Suchergebnisse

This article explores some approaches to branding as an important component of marketing management in different sectors and economic activities, and particularly in the wine industry. There is outlined the need to develop branding strategies for the successful conquest of the consumer market and the effective functioning of entities in market conditions. The management component of the branding process is getting actual, effective formation of which makes it possible to ensure the effectiveness of the studied process. The emphasis is put on the importance of the combination of three components, including marketing, management and institutional component , that provide a synergistic effect in branding. The necessity of state support for the wine industry is highlighted , primarily through legal entities functioning in winemaking for the provision of special preferences for the successful activities of enterprises. ; Рассмотрены отдельные подходы к обеспечению брендинга как весомой составляющей маркетингового менеджмента в различных сферах и видах экономической деятельности и в частности винодельческой промышленности. Определены необходимость разработки брендинговой стратегии для успешного завоевания потребительского рынка и эффективного функционирования субъектов хозяйствования в рыночных условиях. Актуальность приобретает управленческая составляющая брендингового процесса, эффективное формирование которой дает возможность обеспечения результативности исследуемого процесса. Подчеркнута важность сочетания трех составляющих, в частности маркетинговой, менеджмента и институциональной, что в результате обеспечит синергический эффект в сфере брендинга. Обоснована необходимость государственной поддержки винодельческой промышленности, прежде всего через законодательное обеспечение функционирования субъектов хозяйствования в сфере виноделия с предоставлением специальных преференций с целью успешной их деятельности. ; Розглянуто окремі підходи до забезпечення брендингу як вагомої складової маркетингового менеджменту у різних сферах і видах економічної діяльності і зокрема виноробній промисловості. Окреслено необхідність розроблення брендингової стратегії з метою успішного завоювання споживчого ринку й ефективного функціонування суб'єктів господарювання в ринкових умовах. Актуальності набуває управлінська складова брендингового процесу, ефективне формування якої дає можливість забезпечення результативності досліджуваного процесу. Наголошено на важливості поєднання трьох складових, зокрема маркетингової, менеджменту й інституційної, що в результаті забезпечить синергічний ефект у сфері брендингу. Обґрунтовано необхідність державної підтримки виноробної промисловості, передусім через законодавче забезпечення функціонування суб'єктів господарювання у сфері виноробства з наданням спеціальних преференцій з метою успішної їх діяльності.

This article explores some approaches to branding as an important component of marketing management in different sectors and economic activities, and particularly in the wine industry. There is outlined the need to develop branding strategies for the successful conquest of the consumer market and the effective functioning of entities in market conditions. The management component of the branding process is getting actual, effective formation of which makes it possible to ensure the effectiveness of the studied process. The emphasis is put on the importance of the combination of three components, including marketing, management and institutional component , that provide a synergistic effect in branding. The necessity of state support for the wine industry is highlighted , primarily through legal entities functioning in winemaking for the provision of special preferences for the successful activities of enterprises. ; Рассмотрены отдельные подходы к обеспечению брендинга как весомой составляющей маркетингового менеджмента в различных сферах и видах экономической деятельности и в частности винодельческой промышленности. Определены необходимость разработки брендинговой стратегии для успешного завоевания потребительского рынка и эффективного функционирования субъектов хозяйствования в рыночных условиях. Актуальность приобретает управленческая составляющая брендингового процесса, эффективное формирование которой дает возможность обеспечения результативности исследуемого процесса. Подчеркнута важность сочетания трех составляющих, в частности маркетинговой, менеджмента и институциональной, что в результате обеспечит синергический эффект в сфере брендинга. Обоснована необходимость государственной поддержки винодельческой промышленности, прежде всего через законодательное обеспечение функционирования субъектов хозяйствования в сфере виноделия с предоставлением специальных преференций с целью успешной их деятельности. ; Розглянуто окремі підходи до забезпечення брендингу як вагомої складової маркетингового менеджменту у різних сферах і видах економічної діяльності і зокрема виноробній промисловості. Окреслено необхідність розроблення брендингової стратегії з метою успішного завоювання споживчого ринку й ефективного функціонування суб'єктів господарювання в ринкових умовах. Актуальності набуває управлінська складова брендингового процесу, ефективне формування якої дає можливість забезпечення результативності досліджуваного процесу. Наголошено на важливості поєднання трьох складових, зокрема маркетингової, менеджменту й інституційної, що в результаті забезпечить синергічний ефект у сфері брендингу. Обґрунтовано необхідність державної підтримки виноробної промисловості, передусім через законодавче забезпечення функціонування суб'єктів господарювання у сфері виноробства з наданням спеціальних преференцій з метою успішної їх діяльності.

