the purpose of the legislative consolidation of the public's influence on crime rate and cooperation between citizens and police. The progressive experience of the public's participation in the sphere of crime prevention in different countries (the USA, Great Britain, Japan, Australia, the Netherlands and the Republic of Kazakhstan) has been integrated. The author concluded that the Law of Ukraine «On the National Police» (2015) has a pronounced social orientation and situates conditions for establishing the partnership relations between the police and the local communities. However, this law should be amended with new forms of the public's participation in crime prevention, including the positive international experience. ; В научной статье обосновывается необходимость активизации общественности в сфере предупреждения и противодействия преступности. Сравнивается уровень доверия граждан к полиции и раскрываемости преступлений в отдельных странах ЕС и в Украине. Отмечается, что принципом партнерских отношений между полицией и населением является доверие последнего к органам правопорядка. Проводится сравнение Закона Украины «О милиции»1990 г. и Закона Украины «О Национальной полиции»2015 г. на предмет правового закрепления общественного воздействия на уровень преступности и взамодействия граждан с органами полиции. Обобщается прогрессивный опыт участия общественности в сфере предупреждения преступности в ряде стран мира – США, Великобритании, Японии, Австралии, Нидерландах, Республике Казахстан. Делается вывод, что Закон Украины «О Национальной полиции»2015 г. имеет ярко выраженную социальную напрвленность, создает условия для налаживания партнерских отношений между полицией и местными общинами. Вместе с тем указанный нормативно-правовой акт нуждается в дополнении новыми формами общественного воздействия на состояние преступности с точки зрения международного опыта. ; У науковій статті обґрунтовується необхідність активізації громадськості у сфері запобігання і протидії злочинності. Порівнюється стан довіри громадян до поліції та розкриття злочинів в окремих країнах ЄС і в Україні. Наголошується, що засадою партнерських відносин між поліцією і населенням є довіра останнього до органів правопорядку. Здійснюється порівняння Закону України «Про міліцію» 1990 р. й Закону України «Про Національну поліцію» 2015 р. на предмет правового закріплення громадського впливу на рівень злочинності та взаємодії громадян із органами поліції. Узагальнюється прогресивний досвід участі громадськості у сфері запобігання злочинності у низці країн світу – США, Великій Британії, Японії, Австралії, Нідерландах, Республіці Казахстан. Робиться висновок, що Закон України «Про Національну поліцію» 2015 р. має яскраво виражену соціальну спрямованість, створює умови для налагодження партнерських відносин між поліцією й місцевими громадами. Разом із тим указаний нормативно-правовий акт потребує доповнення новими формами громадського впливу на стан злочинності з огляду на позитивний міжнародний досвід.
This article attempts to analyze the phenomenon of «modern populism» from the position of theoretical pluralism of scientific researches of modern Western and Ukrainian political science. Challenges for the modern liberal-democratic tradition of the 21st century were socio-political phenomena – Brexit (UK), D. Trump (USA), «Yellow Vest Movement» (France), «Five Star Movement» (Italy), «Podemos» (Spain) ), Syriza (Greece), J. Haider (Austria), G. Wilders (Netherlands), V. Orban (Hungary), P. Genson (Australia), R. Erdogan (Turkey) and many other versions of modern populism. What used to be seen as a marginalphenomenonandisinherentinothererasoronlyastosomepartsoftheworld, it has to day become the basis of modern politics of the world. The 21st Century is the source of unique «research material» for contemporary political science. Political forces that have been on the back yards of political life for a longtime, using populist rhetoric on globalization, the financial and economic crisis, migration and social policy, corruption and social policy, authorities, multiculturalism, etc., to become real political players, with the support of voters, to gain access to government institutions, thus, having come to the front of the big politics.The author traces the evolution of populist discourse in science community, within which an attempt is being made to approach the categorical and conceptual definiteness of the phenomenon of «modern populism». Depending on the unique combination of specific features, it can act as an ideology, a method of political struggle, social and political movement, manipulative technology, way of political behavior, etc. Ital so makes an attempt to determine the «unified» determinants of «modern populism» such as «accumulation of discontent», «play one motions», «polarization of society», «democracy», «politics of simulacra», «national authenticity». Despite the plurality of theoretical structures presented, the undeniable quality and depth of research projects of modern scientists, in our opinion, in the recent political science space there is a short age of prognostic studies capable of simulating and calculating the consequences of the phenomenon of «modern populism» for the future, both as individual states / societies and as a whole, for the world political order; therefore, it is advisable to justify the prospect of continuing