Suchergebnisse

The article presents an overview of approaches to the construction of sociological indices of political protest. The first approach involves increasing the power of the scale by assigning respondents' answers to certain points. Weight coefficients can be determined by the researcher, experts or based on multivariate statistical analysis. The second approach involves constructing an index based on a simple, unweighted sum of the corresponding alternatives.It is established that the readiness for protests can be characterized both in terms of the variety of the choice of protest actions, and in terms of conventional and unconventional forms of political participation. The structure of interrelationships between empirical indicators of protest moods and participation in Euromaidan is considered. The integral indices obtained by recoding the scales characterizing the (non)protest orientations are proposed: the index of orientation toward protest, the index of non-protest orientation, the index of refusal protest/non-protest orientation.For exploratory of the relationships between the four variables the multiple correspondence analysis and Cronbach's alpha for measurements of the internal consistency of the index scales are used. The empirical base of the research was the data of the study of opinion poll «Ukrainian Society: Monitoring of Social Changes», conducted by the Institute of Sociology NAS of Ukraine in 2014. ; В статье представлен обзор подходов к построению социологических индексов политического протеста. Первый подход включает повышение мощности шкалы за счёт приписывания альтернативам вопросов определенных баллов. Весовые коэффициенты могут определяться исследователем, экспертами или на основании многомерного статистического анализа. Второй подход предполагает построение индекса на основании простой, невзвешенной суммы соответствующих альтернатив.Установлено, что готовность к протестам можно охарактеризовать как с точки зрения разнообразия выбора протестных действий, так и с точки зрения конвенциональной и неконвенциональной форм политического участия. Рассмотрена структура взаимосвязей эмпирических индикаторов протестных настроений и участия в Евромайдане. Предложены интегральные индексы, полученные путем перекодирования шкал, характеризующих (не)протестные ориентации: индекс протестной ориентации, индекс непротестной ориентации, индекс неопределенности в ориентации на протест/отказ от протеста.Для исследования взаимосвязей между четырьмя переменными использован множественный анализ соответствий, измерения внутренней согласованности шкал индексов – коэффициент Альфа Кронбаха. Эмпирической базой исследования послужили данные изучения общественного мнения «Украинское общество: мониторинг социальных изменений», проведенного Институтом социологии НАН Украины в 2014 году. ; У статті представлений огляд підходів до побудови соціологічних індексів політичного протесту. Перший підхід включає підвищення потужності шкали шляхом приписування альтернативам запитань певних балів. Вагові коефіцієнти можуть визначатися дослідником, експертами або на підставі багатовимірного статистичного аналізу. Другий підхід передбачає побудову індексу на основі простої, незваженої суми відповідних альтернатив.Встановлено, що готовність до протестів можна охарактеризувати як з точки зору різноманіття вибору протестних дій, так і з точки зору конвенціональної та неконвенціональної форм політичної участі. Розглянуто структуру взаємозв'язків емпіричних індикаторів протестних настроїв та участі в Євромайдані. Запропоновано інтегральні індекси, отримані шляхом перекодування шкал, що характеризують (не)протестні орієнтації: індекс протестної орієнтації, індекс непротестної орієнтації, індекс невизначеності щодо орієнтації на протест/відмову від протесту.Для дослідження взаємозв'язків між чотирма змінними використано множинний аналіз відповідностей, вимірювання внутрішньої узгодженості шкал індексів – коефіцієнт Альфа Кронбаха. Емпіричною базою дослідження слугували дані вивчення громадської думки «Українське суспільство: моніторинг соціальних змін», проведеного Інститутом соціології НАН України в 2014 році.