Suchergebnisse

Обґрунтовано необхідність зміни підходів до побудови інно- ваційних шляхів підвищення ефективності публічної влади. Досліджено теоретичні засади формування і розвитку розумових здатностей людини і можливості їх застосування як соціально-психологічних чинників демокра- тизації влади і підвищення ефективності публічного управління територі- альних громад.
Доведено доцільність включення соціально-психологічних чинників роз- витку суспільства до складу чинників, які використовуються при побудові систем публічного управління. Сформовано уявлення про існування прямо- го зв'язку системного мислення й інтелекту людини з її архетипом, гіпоте- тично висловлюється думка щодо їх впливу на "несвідоме" особистості.
Розглянуто сутність понять "архетип", "мислення", "системне мислен- ня", "інтелект" й "інтелектуальні моделі" як інтелектуального підґрунтя опанування і розвитку кібернетичних системних архетипів управління як шляху інтелектуалізації і підвищення ефективності управління, починаю- чи з низових ланок суспільства. Доведено доцільність одночасного розгляду архетипічності людей, їх системного мислення й інтелектуальних моделей, що поглиблює їх взаємопов'язаність, взаємовплив і взаєморозвиток. За- пропоновано модель пов'язаності, взаємодії і впливу ключових людських чинників розвитку на розвиток систем управління. Модель призначена для отримання уявлення про можливість застосування архетипного підхо- ду і системного мислення при опануванні теоретичних і практичних знань майбутніми фахівцями науки державного управління. Вона ілюструє вплив акумульованих властивостей людини на створення і функціонування ново- го типу моделей управління процесами розвитку територіальних громад.
Показано, що запровадження архетипічного підходу, системного мислен- ня і систем архетипів управління потребує створення базового аналітично- го підґрунтя, яке має побудуватися на результатах дослідження кадрового складу й управлінських систем територіальних громад шляхом застосуван- ня аналітико-синтетичної моделі "Універсального епохального циклу". За- пропоновано доповнити концепцію побудови і розвитку систем управління територіальними громадами заходами із застосуванням архетипного підхо- ду як нову можливість виявлення і задіяння інтелектуального потенціалу жителів до процесів розвитку територій і країни в цілому.

Розглянуто сутність основних понять і шляхів становлення та розвитку нового міждисциплінарного напряму наукових досліджень — соці- альної архетипіки (архетипів колективного несвідомого) як психологічного підґрунтя становлення та розвитку суспільства, його національно-культур- ної ідентичності.
Розроблено візію стосовно архетипного взаємозв'язку між свідомістю ок- ремих особистостей і суспільною свідомістю загалом, впливу архетипів ко- лективного несвідомого на здатність людини до самовираження, самоствер- дження і набуття нового демократичного світогляду, на який здійснюють свій вплив як генетична спадщина людини, так і архетипи колективного не- свідомого, що позначають себе від дитячого віку.
Розглянуто можливості теоретико-методичного конструювання "архети- пу української молоді", починаючи з першооснов її життя. За основу такої реалізації взято вітчизняну аналітико-синтетичну модель "Універсального епохального циклу". Згідно з цією моделлю життєвий шлях людини розгля- дається за періодами, сукупність яких, власне, й становить міні-модель "жит- тєвого циклу людини". Означений підхід доповнюється особливостями та загальним змістом "архетипних складників", що виявляють себе на кожному етапі життєвого шляху людини.
У контексті підходу обґрунтовано доцільність створення каскадного про- цесу розробки і запровадження комп'ютерних ігор як інструменту моделю- вання розумових здібностей і психологічних якостей особистості на кожному етапі життєвого шляху людини. Метою ігор пропонується вибрати розвиток духовності, соціальності, патріотизму та інших важливих суспільних ціннос- тей особистості. Конструювання соціальних процесів пропонується здійс- нювати з урахуванням принципів спадкоємності, взаємозв'язку, конкретних умов життя і особливостей етапів соціалізації людини та їх спрямування на досягнення цілей розвитку суспільства і послідовного зростання складності завдань з використанням інноваційних методів їх вирішення у контексті ста- лого розвитку країни.
Для розроблення такого "інтелектуального алгоритму" інноваційних тех- нологій, створення підґрунтя розвитку "архетипу української молоді" про- понується залучити фахівців різних галузей знань, які найбільш чутливі до розуміння глибинної (психосоціальної або архетипної) сутності молодіжної вікової когорти.

The results of a generalized analysis of the assessment of the development of socio-economic systemsof the region, carried out according to the documents of strategies and development plans in comparisonwith the actual achievements of the development strategies of the Dnipropetrovsk region. The analysis wascarried out according to statistical reporting and analytical reports on the results of the implementation ofregional development projects and analytical notes of experts. The system failure of these projects is shown.Among the factors influencing the state, the lack of timely, high-quality and full assessment of the results ofthe development processes was identified. The analysis used expert and statistical information indicators ofperformance, their total and index comparison, estimates of the dynamics of changes and integral estimates.and index comparisons, the dynamics of their changes without analyzing the causes of negative deviationsare used. It is determined that there is no single information and analytical basis for the methodologicalassessment of results. Based on the processing of scientific, legislative sources and practical information onthe selection and justification of development strategies and plans, the results of a generalized analysis ofthe state of socio-economic development and the implementation of project activities in the Dnipropetrovskregion are presented. It is noted that the methodological tools of analysis use only expert and statisticalindicators, their total and index comparisons and the dynamics of changes without analyzing the causes ofnegative deviations. There is no single information base for the assessment methodology. The necessity ofcombining the implementation of one-time and episodic measures to assess the state, quality and effectivenessof development processes with the systematic implementation of analytical measures is shown. Attention isdrawn to the need to increase the competencies of persons carrying out analysis and assessment of the state ofdevelopment ...