Suchergebnisse

Philosophy of education development has become essential in the post-Bologna space. The future education has 'to overcome' the education of the 20-th century, go beyond its borders, open up new perspectives, and establish itself as sufficient for the human being of the 21 -st century. The analysis of the economical, political and socio-cultural tendencies gives ground to conclude that qualitative characteristics of the immediate future as well as parameters of education development will be defined by several important factors. The new tasks for Higher Education are getting obvious and their realization will be an adequate answer of the Ukrainian society to the challenges of the new century. ; Уже зараз постають питання про філософію розвитку освіти в пост-Болонському просторі. Майбутня освіта має «подолати» освіту XX століття, вийти за її межі, освоїти нові обрії, утвердитися самодостатньою для людини XXI століття. Аналіз економічних, політичних та соціокультурних тенденцій дає можливість зробити висновок проте, що якісні характеристики найближчого майбутнього, а разом з тим і параметри розвитку освіти будуть визначатися певними дієвими чинниками. У цьому ракурсі перед вищою освітою по-новому постають завдання, виконання яких буде достойною відповіддю українського суспільства на виклики нового століття.

The ideas of critical pedagogy were developed at the end of the 20th century, which is explained by the author to be a consequence of the increase of thetendencies of «transdisciplinarism» and politisation of the modern humanitarianknowledge. In the article the following issues are examined: the understandingof the language of possibilities in radical practice, the march of radical pedagogynot only against the different forms of oppression but also for the project of thenew type of subjectivity and the alternative forms of society.The results of the analysis show that critical pedagogy does not propose thedetailed programme of realisation of its ideas, but performs mainly a signallingfunction, by problematising the relation to self, power, opportunities and limitations of the subjectivity. ; Ідеї критичної педагогіки поширюються наприкінці ХХ ст., що пояснюється автором посиленнямтенденцій трансдисциплінарності і політизаціїсучасного гуманітарного знання. У статті розглядається запропоноване критичною педагогікою розуміння мови можливостей в радикальній практиці,боротьба критичної педагогіки не тільки з різнимиформами пригноблення, але і за новий тип суб'єктивності, альтернативні форми суспільства.Результати аналізу показують, що критична педагогіка не пропонуєдетальну програму реалізації своїх ідей, а має, насамперед, сигнальну функцію,проблематизуючи відношення до особистості, влади, можливостей і обмеженьсуб'єкта.