У статті подано характеристику системи освіти Австралії. Висвітлено такі питання: політичний та соціально-економічний контекст, законодавча основа освітньої системи, структура та особливості функціонування освітньої системи, управління освітою, реформи освіти. ; The article describes the educational system in Australia. The following issues are discussed: political and socio-economic context, the legislative basis of the educational system, the structure and features of the functioning of the educational system, education management, educational reform.
The diversity and quick change evident in the Australian context demonstrate key challenges for the provision of teacher professional development. The diversity of providers and programme offerings for teachers and leaders in Australia is, simultaneously, a valued characteristic of the Australian context and an obstacle to greater coherence. Nevertheless, the issue for the world's education systems is still teacher professional performance and development, and their readiness for continuous mastering of necessary teaching abilities and skills to obtain high student outcomes. Teachers are not just a homogeneous mass but also the experts who demonstrate various perspectives, experience, competence, openness to new ideas and potential for leadership. Being a country of high international education index, Australia has good opportunities to arrange and support teacher professional performance and development. In this context, it is of high importance to analyze and classify the arrangement levels of secondary teacher professional development in Australia.The article highlights the peculiarities of secondary teacher development institutional structure. The author analyses the structure, main approaches and principles regarding educators' professional development arrangement and implementation in different education jurisdictions. Due to teacher preparation and other school leadership programmes, we are able to argue in favour of a variety of structures, collaborations and institutional arrangements. There are many providers of professional learning for secondary teachers at the state, territory and national levels in Australia. The author comes to conclusion that Australia has a quite developed system of secondary teacher professional development support: organizational, financial, law, didactic. Professional development is carried out throughout Australia at state, federal and national levels, in government, Catholic and independent sectors. The providers for teacher professional development can be education ministries or departments, universities, institutes, colleges, schools, professional associations, education centres or councils, some private organisations.Teacher professional development approaches 1) correlate with National or federal standards for teachers, as well as policies of education systems and sectors; 2) are based on the principles of collegiality, collaboration and individualization. Key words: professional development, institutional structure, financial criterion, hierarchical structure, approaches, principles. ; Основним питанням освітніх систем світу є професійний розвиток і підготовка вчителів до тривалого процесу оволодіння відповідними навичками і уміннями для високоякісного навчання і, відповідно, високої успішності учнів. Вчителі не є гомогенною масою, вони проявляють різні перспективи, досвід, кваліфікацію, відкритість новим ідеям та потенціал для лідерства. Як країна з високим міжнародним рівнем освіти, Австралія має гарні можливості для реалізації і подальшої підтримки професійного розвитку вчителів. У цьому контексті виникає потреба проаналізувати і класифікувати рівні реалізації професійного розвитку вчителів середніх шкіл Австралії.У статті розглядається інституційна структура професійного розвитку вчителів австралійських середніх шкіл. Автор аналізує структуру, основні підходи та принципи здійснення професійного розвитку учасників педагогічного процесу в різних освітніх юрисдикціях. Автор доходить висновку, що в Австралії наявна розвинута система підтримки професійного розвитку вчителів середніх шкіл: організаційної, фінансової, правової, методичної. Професійний розвиток здійснюється в кожному штаті і території Австралії на державному, територіальному і національному рівнях; в урядовому, католицькому і незалежному секторах. Ключові слова: професійний розвиток, інституційна структура, фінансовий критерій, ієрархічна структура, підходи, принципи. Основным вопросом для образовательных систем во всѐм мире выступает профессиональное развитие и подготовка учителей к продолжительному процессу овладения соответствующими навыками и умениями для качественного обучения и, соответственно, высокой успеваемости учеников. Учителя являются не просто гомогенной массой, они проявляют разные перспективы, опыт, квалификацию, открытость новым идеям и потенциал к лидерству. Будучи страной с высоким международным уровнем образования, Австралия имеет хорошие возможности для реализации и дальнейшей поддержки профессионального развития учителей. В этом контексте возникает необходимость проанализировать и классифицировать уровни осуществления профессионального развития учителей средних школ Австралии.В статье рассматривается институционная структура профессионального развития учителей австралийских средних школ. Автор анализирует структуру, основные подходы и принципы осуществления профессионального развития участников педагогического процесса в разных образовательных юрисдикциях. Автор приходит к выводу, что Австралия имеет развитую систему поддержки профессионального развития учителей средних школ: организационную, финансовую, правовую, методическую. Профессиональное развитие реализовывается в каждом штате и территории Австралии на государственном, территориальном и национальном уровнях, в правительственном, католическом и независимом секторах. Ключевые слова: профессиональное развитие, институционная структура, финансовый критерий, иерархическая структура, подходы, принципы. The diversity and quick change evident in the Australian context demonstrate key challenges for the provision of teacher professional development. The diversity of providers and programme offerings for teachers and leaders in Australia is, simultaneously, a valued characteristic of the Australian context and an obstacle to greater coherence. Nevertheless, the issue for the world's education systems is still teacher professional performance and development, and their readiness for continuous mastering of necessary teaching abilities and skills to obtain high student outcomes. Teachers are not just a homogeneous mass but also the experts who demonstrate various perspectives, experience, competence, openness to new ideas and potential for leadership. Being a country of high international education index, Australia has good opportunities to arrange and support teacher professional performance and development. In this context, it is of high importance to analyze and classify the arrangement levels of secondary teacher professional development in Australia.The article highlights the peculiarities of secondary teacher development institutional structure. The author analyses the structure, main approaches and principles regarding educators' professional development arrangement and implementation in different education jurisdictions. Due to teacher preparation and other school leadership programmes, we are able to argue in favour of a variety of structures, collaborations and institutional arrangements. There are many providers of professional learning for secondary teachers at the state, territory and national levels in Australia. The author comes to conclusion that Australia has a quite developed system of secondary teacher professional development support: organizational, financial, law, didactic. Professional development is carried out throughout Australia at state, federal and national levels, in government, Catholic and independent sectors. The providers for teacher professional development can be education ministries or departments, universities, institutes, colleges, schools, professional associations, education centres or councils, some private organisations.Teacher professional development approaches 1) correlate with National or federal standards for teachers, as well as policies of education systems and sectors; 2) are based on the principles of collegiality, collaboration and individualization. Key words: professional development, institutional structure, financial criterion, hierarchical structure, approaches, principles.