theoretical exploration and involving a broad range of contemporary humanities experts in active political science discussion.Key words: populism, modern populism, globalization, globalization challenges, anti-globalist sentiment, socio-political crisis, liberal-democratic values, democratic risks. ; В статі здійснюється спроба аналізу феномену «сучасного популізму» в ракурсі теоретичного плюралізму наукових розвідок сучасної західної та української політологічної науки. Автор простежує еволюцію популістського дискурсу в академічних колах, в рамках якого відбувається спроба наблизитись до категоріальної та концептуальної визначеності феномена «сучасний популізм». Спираючись на новітні західні та вітчизняні теоретичні конструкції автор статті пропонує власну дефініцію «сучасного популізму» – як політичного поліваріативного феномену, який в залежності від унікальної комбінації специфічних рис, може виступати в якості ідеології, методу політичної боротьби, суспільно-політичного руху, маніпулятивної технології, стилю політичної поведінки тощо, та робить спробу визначити «універсальні» детермінуючі чинники «сучасного популізму» – «акумуляція незадоволення», «гра на емоціях», «поляризація суспільства», «народовладдя», «політика симулякрів», «національна автентичність».Ключові слова: популізм, сучасний популізм, глобалізація, глобалізаційні виклики, антиглобалізм, суспільно-політична криза, ліберально-демократичні цінності, демократичні ризики. В статье осуществляется попытка анализа феномена «современный популизм» в ракурсе теоретического плюрализма новейших разведок современной западной и украинской политологической науки. Автор прослеживает эволюцию популистического дискурса в академических кругах, в рамках которого осуществляет попытку приблизиться к категориальной и концептуальной определённости феномена «современный популизм». Опираясь на новейшие западные и отечественные теоретические конструкции автор статьи предлагает собственную дефиницию «современного популизма» – как политического поливариативного феномена, который в зависимости от уникальных комбинаций специфических черт, может выступать в качестве идеологии, метода политической борьбы, общественно-политического движения, манипулятивной технологи, стиля политического поведения и т.д., – и делает попытку определения «универсальных» детерминирующих факторов «современного популизма» – «аккумуляция недовольства», «игра на эмоциях», «поляризация общества», «народовластие», «политика симулякров», «национальная аутентичность».Ключевые слова: популизм, современный популизм, глобализация, глобализационные вызовы, антиглобализм, общественно-политический кризис, либерально-демократические ценности, демократические риски. This article attempts to analyze the phenomenon of «modern populism» from the position of theoretical pluralism of scientific researches of modern Western and Ukrainian political science. Challenges for the modern liberal-democratic tradition of the 21st century were socio-political phenomena – Brexit (UK), D. Trump (USA), «Yellow Vest Movement» (France), «Five Star Movement» (Italy), «Podemos» (Spain) ), Syriza (Greece), J. Haider (Austria), G. Wilders (Netherlands), V. Orban (Hungary), P. Genson (Australia), R. Erdogan (Turkey) and many other versions of modern populism. What used to be seen as a marginalphenomenonandisinherentinothererasoronlyastosomepartsoftheworld, it has to day become the basis of modern politics of the world. The 21st Century is the source of unique «research material» for contemporary political science. Political forces that have been on the back yards of political life for a longtime, using populist rhetoric on globalization, the financial and economic crisis, migration and social policy, corruption and social policy, authorities, multiculturalism, etc., to become real political players, with the support of voters, to gain access to government institutions, thus, having come to the front of the big politics.The author traces the evolution of populist discourse in science community, within which an attempt is being made to approach the categorical and conceptual definiteness of the phenomenon of «modern populism». Depending on the unique combination of specific features, it can act as an ideology, a method of political struggle, social and political movement, manipulative technology, way of political behavior, etc. Ital so makes an attempt to determine the «unified» determinants of «modern populism» such as «accumulation of discontent», «play one motions», «polarization of society», «democracy», «politics of simulacra», «national authenticity». Despite the plurality of theoretical structures presented, the undeniable quality and depth of research projects of modern scientists, in our opinion, in the recent political science space there is a short age of prognostic studies capable of simulating and calculating the consequences of the phenomenon of «modern populism» for the future, both as individual states / societies and as a whole, for the world political order; therefore, it is advisable to justify the prospect of continuing theoretical exploration and involving a broad range of contemporary humanities experts in active political science discussion.Key words: populism, modern populism, globalization, globalization challenges, anti-globalist sentiment, socio-political crisis, liberal-democratic values, democratic risks.
