Suchergebnisse

International Carpathian School is a fast-growing volunteer project in Kosiv, Ivano-Frankivsk region, Ukraine, designed as a local centre of non-formal education to address youth adaptation to the globalized world. It intended to overcome the existing gaps in the education of socially conscious youth, finding optimal ways of skill-sharing activities to local communities. Among others, the school is oriented for delivering knowledge, skills and attitudes of the EU best practices in the field of municipal solid waste management (MSWM). In a broader meaning, the Carpathian School Agenda serves for the environmental protection of the vulnerable mountain landscapes to meet the Sustainable Development Goals Ukraine-2030 (hereof and after SDG), entered in force by the Decree of the President of Ukraine in order to ensure the national interests of Ukraine in relation to sustainable economic development [1]. The School activity is aligned with both SDG-4 "Quality education" and SDG-11 "Sustainable cities and communities". It has an interdisciplinary approach to learning where academic concepts of geoscience are coupled with real-world lessons. Carpathian Winter School hosted researches from Ukraine, Georgia and Armenia together with five educational entities from Baltic Sea Region (BSR). Scholars were exposed to a cross-cultural experience that facilitates connections between the classroom and the world around them. Simultaneously, the School is providing a prospect to local scientists in maintaining professional links with their foreign colleagues and obtaining hands-on scientific information on MSWM. Having a central geographical position and well-developed informal tuition activities, the Carpathian School may have a good chance to become a placement for students' mobility, people-to-people contacts and promoting youth employability that is coherent with The Eastern Partnership (EaP) policy [2]. The educational project of the Swedish Institute LASUWAMA [3], which was considered at the Carpathian Winter School, combined researchers from Ukraine, Georgia and Armenia with five educational institutions of the Baltic Sea region. Representatives of EU universities, involved in the development of educational programs, provided the relevant knowledge and skills, needed to students for gaining an in-depth understanding of the sustainable development concept [4], including, inter alia, access to further vocational training in EU countries ; Международная Карпатская школа – это быстрорастущий волонтерский проект в Косовской районе Ивано-Франковской области, Украина, разработанный как локальный центр неформального образования для решения проблем адаптации молодежи к глобальной среде глобализированного мира. Он был направлен на преодоление существующих пробелов в образовании социально сознательной молодежи, поиск оптимальных способов обмена навыками с местными сообществами. Среди прочего, школа ориентирована на передачу знаний, навыков и отношения к лучшим практикам ЕС в области управления твердыми бытовыми отходами (ТБО). В более широком смысле, Карпатская школьная программа служит защите окружающей среды уязвимых горных ландшафтов для достижения Целей устойчивого развития (ЦУР) Украина-2030 (далее и далее ЦУР), вступивших в силу Указом Президента Украины в целях обеспечения национальных интересов Украины относительно устойчивого экономического развития [1]. Деятельность Школы согласована как с ЦУР-4 «Качественное образование», так и с ЦУР-11 «Устойчивые города и сообщества». В нем используется междисциплинарный подход к обучению, в котором академические концепции геонаук сочетаются с уроками реального мира. Карпатская зимняя школа собрала исследователей из Украины, Грузии и Армении вместе с пятью образовательными учреждениями из региона Балтийского моря (РБМ). Ученые познакомились с межкультурным опытом, который способствует установлению связей между классом и окружающим миром. Одновременно Школа предоставляет местным ученым возможность поддерживать профессиональные связи со своими зарубежными коллегами и получать практическую научную информацию о ТБО. Имея центральное географическое положение и хорошо развитую неформальную учебную деятельность, Карпатская школа может иметь хорошие шансы стать местом для мобильности студентов, контактов между людьми и содействия трудоустройству молодежи, что согласуется с политикой Восточного партнерства (ВП) [2]. Образовательный проект шведского института LASUWAMA [3], который рассматривался в Карпатской зимней школе, объединил исследователей из Украины, Грузии и Армении с пятью учебными заведениями региона Балтийского моря. Представители