Academic leadership plays a crucial role in promoting teaching and learning in higher education. In today's changing world future teachers should play a leading role in professional development. One of the main tasks of master's student training is innovative improvement of university education, which provides gradual and continuous development of general (universal) competencies, competitiveness in the foreign labor market, creating favorable conditions for professional development and development of leadership competence. The aim of our article is to identify and analyze the organizational and pedagogical features of leadership qualities in training masters of education at Australian universities. Leadership plays an important role in every aspect of students' lives, as they go through many stages of career development, where they need leadership skills, primarily related to employment issues and conflicts between what is desired and useful. Therefore, it is important that the teacher learns to navigate the models and styles of leadership, understand the impact of leadership on the personality development, gain the basics of leadership ethics and, as a result, create their own philosophy of leadership.Over the last four decades, Australia's higher education system has undergone significant changes. This was facilitated by social, economic and demographic changes in society and the country. It is they who have led to government reforms in Australia's education policy that promote quality and affordable higher education that builds, including leadership competence. Leadership skills help to overcome challenges, solve problems and analyze career choices. Therefore, it is important that leaders of leaders, i.e research and teaching staff, develop leadership skills in students. Higher education in Australia is responding quickly to the demands and needs of educational circles, expanding opportunities for educators to improve the quality of their training, in particular through postgraduate leadership programs, which are characterized by their flexibility and diversity. They have the opportunity to get a holistic view of pedagogical activities not only from the position of a teacher who implements educational policy, formed externally, but also from the position of the subject of educational policy of the state.It has been found that Australian universities offer teachers postgraduate leadership programs, including master's programs, leadership certification programs as an additional specialization, and leadership programs at the education specialist level. Leadership education is an integral part of leadership development and requires a structured and formal educational environment, which allows through specially organized training to form and improve the leadership qualities of future teachers. The cognitive component is an important component of leadership education. ; У нестабільних умовах сьогодення студенти – майбутні педагоги мають бути готові виконувати лідерську роль у професійній діяльності, яка відіграє важливу роль у кожному аспекті життя студентів, адже вони проходять багато етапів розвитку кар'єри, де їм потрібні відповідні навички. У статті проаналізовано організаційно-педагогічні особливості формування лідерських якостей у магістрів освіти в університетах Австралії; розглянуто програмно-методичне забезпечення формування лідерських якостей учителів в університетах Австралії; проаналізовано організаційно-педагогічні особливості формування лідерських якостей, зафіксовані в програмах підготовки магістрів освіти в університетах Австралії; здійснено огляд магістерських програм із розвитку лідерства в учителів.
Academic leadership plays a crucial role in promoting teaching and learning in higher education. In today's changing world future teachers should play a leading role in professional development. One of the main tasks of master's student training is innovative improvement of university education, which provides gradual and continuous development of general (universal) competencies, competitiveness in the foreign labor market, creating favorable conditions for professional development and development of leadership competence. The aim of our article is to identify and analyze the organizational and pedagogical features of leadership qualities in training masters of education at Australian universities. Leadership plays an important role in every aspect of students' lives, as they go through many stages of career development, where they need leadership skills, primarily related to employment issues and conflicts between what is desired and useful. Therefore, it is important that the teacher learns to navigate the models and styles of leadership, understand the impact of leadership on the personality development, gain the basics of leadership ethics and, as a result, create their own philosophy of leadership.Over the last four decades, Australia's higher education system has undergone significant changes. This was facilitated by social, economic and demographic changes in society and the country. It is they who have led to government reforms in Australia's education policy that promote quality and affordable higher education that builds, including leadership competence. Leadership skills help to overcome challenges, solve problems and analyze career choices. Therefore, it is important that leaders of leaders, i.e research and teaching staff, develop leadership skills in students. Higher education in Australia is responding quickly to the demands and needs of educational circles, expanding opportunities for educators to improve the quality of their training, in particular through postgraduate leadership programs, which are characterized by their flexibility and diversity. They have the opportunity to get a holistic view of pedagogical activities not only from the position of a teacher who implements educational policy, formed externally, but also from the position of the subject of educational policy of the state.It has been found that Australian universities offer teachers postgraduate leadership programs, including master's programs, leadership certification programs as an additional specialization, and leadership programs at the education specialist level. Leadership education is an integral part of leadership development and requires a structured and formal educational environment, which allows through specially organized training to form and improve the leadership qualities of future teachers. The cognitive component is an important component of leadership education. ; У нестабільних умовах сьогодення студенти – майбутні педагоги мають бути готові виконувати лідерську роль у професійній діяльності, яка відіграє важливу роль у кожному аспекті життя студентів, адже вони проходять багато етапів розвитку кар'єри, де їм потрібні відповідні навички. У статті проаналізовано організаційно-педагогічні особливості формування лідерських якостей у магістрів освіти в університетах Австралії; розглянуто програмно-методичне забезпечення формування лідерських якостей учителів в університетах Австралії; проаналізовано організаційно-педагогічні особливості формування лідерських якостей, зафіксовані в програмах підготовки магістрів освіти в університетах Австралії; здійснено огляд магістерських програм із розвитку лідерства в учителів.
