Suchergebnisse

Unlike the already familiar scheme of threat development (for example, in the military sphere), the development of cyber threats follows a different logic. At the moment of detecting the influence of a threat, it can already entail significant negative consequences. At the same time, the efficiency of the cyber security system, as a rule, lags significantly behind the growth rates of material and non-material losses from the implementation of the threat.To neutralize cyber threats in the world practice, the theory of risk management, or risk management, is successfully used, which, unfortunately, is still rarely used in Ukrainian realities. According to current best cyber security practices, optimal security is achieved through an ongoing process of identification, risk assessment, and ongoing maintenance of security processes, combined with vulnerability remediation.The article is devoted to improving the methodology for quantitative risk assessment, which uses the methods of factor analysis of information risks (FAIR) by decomposition, the mathematical apparatus of simulation, and allows you to make more balanced and well-grounded decisions to prevent the onset of negative consequences in the event of the implementation of certain cybernetic threats. The given calculation algorithm, if implemented as a computer program, will help in the implementation of a proactive response to threats in the cyber security system in the Armed Forces of Ukraine.In the future, it is advisable to analyze the sources of obtaining the most relevant primary data necessary for the functioning of the simulation model and, on the basis of the experiments carried out, to find out the most optimal ways to increase the efficiency of the functioning of the cyber security system in the Armed Forces of Ukraine and to develop an appropriate software package for calculating the risk values according to the formulas given. ; В отличие от уже привычной схемы развития угроз (например, в военной сфере), развитие киберугроз происходит по другой логике. В момент обнаружения влияния угрозы она уже может повлечь существенные негативные последствия. При этом оперативность работы системы кибернетической безопасности, как правило, существенно отстает от темпов роста материальных и нематериальных убытков от реализации угрозы.Для нейтрализации киберугроз в мировой практике успешно используется теория управления рисками, или риск-менеджменту, которая, к сожалению, еще редко применяется в украинских реалиях. Согласно лучшим современным практикам киберзащиты, оптимальная безопасность достигается путем непрерывного процесса идентификации, оценки рисков и постоянной поддержки процессов безопасности в сочетании с устранением уязвимостей.Статья посвящена совершенствованию методики количественной оценки рисков, которая использует методы факторного анализа информационных рисков (ФАИР) путем их декомпозиции, математический аппарат имитационного моделирования, и позволяет принимать более взвешенные и обоснованные решения по предупреждению наступления негативных последствий в случае реализации определенных кибернетических угроз. Приведенный алгоритм расчета, в случае его реализации в качестве компьютерной программы, поможет в реализации проактивного реагирования на угрозы в системе обеспечения кибернетической безопасности в Вооруженных Силах Украины.В дальнейшем целесообразно проанализировать источники получения наиболее актуальных первичных данных, необходимых для функционирования имитационной модели и на основе проведенных экспериментов выяснить наиболее оптимальные пути повышения эффективности функционирования системы обеспечения кибернетической безопасности в Вооруженных Силах Украины и разработать соответствующий программный комплекс с для расчета значений риска по приведенным формулами. ; На відміну від вже звичної схеми розвитку загроз (наприклад, у воєнній сфері), розвиток кіберзагроз відбувається за іншою логікою. У момент виявлення впливу загрози вона вже може спричинити суттєві негативні наслідки. При цьому оперативність роботи системи кібернетичної безпеки, зазвичай, суттєво відстає від темпів зростання матеріальних і нематеріальних збитків від реалізації загрози.Для нейтралізації кіберзагроз в світовій практиці успішно використовується теорія управління ризиками, або ризик-менеджменту, яка, на жаль, ще рідко застосовується в українських реаліях. Відповідно до кращих сучасних практик кіберзахисту, оптимальна безпека досягається шляхом безперервного процесу ідентифікації, оцінки ризиків та постійної підтримки процесів безпеки у поєднанні з усуненням вразливих місць.Стаття присвячена удосконаленню методики кількісної оцінки ризиків, яка використовує методи факторного аналізу інформаційних ризиків (ФАІР) шляхом їх декомпозиції, математичний апарат імітаційного моделювання, та дозволяє приймати більш виважені та обґрунтовані рішення щодо попередження настання негативних наслідків у разі реалізації визначених кібернетичних загроз.Наведений алгоритм розрахунку, у разі його реалізації в якості комп'ютерної програми, допоможе в реалізації проактивного реагування на загрози в системі забезпечення кібернетичної безпеки в Збройних Силах України.В подальшому доцільно проаналізувати джерела отримання найбільш актуальних первинних даних, необхідних для функціонування імітаційної моделі та на основі проведених експериментів з'ясувати найбільш оптимальні шляхи підвищення ефективності функціонування системи забезпечення кібернетичної безпеки в Збройних Силах України та розробити відповідний програмний комплекс з метою розрахунків значень ризику за наведеними формулами.

