Suchergebnisse

The article considers the concept of "form of state regime", which was formed during the socio-political development and was revealed as a result of cognitive activity in many generations of political scientists. The presence of a variety of views on its definition and in particular the content at the present stage of development of legal science and indicates the epistemological problems and in particular the relevance of this issue. Of great importance in the article is the unity of both theoretical and practical knowledge of the form of the state regime, because it is due to the need for a comprehensive study of its two components – legal and political (actual). The author also shows that the dynamics of political life and in particular the socio-practical aspects in the organization and implementation of state power is the subject of study of many sciences. Therefore, it was expedient in this study to pay attention to the debatable issues in the theoretical plane, taking into account both historical and practical aspects, which allowed to build a more holistic view of the state regime of the modern country as a historically determined political and legal power system, which externally reflects and the content and essence of the state and is manifested in its general theoretical, constitutional and political spheres. The article clarified the theoretical issue related to the identification of the place and role of the form of the state regime in the system of elements of the form of the state itself. Careful scientific analysis and understanding, as well as generalization, have been the subject of a question that is not covered by more established traditional schemes and ideas. The question of the category "forms of state regime" is debatable, for the definition of which the author considered various views, because in the modern legal literature there is no unanimity. The classification of forms of government, which also has different interpretations, is considered. The establishment of the very essence and legal features of modern varieties of the state regime, its concept, which at the level of definitive formulation in the current conditions requires significant clarification and generalization. ; У статті розглянуто поняття «форма державного режиму», яке сформувалося під час суспільно-політичного розвитку та було роз-крите у результаті пізнавальної діяльності у багатьох поколіннях державознавців. Наявність різно-маніття самих поглядів щодо його дефініції й змісту на теперішньому етапі розвитку юридичної науки і свідчить про гносеологічну про-блемність і зокрема актуальність цього питання. Велике значення у статті має єдність як теоретич-ного, так і практичного у пізнанні форми державного режиму, адже зумовлене необхідністю комп-лексного дослідження його двох складників – юридичного та полі-тичного (фактичного). Також автором показано, що динаміка політичного життя та соціаль-но-практичні аспекти в організації і реалізації державної влади висту-пає предметом вивчення бага-тьох наук. Тому доцільно у межах цього дослідження звернути увагу на дискусійні питання в теоре-тичній площині з урахуванням як історичного, так і практичного аспектів, які дали змогу побуду-вати більш цілісне уявлення щодо форми державного режиму сучас-ної країни як історично зумовленої політико-правової владної цілої системи, що зовнішньо віддзерка-лює і зміст, і сутність держави та проявляється у його загаль-нотеоретичних, конституційних та політичних сферах. У статті теоретичного уточнення набуло дискусійне питання, пов'язане із виявленням місця та ролі форми державного режиму у системі елементів форми самої держави. Ретельному науковому аналізу та осмисленню, а також узагальненню піддалось питання, яке не охоплю-ються більш усталеними тради-ційними схемами та уявленнями. Дискусійним є питання катего-рії «форма державного режиму», для визначення якої автором роз-глянуто різноманітні погляди, оскільки у сучасній юридичній літе-ратурі немає його одностайності. Розглянуто класифікацію форм державного правління, яке теж має різне трактування. Здійснено установлення самої сутності та правових ознак сучасних різновидів форми державного режиму, його поняття, яке на рівні дефінітив-ного формулювання у теперішніх умовах вимагає суттєвого уточ-нення та узагальнення.

The article is devoted to The uniqueness of the Constitution of P. Orlyk, above all, in its formal reflection of the historical and legal process in Ukraine beginning of the XVIII century the Ukrainian people under the combined effect of economic, social, cultural, geopolitical factors have come to the necessary transition from traditional Ukrainian society, which was based on the identification of power relations and property relations, corporatism and predefined status members of society, to a more progressive democratic system. ; Статья посвящена исследованию и характеристике уникальности Конституции Ф. Орлика, прежде всего ее формальному отражению историко-правового процесса в Украине начале ХVІІІ ст. Украинский народ в условиях комплексного воздействия экономических, социальных, культурных, геополитических факторов подошел к необходимости перехода от традиционного украинского общества, которое основывалось на отождествлении властных отношений и отношений собственности, корпоративности и заранее определенного статуса членов общества, к более прогрессивной демократической системы. ; Стаття присвячена дослідженню та характеристиці унікальності Конституції П. Орлика, насамперед її формальному відображенні історико-правового процесу в Україні початку ХVІІІ ст. Український народ в умовах комплексної дії економічних, соціальних, культурних, геополітичних чинників підійшов до потреби переходу від традиційного українського суспільства, яке ґрунтувалося на ототожненні владних відносин і відносин власності, корпоративності й заздалегідь визначеного статусу членів суспільства, до прогресивнішої демократичної системи.