The authors' research attention is focused on the specifics of the Australian memorial practices dedicated to the World War I. The statement is substantiated that in the Australian context memorials and military monuments formed a special post-war and post-traumatic part of the visual memory of the first Australian global military conflict. The features of the Australian memorial concept are clarified, the social function of the monuments and their important role in the psychological overcoming of the trauma and bitter losses experienced are noted. The multifaceted aspects of visualization of the monumental memory of the World War I in Australia are analyzed. Monuments and memorials are an important part of Australia's visual heritage. It is concluded that each Australian State has developed its own concept of memory, embodied in various types and nature of monuments. The main ones are analyzed in detail: Shrine of Remembrance in Melbourne (1928–1934); Australian War Memorial in Canberra (1941); Sydney Cenotaph (1927-1929) and Anzac Memorial in Sydney (1934); Desert Mounted Corps Memorial in Western Australia (1932); Victoria Memorials: Avenue of Honour and Victory Arch in Ballarat (1917-1919), Australian Ex-Prisoners of War Memorial (2004), Great Ocean Road – the longest nationwide memorial (1919-1932); Hobart War Memorial in the Australian State of Tasmania (1925), as well as Villers-Bretonneux Australian National Memorial in France dedicated to French-Australian cooperation during the World War I (1938). The authors demonstrate an inseparable connection between the commemorative practices of Australia and the politics of national identity, explore the trends in the creation and development of memorial practices. It is noted that the overwhelming majority of memorial sites are based on the clearly expressed function of a place of memory, a place of mourning and commemoration. It was found that the representation of the memorial policy of the memory of Australia in the first post-war years was implemented at the beginning at the local level and was partially influenced by British memorial practices, transforming over time into a nationwide cultural resource. ; Дослідницька увага авторів зосереджена на специфіці австралійських меморіальних практик, присвячених Першій світовій війні. Обґрунтовано положення про те, що в австралійському контексті меморіали та військові пам'ятники сформували особливу післявоєнну і пост-травматичну частину візуальної пам'яті про перший австралійський глобальний військовий конфлікт. З'ясовуються особливості австралійської меморіальної концепції, відзначається соціальна функція пам'ятників та їх важлива роль у психологічному подоланні пережитих травм і гірких втрат. Аналізуються різнопланові аспекти візуалізації монументальної пам'яті про Першу світову війну в Австралії. Доведено, що пам'ятники і меморіали є важливою частиною візуальної історичної спадщини Австралії. Зроблено висновок про те, що у кожному австралійському штаті розроблена власна концепція меморіальної пам'яті, втілена у різноманітних за типом та характером монументах. Детально проаналізовано основні з них: Храм пам'яті в Мельбурні (1928-1934); Австралійський військовий меморіал в Канберрі (1941); Кенотаф (1927-1929) та Меморіал АНЗАК в Сіднеї (1934); Меморіал Пустельного кінного корпусу у Західній Австралії (1932); пам'ятні меморіали штату Вікторія: Алея честі та Арка перемоги в Баллараті (1917-1919), Меморіал колишнім австралійським військовополоненим (2004), найдовший загальнонаціональний меморіал пам'яті – Велика океанська дорога (1919-1932); військовий меморіал Хобарта в австралійському штаті Тасманія (1925), а також Меморіал в честь франко-австралійської військової співпраці під час Першої світової війни у Віллер-Бретонне у Франції (1938). Автори демонструють нерозривний зв'язок комеморативних практик Австралії з політикою національної ідентичності, досліджують тенденції започаткування та розвитку меморіальних практик. Відзначено, що переважна більшість меморіальних пам'яток має в своїй основі чітко виражену функцію місця пам'яті, місця скорботи і вшанування. З'ясовано, що репрезентація меморіальної політики пам'яті Австралії в перші повоєнні роки реалізовувалася спочатку на локальному рівні і частково перебувала під впливом британських меморіальних практик, трансформуючись з часом у загальнонаціональний культурний ресурс.