The article is devoted to the topical issue of studying the foreign experience of legal regulation of the franchise agreement. The author emphasizes that there is no comprehensive full-fledged regulation of the franchise agreement either in the national legislation of individual EU member states or at the international level. The article focuses on the franchisor's obligation to enter into an agreement to provide future franchisees with information about doing business under the franchise system, including the basic conditions of the franchise, data on the number of franchisees in the network, its growth, financial performance, etc. The experience of legal regulation of a franchise agreement in such foreign countries as the USA, Great Britain, Italy, Germany, Spain, Estonia, Lithuania, Australia, etc. is considered. The duality of the legal regulation of franchising at the federal and local levels, as well as the prevalence of the most favorable rules for franchisors (USA) is demonstrated. The author focuses on the experience of the institute of self-regulation of franchising and the establishment of appropriate criteria for franchise companies in the absence of government regulation (Britain). The need to adopt a single institutional law in the field of franchising and to enshrine in it all the key terms used in franchising: the actual franchise agreement, know-how, entrance fee, royalties (periodic payments for the use of intellectual property), the franchisor's goods (Italy). It is expedient to establish a provision on mandatory pre-contractual disclosure of information, according to which the counterparty is provided with information on experience, company experience, prospects for the development of the relevant market, duration of the agreement, terms of renewal or termination of contractual relations (France). ; Стаття присвячена актуальному питанню вивчення зарубіжного досвіду правового регулювання договору франчайзингу. Автором підкреслюється, що відсутність комплексної повноцінної нормативної регламентації договору франчайзингу ні в національному законодавстві окремих держав-членів ЄС, ні на міжнародному рівні. У статті акцентується увага на зобов'язанні франчайзера щодо укладення договору надати майбутньому франчайзі інформацію про ведення бізнесу за системою франчайзингу, включаючи основні умови самої франшизи, дані про кількість франчайзі в мережі, її зростання, фінансові показники роботи і т. д. У статті автором розглянуто досвід правового регулювання договору франчайзингу в таких зарубіжних країнах як США, Велика Британія, Італія, Німеччина, Іспанія, Естонія, Литва, Австралія та ін. Продемонстровано дуальність законодавчого регулювання франчайзингу на федеральному та місцевому рівні, а також на превалюванні найбільш вигідних норм для франчайзерів (США). Автором акцентовано увагу на досвіді функціонування інституту саморегулювання франчайзингової діяльності та встановленні відповідних критеріїв для франчайзингових компаній за умов відсутності державного регулювання (Британія). Зауважено необхідність прийняття єдиного інституційного закону у сфері франчайзингових правовідносин та закріплення у ньому всіх ключових термінів, які використовуються у франчайзингових відносинах: власне договору франчайзингу, ноу-хау, вступного внеску, роялті (періодичні платежі за користування об'єктом інтелектуальної власності), товару франчайзера (Італія). Встановлено доцільність закріплення положення щодо обов'язкового переддоговірного розкриття інформації, відповідно до якого контрагенту надається інформація про стаж роботи, досвід компанії, перспективи розвитку відповідного ринку, тривалість дії угоди, умови поновлення чи припинення договірних відносин(Франція).
У статті досліджено регіон Північної Європи, який узято за приклад стабільності, економічного та політичного розвитку, з активним громадянським суспільством, верховенством права, орієнтацією на миробудування й високі соціальні стандарти. На основі таких показників, як відсутність тривалий час внутрішніх і міжнаціональних воєн, високий рівень ВНП (за даними Міжнародного валют- ного фонду), запровадження загального виборчого права, значення ролі регіону та регіональної ідентичності (на основі досліджень Атласу європейських цінностей), індексів позитивного і структурного миру (згідно з доповідями Інституту економіки й миру та глобального індексу миру, Австралія), робиться загальний висновок про значні досягнення країн Північного регіону у справі побудови миру в регіоні та стабільного громадянського суспільства. Використовуючи неореалізм, неолібералізм і конструктивізм у дослідженні, показали багатоманітність концепту Північної Європи й геополітичні особливості кожної конкретної держави в його формуванні. Так, аналізуються такі підходи до розуміння регіону через геосхеми ООН, географічний детермінізм, геополітичну боротьбу між країнами регіону й сусідами, міждержавними територіальними утвореннями. Розмежовуються поняття «Північ», «Північна Європа», «Північний регіон», «Скандинавія», «скандинавізм», «панскандинавізм», «нордизм», «Балтійський регіон», «Балтоскандія». Досліджується особлива роль Великобританії, Німеччини та Росії у формуванні регіональної ідентичності Північної Європи, а також деякі регіональні об'єднання, наприклад, Північна Рада, Північна Рада Міністрів, Північний паспортний союз, Північно-Західна Рада, Рада країн Балтійського моря. Робиться висновок про відсутність прямого зв'язку між універсальним єдиним трактуванням концептуального осмислення регіону та показниками миру і