Історичні нариси репрезентують культурно-релігійну традицію двох сусідніх регіонів сучасних Білорусі та України – Берестейщини й Волині. Починаючи з кінця XI ст., ця традиція географічно й інституційно розвивалася в рамках Володимирської єпархії слов'янсько-візантійського обряду, що підпорядковувалася Київській митрополичій катедрі, а в окремі періоди належала до Галицької й Литовської церковних провінцій. Використані в книзі унікальні джерельні матеріали увиразнюють тісну пов'язаність місцевої Східної Церкви (Православної та Унійної) з руським соціумом українсько польсько-білоруського етноконфесійного пограниччя й політичними структурами Галицько-Волинського князівства, Литви та Речі Посполитої. ; публічний проект "Соборна Україна та Київська Церква" ; Historical essays are dealing with the cultural and religious tradition of the two neighboring regions of the present-day Belorus' and Ukraine: Volyn' and the Brest region. Starting from the end of the 11th century, this tradition was set up within the geographical and institutional framework of the Volodymyr eparchy of the East-Byzantine rite and was subjected to the Kyiv metropolitan. In some periods of its history the eparchy also belonged to the Halych and Lithuanian ecclesiastical provinces. By making use of the unique archival evidence the work has attempted to highlight the close interdependence between the local Eastern Church (both Orthodox and Uniate) on the one side, and the Ruthenian society of the Ukrainian-Belorus' ethno-confessional borderlands and political structures of the Halych-Volynian Principality, the Grand Duchy of Lithuania and the Polish-Lithuanian Commonwealth on the other side.
Монографія присвячена дослідженню організаційної структури та правового статусу Галицької (з 1539 р. – Львівської) єпархії від часу її заснування в середині XII ст. до кінця XVIII ст., коли в Галичині розпочалися австрійські секуляризаційні реформи, а на Поділлі російська влада ліквідувала унію. У роботі, що опирається на багату джерельну базу, сучасний науковий інструментарій і міждисциплінарний підхід, особливу увагу звернено на тісний зв'язок між тогочасною українською (руською) культурою та Східною церквою (Православною, а з 1700 р. й Унійною). Їхня взаємодія у середньовіччі та в ранньомодерний період допомагала формувати українську етнічну територію в різних її реґіональних виявах, а також маркувати західну й частково південну межі розселення української етноконфесійної спільноти. Єдина канонічна територія Галицької (Львівської) єпархії, домінуюча києвохристиянська (передовсім літургійна) традиція, спільний слов'янсько-візантійський обряд, усталена еклезіальна пам'ять про минуле та подібна «ментальна географія» в сукупності творили елементи тяглості. За умов конфесійних, політичних і станових поділів церковні структури – від владичої резиденції до парафії включно – відіграли важливу, а іноді й вирішальну роль у збереженні єдності української культури, долучившись на теренах Галичини і Поділля, а в окремі періоди також Брацлавщини, Південної Київщини та Русо-Влахії, до формування протонаціональної самосвідомості сучасних українців та, почасти, молдаван і румунів. Для фахівців з історії та культури України домодерної доби, а також студентів і всіх тих, хто цікавиться історичною традицією й духовним життям сучасних християнських Церков у країнах Східної та Центрально-Східної Європи. ; Für die finanzielle Unterstützung dieser Publikation danken wir "Pro Oriente" und "Missio Pro Europa" ; Видання монографії здійснене завдяки доброчинній підтримці фундацій Für die finanzielle Unterstützung dieser Publikation danken wir Pro Oriente und Missio Pro Europa ; The monograph represents a thorough research of the organizational structure and the legal status of the Eparchy of Halych (Eparchy of Lviv since 1539). The study covers the period from the establishment of the eparchy in the middle of the 12th century through to the time of the Austrian reforms in Galicia and the liquidation of the Union in Podolia by Russian authorities at the end of the 18th century. The work is based on a huge number of sources. The author employs contemporary scholarly methods and the interdisciplinary approach. Special attention is paid to a close connection between the Ukrainian (Ruthenian) culture and the life of the Orthodox (Uniatic since 1700) Church in medieval and modern times. The author demonstrates how the interaction of the Ukrainian culture and ecclesiastical life influenced the formation of the Ukrainian ethnic territory with its multiple regional variations, especially of the western and southern borders of the Ukrainian ethnic and confessional community settlement. A single geographical space of the Eparchy of Halych (Lviv), the domination of the Kyivan Christian tradition, the common Byzantine rite, the permanent ecclesiastic memory of the past and «mental geography» – all these factors provided the historical continuity and played a pivotal role in preserving the identity of the Ukrainian culture in the reality of various confessional and political divisions on different levels of the Church from the eparch to the parish. The interplay of these factors on the territory of Galicia and Podolia (and at times also in the regions of Braclav, Southern Kyiv and Ruthenian Moldavia) considerably contributed to the formation of protonational self-consciousness of the Ukrainians as well as of the Moldavians and the Romanians. The book is intended for specialists in history and culture of premodern Ukraine, for students and all who are interested in the history and spiritual life of Christian Churches of Central-Eastern Europe.