The publication consists of the two parts. The first one has the characteristic features of the premier Constitution of Australia, which at that historical period, had to be considered as an intervening stage to obtain targeting independence and sovereignty so urgently strived for by that country. The key purpose for the country forming matter of the foregoing basic statute book was to ensure a juridical versatility of the machinery of the new state. The main plot of this principal legal document seemed to point out the presence of a certain dilemma along with its subjectly indexed initially forming constituents. Their first part was of an juridical content. The Constitution of Switzerland was chosen as an optional example and exposed it in the form of a full-scaled replica for the basic principal law of the above-mentioned country. The second part of it was lavishly marked with its clear-cut specific and historical character and called upon to faithfully reproduce a certain «safety cushion» to ensure successfully achieved harmony in operating the whole mechanism of the State government. The second part of the publication is dedicated to the historical activity of forming and developing of a certain rationally consistent formal and informal institutions as well as their impact on specific and historical determining elements to construct a new country in the Southern continent. So, as it is known, politics as a fundamental stuff of art gatherings inside all possible potentials define primarily means and resources of an entire compromise. And due to that its basic political model preferred by authoritative commanding establishment appeared to be as a perfect tool for veritable consensus. So, the mentioned pattern had been originated and settled with "a political treasure house" as well as being received by the Australian liberals as an inheritage from their British counterparts. And starting from that historical period and onwards among other rhetorical earnings of the local authoritative officers there had been occurring a firm political credo: "We're always ready to make a compromise!". And therefore the whole number of parties as well as the entire Australian political milieu, over the first decade of the XX-th century, inspite of all rather sharp confrontations among liberals, laborites, conservatives, social reformers, socialists and others, had also been keeping on to follow almost half of a century long historically lasted tour. And all that was performed to the key official political course responsive to the State's national interests. ; Публікація складається з двох частин. Перша, містить характеристику прем'єрної Конституції Австралії, яку на цьому історичному етапі слід розглядати лише як проміжну сходинку для одержання цією країною незалежності і суверенітету. Базовою державотворчою настановою вказаного Основного закону було забезпечення юридичної гнучкості та державної стабільності функціонування всього механізму державного апарату нової країни. В основній частині цього головного правового документа країни спостерігалась присутність дилеми її предметно окреслених вихідних складових. Першої – юридичної. Тут за зразок була обрана конституція Швейцарії, яка практично була повномасштабною реплікою базового закону цієї країни. Друга ж – позначена чітким конкретно-історичним характером і була покликана на відтворення еволюційної ролі певної «подушки безпеки» та забезпечення успішного спрацювання всього механізму управління новою державою. Друга частина публікації присвячена історичній дії створення і розвитку формальних і неформальних інститутів, а також впливу культурно-цивілізаційних чинників на побудову країни на Південному континенті. Як відомо, політика є мистецтвом можливого і насамперед компромісів. Тому, та її модель, що була обрана провладним істеблішментом, стала мистецтвом консенсусу. Це відтворилось у «політичній скарбниці», що була одержана у спадок австралійськими лібералами власне від їх британських візаві. І з цього історичного періоду саме серед риторичних напрацювань місцевих провладних мужів стало базовим політичне кредо: «До компромісів, завжди готові!». Тому весь партійно-політичний простір Австралії першої декади ХХст., хоча і був позначений досить жорстким протистоянням лібералів, лейбористів, консерваторів, соціал-реформістів, соціалістів, незважаючи ні на що, продовжував слідувати офіційно визнаним політико-державним інтересам.
У статті розглянуто нормативно-правову базу професійного розвитку вчителів загальноосвітніх шкіл Австралії на основі використання інформаційно- комунікаційних технологій. Проаналізовано документи урядів штатів та територій Австралії щодо інтеграції ІНТ у викладацьку та навчальнудіяльність шкіл Австралії. Розглянуто стандарти професійного розвитку вчителів Австралії щодо використання ІНТ. ; Legal issues of public school teachers professional development in Australia on the basis of informaton communication technologies usage has been outlined in the article. Documents and reports of Australian governments of states and territories concerning integration of ICT into the teaching and learning activity of Australian schools have been analyzed. The standards of teacher professional development related to ICT in Australia have been considered.
In the article the specifics of social legislation in Australia are analyzed. The peculiarities of systematization of social legislation in Australia are studied. Their essence has been clarified. The directions of borrowing the Australian experience on systematization of social legislation in Ukraine are singled out. ; У статті проаналізовано специфіку соціального законодавства в Австралії. Досліджено особливості систематизації соціального законодавства в Австралії. З'ясовано їх сутність. Виокремлено напрями запозичення австралійського досвіду щодо систематизації соціального законодавства в Україну.
An analysis of Australia's governmental policy towards indigenous peoples has been done. The negative consequences of the colonization of the Australian continent have been revealed, in particular, a significant reduction in the number of aborigines due to the spread of alcohol and epidemics, the seizure of their territories. It is concluded that the colonization of Australia was based on the idea of the hierarchy of human society, the superiority and inferiority of different races and groups of people, and accordingly - the supremacy of European culture and civilization. It is demonstrated in the creation of reservations for aborigines and the adoption of legislation aimed at segregating the country's white and colored populations and assimilating certain indigenous peoples into European society, primarily children from mixed marriages. It has been proven that, considering the aborigines an endangered people and seeking to protect them from themselves, Europeans saw the way to their salvation in miscegenation - interracial marriages and the isolation of aboriginal children from their parents. This policy has been pursued since the end of the XIX century by the 1970s and had disrupted cultural and family ties and destroyed aboriginal communities, although government circles positioned it as a policy of caring for indigenous Australians. As a result, the generation of aborigines taken from their parents and raised in boarding schools or families of white Europeans has been dubbed the "lost generation". The activity of A.O. Neville who for more than two decades held the position of chief defender of the aborigines in Western Australia and in fact became the ideologist of the aborigines' assimilation policy has been analyzed. He substantiated the idea of the biological absorption of the indigenous Australian race as a key condition for its preservation and extremely harshly implemented the policy of separating Aboriginal children from their parents. It is concluded that the policy towards the indigenous population of Australia in the late XIX – first third of the XXcentury was based on the principle of discrimination on racial grounds. ; Здійснено аналіз урядової політики Австралії щодо корінного населення. Розкрито негативні наслідки колонізації австралійського континенту, зокрема значне зменшення чисельності аборигенів внаслідок поширення алкоголю й епідемій, захоплення їхніх територій. Зроблено висновок, що колонізація Австралії ґрунтувалась на ідеї ієрархії людського суспільства, вищості і нижчості різних рас і груп людей, а відповідно – зверхності європейської культури і цивілізації. Її унаочненням стало створення резервацій для аборигенів і прийняття законодавства, спрямованого на сегрегацію білого і кольорового населення країни і асиміляцію окремих представників корінного народу в європейське суспільство, у першу чергу – дітей від змішаних шлюбів. Доведено, що, вважаючи аборигенів вимираючим народом і прагнучи його захистити від самого себе, європейці бачили шлях його порятунку у міцегенації – міжрасових шлюбах та ізоляції дітей аборигенів від батьків. Така політика здійснювалась з кінця XIXст. до 1970-хрр. і призвела до порушення культурних і родинних зв'язків і руйнування общин аборигенів, хоча урядові кола позиціонували її як політику турботи про корінних австралійців. У зв'язку з цим, покоління аборигенів, яких забрали від батьків і передали на виховання в інтернати або сім'ї білошкірих європейців, отримало назву «втраченого покоління». Розкрито діяльність А.О.Невілля, який більше двох десятиліть обіймав посаду головного захисника аборигенів у Західній Австралії і фактично став ідеологом політики їхньої асиміляції. Він обґрунтував ідею біологічного поглинання корінної австралійської раси як ключової умови її збереження і надзвичайно жорстоко впроваджував політику відділення дітей аборигенів від їхніх батьків. Зроблено висновок, що політика щодо корінного населення Австралії кінця XIX – першої третини ХХст. будувалась на принципі дискримінації за расовою ознакою.
