Suchergebnisse

The article analyzes the problematic issues of appealing the decisions of investigating judges, including the preconditions for exercising the right to appeal. Formed and substantiated conclusions and proposals aimed at improving the rules of current criminal procedure law and the practice of its application to determine the subjects who have the right to appeal against the decision of the investigating judge. The necessity of expanding the powers of the appellate court in making decisions based on the results of consideration of the complaint against the decision of the investigating judge and the list of decisions made by the investigating judges, which can be appealed, has been proved. The case law on determining the beginning of the period for appeal and the grounds for its renewal is studied. It is noted that the absence in the Criminal Procedure Code of a provision on the possibility of leaving an appeal against the decision of the investigating judge without motion is a gap in the law, as the requirements, arguments and motives set out in the complaint depend on the consequences of the appeal. It is concluded that the decisions of the court of appeal and cassation affect the formation of judicial practice and are designed to improve the work of the court of first instance. It is emphasized that the presence in the legislation of clear rules for reviewing the decisions of investigating judges provides a quick, complete, objective and effective appeal against decisions in judicial review proceedings, in connection with which it is proposed to amend Articles 309, 393, 398, 407 CCP. ; В статье проанализированы проблемные вопросы обжалования решений следственных судей, в том числе и предпосылки осуществления права на апелляционное обжалование. Сформированы и обоснованы выводы и предложения, направленные на совершенствование норм действующего законодательства и практики его применения относительно субъектов, имеющих право обратиться с жалобой на определение следственного судьи. Доказана необходимость расширения полномочий суда апелляционной инстанции при принятии решений по результатам рассмотрения жалобы на определение следственного судьи и перечня принятых решений следственными судьями, которые могут быть обжалованы. Исследована судебная практика относительно начала течения срока на апелляционное обжалование и оснований для его восстановления. Отмечается, что отсутствие в уголовном процессуальном законе нормы о возможности оставления апелляционной жалобы на постановление следственного судьи без движения является пробелом в законодательстве, поскольку от требований, доводов и мотивов, изложенных в жалобе зависят и последствия апелляционного производства. Сделан вывод, что решение суда апелляционной и кассационной инстанции влияют на формирование судебной практики и призваны способствовать улучшению работы суде первой инстанции. Подчеркивается, что наличие в законодательстве четких норм осуществления просмотра постановлений следственных судей обеспечивает быстрое, полное, объективное и эффективное обжалование принятых решений в судебном контрольном производстве, в связи с чем предлагается внесение изменений и дополнений в статьи 309, 393, 398, 407 УПК. ; У статті проаналізовані проблемні питання оскарження рішень слідчих суддів, в тому числі й передумови здійснення права на апеляційне оскарження. Сформовані та обґрунтовані висновки і пропозицій, спрямовані на вдосконалення норм чинного кримінального процесуального законодавства і практики його застосування щодо визначення суб'єктів, які мають право звертатись зі скаргою на ухвалу слідчого судді. Доведена необхідність розширення повноважень суду апеляційної інстанції при прийнятті рішень за результатами розгляду скарги на ухвалу слідчого судді та переліку постановлених ухвал слідчими суддями, які можуть бути оскаржені. Досліджена судова практика щодо визначення початку перебігу строку на апеляційне оскарження та підстав для його поновлення. Зазначається, що відсутність в кримінальному процесуальному законі норми щодо можливості залишення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді без руху є прогалиною в законодавстві, оскільки від вимог, доводів та мотивів, які викладені в скарзі залежать і наслідки апеляційного провадження. Зроблено висновок, що рішення суду апеляційної та касаційної інстанції впливають на формування судової практики та покликані сприяти покращенню роботи суді першої інстанції. Наголошується на тому, що наявність в законодавстві чітких норм здійснення перегляду ухвал слідчих суддів забезпечує швидке, повне, об'єктивне та ефективне оскарження прийнятих рішень у судовому контрольному провадженні, у зв'язку з чим пропонується внесення змін та доповнень до статтей 309, 393, 398, 407 КПК.

