Suchergebnisse

The paper studies the democratization dynamics in the Czech Republic in the context of interrelations between the power and the opposition. For modeling of the democratization process, we have applied the basic principle of synergetics – the principle of subordination. The interdependence of the democratization state and its parameters has been established. For the trend dynamics of democratization of the state political system, reproduced with the help of indicators in a modeled form, periods of fluctuation and its main phases – divergence and convergence are typical. It has been established that parliamentary elections are typical fluctuation points. They provide agents with the possibility to legitimately implement the election strategy and to change the vector of democratization in a constitutional way, to determine the short- or long-term implementation of the strategy of the ruling party or its leader, which, under conditions of greater total social capital helps either deterrence or stratification forces in their coming to power, triggering the dissipative democratization of the political system. Based on the analysis of the democratization trend, we have identified the defining points that recorded the stoppage of democratization and its entry into the fluctuation phase. This state of the system has been defined as the result of achieving a certain balance between the power and the opposition, as the prolongation of the established "rules of the game", according to which the parties bore minimal transaction costs, reducing thus inter-party competition and institutional stability. It has been proved that after a certain stabilization, comes the stage at which the level of democracy of the political system reduces to a new saturation point (convergence). The study has revealed an unfinished cycle of fluctuation, which had manifested itself in the trend towards the convergence of democratization of the political system of the Czech Republic. Based on the analysis of indicators and modern political processes in the country, it has been found that democratization took place against the background of the permanent formation and preservation of two opposite poles in the political field. ; Визначено динаміку демократизації в Чеській Республіці в контексті взаємовідносин влади та опозиції. При моделюванні процесу демократизації застосовано засадничий принцип синергетики – принцип підпорядкування. Простежено взаємозалежність стану демократизації та її параметрів. Для відтвореної за допомогою індикаторів у модельному вигляді трендової динаміки демократизації політичної системи держави характерні періоди флуктуації та її основні фази – дивергенції та конвергенції. З'ясовано, що типовими точками флуктуації були парламентські вибори. Вони давали агентам змогу легітимно реалізовувати передвиборчу стратегію, змінювати в конституційний спосіб вектор демократизації; визначати коротко- або довгостроковість реалізації стратегії правлячої партії чи лідера, які за умов більшого об'єму сукупного суспільного капіталу сприяли приходу до влади сил стримування або стратифікації, що й зумовлювало дисипативність демократизації політичної системи. На основі аналізу тренду демократизації визначено реперні точки, котрі фіксували зупинення процесу демократизації й входження у фазу флукфтуації. Такий стан системи визначався як результат досягнення певної рівноваги між владою й опозицією, пролонгація встановлених «правил гри», за якими сторони несли мінімальні трансакційні витрати, що супроводжувалося зниженням рівня міжпартійної конкуренції, інституційною стабільністю. Доведено, що після певної стабілізації наставав етап зниження рівня демократичності політичної системи до нової точки насичення (конвергенція). Простежено незавершений цикл флуктуації, що проявлявся в тренді до конвергенції демократизації політичної системи Чеської Республіки. На основі аналізу індикаторів та сучасного політичного процесу в державі з'ясовано, що демократизація відбувалася на фоні перманентного формування та збереження в політичному полі двох протилежних полюсів.