Unlike the already familiar scheme of threat development (for example, in the military sphere), the development of cyber threats follows a different logic. At the moment of detecting the influence of a threat, it can already entail significant negative consequences. At the same time, the efficiency of the cyber security system, as a rule, lags significantly behind the growth rates of material and non-material losses from the implementation of the threat.To neutralize cyber threats in the world practice, the theory of risk management, or risk management, is successfully used, which, unfortunately, is still rarely used in Ukrainian realities. According to current best cyber security practices, optimal security is achieved through an ongoing process of identification, risk assessment, and ongoing maintenance of security processes, combined with vulnerability remediation.The article is devoted to improving the methodology for quantitative risk assessment, which uses the methods of factor analysis of information risks (FAIR) by decomposition, the mathematical apparatus of simulation, and allows you to make more balanced and well-grounded decisions to prevent the onset of negative consequences in the event of the implementation of certain cybernetic threats. The given calculation algorithm, if implemented as a computer program, will help in the implementation of a proactive response to threats in the cyber security system in the Armed Forces of Ukraine.In the future, it is advisable to analyze the sources of obtaining the most relevant primary data necessary for the functioning of the simulation model and, on the basis of the experiments carried out, to find out the most optimal ways to increase the efficiency of the functioning of the cyber security system in the Armed Forces of Ukraine and to develop an appropriate software package for calculating the risk values according to the formulas given. ; В отличие от уже привычной схемы развития угроз (например, в военной сфере), развитие киберугроз происходит по другой логике. В момент обнаружения влияния угрозы она уже может повлечь существенные негативные последствия. При этом оперативность работы системы кибернетической безопасности, как правило, существенно отстает от темпов роста материальных и нематериальных убытков от реализации угрозы.Для нейтрализации киберугроз в мировой практике успешно используется теория управления рисками, или риск-менеджменту, которая, к сожалению, еще редко применяется в украинских реалиях. Согласно лучшим современным практикам киберзащиты, оптимальная безопасность достигается путем непрерывного процесса идентификации, оценки рисков и постоянной поддержки процессов безопасности в сочетании с устранением уязвимостей.Статья посвящена совершенствованию методики количественной оценки рисков, которая использует методы факторного анализа информационных рисков (ФАИР) путем их декомпозиции, математический аппарат имитационного моделирования, и позволяет принимать более взвешенные и обоснованные решения по предупреждению наступления негативных последствий в случае реализации определенных кибернетических угроз. Приведенный алгоритм расчета, в случае его реализации в качестве компьютерной программы, поможет в реализации проактивного реагирования на угрозы в системе обеспечения кибернетической безопасности в Вооруженных Силах Украины.В дальнейшем целесообразно проанализировать источники получения наиболее актуальных первичных данных, необходимых для функционирования имитационной модели и на основе проведенных экспериментов выяснить наиболее оптимальные пути повышения эффективности функционирования системы обеспечения кибернетической безопасности в Вооруженных Силах Украины и разработать соответствующий программный комплекс с для расчета значений риска по приведенным формулами. ; На відміну від вже звичної схеми розвитку загроз (наприклад, у воєнній сфері), розвиток кіберзагроз відбувається за іншою логікою. У момент виявлення впливу загрози вона вже може спричинити суттєві негативні наслідки. При цьому оперативність роботи системи кібернетичної безпеки, зазвичай, суттєво відстає від темпів зростання матеріальних і нематеріальних збитків від реалізації загрози.Для нейтралізації кіберзагроз в світовій практиці успішно використовується теорія управління ризиками, або ризик-менеджменту, яка, на жаль, ще рідко застосовується в українських реаліях. Відповідно до кращих сучасних практик кіберзахисту, оптимальна безпека досягається шляхом безперервного процесу ідентифікації, оцінки ризиків та постійної підтримки процесів безпеки у поєднанні з усуненням вразливих місць.Стаття присвячена удосконаленню методики кількісної оцінки ризиків, яка використовує методи факторного аналізу інформаційних ризиків (ФАІР) шляхом їх декомпозиції, математичний апарат імітаційного моделювання, та дозволяє приймати більш виважені та обґрунтовані рішення щодо попередження настання негативних наслідків у разі реалізації визначених кібернетичних загроз.Наведений алгоритм розрахунку, у разі його реалізації в якості комп'ютерної програми, допоможе в реалізації проактивного реагування на загрози в системі забезпечення кібернетичної безпеки в Збройних Силах України.В подальшому доцільно проаналізувати джерела отримання найбільш актуальних первинних даних, необхідних для функціонування імітаційної моделі та на основі проведених експериментів з'ясувати найбільш оптимальні шляхи підвищення ефективності функціонування системи забезпечення кібернетичної безпеки в Збройних Силах України та розробити відповідний програмний комплекс з метою розрахунків значень ризику за наведеними формулами.