университетов ЕС, участвующие в разработке образовательных программ, предоставили студентам соответствующие знания и навыки, необходимые для получения глубокого понимания концепции устойчивого развития [4], включая, в частности, доступ к дальнейшему профессиональному обучению в странах ЕС ; Міжнародна карпатська школа - це швидкозростаючий волонтерський проект на Косівщині (Івано-Франківська область, Україна), задуманий як місцевий центр неформальної освіти для вирішення питань адаптації молоді до глобалізованого світу. Він мав намір подолати існуючі прогалини в освіті соціально свідомої молоді, знайти оптимальні способи обміну навичками для місцевих громад. Серед іншого, школа орієнтована на надання знань, компетентностей і навичок та поширення кращих практик ЄС у сфері поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ). У більш широкому значенні, Карпатська школа служить для захисту вразливих гірських ландшафтів для досягнення Цілей сталого розвитку Україна 2030 (далі ЦСР). впроваджених Указом Президента України з метою забезпечення національних інтересів України щодо сталого розвитку економіки [1]. Діяльність школи узгоджується як із ЦСР-4 "Якісна освіта", так і із ЦСР-11 "Сталі міста та громади". Школа впроваджує міждисциплінарний підхід до навчання, де академічні концепції геоекології поєднуються з практичними прикладами. Одночасно вона надає перспективу місцевим науковцям у підтримці професійних зв'язків із закордонними колегами та отриманні наукової інформації щодо поводження з ТПВ. Маючи центральне географічне положення та досвід впровадження неформальної освіти, Карпатська школа може мати хороші шанси стати місцем для мобільності студентів, контактів між людьми та сприяти працевлаштуванню молоді, що відповідає політиці Східного партнерства, спільної політичної ініціативи, спрямованої на поглиблення та зміцнення відносин між Європейським Союзом (ЄС), його державами-членами та шістьма східнимисусідами: Вірменією, Азербайджаном, Білоруссю,Грузією,Молдовоюта Україною [2]. Освітній проект Шведського Інституту LASUWAMA [3], діяльність якого була розглянута у Карпатській зимовій школі, поєднав науковців з України, Грузії та Вірменії, з колегами із п'ятьох навчальних закладів регіону Балтійського моря. Представники університетів країн ЄС, які брали участь у розробці освітніх програм, забезпечили здобуття належних знань та навичок, необхідних студентам для поглибленого сприйняття концепції сталого розвитку, затвердженої документом Саміту ООН Ріо-92 "Порядок денний на ХХІ століття» [4], включаючи, серед іншого, доступ до подальшого професійного навчання в країнах ЄС

International Carpathian School is a fast-growing volunteer project in Kosiv, Ivano-Frankivsk region, Ukraine, designed as a local centre of non-formal education to address youth adaptation to the globalized world. It intended to overcome the existing gaps in the education of socially conscious youth, finding optimal ways of skill-sharing activities to local communities. Among others, the school is oriented for delivering knowledge, skills and attitudes of the EU best practices in the field of municipal solid waste management (MSWM). In a broader meaning, the Carpathian School Agenda serves for the environmental protection of the vulnerable mountain landscapes to meet the Sustainable Development Goals Ukraine-2030 (hereof and after SDG), entered in force by the Decree of the President of Ukraine in order to ensure the national interests of Ukraine in relation to sustainable economic development [1]. The School activity is aligned with both SDG-4 "Quality education" and SDG-11 "Sustainable cities and communities". It has an interdisciplinary approach to learning where academic concepts of geoscience are coupled with real-world lessons. Carpathian Winter School hosted researches from Ukraine, Georgia and Armenia together with five educational entities from Baltic Sea Region (BSR). Scholars were exposed to a cross-cultural experience that facilitates connections between the classroom and the world around them. Simultaneously, the School is providing a prospect to local scientists in maintaining professional links with their foreign colleagues and obtaining hands-on scientific information on MSWM. Having a central geographical position and well-developed informal tuition activities, the Carpathian School may have a good chance to become a placement for students' mobility, people-to-people contacts and promoting youth employability that is coherent with The Eastern Partnership (EaP) policy [2]. The educational project of the Swedish Institute LASUWAMA [3], which was considered at the Carpathian Winter School, combined