With the help of special indicators, the dynamics of democratization in Hungary has been studied out. For the trend dynamics of the political system's democratization reproduced in the model form, the periods of fluctuation with its main phases – divergence and convergence have been specified. The defining points, which proved the discontinuation of the democratization process have been fixed. The combination of group and individual conversion strategies of political leaders gave the possibility to influence the vector of democratization at maximum. We have discovered an unfinished cycle of fluctuations, which manifested itself in the trend towards the convergence of democratization of the Hungarian political system. Fluctuation took place rather slowly and unnoticed by most voters due to their low level of political culture and low level of conventional participation. Based on the analysis of indicators and modern political process in the country, it has been established that the discontinuation of democratization had chronologically coincided with the dominance of the Fidesz party in the political field. At the same time, the political field had one significant political pole while its other part was unstructured. It has been proven that the ruling Fidesz, in order to actively mobilize voters, had identified itself with a democratic force, embracing democratic ideas, rules, and procedures, however only imitating play according to democratic rules. The amplifying effect was obtained due to specific endogenous factors, like populism, nationalism, Euroscepticism. It has been proven that the general goal of the political field's agent was not to establish a stable balance between political forces as a condition of democratization but to deepen the conflict with opponents by narrowing inter-party competition. The Hungarian case has been examined as contradictory, unstable, and ineffective in terms of respect for rights and freedoms, inter-party competition, and with no noticeable positive trends in the quality of democracy. ; За допомогою індикаторів з'ясовано динаміку демократизації в Угорщині. Для відтвореної у модельному вигляді трендової динаміки демократизації політичної системи держави конкретизовано періоди флуктуації та її основні фази – дивергенції та конвергенції. Зафіксовано реперні точки, котрі свідчили про зупинення процесу демократизації. Поєднання групових та індивідуальних конвертаційних стратегій політичних лідерів дозволяло максимально впливати на визначення вектору демократизації. Простежено незавершений цикл флуктуації, що проявлявся в тренді до конвергенції демократизації політичної системи Угорщини. Флуктуація відбувалася досить повільно і непомітно для більшості виборців у силу їх невисокого рівня політичної культури та низького рівня конвенційної участі. На основі аналізу індикаторів та сучасного політичного процесу в державі з'ясовано, що призупинення демократизації хронологічно співпадало з домінуванням в політичному полі партії Фідес. При цьому політичне поле мало один значущий політичний полюс та неструктуровану іншу його частину. Доведено, що правляча Фідес задля активної мобілізації виборців ідентифікувала себе з демократичною силою, сприймала демократичні ідеї, правила та процедури, однак при цьому імітувала гру за демократичними правилами. Посилювальний ефект відбувався за рахунок специфічних ендогенних чинників, якими були популізм, націоналізм, євроскептицизм. Доведено, що генеральна мета агента політичного поля спрямовувалася не на встановлення стійкої рівноваги між політичними силами як умови демократизації, а на поглиблення конфлікту з опонентами за рахунок звуження міжпартійної конкуренції. Угорський кейс розглянуто як суперечливий, нестабільний і малоефективний з погляду дотримання прав та свобод, міжпартійної конкуренції і без помітних позитивних тенденцій зміни якості демократії.

With the help of special indicators, the dynamics of democratization in Hungary has been studied out. For the trend dynamics of the political system's democratization reproduced in the model form, the periods of fluctuation with its main phases – divergence and convergence have been specified. The defining points, which proved the discontinuation of the democratization process have been fixed. The combination of group and individual conversion strategies of political leaders gave the possibility to influence the vector of democratization at maximum. We have discovered an unfinished cycle of fluctuations, which manifested itself in the trend towards the convergence of democratization of the Hungarian political system. Fluctuation took place rather slowly and unnoticed by most voters due to their low level of political culture and low level of conventional participation. Based on the analysis of indicators and modern political process in the country, it has been established that the discontinuation of democratization had chronologically coincided with the dominance of the Fidesz party in the political field. At the same time, the political field had one significant political pole while its other part was unstructured. It has been proven that the ruling Fidesz, in order to actively mobilize voters, had identified itself with a democratic force, embracing democratic ideas, rules, and procedures, however only imitating play according to democratic rules. The amplifying effect was obtained due to specific endogenous factors, like populism, nationalism, Euroscepticism. It has been proven that the general goal of the political field's agent was not to establish a stable balance between political forces as a condition of democratization but to deepen the conflict with opponents by narrowing inter-party competition. The Hungarian case has been examined as contradictory, unstable, and ineffective in terms of respect for rights and freedoms, inter-party competition, and with no noticeable positive trends in the quality of democracy. ; За допомогою індикаторів з'ясовано динаміку демократизації в Угорщині. Для відтвореної у модельному вигляді трендової динаміки демократизації політичної системи держави конкретизовано періоди флуктуації та її основні фази – дивергенції та конвергенції. Зафіксовано реперні точки, котрі свідчили про зупинення процесу демократизації. Поєднання групових та індивідуальних конвертаційних стратегій політичних лідерів дозволяло максимально впливати на визначення вектору демократизації. Простежено незавершений цикл флуктуації, що проявлявся в тренді до конвергенції демократизації політичної системи Угорщини. Флуктуація відбувалася досить повільно і непомітно для більшості виборців у силу їх невисокого рівня політичної культури та низького рівня конвенційної участі. На основі аналізу індикаторів та сучасного політичного процесу в державі з'ясовано, що призупинення демократизації хронологічно співпадало з домінуванням в політичному полі партії Фідес. При цьому політичне поле мало один значущий політичний полюс та неструктуровану іншу його частину. Доведено, що правляча Фідес задля активної мобілізації виборців ідентифікувала себе з демократичною силою, сприймала демократичні ідеї, правила та процедури, однак при цьому імітувала гру за демократичними правилами. Посилювальний ефект відбувався за рахунок специфічних ендогенних чинників, якими були популізм, націоналізм, євроскептицизм. Доведено, що генеральна мета агента політичного поля спрямовувалася не на встановлення стійкої рівноваги між політичними силами як умови демократизації, а на поглиблення конфлікту з опонентами за рахунок звуження міжпартійної конкуренції. Угорський кейс розглянуто як суперечливий, нестабільний і малоефективний з погляду дотримання прав та свобод, міжпартійної конкуренції і без помітних позитивних тенденцій зміни якості демократії.