The article examines the prerequisites for the creation and early stages of development of the Commonwealth of Australia from the founding of the first European colonies prior to the legal formalization of the federation. Also mentioned are the variability of approaches to the development of Australia's historiography, in particular from the positions of classical English and modern Australian views. Also, the early stages of the development of the continent that preceded the discovery of Australia by Europeans are considered. It analyzes the wide context of geopolitical processes in Europe in the era of imperialism (XVI-XIX centuries), as well as the circumstances of the formation of large colonial empires. In particular, features of the status, place and role of England in the international political processes of the XVIІ and XVIII centuries are shown, and the stages of the formation of the British colonial empire are also considered. The complex of internal socio-economic as well as foreign policy prerequisites for the beginning of the colonization of Australia by Great Britain is analyzed, in particular the attention paid to the consequences of the British Industrial Revolution XVIII. The stages of formation of the British colonies in Australia, as well as the development of the mainland from the establishment of the first settlement - New South Wales until full control of the continent are investigated. The characteristics of the economic, social, political, demographic and other aspects of the development of Australian colonies are analyzed. The article discusses the evolution of trade and administrative relations between individual colonies, as well as the stages of preparation for the creation of a federation, which was called the Commonwealth of Australia and changed the country's colonial position to the dominion status in the British Empire. Particular attention is paid to the international political processes that accompanied the development of the Australian continent, as well as the role of colonial administrations in regional geopolitical processes, in particular the colonization of New Guinea. ; У статті досліджуються передумови утворення та ранні етапи розвитку Австралійського Союзу від заснування перших європейських колоній до юридичного оформлення федерації. Окремо розглянуто варіативність підходів до формування історіографії Австралії, зокрема з позицій класичного англійського та сучасного австралійського поглядів. Приділено увагу раннім етапам розвитку континенту, що передували відкриттю Австралії європейцями. Проаналізовано широкий контекст геополітичних процесів у Європі в епоху імперіалізму (XVI-XІXст.) та обставини формування великих колоніальних імперій. Зокрема, показано особливості статусу, місця й ролі Англії в міжнародно-політичних процесах XVII і XVIIIст., а також розглянуто етапи становлення британської колоніальної імперії. Проаналізовано комплекс внутрішніх соціально-економічних та зовнішньополітичних передумов початку колонізації Австралії Великою Британією, зокрема приділено увагу наслідкам англійської промислової революції XVIIІст. Досліджено етапи формування системи британських колоній в Австралії та освоєння материка від створення першого поселення – Нового Південного Уельсу до набуття повного контролю над континентом. Аналізуються особливості економічного, соціального, політичного, демографічного та ін. аспектів розвитку австралійських колоній. Розглянуто еволюцію торгівельних та адміністративних відносин між окремими колоніями, а також етапи підготовки до утворення федерації, яка отримала назву Австралійський Союз і змінила колоніальне положення країни на статус домініону Британської імперії. Особливу увагу приділено міжнародно-політичним процесам, які супроводжували освоєння австралійського континенту, а також ролі колоніальних адміністрацій в регіональних геополітичних процесах, зокрема колонізації Нової Гвінеї.