researchers from Ukraine, Georgia and Armenia with five educational institutions of the Baltic Sea region. Representatives of EU universities, involved in the development of educational programs, provided the relevant knowledge and skills, needed to students for gaining an in-depth understanding of the sustainable development concept [4], including, inter alia, access to further vocational training in EU countries ; Международная Карпатская школа – это быстрорастущий волонтерский проект в Косовской районе Ивано-Франковской области, Украина, разработанный как локальный центр неформального образования для решения проблем адаптации молодежи к глобальной среде глобализированного мира. Он был направлен на преодоление существующих пробелов в образовании социально сознательной молодежи, поиск оптимальных способов обмена навыками с местными сообществами. Среди прочего, школа ориентирована на передачу знаний, навыков и отношения к лучшим практикам ЕС в области управления твердыми бытовыми отходами (ТБО). В более широком смысле, Карпатская школьная программа служит защите окружающей среды уязвимых горных ландшафтов для достижения Целей устойчивого развития (ЦУР) Украина-2030 (далее и далее ЦУР), вступивших в силу Указом Президента Украины в целях обеспечения национальных интересов Украины относительно устойчивого экономического развития [1]. Деятельность Школы согласована как с ЦУР-4 «Качественное образование», так и с ЦУР-11 «Устойчивые города и сообщества». В нем используется междисциплинарный подход к обучению, в котором академические концепции геонаук сочетаются с уроками реального мира. Карпатская зимняя школа собрала исследователей из Украины, Грузии и Армении вместе с пятью образовательными учреждениями из региона Балтийского моря (РБМ). Ученые познакомились с межкультурным опытом, который способствует установлению связей между классом и окружающим миром. Одновременно Школа предоставляет местным ученым возможность поддерживать профессиональные связи со своими зарубежными коллегами и получать практическую научную информацию о ТБО. Имея центральное географическое положение и хорошо развитую неформальную учебную деятельность, Карпатская школа может иметь хорошие шансы стать местом для мобильности студентов, контактов между людьми и содействия трудоустройству молодежи, что согласуется с политикой Восточного партнерства (ВП) [2]. Образовательный проект шведского института LASUWAMA [3], который рассматривался в Карпатской зимней школе, объединил исследователей из Украины, Грузии и Армении с пятью учебными заведениями региона Балтийского моря. Представители университетов ЕС, участвующие в разработке образовательных программ, предоставили студентам соответствующие знания и навыки, необходимые для получения глубокого понимания концепции устойчивого развития [4], включая, в частности, доступ к дальнейшему профессиональному обучению в странах ЕС ; Міжнародна карпатська школа - це швидкозростаючий волонтерський проект на Косівщині (Івано-Франківська область, Україна), задуманий як місцевий центр неформальної освіти для вирішення питань адаптації молоді до глобалізованого світу. Він мав намір подолати існуючі прогалини в освіті соціально свідомої молоді, знайти оптимальні способи обміну навичками для місцевих громад. Серед іншого, школа орієнтована на надання знань, компетентностей і навичок та поширення кращих практик ЄС у сфері поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ). У більш широкому значенні, Карпатська школа служить для захисту вразливих гірських ландшафтів для досягнення Цілей сталого розвитку Україна 2030 (далі ЦСР). впроваджених Указом Президента України з метою забезпечення національних інтересів України щодо сталого розвитку економіки [1]. Діяльність школи узгоджується як із ЦСР-4 "Якісна освіта", так і із ЦСР-11 "Сталі міста та громади". Школа впроваджує міждисциплінарний підхід до навчання, де академічні концепції геоекології поєднуються з практичними прикладами. Одночасно вона надає перспективу місцевим науковцям у підтримці професійних зв'язків із закордонними колегами та отриманні наукової інформації щодо поводження з ТПВ. Маючи центральне географічне положення та досвід впровадження неформальної освіти, Карпатська школа може мати хороші шанси стати місцем для мобільності студентів, контактів між людьми та сприяти працевлаштуванню молоді, що відповідає політиці Східного партнерства, спільної політичної ініціативи, спрямованої на поглиблення та зміцнення відносин між Європейським Союзом (ЄС), його державами-членами та шістьма східнимисусідами: Вірменією, Азербайджаном, Білоруссю,Грузією,Молдовоюта Україною [2]. Освітній проект Шведського Інституту LASUWAMA [3], діяльність якого була розглянута у Карпатській зимовій школі, поєднав науковців з України, Грузії та Вірменії, з колегами із п'ятьох навчальних закладів регіону Балтійського моря. Представники університетів країн ЄС, які брали участь у розробці освітніх програм, забезпечили здобуття належних знань та навичок, необхідних студентам для поглибленого сприйняття концепції сталого розвитку, затвердженої документом Саміту ООН Ріо-92 "Порядок денний на ХХІ століття» [4], включаючи, серед іншого, доступ до подальшого професійного навчання в країнах ЄС