The paper studies the democratization dynamics in the Czech Republic in the context of interrelations between the power and the opposition. For modeling of the democratization process, we have applied the basic principle of synergetics – the principle of subordination. The interdependence of the democratization state and its parameters has been established. For the trend dynamics of democratization of the state political system, reproduced with the help of indicators in a modeled form, periods of fluctuation and its main phases – divergence and convergence are typical. It has been established that parliamentary elections are typical fluctuation points. They provide agents with the possibility to legitimately implement the election strategy and to change the vector of democratization in a constitutional way, to determine the short- or long-term implementation of the strategy of the ruling party or its leader, which, under conditions of greater total social capital helps either deterrence or stratification forces in their coming to power, triggering the dissipative democratization of the political system. Based on the analysis of the democratization trend, we have identified the defining points that recorded the stoppage of democratization and its entry into the fluctuation phase. This state of the system has been defined as the result of achieving a certain balance between the power and the opposition, as the prolongation of the established "rules of the game", according to which the parties bore minimal transaction costs, reducing thus inter-party competition and institutional stability. It has been proved that after a certain stabilization, comes the stage at which the level of democracy of the political system reduces to a new saturation point (convergence). The study has revealed an unfinished cycle of fluctuation, which had manifested itself in the trend towards the convergence of democratization of the political system of the Czech Republic. Based on the analysis of indicators and modern political processes in the country, it has been found that democratization took place against the background of the permanent formation and preservation of two opposite poles in the political field. ; Визначено динаміку демократизації в Чеській Республіці в контексті взаємовідносин влади та опозиції. При моделюванні процесу демократизації застосовано засадничий принцип синергетики – принцип підпорядкування. Простежено взаємозалежність стану демократизації та її параметрів. Для відтвореної за допомогою індикаторів у модельному вигляді трендової динаміки демократизації політичної системи держави характерні періоди флуктуації та її основні фази – дивергенції та конвергенції. З'ясовано, що типовими точками флуктуації були парламентські вибори. Вони давали агентам змогу легітимно реалізовувати передвиборчу стратегію, змінювати в конституційний спосіб вектор демократизації; визначати коротко- або довгостроковість реалізації стратегії правлячої партії чи лідера, які за умов більшого об'єму сукупного суспільного капіталу сприяли приходу до влади сил стримування або стратифікації, що й зумовлювало дисипативність демократизації політичної системи. На основі аналізу тренду демократизації визначено реперні точки, котрі фіксували зупинення процесу демократизації й входження у фазу флукфтуації. Такий стан системи визначався як результат досягнення певної рівноваги між владою й опозицією, пролонгація встановлених «правил гри», за якими сторони несли мінімальні трансакційні витрати, що супроводжувалося зниженням рівня міжпартійної конкуренції, інституційною стабільністю. Доведено, що після певної стабілізації наставав етап зниження рівня демократичності політичної системи до нової точки насичення (конвергенція). Простежено незавершений цикл флуктуації, що проявлявся в тренді до конвергенції демократизації політичної системи Чеської Республіки. На основі аналізу індикаторів та сучасного політичного процесу в державі з'ясовано, що демократизація відбувалася на фоні перманентного формування та збереження в політичному полі двох протилежних полюсів.