Suchergebnisse

The article examines the results of the elections in Merefa's unified territorial community, which took place on July 31, 2016. Electoral-spatial analysis as a methodological base of research was described and its components with an emphasis on the use of quantitative methods were offered. In particular, for Merefa's CTC indexes of regional heterogeneity, the fragmentation of the electoral space, formed by the Board of disproportionality was calculated. The quantitative measurement of the influence of fractions was estimated; the «purity of elections» with the help of the analysis of the correlation received by parties in the districts of interest with the appropriate level of voter turnout was checked. ; Исследуются результаты выборов в Мерефянской объединенной территориальной громаде, которые состоялись 31 июля 2016 г. Охарактеризован электорально-пространственный анализ как методологическая база исследования и предложены его составляющие с акцентом на использовании количественных методов. В частности, для Мерефянской ОТГ рассчитаны индексы региональной неоднородности, фрагментации электорального пространства, диспропорциональности образованного совета, оценено количественное измерение влияния фракций, проведена проверка «чистоты выборов» с помощью анализа корреляции полученных партиями в округах процентов с соответствующим уровнем активности избирателей. ; Досліджуються результати виборів у Мереф'янській об'єднаній територіальній громаді, які відбулися 31 липня 2016 р. Охарактеризовано електорально-просторовий аналіз як методологічну базу дослідження та запропоновані його складові з акцентом на використанні кількісних методів. Зокрема, для Мереф'янської ОТГ розраховано індекси регіональної неоднорідності, фрагментації електорального простору, диспропорційності утвореної ради, оцінено кількісний вимір впливу фракцій, проведено перевірку «чистоти виборів» за допомогою аналізу кореляції здобутих партіями в округах відсотків з відповідним рівнем активності виборців.

The article researches the voting theory as an interdisciplinary direction, problem field of which applies, in particular, to political science. The category of «voting» and its essential attributes are being determined, the political institutionalization of the practice and its further evolution are analyzed. As part of the modern theory of voting 6 methodological approaches are being singled out: mathematical, political and economic, political, comparative, sociological, electoral and legalspatial; the basic principles and the specificity of these research traditions are researched. ; Рассматривается теория голосования как междисциплинарное направление, проблемное поле которого относится, в том числе, к политической науке. Определяется категория «голосования» и ее сущностные атрибуты, анализируется политическая институционализация этой практики и ее дальнейшая эволюция. В рамках современной теории голосования выделяются 6 методологических подходов – математический, политико-экономический, политико-компаративистский, социологический, электорально-пространственный и правовой; раскрываются базовые принципы и специфика этих исследовательских традиций. ; Розглядається теорія голосування як міждисциплінарній напрям, проблемне поле якого відноситься, зокрема, й до політичної науки. Визначається категорія «голосування» та її сутнісні атрибути, аналізується політична нституціоналізація цієї практики та її подальша еволюція. В рамках сучасної теорії голосування виокремлюється 6 методологічних підходів – математичний, політико-економічний, політико-компаративістський, соціологічний, електорально-просторовий та правовий; розкриваються базові принципи та специфіка цих дослідницьких традицій.

The article researches the voting theory as an interdisciplinary direction, problem field of which applies, in particular, to political science. The category of «voting» and its essential attributes are being determined, the political institutionalization of the practice and its further evolution are analyzed. As part of the modern theory of voting 6 methodological approaches are being singled out: mathematical, political and economic, political, comparative, sociological, electoral and legalspatial; the basic principles and the specificity of these research traditions are researched. ; Рассматривается теория голосования как междисциплинарное направление, проблемное поле которого относится, в том числе, к политической науке. Определяется категория «голосования» и ее сущностные атрибуты, анализируется политическая институционализация этой практики и ее дальнейшая эволюция. В рамках современной теории голосования выделяются 6 методологических подходов – математический, политико-экономический, политико-компаративистский, социологический, электорально-пространственный и правовой; раскрываются базовые принципы и специфика этих исследовательских традиций. ; Розглядається теорія голосування як міждисциплінарній напрям, проблемне поле якого відноситься, зокрема, й до політичної науки. Визначається категорія «голосування» та її сутнісні атрибути, аналізується політична нституціоналізація цієї практики та її подальша еволюція. В рамках сучасної теорії голосування виокремлюється 6 методологічних підходів – математичний, політико-економічний, політико-компаративістський, соціологічний, електорально-просторовий та правовий; розкриваються базові принципи та специфіка цих дослідницьких традицій.

The article examines the first approbation of the Electoral Code on the material of the 2020 local elections in the Kharkiv region. The authors pay special attention to the effects of open lists systems and the degree of influence of preferential votes on the personal distribution of seats in local councils. The article calculates the percentage of voters who used the right of preferential votes in all 14 constituencies and main party lists. We argue that according to the indicators of the use of the preferential vote right and the percentage of invalid ballots, the voters of the Kharkiv region demonstrated a high degree of adaptive readiness for the new electoral system. The article analyzes the effects of blocking mechanisms incorporated in the electoral system, which reduced the influence of preferential votes of voters and retained the control of the party leadership over the personal distribution of mandates in the councils. The ratio between the seats from the district lists and the unified closed party lists was quantified (based on election results for the regional council and 17 city councils of the region). The article analyzes the intensity of changes in the ballot position of candidates in the district lists on regional council elections. We demonstrate that only 20% of seats were received by candidates placed by the party leadership in a "no-pass" ballot position. The article argues that the electoral formula introduced in the 2020 local elections did not work as a system with open lists proportional representation. According to the statistics of the personal allocation of seats in the newly elected councils, this model seems to be something in between the systems of flexible and closed lists. In this regard, the article develops new arguments in the debate on how the norms of electoral legislation reduce the role of preferential votes of voters and proposes recommendations for amending the Electoral Code. ; Досліджується перша апробація Виборчого Кодексу на матеріалі місцевих виборів 2020 року в Харківській області з фокусуванням уваги на проблематиці «відкритих списків» і мірі впливу преференційних голосів виборців на персональний розподіл мандатів у місцевих радах. Розраховано відсоток виборців, які скористалися правом преференційного голосу на виборах до обласної ради (у розрізі всіх 14-ти округів та основних партій). Обґрунтовується, що за показниками користування правом «преференційного голосу» та відсотком недійсних бюлетенів виборці Харківського регіону продемонстрували високий ступінь адаптивної готовності до нової електоральної системи. Аналізуються ефекти блокуючих механізмів, закладених в електоральну систему, які зменшили вплив преференційних голосів виборців та зберегли контроль партійного керівництва над персональним розподілом мандатів у радах. Кількісно оцінено співвідношення між мандатами, здобутими за окружними списками та єдиними закритими списками партій – відповідні розрахунки проведено для обласної ради та 17-ти міських рад регіону. На матеріалі виборів до обласної ради проаналізовано інтенсивність змін черговості кандидатів в окружних списках – обраховано, що лише у 20% випадків право на мандат отримали кандидати, які стартово розміщувалися партіями на «непрохідних» місцях. Обґрунтовано, що запроваджена на місцевих виборах-2020 електоральна формула не спрацювала як система з «відкритими списками» – за статисткою персонального розподілу мандатів у новообраних радах ця модель видається чимось середнім між системами «гнучких» та «закритих» списків. З огляду на це, актуалізовано необхідність дискусії щодо тих норм виборчого законодавства, які знизили роль преференційних голосів виборців, та запропоновано відповідні рекомендації щодо внесення змін до Виборчого Кодексу.