The article analyzes the problematic issues of appealing the decisions of investigating judges, including the preconditions for exercising the right to appeal. Formed and substantiated conclusions and proposals aimed at improving the rules of current criminal procedure law and the practice of its application to determine the subjects who have the right to appeal against the decision of the investigating judge. The necessity of expanding the powers of the appellate court in making decisions based on the results of consideration of the complaint against the decision of the investigating judge and the list of decisions made by the investigating judges, which can be appealed, has been proved. The case law on determining the beginning of the period for appeal and the grounds for its renewal is studied. It is noted that the absence in the Criminal Procedure Code of a provision on the possibility of leaving an appeal against the decision of the investigating judge without motion is a gap in the law, as the requirements, arguments and motives set out in the complaint depend on the consequences of the appeal. It is concluded that the decisions of the court of appeal and cassation affect the formation of judicial practice and are designed to improve the work of the court of first instance. It is emphasized that the presence in the legislation of clear rules for reviewing the decisions of investigating judges provides a quick, complete, objective and effective appeal against decisions in judicial review proceedings, in connection with which it is proposed to amend Articles 309, 393, 398, 407 CCP. ; В статье проанализированы проблемные вопросы обжалования решений следственных судей, в том числе и предпосылки осуществления права на апелляционное обжалование. Сформированы и обоснованы выводы и предложения, направленные на совершенствование норм действующего законодательства и практики его применения относительно субъектов, имеющих право обратиться с жалобой на определение следственного судьи. Доказана необходимость расширения полномочий суда апелляционной инстанции при принятии решений по результатам рассмотрения жалобы на определение следственного судьи и перечня принятых решений следственными судьями, которые могут быть обжалованы. Исследована судебная практика относительно начала течения срока на апелляционное обжалование и оснований для его восстановления. Отмечается, что отсутствие в уголовном процессуальном законе нормы о возможности оставления апелляционной жалобы на постановление следственного судьи без движения является пробелом в законодательстве, поскольку от требований, доводов и мотивов, изложенных в жалобе зависят и последствия апелляционного производства. Сделан вывод, что решение суда апелляционной и кассационной инстанции влияют на формирование судебной практики и призваны способствовать улучшению работы суде первой инстанции. Подчеркивается, что наличие в законодательстве четких норм осуществления просмотра постановлений следственных судей обеспечивает быстрое, полное, объективное и эффективное обжалование принятых решений в судебном контрольном производстве, в связи с чем предлагается внесение изменений и дополнений в статьи 309, 393, 398, 407 УПК. ; У статті проаналізовані проблемні питання оскарження рішень слідчих суддів, в тому числі й передумови здійснення права на апеляційне оскарження. Сформовані та обґрунтовані висновки і пропозицій, спрямовані на вдосконалення норм чинного кримінального процесуального законодавства і практики його застосування щодо визначення суб'єктів, які мають право звертатись зі скаргою на ухвалу слідчого судді. Доведена необхідність розширення повноважень суду апеляційної інстанції при прийнятті рішень за результатами розгляду скарги на ухвалу слідчого судді та переліку постановлених ухвал слідчими суддями, які можуть бути оскаржені. Досліджена судова практика щодо визначення початку перебігу строку на апеляційне оскарження та підстав для його поновлення. Зазначається, що відсутність в кримінальному процесуальному законі норми щодо можливості залишення апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді без руху є прогалиною в законодавстві, оскільки від вимог, доводів та мотивів, які викладені в скарзі залежать і наслідки апеляційного провадження. Зроблено висновок, що рішення суду апеляційної та касаційної інстанції впливають на формування судової практики та покликані сприяти покращенню роботи суді першої інстанції. Наголошується на тому, що наявність в законодавстві чітких норм здійснення перегляду ухвал слідчих суддів забезпечує швидке, повне, об'єктивне та ефективне оскарження прийнятих рішень у судовому контрольному провадженні, у зв'язку з чим пропонується внесення змін та доповнень до статтей 309, 393, 398, 407 КПК.