У статті розглянуто окремі особливості застосування бренд-маркетингових технологій у процесі аграрного господарювання. Наголошено на тому, що нині постає потреба у забезпеченні ефективної системи управління, що базуватиметься на упорядкованій сукупності взаємозумовлюючих елементів, які відрізняються функціональними цілями й, діючи автономно, спрямовані на досягнення окресленої результативної мети, зокрема формування конкурентоспроможного брендингового середовища у сфері аграрного розвитку. Окреслено рольцифрового маркетингу у напрямі розширення, або ж дифузії бренд-технологій, формування сильного іміджевого бренду виробленої продукції господарюючим суб'єктом. Побудова іміджевої системи впізнаваності бренду повинна зумовлюватися маркетинговою стратегією розвитку підприємства, формувати специфіку його торговельної марки, уможливлюючи вихід на нові товарні ринки з конкурентними перевагами щодо виробників аналогічної продукції. При цьому необхідністю зумовлюється потреба у просуванні на ринок, як вітчизняний, так і зарубіжний, продукту, виробленого в межах України, оскільки потрібно підвищувати іміджевий рівень українських підприємств, здатних виготовити якісний продукт, що матиме попит у споживача. Вагомого значення набуває зміна ментальності менеджерів вищої ланки управління організацією й пошук висококваліфікованих кадрів для забезпечення ефективної маркетингової діяльності суб'єктів аграрного господарювання та перспективного розвитку аграрного сектору країни, її регіонів. У процесі дослідження виявлено, що забезпечення успішної діяльності господарюючого суб'єкта у сфері аграрного розвитку в значній мірі залежить від сформованого брендингового середовища й задіяння брендингових технологій в управлінні організацією. При цьому технологія брендингу визначається сукупністю специфічних інструментів, що застосовуються в управлінському процесі будь-якого підприємства, і потребує висококваліфікованих спеціалістів, компетентних щодо прийняття рішень у сфері просування і реалізації виробленої суб'єктом аграрного господарювання продукції. Ключові слова: бренд-маркетингові технології, аграрне господарювання, впізнаваність бренду, торговельна марка, технологія брендингу, просування на ринок, цифровий маркетинг.

The scientific-theoretical analysis of the categorical-conceptual apparatus of the ecological management system in the forestry sphere in the context of the forestry component is carried out in the article. There is a change and development of tools of man agement of ecological potential of separate subjects of managing and branches as a whole in modern conditions of greening of economic activity. Ecologically oriented social relations in the field of forestry are the foundation for the implementation of legal norms of ecological law and ecological management of production processes in the industry. That is why the aim of the article is to analyze research on trends in ecological management of the forest industry based on the analysis of scientific approaches of scientists to determine the scope of its management in the established system- structural construction of the forest industry, tools for influencing economic processes. The gradual transformation of the tasks of ecological policy to the formation of modern ecological management, which corresponds to the level of public consciousness in the context of nature conservation, is studied. Orientations of influence of systems of ecological management depending on functional loading are defined. It was found that environmental management is carried out in accordance with the developed legislation on a global, national and regional scale, respectively, eсological management is implemented at the local level by economic entities. The concept of «foresty management» as a modern model of development of the forest sector of the state economy at the initiative of business and social formations is specified. A model of organizational and economic management of the forest sector has been developed, which defines the main management tools - administrative, economic, legal and organizational.Keywords: ecological management system, ecological management, foresty management. ; У статті здійснено науково-теоретичний аналіз категоріально- понятійного апарату системи управління екологічним менеджментом у лісогосподарській сфері в розрізі лісівничої складової. У сучасних умовах екологізації економічної діяльності відбувається зміна та розвиток інструментів управління екологічним потенціалом окремих суб'єктів господарювання і галузей у цілому. Екологічно орієнтовані суспільні відносини у сфері лісового господарства є фундаментом для впровадження правових норм екологічного права та екологічного управління виробничими процесами галузі. У статті проаналізовано дослідження, що стосуються тенденцій формування екологічного менеджменту лісової галузі на підставі узагальнення наукових підходів вчених до визначення сфери його управління в усталеній системно-структурній побудові лісової галузі країни, інструментів впливу на економічні процеси. Досліджено поетапну трансформацію завдань екологічної політики до становлення сучасного екологічного менеджменту, що відповідає рівню суспільної свідомості в розрізі природозбереження. Визначено орієнтири впливу систем екологічного управління та екологічного менеджменту залежно від функціонального навантаження. З'ясовано, що екологічне управління здійснюється згідно з розробленою законодавчо нормативною базою на глобальному, національному та регіональному рівнях, відповідно екологічний менеджмент впроваджується на локальному рівні саме господарюючими суб'єктами. Конкретизовано поняття лісового менеджменту як сучасної моделі розвитку лісового сектору економіки держави за ініціативи підприємницьких та громадських формувань. Наведено механізм організаційно-економічного управління лісовим сектором, де визначено основні інструменти управління – адміністративні, економічні, правові та організаційні.Ключові слова: система екологічного управління, екологічний менеджмент, лісовий менеджмент.

