Suchergebnisse

The issue of the membership of Ukraine and Ireland in the post-colonial countries is investigated. The arguments of opponents of the definition of Ukraine as part of the Russian Empire / USSR and Ireland as part of Great Britain as colonies are analyzed: an insufficiently clear definition of empire in modern political science, which allows not at least recognizing the USSR as an empire; absence of official colony status in Ukraine and Ireland; the presence of developed industry in the late USSR, which contradicts colonial status. Each of the arguments is consistently recognized as insufficiently important. The definition of an empire is given, which corresponds to both the British Empire and the Russian / USSR. The typologies of these empires were carried out: Great Britain was recognized as a liberal modern (disciplinary) empire, and the Russian Empire / USSR as an autocratic / authoritarian modern (disciplinary) empire. The key differences of these empires are highlighted. Thanks to the definition of a colony as a territory that has sovereignty limited in favor of the metropolis and is an object of specific colonial policy, as well as the identification of the types of colonies (colonies that are socioculturally close to the metropolis, colonies that are socioculturally different from the metropolis, internal colonies), it is proved that Ukraine as part of the Russian Empire/USSR and Ireland as part of Great Britain correspond to such a variety of colonies as territories dependent on the metropolis, populated socioculturally close to the metropolis in settlement, but not identical to it. An attempt was made to compare the colonial policy of Great Britain in relation to Ireland and the Russian Empire / USSR to Ukraine. Despite the difference in these empires, a significant number of parallels were found: the redistribution of resources in favor of a socioculturally distinct metropolis; cultural and linguistic colonization policies; the spread of specific self-identification of the population («Soviet person» and «British»); resettlement of residents of the metropolis in the colony; the emergence of famine as a result of the colonial policy (Irish potato famine of 1845-1849 and the Holodomor of 1932-1933 in Ukraine). The similarity (goal, struggle methodology, etc.) between the national liberation movements of Ireland (Irish Republican Brotherhood, Irish Republican Army) and Ukraine (Organization of Ukrainian Nationalists, Ukrainian Insurgent Army) is analyzed. As a conclusion, an affirmative answer was provided to the question posed in the title of the article – yes, at this point in time Ukraine is a post-colonial country, and Ireland has been such for at least the first decades after independence. ; Досліджується питання приналежності України та Ірландії до постколоніальних країн. Проаналізовано аргументи противників визначення України у складі Російської імперії / СРСР та Ірландії у складі Великої Британії як колоній: недостатньо чітке визначення імперії у сучасній політичній науці, що дозволяє не визнавати імперією принаймні СРСР; відсутність офіційного статусу колонії в України та Ірландії; наявність розвинутої промисловості у пізній УРСР, що суперечить колоніальному статусу. Кожен з аргументів послідовно визнається недостатньо вагомим. Надано визначення імперії, якому відповідає і Британська імперія, і Російська / СРСР. Проведена типологізація зазначених імперій: Велика Британія визнана ліберальною модерною (дисциплінарною) імперією, а Російська імперія / СРСР – автократичною / авторитарною модерною (дисциплінарною) імперією. Виокремлено ключові відмінності зазначених імперій. Завдяки визначенню колонії як території, що має обмежений на користь метрополії суверенітет і є об'єктом специфічної колоніальної політики, а також виокремленню типів колоній (соціокультурно близькі до метрополії колонії, соціокультурно відмінні від метрополії колонії, внутрішні колонії), стверджується, що Україна у складі Російської імперії / СРСР та Ірландія у складі Великої Британії відповідають такому різновиду колоній, як залежні від метрополії території, населені соціокультурно близьким до метрополії населенням, але не тотожним йому. Здійснена спроба порівняння колоніальної політики Великої Британії по відношенню до Ірландії та Російської імперії / СРСР до України. Незважаючи на відмінність зазначених імперій, знайдено значну кількість паралелей: перерозподіл ресурсів на користь соціокульурно відмінної метрополії; політика культурної та мовної колонізації; поширення специфічної самоідентифікації населення («радянська людина» та «британець»); переселення мешканців метрополії в колонії; виникнення внаслідок колоніальної політики голоду (Великий голод в Ірландії 1845-1849 рр. і Голодомор 1932-1933 рр. в Україні). Проаналізовано подібність (мета, методологія боротьби і т.д.) між національно-визвольними рухами Ірландії (Ірландське республіканське братерство, Ірландська республіканська армія) та України (Організація українських націоналістів, Українська повстанська армія). У якості висновку була надана ствердна відповідь на питання, винесене у назву статті – так, на цей час Україна є постколоніальною країною, а Ірландія була такою принаймні перші десятиліття після отримання незалежності.