Studying the experience of reforming the armed forces of the Republic of Poland (RP) in accordance with NATO standards is extremely relevant, given the path that the RP has taken from the collapse of the Warsaw Treaty Organization to its integration into the structures of the North Atlantic Alliance. After all,Ukraineis also trying to introduce NATO standards, and in accordance with the Concept for the Development of the Security and Defense Sector of Ukraine, the fulfillment of the tasks of reforming and developing the Armed Forces of Ukraine includes:- formation of cyber security and cyber defense units of the Armed Forces of Ukraine;- the creation of the necessary material and technical reserves for an adequate response, along with other components of the security and defense sector, to all challenges and threats.An assessment of the state's military security, as well as the experience gained from the participation of the Armed Forces of Ukraine in the antiterrorist operation, conducted as part of a comprehensive review of the security and defense sector, revealed a number of problems in the functioning of the defense forces in the context of existing and potential threats.The purpose of the article is to study the experience of theRepublic ofPoland, to counter cyber threats, the possibility of using this experience inUkraine.Since no one can say with confidence that his networks are fully protected and can withstand multi-vector cyber attacks, cyber security has become a priority for the development of the modern army. TheRussian Federationis constantly increasing the number of operations with cyber espionage and is increasingly trying to influence public opinion in our country, not disdaining the use of fake news and outright propaganda. The main purpose of these operations is to loosen the situation inside the country, creating chaos and panic as the basis for promoting their own interests.The conclusion that we have to do for ourselves is the need to increase investment in cyber security so that the defense forces are able to resist cyber attacks and provide the necessary level of cyber defense of the critical information infrastructure.In the future, it is advisable to conduct an analysis of measures to ensure the cyber defense of the critical information infrastructure under the state of emergency and martial law, as stipulated by the law "On the Basic Principles of Ukraine's Cyber security", which were carried out from 14:00 on November 26 from November 201 to 14:00 December 26, 2018 that is, during the imposition of martial law in Ukraine. ; Изучение опыта реформирования вооруженных сил Республики Польша (РП) в соответствии со стандартами НАТО является чрезвычайно актуальным, учитывая путь, который прошла РП от распада Организации Варшавского Договора до ее интегрирования в структуры Североатлантического альянса. Ведь Украина тоже пытается внедрять стандарты НАТО, а в соответствии с Концепцией развития сектора безопасности и обороны Украины, выполнение задач реформирования и развития Вооруженных Сил Украины предусматривает:- формирование подразделений обеспечения кибербезопасности и киберзащиты Вооруженных Сил Украины;- создание необходимых материально-технических запасов для адекватного реагирования вместе с другими составляющими сектора безопасности и обороны на все вызовы и угрозы.Проведенное в рамках комплексного обзора сектора безопасности и обороны оценки состояния военной безопасности государства, а также приобретенный опыт участия Вооруженных Сил Украины в антитеррористической операции, выявили ряд проблем функционирования сил обороны в условиях существующих и потенциальных угроз.Целью статьи является изучение опыта Республики Польша, по противодействию кибернетическим угрозам, возможности использования этого опыта в Украине.Поскольку никто не может с уверенностью утверждать, что его сети полностью защищены и могут противостоять многовекторным кибератакам, кибернетическая безопасность стала приоритетом развития современной армии. Российская Федерация постоянно увеличивает количество операций с кибершпионажа и все больше пытается повлиять на общественное мнение в нашей стране, не гнушаясь использованием фейковых новостей и откровенной пропаганды. Основной целью этих операций является расшатывание ситуации внутри страны, создание хаоса и паники как основы для продвижения собственных интересов.Вывод, который мы должны сделать для себя ‑ это необходимость увеличения инвестирования в кибербезопасность, чтобы силы обороны были способны противодействовать кибератакам и обеспечивать необходимый уровень киберзащиты критической информационной инфраструктуры.