стабільності в ньому. ; This article explores the region of Northern Europe as an example of stability, economic and political development with an active civil society, rule of law, orientation on piece building and high social standards. Indicators such as the absence of long internal and international wars, a high level of GNP (according to International Monetary Fund data), the introduction of universal suffrage, the meaning of the region and regional identity (see researches of the Atlas of European Value), the indexes of positive and structural peace (due to the Report of the Institute of Economics and Peace and Global Peace Index, Australia) lean us to make a general conclusion about the great achievements of the Nordic countries in building peace in the region, sustainable development and a stable civil society. Using neorealism, neo-liberalism and constructivism, the study will show the diversity of the Northern Europe concept and the geopolitical features of each particular state in its notion. Thus, the understanding of the region is explored through UN geoschemes, geographical determinism, geopolitical struggle between the countries of the region and its neighbors, intergovernmental cooperation. The article define the concepts "North", "Northern Europe", "Scandinavia", "Scandinavia", "panscandinavism", "Nordicism", "Baltic Region", "Baltoscandia". Moreover it is analyzed the role of the UK, Germany and Russia in shaping the regional identity of Northern Europeб and such regional unions such as Nordic Council, Nordic Council of Ministers, Nordic Passport Union, Nordic West Council, Council of the Baltic Sea States. Thus, it is concluded that there is no direct link between the universal unified interpretation of the conceptual understanding of the region of Northern Europe and the indicators of peace and stability in it.
У статті досліджено регіон Північної Європи, який узято за приклад стабільності, економічного та політичного розвитку, з активним громадянським суспільством, верховенством права, орієнтацією на миробудування й високі соціальні стандарти. На основі таких показників, як відсутність тривалий час внутрішніх і міжнаціональних воєн, високий рівень ВНП (за даними Міжнародного валют- ного фонду), запровадження загального виборчого права, значення ролі регіону та регіональної ідентичності (на основі досліджень Атласу європейських цінностей), індексів позитивного і структурного миру (згідно з доповідями Інституту економіки й миру та глобального індексу миру, Австралія), робиться загальний висновок про значні досягнення країн Північного регіону у справі побудови миру в регіоні та стабільного громадянського суспільства. Використовуючи неореалізм, неолібералізм і конструктивізм у дослідженні, показали багатоманітність концепту Північної Європи й геополітичні особливості кожної конкретної держави в його формуванні. Так, аналізуються такі підходи до розуміння регіону через геосхеми ООН, географічний детермінізм, геополітичну боротьбу між країнами регіону й сусідами, міждержавними територіальними утвореннями. Розмежовуються поняття «Північ», «Північна Європа», «Північний регіон», «Скандинавія», «скандинавізм», «панскандинавізм», «нордизм», «Балтійський регіон», «Балтоскандія». Досліджується особлива роль Великобританії, Німеччини та Росії у формуванні регіональної ідентичності Північної Європи, а також деякі регіональні об'єднання, наприклад, Північна Рада, Північна Рада Міністрів, Північний паспортний союз, Північно-Західна Рада, Рада країн Балтійського моря. Робиться висновок про відсутність прямого зв'язку між універсальним єдиним трактуванням концептуального осмислення регіону та показниками миру і стабільності в ньому. ; This article explores the region of Northern Europe as an example of stability, economic and political development with an active civil society, rule of law, orientation on piece building and high social standards. Indicators such as the absence of long internal and international wars, a high level of GNP (according to International Monetary Fund data), the introduction of universal suffrage, the meaning of the region and regional identity (see researches of the Atlas of European Value), the indexes of positive and structural peace (due to the Report of the Institute of Economics and Peace and Global Peace Index, Australia) lean us to make a general conclusion about the great achievements of the Nordic countries in building peace in the region, sustainable development and a stable civil society. Using neorealism, neo-liberalism and constructivism, the study will show the diversity of the Northern Europe concept and the geopolitical features of each particular state in its notion. Thus, the understanding of the region is explored through UN geoschemes, geographical determinism, geopolitical struggle between the countries of the region and its neighbors, intergovernmental cooperation. The article define the concepts "North", "Northern Europe", "Scandinavia", "Scandinavia", "panscandinavism", "Nordicism", "Baltic Region", "Baltoscandia". Moreover it is analyzed the role of the UK, Germany and Russia in shaping the regional identity of Northern Europeб and such regional unions such as Nordic Council, Nordic Council of Ministers, Nordic Passport Union, Nordic West Council, Council of the Baltic Sea States. Thus, it is concluded that there is no direct link between the universal unified interpretation of the conceptual understanding of the region of Northern Europe and the indicators of peace and stability in it.