The article is dedicated to William Charles Wentworth, the leading Australian political figure during the first half of the 19th century, whose lifelong work for self-government culminated in the NewSouth Wales in 1855. While detecting his life-long activity we come to the conclusion that he was an exceptionally talented men: explorer, author, gifted barrister (he graduated from CambridgeUniversity with honours), landowner, and statesman. In 1819 he published a book "Statistical, Нistorical, and Political Description of The Colony of New South Wales and Its Dependant Settlements in Van Diemen's Land" which was the first book of Australia written by native-born Australian. The analyses of this outstanding magnum opus, written by a young man before his thirties, allow to state that his book did much to stimulate emigration to Australia. It was reissued in revised and enlarged editions in 1820 and 1824. It is found out that while returning to Australia, Wentworth as a gifted orator and excellent journalist became the colony's leading political figure of the 1820s and 1830s, calling for the abolition of convicts' transportation and establishing representative government, freedom of the press and trial by jury. It is disclosed how he struggled for the Legislative Council (Parliament) and new Constitution in 1840s and 1850s; how he made primary education for all children in the colony a reality and did his utmost to open Sydney University. In sum: this great son of Australia accomplished everything he planned for his native land. ; Стаття присвячена Вільяму Вентворту, провідній австралійській політичній фігурі першої половині ХІХ ст. Він присвятив своє життя встановленню самоуправління, яке закінчилося перемогою в 1855 р. Вивчаючи його життєвий шлях і діяльність, ми дійшли висновку, що він був виключно талановитою людиною: першопроходець-дослідник, письменник, обдарований адвокат (він закінчив юридичний факультет Кембриджського університету з відзнаками), землевласник і державний діяч. У 1819 г. він опублікував книгу «Статистичний, історичний і політичний опис колониї Новий Південний Уельс і підпорядкованих їй поселень на Землі Ван Дімена», котра стала першою книгою, написаною австралійцем про Австралію. Анализ цього видатного magnum opus, що написала молода людина, котрій ще не виполнилося й 30 років, дозволяє стверджувати, що ця книга зробила багато для того, щоб стимулювати посилення еміграції до Австралії. Вона була розширена, доповлена й перевидана в 1820-му и 1824-му роках. З'ясовано, що повернувшись до Австралії, Вентворт, талановитий оратор и чудовий журналиіт, стає провідною фігурою в колоніальному політичному житті в 1820-1830-ті роки, вимагаючи заборонити транспортування каторжників та встановити репрезентативне управления, свободу преси, проведення судових вироків за участю суду присяжних. Розкрито, як він боровся за встановлення законодавчої ради (парламенту) і нової конституції в 1840-1850-ті роки; як він зробив початкову освіту для всіх дітей в колонії реальністю і які доклав зусилля для відкриття Сіднейского университету. Підводячи підсумки, можно сказати, що цей великий син Австралії зреалізував все, що він задумав для рідної землі.
Охарактеризовано основні компоненти політики безпеки Австралії наприкінці ХХ - на початку ХХ ст. Висвітлено діяльність цієї держави, спрямовану на зміцнення її військового потенціалу, роль Австралії у врегулюванні конфліктогенних ситуацій у Східному Тиморі, Папуа-Новій Гвінеї і на Соломонових Островах. Розглянуто відносини Австралії та США у сфері безпеки, їхню роль і занчення для обох країн.Ключові слова: Австралія, безпека, миротворчість, Азіатсько-Тихоокеанський регіон, Східний Тимор, Папуа-Нова Гвінея, Соломонові Острови, австралійсько-американські відносини.The main components of Australian security policy at the end of the 20th and at the beginning of the21st century are characterized. The activity of this state in order to reinforce its army and politicalpotential is researched. The role of Australia in settlement conflict situations in East Timor, Papua NewGuinea and on Solomon Islands is discussed. The Australian-American relations in security sphere, theirrole and importance for both countries are found out in this article.Key words: Australia, security, peacekeeping, Asia-Pacific region, East Timor, Papua New Guinea,Solomon Islands, Australian-American relations.
The authors analyse data of remote sensing of the Earth from the MODIS satellite, which displays the infrared temperature spectrum in the form of points (fires) in Australia. Fire points occur across most of the continent with the notable exception of much of Southern Australia and southern Western Australia. Many points appear to be grouped into globular clusters, but there may be some loose linear clustering occurring at a larger scale, for example parallel to the eastern coast of Queensland. This data is found to be pixels showing temperatures above the threshold and not individual fires. The simulation of fire areas using fire points with subsequent mapping of fire hazard sites was performed. A graphical relationship between the number of clusters and the distance between points in individual clusters were established and analyzed. The optimal distance to classify the cluster of points as a single fire and to create a landfill site using ArcGIS tools was determined. "Individual fires" are clusters of different numbers of points, with the number of points being determined by the following factors:1) individual fire size– larger fires have more points in the cluster; 2)the duration of each fire– longer fires are recorded by more satellite passes; 3)the frequency of satellite passes (more passes = more points); 4)other factors, such as canopy cover, cloud cover and instrument failure. As the result we can conclude, that a simulation of the fires effects using historical images of the Earth, using the example of Australia in the period from December 2012to December 2013was performed. The simulation of the change in the ignition temperature at different points was made. The impact maps and fire hazard maps for local governments were developed and analyzed on the example of Australian territories. Hotspot maps using cluster analysis to determine the spatial variation of the ignition temperature at these points were created. The use of current method of fire areas localization together with historical data on fires of the selected region for the prediction and analysis the probability of fires occurrence in the individual investigated territories was proposed. ; Проаналізовано дані дистанційного зондування Землі зі супутника MODIS, на яких відображається інфрачервоний спектр температур у вигляді точок (загорянь) на території Австралії. Встановлено, що ці дані являють собою пікселі, що показують температури вище порогового значення, а не окремі пожежі. Проведено моделювання ділянок пожеж використовуючи точки загорянь з подальшим відображенням на картах пожежонебезпечних місць. Встановлено та проаналізовано графічну залежність між кількістю кластерів та відстанню між точками в окремих кластерах. Визначено оптимальну відстань для класифікації скупчення точок як однієї пожежі та створення полігону пожежонебезпечного місця за допомогою інструментів програми ArcGIS. Проведено моделювання відображення наслідків пожеж з використанням історичних зображень Землі, на прикладі Австралії в період із грудня 2012 по грудень 2013рр.Проведено моделювання зміни температури загорянь у різних точках. Створено і проаналізовано карти впливу пожеж та карти пожежної небезпеки для органів місцевого самоврядування на прикладі територій Австралії. Створено карти гарячих точок з використанням кластерного аналізу для визначення просторової зміни температури загоряння в цих точках. Запропоновано використовувати наведений метод локалізації пожежонебезпечних ділянок разом з історичними даними про пожежі обраного регіону для прогнозування й аналізу ймовірності виникнення загорянь на окремих досліджуваних територіях.