Atamanova N. V., Tytska Y. O. THEORETICAL AND LEGAL ASPECTS OF REALIZATION AND PROTECTIONOF HUMAN AND CITIZEN RIGHTS AND FREEDOMS IN A DEMOCRATIC SOCIETYThe article deals with various approaches to the essence and features of the concept of human rights, which are coveredin historical and legal sources. It was revealed that human rights are one of the most commonly used concepts in modernjurisprudence, which is still hotly debated among scholars today. Also, the interest in human rights concepts is easy toexplain in view of the socio-economic restructuring taking place in Ukraine. It has been shown that in a well-orderedsociety, the people certainly benefited from the fact that their elites undertook certain political commitments. However,he did not have any natural or human rights that he could oppose to unjust leadership. For centuries, there has beena process of gradual recognition of individual freedom and restriction of government power. We can state that rightsand freedoms in the form in which they are presented at the present stage, did not arise immediately, but have passeda long way of historical development. The process of formation of the considered categories is systematized accordingto various criteria. Such, in particular, are: the time of emergence of certain rights and freedoms, their purpose, humanaffiliation to this state. These criteria are organically interrelated, so it is advisable to analyze them in combination.The importance of the system of public authorities in the field of human rights was revealed. They showed thatevery society had its own ideas of justice, dignity and respect. And in almost every ancient community of people there was a view that its leaders must rule wisely and be guided by the interests of the common good. They found that humanrights are essential, inalienable rights that belong to him from birth. And they can exist regardless of whether they arerecognized by the state or not, enshrined in law or not, and regardless of the connection of their carrier with a particularstate. Inalienable rights include the right to life, security, property, personal integrity and others. According to worldpractice, many people in the world do not have the status of a citizen (stateless persons are stateless), which means thatthey have human rights, but do not have the rights of a citizen. The role of the judiciary and law enforcement agenciesin the mechanism of protection of human and civil rights in a democratic society was revealed. ; У статті йдеться про різноманітні підходи щодо сутності та особливостей поняття права людини, які висвітлюються в історико-правових та юридичних джерелах. Розкрили, що права людини – одне із найбільш уживанихпонять у сучасному правознавстві, навколо якого і в наш час відбуваються гострі дискусії серед учених. Такожінтерес до концепцій прав людини легко пояснити з урахуванням соціально-економічної перебудови, що відбувається в Україні. Показали, що в добре упорядкованому суспільстві народ неодмінно користався з того, що йогоеліта брала на себе певні політичні зобов'язання. Проте у нього не було жодних природних чи людських прав, яківін міг би протиставляти несправедливому керівництву. Століттями проходив процес поступового визнання індивідуальної свободи та обмеження влади уряду. Можемо констатувати, що, права і свободи в тому вигляді, якомувони представлені на сучасному етапі, виникли не відразу, а пройшли досить тривалий шлях історичного розвитку. Процес становлення розглянутих категорій прийнято систематизувати за різними критеріями. Такими,зокрема, є: час виникнення тих чи інших прав і свобод, їх призначення, приналежність людини до цієї держави.Вказані критерії органічно взаємопов'язані між собою, а тому їх аналіз доцільно проводити у комплексі.Виявили значення системи органів державної влади в сфері забезпечення прав людини. Показали, що кожнесуспільство мало свої уявлення про справедливість, гідність і повагу. І майже в кожній давній спільноті людейіснувала точка зору, що її провідники повинні правити мудро та керуватися при цьому інтересами загального добробуту. Виявили, що права людини - це істотні, невідчужувані права, які належать їй від народження.І вони можуть існувати незалежно від того, визнає їх держава чи ні, закріплює їх на законодавчому рівні або ні,а також незалежно від зв'язку їх носія з тією чи іншою державою. До невідчужуваних прав відносяться правона життя, безпеку, власність, особисту недоторканість та інші. Як свідчить світова практика, у світі багато людейне мають статусу громадянина (особи без громадянства - апатриди), а це значить, що вони володіють правамилюдини, але не мають прав громадянина. Розкрили роль судових та правоохоронних органів у механізмі захиступрав людини і громадянина в демократичному суспільстві.