В дальнейшем целесообразно провести анализ мероприятий по обеспечению киберзащиты критической информационной инфраструктуры в условиях чрезвычайного и военного положения, как это предусмотрено законом "Об основных принципах обеспечения кибербезопасности Украины", которые были осуществлены в период с 14 часов 00 минут 26 ноября 2018 до 14 часов 00 минут 26 декабря 2018 ‑ то есть во время введения военного положения в Украине. ; Вивчення досвіду реформування збройних сил Республіки Польща (РП) відповідно до стандартів НАТО є надзвичайно актуальним, зважаючи на шлях, що пройшла РП від розпаду Організації Варшавського Договору до її інтегрування в структури Північноатлантичного альянсу. Адже Україна теж намагається впроваджувати стандарти НАТО, а відповідно до Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України виконання завдань реформування та розвитку Збройних Сил України передбачає:формування підрозділів забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту Збройних Сил України;створення необхідних матеріально-технічних запасів для адекватного реагування разом з іншими складовими сектору безпеки і оборони на усі виклики і загрози.Проведене в рамках комплексного огляду сектору безпеки і оборони оцінювання стану воєнної безпеки держави, а також набутий досвід участі Збройних Сил України в антитерористичній операції виявили низку проблем функціонування сил оборони в умовах наявних і потенційних загроз.Метою статті є вивчення досвіду Республіки Польща (РП), щодо протидії кібернетичним загрозам, можливості використання цього досвіду в Україні.Оскільки ніхто не може з упевненістю стверджувати, що його мережі повністю захищені та можуть протистояти багатовекторним кібератакам, кібернетична безпека стала пріоритетом розвитку сучасної армії. Російська Федерація постійно збільшує кількість операцій з кібершпіонажу та все більше намагається вплинути на громадську думку в нашій країні, не гребуючи використанням фейкових новин та відвертої пропаганди. Основною метою цих операцій є розхитування ситуації всередині країни, створення хаосу та паніки як підґрунтя для просування власних інтересів.Висновок, який ми маємо зробити для себе – це збільшення інвестування в кібербезпеку, щоб сили оборони мали спроможності протидіяти кібератакам і забезпечувати необхідний рівень кіберзахисту критичної інформаційної інфраструктури.Надалі доцільно провести аналіз заходів із забезпечення кіберзахисту критичної інформаційної інфраструктури в умовах надзвичайного і воєнного стану, як це передбачено законом "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України", які були здійсненні в період із 14 години 00 хвилин 26 листопада 2018 року до 14 години 00 хвилин 26 грудня 2018 року – тобто в час введення воєнного стану в Україні.

Studying the experience of reforming the armed forces of the Republic of Poland (RP) in accordance with NATO standards is extremely relevant, given the path that the RP has taken from the collapse of the Warsaw Treaty Organization to its integration into the structures of the North Atlantic Alliance. After all,Ukraineis also trying to introduce NATO standards, and in accordance with the Concept for the Development of the Security and Defense Sector of Ukraine, the fulfillment of the tasks of reforming and developing the Armed Forces of Ukraine includes:- formation of cyber security and cyber defense units of the Armed Forces of Ukraine;- the creation of the necessary material and technical reserves for an adequate response, along with other components of the security and defense sector, to all challenges and threats.An assessment of the state's military security, as well as the experience gained from the participation of the Armed Forces of Ukraine in the antiterrorist operation, conducted as part of a comprehensive review of the security and defense sector, revealed a number of problems in the functioning of the defense forces in the context of existing and potential threats.The purpose of the article is to study the experience of theRepublic ofPoland, to counter cyber threats, the possibility of using this experience inUkraine.Since no one can say with confidence that his networks are fully protected and can withstand multi-vector cyber attacks, cyber security has become a priority for the development of the modern army. TheRussian Federationis constantly increasing the number of operations with cyber espionage and is increasingly trying to influence public opinion in our country, not disdaining the use of fake news and outright propaganda. The main purpose of these operations is to loosen the situation inside the country, creating chaos and panic as the basis for promoting their own interests.The conclusion that we have to do for ourselves is the need to increase investment in cyber security so that the defense forces are able to resist cyber attacks and provide the necessary level of cyber defense of the critical information infrastructure.In the future, it is advisable to conduct an analysis of measures to ensure the cyber defense of the critical information infrastructure under the state of emergency and martial law, as stipulated by the law "On the Basic Principles of Ukraine's Cyber security", which were carried out from 