Search results

In the article the author tries to suggest hypotheses concerning gender and mental causes of considerable feminization of RSDRP(b) at revolutionary years. Kharkiv may well be called the center of the suffragetist movement (for women's suffrage) among the Ukrainian regions of the Russian Empire. The territory of the Katerynoslav and partially Kharkiv provinces where due to the rapid development of heavy industry and related industries (mine) masculine ethos prevailed – as result, of the dominance of male employment, absence of universities and other higher education institutions.And the rest of Ukraine was called the Southwestern region by the Bolsheviks: the development of heavy industry was relatively small here. April 17/30, 1917 Eugene Gotlibovna Bosch, a native of Voznesensk, Kherson province (now Mykolaiv region), was elected head of the district (Chernihiv, Poltava, Volyn and Podil province) and in parallel the regional committee of the RSLR(b), organizations with center in Kyiv. As well as she analyses how it had an effect on solution of "female question" at the next two decades. In the paper there has been analyzed the identity of Yevgeniya Mykolayivna Adamovichas(1872-1938) the leader of the Bolsheviks in the Katerynoslav/Kharkiv region, Seraphim Illivna Gopner (1880-1966) a and the identity of Yevgeniya Bogdanovna Bosch (1879-1925) as the leader of the Bolsheviks in the Kyiv region and also the head of the first Ukrainian People Republic Soviet government. Women at crisis management for the Bolshevik, but not for the Ukrainiane founding fathers. ; У статті розглядається гендерні особливості становища більшовичок в партосередках, бо більшовицький каркас на маргінесі будували кризові менеджерки в підпіллі як царському, так і під час постійних змін влади після Лютневої революції. Вони дуже помітно були презентовані на вищих щаблях на відміну від суто українських організацій. Тому, як був запит на Україну, так само і на Фемінізм – і, зрештою, перемогли прагматики, які пішли на компроміс, дотримуючись його усі 20-ті роки ХХ століття.

У статті авторка через аналіз історії соціал-демократичних організацій намагається довести, що робітничий жіночий рух як у західних країнах, так і на теренах Російської імперії, цілком можна назвати «невдячною дитиною» буржуазного фемінізму всупереч висловам Клари Цеткін. Також правомірність даної гіпотези доводиться на прикладі змісту діяльності жінвідділів, що презентували радянський фемінізм і на українських землях.Ключові слова: ліберальний фемінізм, робітничий жіночий рух. В статье автор анализируя истории социал-демократических организаций пытается доказать, что рабочее женское движение как в западных странах, так и на территории Российской империи, вполне можно назвать «неблагодарным ребенком» буржуазного феминизма вопреки высказываниям Клары Цеткин. Также правомерность данной гипотезы доказывается на примере содержания деятельности женотделов, презентовавших советский феминизм и на украинских землях.Ключевые слова: либеральный феминизм, рабочее женское движение. In the paper the author tries to prove by analysing the history of social and democratic organizations that labour women's movement both in Western countries and on the Russian Empire territory can be called the "ungrateful child" of bourgeois feminism in spite of the statements by Clara Zetkin. The validity of the hypothesis is also proved by way of the example of women's department activity that presented Soviet feminism and in the Ukrainian land.Key words: liberal feminism, labour women's movement.