Suchergebnisse

The article is devoted to determining the features of the legal status of enterprises of housing and communal services. It is indicated that the state has formed a market approach to enterprises in the housing and communal services sector, which provides for their definition, from the point of view of management, without taking into account the social significance of services they provide, provide and the role of local government in their implementation. Therefore, the broadest approach to the terminology of the study is to use the term "housing and communal services enterprises", which allows to take into account both the market approach to these enterprises and to define the scope of their activities. It is determined that the special legal status of enterprises of housing and communal services is a set of elements that characterize the legal status of individual entities in the field of production, supply and other actions in the field of housing and communal services. This status is due to: 1) the availability of labor resources, logistics, facilities that enable activities in the field of production, supply, services in the field of electricity, the natural gas market, centralized water supply and centralized drainage, heat production, heat transportation energy by main and local (distribution) heating networks, supply of thermal energy; 2) irreplaceability of services in consumption provided by the subject; 3) the possibility of restricting the legal personality of enterprises of housing and communal services, in cases established by law; 4) licensing of activities; 5) the social significance of the enterprises of housing and communal services. Іt is established that the enterprises of housing and communal services can be divided depending on: 1) the situation on the market: the subject of a natural monopoly and the subject of management; 2) organizational-legal form: individual and complex enterprises; 3) emerging control between entities: vertically integrated business entities (integrated organization) and entities independent of the vertically integrated entity (operators of gas transmission system systems, gas storage facilities, etc.). ; Стаття присвячена визначенню особливостей правового статусу підприємств житлово-комунальної галузі. Вказується, що в державі сформувався ринковий підхід до підприємств житлово-комунальної галузі, який передбачає визначати їх з точки зору господарювання, без врахування соціального значення послуг, які ними виробляються, надаються, та ролі місцевого самоврядування в їх виконанні. Тому найбільш широкий підхід до термінології дослідження полягає у використанні терміну «підприємства житлово-комунальної галузі», який дозволяє враховувати як ринковий підхід до цихпідприємств, так і визначити сферу їх діяльності. Визначено, що спеціальний правовий статус підприємств житлово-комунальної галузі – це сукупність елементів, які характеризують правове положення окремих суб'єктів господарювання в сфері виробництва, постачання та інших дій у сфері житлово-комунальної послуги. Цей статус зумовлено: 1) наявністю трудових ресурсів, матеріально-технічного забезпечення, засобів, що надають можливість здійснювати діяльність у сфері виробництва, постачання, обслуговування у сфері електроенергетики, на ринку природного газу, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами, постачання теплової енергії; 2) незамінністю послуг у споживанні, які надаються суб'єктом; 3) можливістю обмеження правосуб'єктністю підприємств житлово-комунальної галузі у випадках, встановлених законом; 4) ліцензуванням діяльності; 5) соціальним значенням діяльності підприємств житлово-комунальної галузі. Встановлено, що підприємства житлово-комунальної галузі можуть поділятися залежно від: 1) становища на ринку: суб'єкт природної монополії та суб'єкт господарювання; 2) організаційно-правової форми: індивідуальні та складні підприємства; 3) виникаючого контролю між суб'єктами: вертикально інтегровані суб'єкти господарювання (інтегрована організація) та незалежні суб'єкти від вертикально інтегрованого суб'єкта (оператори систем газотранспортної системи, газосховища).

The work is devoted to the actual problem of constructing a system of intellectual property subjects. The article analyzes the rules of the Ukrainian legislation in the field of intellectual property. It is suggested that three groups of subjects of intellectual property : primary, secondary and subsidiary subjects.

У статті розглянуті питання відносно визначення інновації, ознаках і типах інновацій, що передбачені законодавством України. Описуються продуктові, процесові, маркетингові й організаційні інновації, що можуть застосовуватися на підприємствах України. ; There are considered such questions in the article as conception of innovation, symptoms and types of innovations, which are provided by the legislation of Ukraine. Food, process, marketing and organizational innovations are described in the article. They can be used on the enterprises of Ukraine.

В даній статті розкриваються проблеми недосконалості законодавства України щодо положення технопарків. Ключовими проблемами є відсутність надійної правової бази їх створення та розвитку, недостатність матеріально-технічної та фінансової підтримки з боку держави. За для вирішення цього питання пропонується удосконалення правового підґрунтя і істотні доробки концепції спеціального режиму діяльності технологічних парків в Україні. ; There are considered such issues as the problems of legislation imperfection of Ukraine regarding the situation of techno parks. The key problems are the lack of a reliable legal basis of their creation and development, the lack of material-technical and financial support from the state. It is offered to improve legal framework and important modification of special regime conception of technological parks in Ukraine.

Правовий статус засобів масової інформації є найскладнішим питанням з точки зору політології, права, соціальної деонтології. У світовій практиці засоби масової інформації визначаються як п'ята влада, тому інформація, що надходить від суб'єкта, є основоположною під час формування свідомості суспільства. Таким чином, проблема прав засобів масової інформації підлягає окремому розгляду. ; Legal status of mass media is a most difficult problem from the point of view of political science, right, social deontology. In the world practice mass-media are determined as the fifth power. Therefore, information outgoing from this subject is basic in forming of consciousness of society. That's why, the problem of rights for mass media is subject of separate study.