14:00 on November 26 from November 201 to 14:00 December 26, 2018 that is, during the imposition of martial law in Ukraine. ; Изучение опыта реформирования вооруженных сил Республики Польша (РП) в соответствии со стандартами НАТО является чрезвычайно актуальным, учитывая путь, который прошла РП от распада Организации Варшавского Договора до ее интегрирования в структуры Североатлантического альянса. Ведь Украина тоже пытается внедрять стандарты НАТО, а в соответствии с Концепцией развития сектора безопасности и обороны Украины, выполнение задач реформирования и развития Вооруженных Сил Украины предусматривает:- формирование подразделений обеспечения кибербезопасности и киберзащиты Вооруженных Сил Украины;- создание необходимых материально-технических запасов для адекватного реагирования вместе с другими составляющими сектора безопасности и обороны на все вызовы и угрозы.Проведенное в рамках комплексного обзора сектора безопасности и обороны оценки состояния военной безопасности государства, а также приобретенный опыт участия Вооруженных Сил Украины в антитеррористической операции, выявили ряд проблем функционирования сил обороны в условиях существующих и потенциальных угроз.Целью статьи является изучение опыта Республики Польша, по противодействию кибернетическим угрозам, возможности использования этого опыта в Украине.Поскольку никто не может с уверенностью утверждать, что его сети полностью защищены и могут противостоять многовекторным кибератакам, кибернетическая безопасность стала приоритетом развития современной армии. Российская Федерация постоянно увеличивает количество операций с кибершпионажа и все больше пытается повлиять на общественное мнение в нашей стране, не гнушаясь использованием фейковых новостей и откровенной пропаганды. Основной целью этих операций является расшатывание ситуации внутри страны, создание хаоса и паники как основы для продвижения собственных интересов.Вывод, который мы должны сделать для себя ‑ это необходимость увеличения инвестирования в кибербезопасность, чтобы силы обороны были способны противодействовать кибератакам и обеспечивать необходимый уровень киберзащиты критической информационной инфраструктуры.В дальнейшем целесообразно провести анализ мероприятий по обеспечению киберзащиты критической информационной инфраструктуры в условиях чрезвычайного и военного положения, как это предусмотрено законом "Об основных принципах обеспечения кибербезопасности Украины", которые были осуществлены в период с 14 часов 00 минут 26 ноября 2018 до 14 часов 00 минут 26 декабря 2018 ‑ то есть во время введения военного положения в Украине. ; Вивчення досвіду реформування збройних сил Республіки Польща (РП) відповідно до стандартів НАТО є надзвичайно актуальним, зважаючи на шлях, що пройшла РП від розпаду Організації Варшавського Договору до її інтегрування в структури Північноатлантичного альянсу. Адже Україна теж намагається впроваджувати стандарти НАТО, а відповідно до Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України виконання завдань реформування та розвитку Збройних Сил України передбачає:формування підрозділів забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту Збройних Сил України;створення необхідних матеріально-технічних запасів для адекватного реагування разом з іншими складовими сектору безпеки і оборони на усі виклики і загрози.Проведене в рамках комплексного огляду сектору безпеки і оборони оцінювання стану воєнної безпеки держави, а також набутий досвід участі Збройних Сил України в антитерористичній операції виявили низку проблем функціонування сил оборони в умовах наявних і потенційних загроз.Метою статті є вивчення досвіду Республіки Польща (РП), щодо протидії кібернетичним загрозам, можливості використання цього досвіду в Україні.Оскільки ніхто не може з упевненістю стверджувати, що його мережі повністю захищені та можуть протистояти багатовекторним кібератакам, кібернетична безпека стала пріоритетом розвитку сучасної армії. Російська Федерація постійно збільшує кількість операцій з кібершпіонажу та все більше намагається вплинути на громадську думку в нашій країні, не гребуючи використанням фейкових новин та відвертої пропаганди. Основною метою цих операцій є розхитування ситуації всередині країни, створення хаосу та паніки як підґрунтя для просування власних інтересів.Висновок, який ми маємо зробити для себе – це збільшення інвестування в кібербезпеку, щоб сили оборони мали спроможності протидіяти кібератакам і забезпечувати необхідний рівень кіберзахисту критичної інформаційної інфраструктури.Надалі доцільно провести аналіз заходів із забезпечення кіберзахисту критичної інформаційної інфраструктури в умовах надзвичайного і воєнного стану, як це передбачено законом "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України", які були здійсненні в період із 14 години 00 хвилин 26 листопада 2018 року до 14 години 00 хвилин 26 грудня 2018 року – тобто в час введення воєнного стану в Україні.