Municipal Solid Waste (MSW) management is one of the most pressing complex issues of a regional scale. The fire accident at the Lviv landfill "Hrybovychy", that took place in 2016 had forced the impetus for its closure and reclamation. Hrybovychy landfill is one of the most environmentally hazardous sites in Ukraine and the third-largest in Europe. The landfill contains 12–15 million tons of waste, covers an area of 38.8 ha and is 60–70 m high. The publication aims to discuss the shortcomings identified during the critical analysis of materials and procedures for environmental impact assessment (EIA), which is the first and mandatory step of ecological assessment of project activity under current legislation. The international aspect of the study is determined by the geographical location of the site and several international environmental agreements to which Ukraine is a party. A review of the available technical documentation and scientific literature revealed many hazards that were insufficiently taken into account and assessed within the EIA implementation. In particular, underestimation of geological pollution, the possibility of secondary self-ignition, transboundary migration of emitted and discharged hazardous pollutants, technical details of landfill cover, financial issues and particularly social aspects, disclosure of environmental information and access to it, public health, etc. The world practice of reclamation of such facilities gives high priority to environmental and social impact assessment (ESIA). The practice of implementing EIA in Ukraine focuses mainly on the technical aspects of the planned activity, without due attention to the social impact. Public access to environmental information is often difficult or lacking Stakeholders from the public do not have sufficient tools to influence decision-making in case of objections or significant comments on the implementation of the planned activities. Therefore, there is an urgent need for a thorough and open discussion on improving EIA / ESIA procedures in Ukraine. ; Поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) є однією із найбільш актуальних комплексних проблем регіонального масштабу. Аварія на Львівському звалищі ТПВ Грибовичі», де у 2016 році сталась масштабна пожежа, стала поштовхом для його закриття та рекультивації. Грибовицьке звалище ТПВ є одним із найбільш екологічно небезпечних об'єктів в Україні та третім за величиною в Європі. Звалище містить 12–15 мільйонів тон відходів, займає площу 38,8 га при висоті 60–70 м. Публікація спрямована на обговорення недоліків, виявлених при критичному аналізі матеріалів та процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД), яка є першим і обов'язковим кроком екологічної оцінки проектної діяльності відповідно до чинного законодавства. Географічне розташування об'єкту та ряд міжнародних угод в сфері захисту довкілля, стороною яких є Україна, обумовлюють міжнародний аспект дослідження. Огляд доступної технічної документації та наукової літератури виявив ряд небезпек, які виявились недостатньо врахованими та оціненими в рамках здійснення ОВД. Зокрема, недооцінка забруднення геологічного середовища, можливості повторного самозаймання, трансграничної міграції небезпечних викидів та скидів, технічні деталі накриття звалища, фінансові питання, соціальні аспекти, розкриття інформації та доступ до неї зацікавлених сторін, охорона здоров'я населення тощо. Світова практика рекультивації подібних об'єктів надає вагомий пріоритет оцінці впливу на навколишнє та соціальне середовище (ОВНСС). Практика впровадження ОВД в Україні зосереджена головним чином на технічних аспектах планованої діяльності, без належної уваги до соціальної складової впливів. Доступ громадськості до екологічної інформації часто ускладнений або відсутній. Зацікавлені особи від громадськості не мають достатніх інструментів впливу на ухвалення рішень у разі наявності заперечень чи істотних зауважень до реалізації планованої діяльності. Отже, є нагальна потреба у ґрунтовній та відкритій дискусії щодо вдосконалення процедур ОВД/ОВНСС в Україні.