Монографія присвячена дослідженню організаційної структури та правового статусу Галицької (з 1539 р. – Львівської) єпархії від часу її заснування в середині XII ст. до кінця XVIII ст., коли в Галичині розпочалися австрійські секуляризаційні реформи, а на Поділлі російська влада ліквідувала унію. У роботі, що опирається на багату джерельну базу, сучасний науковий інструментарій і міждисциплінарний підхід, особливу увагу звернено на тісний зв'язок між тогочасною українською (руською) культурою та Східною церквою (Православною, а з 1700 р. й Унійною). Їхня взаємодія у середньовіччі та в ранньомодерний період допомагала формувати українську етнічну територію в різних її реґіональних виявах, а також маркувати західну й частково південну межі розселення української етноконфесійної спільноти. Єдина канонічна територія Галицької (Львівської) єпархії, домінуюча києвохристиянська (передовсім літургійна) традиція, спільний слов'янсько-візантійський обряд, усталена еклезіальна пам'ять про минуле та подібна «ментальна географія» в сукупності творили елементи тяглості. За умов конфесійних, політичних і станових поділів церковні структури – від владичої резиденції до парафії включно – відіграли важливу, а іноді й вирішальну роль у збереженні єдності української культури, долучившись на теренах Галичини і Поділля, а в окремі періоди також Брацлавщини, Південної Київщини та Русо-Влахії, до формування протонаціональної самосвідомості сучасних українців та, почасти, молдаван і румунів. Для фахівців з історії та культури України домодерної доби, а також студентів і всіх тих, хто цікавиться історичною традицією й духовним життям сучасних християнських Церков у країнах Східної та Центрально-Східної Європи. ; Für die finanzielle Unterstützung dieser Publikation danken wir "Pro Oriente" und "Missio Pro Europa" ; The monograph represents a thorough research of the organizational structure and the legal status of the Eparchy of Halych (Eparchy of Lviv since 1539). The study covers the period from the establishment of the eparchy in the middle of the 12th century through to the time of the Austrian reforms in Galicia and the liquidation of the Union in Podolia by Russian authorities at the end of the 18th century. The work is based on a huge number of sources. The author employs contemporary scholarly methods and the interdisciplinary approach. Special attention is paid to a close connection between the Ukrainian (Ruthenian) culture and the life of the Orthodox (Uniatic since 1700) Church in medieval and modern times. The author demonstrates how the interaction of the Ukrainian culture and ecclesiastical life influenced the formation of the Ukrainian ethnic territory with its multiple regional variations, especially of the western and southern borders of the Ukrainian ethnic and confessional community settlement. A single geographical space of the Eparchy of Halych (Lviv), the domination of the Kyivan Christian tradition, the common Byzantine rite, the permanent ecclesiastic memory of the past and «mental geography» – all these factors provided the historical continuity and played a pivotal role in preserving the identity of the Ukrainian culture in the reality of various confessional and political divisions on different levels of the Church from the eparch to the parish. The interplay of these factors on the territory of Galicia and Podolia (and at times also in the regions of Braclav, Southern Kyiv and Ruthenian Moldavia) considerably contributed to the formation of protonational self-consciousness of the Ukrainians as well as of the Moldavians and the Romanians. The book is intended for specialists in history and culture of premodern Ukraine, for students and all who are interested in the history and spiritual life of Christian Churches of Central-Eastern Europe.