In the article is analyzed the place of post-colonial studies in the modern world and in Ukrainian political theory. Made a conclusion that the methodology of post-colonial studies provides a new angle of analysis of nation-building processes, political culture, internal public policy, international relations and globalization. However, in Ukraine, despite nearly two decades of experience in the study of post-colonialism, the mentioned methodology is used only fragmentary, and scientific texts are usually written under the influence of the principles of «defensive» nationalism. ; Проанализировано место постколониальных исследований в современной мировой и украинской политической теории. Сделан вывод о том, что методология постколониальных исследований предоставляет новый ракурс анализа процессов нациестроительства, политической культуры, внутренней государственной политики, международных отношений и глобализации. Однако в Украине, несмотря на почти двадцатилетний опыт исследования постколониализма, указанная методология используется лишь фрагментарно, а научные тексты обычно пишутся под влиянием принципов «защитного» национализма. ; Проаналізовано місце постколоніальних досліджень в сучасній світовій та українській політичній теорії. Зроблено висновок, що методологія постколоніальних досліджень надає новий ракурс аналізу процесів націотворення, політичної культури, внутрішньої державної політики, міжнародних відносин та глобалізації. Однак в Україні, незважаючи на майже двадцятирічній досвід вивчення постколоніалізму, зазначена методологія використовується лише фрагментарно, а наукові тексти зазвичай пишуться під впливом принципів "захисного" націоналізму.

In the article, through the comparative analysis of the colonies in the historical and politicalperspective, the features of the colony were singled out and the new definition of the colony wasformulated and the author's colonies typology was proposed. It reaches the conclusion that the proposedtypology of colonies provides new opportunities for analysis of modern postcolonial societies and states. ; Посредством сравнительного анализа колоний в историко-политической перспективе были выделены признаки колонии, сформулировано новое определение колонии и предложена авторская типология колоний. Сделан вывод, что предложенная типология колоний предоставляет новые возможности для анализа современных постколониальных обществ и государств. ; Завдяки порівняльному аналізу колоній в історико-політичній перспективі виокремлено ознаки колонії, сформульовано нове визначення колонії та запропонована авторська типологія колоній. Зроблено висновок, що запропонована типологія колоній надає нові можливості для аналізу сучасних постколоніальних суспільств і держав.

In the article is analyzed the place of post-colonial studies in the modern world and in Ukrainian political theory. Made a conclusion that the methodology of post-colonial studies provides a new angle of analysis of nation-building processes, political culture, internal public policy, international relations and globalization. However, in Ukraine, despite nearly two decades of experience in the study of post-colonialism, the mentioned methodology is used only fragmentary, and scientific texts are usually written under the influence of the principles of «defensive» nationalism. ; Проанализировано место постколониальных исследований в современной мировой и украинской политической теории. Сделан вывод о том, что методология постколониальных исследований предоставляет новый ракурс анализа процессов нациестроительства, политической культуры, внутренней государственной политики, международных отношений и глобализации. Однако в Украине, несмотря на почти двадцатилетний опыт исследования постколониализма, указанная методология используется лишь фрагментарно, а научные тексты обычно пишутся под влиянием принципов «защитного» национализма. ; Проаналізовано місце постколоніальних досліджень в сучасній світовій та українській політичній теорії. Зроблено висновок, що методологія постколоніальних досліджень надає новий ракурс аналізу процесів націотворення, політичної культури, внутрішньої державної політики, міжнародних відносин та глобалізації. Однак в Україні, незважаючи на майже двадцятирічній досвід вивчення постколоніалізму, зазначена методологія використовується лише фрагментарно, а наукові тексти зазвичай пишуться під впливом принципів "захисного" націоналізму.

In the article, through the comparative analysis of the colonies in the historical and politicalperspective, the features of the colony were singled out and the new definition of the colony wasformulated and the author's colonies typology was proposed. It reaches the conclusion that the proposedtypology of colonies provides new opportunities for analysis of modern postcolonial societies and states. ; Посредством сравнительного анализа колоний в историко-политической перспективе были выделены признаки колонии, сформулировано новое определение колонии и предложена авторская типология колоний. Сделан вывод, что предложенная типология колоний предоставляет новые возможности для анализа современных постколониальных обществ и государств. ; Завдяки порівняльному аналізу колоній в історико-політичній перспективі виокремлено ознаки колонії, сформульовано нове визначення колонії та запропонована авторська типологія колоній. Зроблено висновок, що запропонована типологія колоній надає нові можливості для аналізу сучасних постколоніальних суспільств і держав.

Was investigated the legitimacy of state power in post-imperial (post-colonial) society. Based on the analysis of both Ukrainian and other post-imperial societies was made the conclusion that Ukraine worked its way up similar for most of these cases of taking the foreign set of values, which allowed legitimizing its own state power. ; Исследована легитимность государственной власти в постимперском (постколониальном) обществе. На основе анализа развития как украинского, так и других постимперских обществ сделан вывод о том, что Украина прошла типичный для большинства таких обществ путь принятия внешней системы ценностей, что позволило легитимизировать собственную государственную власть. ; Досліджено легітимність державної влади у постімперському (постколоніальному) суспільстві. На підставі аналізу розвитку як українського, так і інших постімперських суспільств зроблено висновок, що Україна пройшла типовий для більшості таких суспільств шлях прийняття зовнішньої системи цінностей, що дозволило легітимізувати власну державну владу.