The article deals with the analysis of the content semantic peculiarities of the multimodal advertisements of the printed mass-media of Australia with the consideration of their aims and purposes. A special attention has been paid to the usage of a verbal text in the context of its correlation with such nonverbal means as pictograms, ideograms, fonts, location of the structural components of the advertisement (headline, subheadline, main text, and slogan), photos, unusual writing or spelling of letters and words, and colour scheme. It has been found out that Australian printed newspapers are characterized by the usage of visual textual colourful advertisements in which a verbal part of the information is intensified, specified or enlarged by nonverbal means. It has been recognized that the effective means of visualization are letter substitution, atypical letter writing or their capitalization, and decoration of language signs in the sentence or phrase initial positions. A very important means of visualization is a language / linguistic graphic game which is realized through the creolization of a verbal text and application of units of other sign systems and modes in order to create a multimodal text. It has been notified that another distinctive feature of the Australian advertising landscape is the usage of separate advertising catalogues and newspapers. A design and colour scheme of such publications are defined by their target audience. A conducted analysis of the factual data has proved that multimodal advertisements realize the main pragmatic intentions of copywriters: they grab attention of the target audience, rouse their interest, make them think about the advertised products or services, and in the end, encourage them to take a suggested decision. On the basis of the content, aims and purposes of the advertisments, their following types have been pointed out: corporate, business, retailing and wholesale, and trade mark advertisements; political, social, and informative advertisements. There are also advertisements with the reverse connection with the target audience that provides an opportunity to communicate with them and have feedback. It has been emphasized that the topics of the advertisements are mainly connected with the corporate, trade, business and social advertising while the political advertisements are hardly represented. It means that Australian politicians do not use printed newspapers in order to talk about their political activities and employ other mass-media platforms. References1. Bezlatnyi, D. V. 2011. Psyhologija v reklame: isskustvo manipuliatsii obshchestvennym soznanijem. Moskva: ООО "Vash poligraficheskyi partner".2. Vashunina, I. V. 2009. Vzaimovlijanije verbalnykh i neverbalnyh (ikonicheskih) sostavliajushchih pri vosprijatii kreolizovannogo teksta: avtoref. diss. . d-ra filol. nauk: 10.02.19. Moskva.3. Hladkikh, S. L. 2015. "Vykorystannia shryftiv u vizualnij reklami na transporti". Teorija i praktyka dyzajnu. Tekhnichna estetyka: zb. nauk. pr. 8: 60–67.4. Iljasova, S. V. and Amiri L. P. 2009. Jazykovaja igra v kommunikativnom prostranstve SMI i reklamy. Moskva: Flinta.5. Makaruk, Larysa. 2012. "Vizualizatsija jak kharakterna oznaka suchasnogo anglomovnogo gazetnogo dyskursu". Nauk. visn. Volyn nats. un-tu im. Lesi Ukrainky. Serija "Filologichni nauky. Movoznavstvo" 6 (231): 47–52.6. Minajeva, L. V. 2002. "Multimodusnost' tekstov pechatnykh SMI i reklamy". Vest. MGU. Serija 19 "Lingvistika i mezhkulturnaja kommunikatsija" 4: 26–33.7. Morozova, І. B. 2017. "Zjizh mene!": slogan jak kliuchovyj element anglomovnoho reklamnoho povidomlennia". Actualni problemy romano-hermanskoji fololohiji ta prykladnoji lingvistyky 2 (15): 67–72.8. Shevchenko, V. Е. 2018. Shryftove oformlennia vydan. http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act= article&article=1663.9. Bell, A. 1991. The Language of News Media. Oxford: Blackwell.10. Colour Affects. Research. http://www.colour-affects.co.uk/research.11. Forceville, C. 1994. "Pictorial Metaphor in Advertisements". Metaphor and symbolic activity 9 (1): 1–29.12. Kress, G. 2009. Multimodality: A Social Semiotic Approach to Contemporary Communication. 1st ed. London: Routledge.13. The Cairns Weekend Post. 2013. June 22–23.14. The Cairns Weekend Post . 2013. January 26.15. The Currier Mail. 2011. October 11. ; Стаття присвячена аналізу контентно-семантичних особливостей полікодової реклами друкованої преси Австралії з урахуванням її цільового призначення. Особливу увагу звернуто на використання вербального тексту в кореляції з такими невербальними засобами, як піктограми, ідеограми, шрифти, площинне розміщення структурних компонентів реклами (заголовка, підзаголовка, основного тексту та слогану), фотозображення, незвичне написання літер, кольорова гама тощо. Встановлено, що для друкованих часописів Австралії характерним є використання візуально-текстової кольорової реклами, у яких вербально представлена інформація підсилена, уточнена чи доповнена невербальними візуальними засобами. Зазначено, що дієвим засобом візуалізації виступають літерні субституції, атипове написання літер, їхня капіталізація чи декорування початкових мовних знаків. Важливим засобом візуалізації слугує мовна графічна гра, що передбачає креолізацію вербального ряду та залучення одиниць інших знакових систем до створення мультимодального тексту. Зауважено, що диференційною ознакою ландшафту австралійської реклами є використання окремих рекламних каталогів та газет, дизайн та кольорова гама яких визначені цільовою аудиторією. Здійснений аналіз фактичного матеріалу підтвердив, що полікодові рекламні повідомлення зреалізовують основні прагматичні інтенції копірайтерів, а саме: привертають увагу споживачів, зацікавлюють, змушують замислитися над рекламованими продуктами чи послугами, і, у результаті, прийняти пропоноване рішення. На основі контентного наповнення і цільового спрямування рекламних текстів виокремлено корпоративну, бізнес-рекламу, торгово-роздрібну, рекламу торгової марки, політичну, суспільну або соціальну, адресно-довідкову рекламу, а також рекламу із зворотним зв'язком, що уможливлює спілкування з цільовою аудиторією та отримання відгуків. Акцентовано увагу на тому, що у тематиці рекламних повідомлень превалює корпоративна, комерційна, бізнесова та соціальна реклами, тоді як політична представлена поодинокими зразками, що свідчить про те, що політики Австралії не використовують друковану пресу для висвітлення своє діяльності, послуговуються іншими інформативними платформами. Джерела та література 1. Безлатный Д. В. Психология в рекламе: исскуство манипуляции общественнымсознанием / Д. В. Безлатный. – М. : ООО "Ваш полиграфический партнер", 2011 – 236 с. 2. Вашунина И. В. Взаимовлияние вербальных и невербальных (иконических) составляющих при восприятии креолизованного текста : автореф. дисс. . д-ра филол. наук : 10.02.19 / И. В. Вашунина. – Москва, 2009. – 42 с. 3. Гладкіх С. Л. Використання шрифтів у візуальній рекламі на транспорті / С. Л. Гладкіх // Теорія та практика дизайну. Технічна естетика : зб. наук. пр. – К., 2015. – Вип. 8. – С. 60–67. 4. Ильясова С. В. Языковая игра в коммуникативном пространстве СМИ и рекламы / С. В. Ильясова, Л. П. Амири. – М. : Флинта, 2009. – 296 с. 5. Макарук Л. Л. Візуалізація як характерна ознака сучасного англомовного газетного дискурсу / Л. Л. Макарук // Наук. вісн. Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Серія "Філологічні науки. Мовознавство". – Луцьк, 2012. – № 6 (231). – С. 47–52. 6. Минаева Л. В. Мультимодусность текстов печатных СМИ и рекламы / Л. В. Минаева // Вестн. МГУ. Серия 19 "Лингвистика и межкультурная коммуникация". – 2002. – № 4. – С. 26–33. 7. Морозова І. Б. "З'їж мене!": слоган як ключовий елемент англомовного рекламного повідомлення / І. Б. Морозова // Актуальні проблеми романо-германської філології та прикладної лінгвістики. – Чернівці : Видавничий дім "РОДОВІД", 2017. − Вип. 2 (15). − С. 67–72. 8. Шевченко В. Е. Шрифтове оформлення видань [Електронний ресурс] / В. Е. Шевченко // Електронна бібліотека Інституту журналістики : сайт. – Режим доступу : http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act= article&article=1663. – (Дата звернення: 07.09.18) 9. Bell A. The Language of News Media / A. Bell. – Oxford : Blackwell, 1991. – 277 p. 10. Colour Affects. Research [Electronic resource]. – Mode of access : http://www.colour-affects.co.uk/research. 11. Forceville C. Pictorial Metaphor in Advertisements / C. Forceville // Metaphor and symbolic activity. – 1994. – № 9 (1). – P. 1–29. 12. Kress G. Multimodality: A Social Semiotic Approach to Contemporary Communication / G. Kress. – 1st ed. – London : Routledge, 2009. – 236 p. 13. The Cairns Weekend Post. – 2013. – June 22–23. 14. The Cairns Weekend Post . – 2013. – January 26. 15. The Currier Mail – 2011. – October 11.
Стаття присвячена дослідженню формування та розвитку гібридних міграційних систем. На сьогодні, трансформація ефективності міграційної політики може виступати фактором життєздатності регіонального інтеграційного об'єднання. Канада та Австралія проходять трансформацію від міграційної системи пропозиції до гібридної міграційної системи, а США рухається в напрямку такої комбінованої системи від системи, що базується на попиті. Як Австралія, так і Канади включають до свої традиційних міграційних селективних систем положення про пріоритетність потреб роботодавців, а США планує збільшити якість людського капіталу мігрантів за рахунок запровадження власної міграційної системи балів. Всі міграційні системи після досягнення рівня міграційного регулювання аналогічного ЄС змушені будуть вирішувати питанні комунітраної ефективності міграційної політики, а окремі регіональні об'єднання (зокрема, НАФТА та ANZCERTA) мають можливість вийти на рівень ефективної гібридної системи без досягнення максимального рівня регіональної економічної інтеграції ; The article is devoted to the formation and development of hybrid migration systems. The transformation of the migration policy effectiveness can be a factor in the viability of regional integration organizations. Canada and Australia are undergoing a transformation from the supply-driven migration system to the hybrid system, and the United States is moving towards a combined system from a demand-driven system. Both Australia and Canada incorporate the priority of employers' needs into their traditional selective systems, and the United States plans to increase the quality of migrants' human capital through the introduction of their own points system. All migratory systems will, after reaching the EU level, be able to address the issue of communitarian efficiency of migration policy, and some regional associations (in particular, NAFTA and ANZCERTA) have the opportunity to reach the level of an effective hybrid system without achieving the maximum level of regional economic integration