The scientific-theoretical analysis of the categorical-conceptual apparatus of the ecological management system in the forestry sphere in the context of the forestry component is carried out in the article. There is a change and development of tools of man agement of ecological potential of separate subjects of managing and branches as a whole in modern conditions of greening of economic activity. Ecologically oriented social relations in the field of forestry are the foundation for the implementation of legal norms of ecological law and ecological management of production processes in the industry. That is why the aim of the article is to analyze research on trends in ecological management of the forest industry based on the analysis of scientific approaches of scientists to determine the scope of its management in the established system- structural construction of the forest industry, tools for influencing economic processes. The gradual transformation of the tasks of ecological policy to the formation of modern ecological management, which corresponds to the level of public consciousness in the context of nature conservation, is studied. Orientations of influence of systems of ecological management depending on functional loading are defined. It was found that environmental management is carried out in accordance with the developed legislation on a global, national and regional scale, respectively, eсological management is implemented at the local level by economic entities. The concept of «foresty management» as a modern model of development of the forest sector of the state economy at the initiative of business and social formations is specified. A model of organizational and economic management of the forest sector has been developed, which defines the main management tools - administrative, economic, legal and organizational.Keywords: ecological management system, ecological management, foresty management. ; У статті здійснено науково-теоретичний аналіз категоріально- понятійного апарату системи управління екологічним менеджментом у лісогосподарській сфері в розрізі лісівничої складової. У сучасних умовах екологізації економічної діяльності відбувається зміна та розвиток інструментів управління екологічним потенціалом окремих суб'єктів господарювання і галузей у цілому. Екологічно орієнтовані суспільні відносини у сфері лісового господарства є фундаментом для впровадження правових норм екологічного права та екологічного управління виробничими процесами галузі. У статті проаналізовано дослідження, що стосуються тенденцій формування екологічного менеджменту лісової галузі на підставі узагальнення наукових підходів вчених до визначення сфери його управління в усталеній системно-структурній побудові лісової галузі країни, інструментів впливу на економічні процеси. Досліджено поетапну трансформацію завдань екологічної політики до становлення сучасного екологічного менеджменту, що відповідає рівню суспільної свідомості в розрізі природозбереження. Визначено орієнтири впливу систем екологічного управління та екологічного менеджменту залежно від функціонального навантаження. З'ясовано, що екологічне управління здійснюється згідно з розробленою законодавчо нормативною базою на глобальному, національному та регіональному рівнях, відповідно екологічний менеджмент впроваджується на локальному рівні саме господарюючими суб'єктами. Конкретизовано поняття лісового менеджменту як сучасної моделі розвитку лісового сектору економіки держави за ініціативи підприємницьких та громадських формувань. Наведено механізм організаційно-економічного управління лісовим сектором, де визначено основні інструменти управління – адміністративні, економічні, правові та організаційні.Ключові слова: система екологічного управління, екологічний менеджмент, лісовий менеджмент.

В сучасних умовах розвитку сільського господарства та сільських територій особливо важливого значення набуває розвиток біоекономіки замкнутого циклу. Подолання сучасних і запобігання ймовірним екологічним кризам неможливі без чіткого розуміння розвитку біоорієнтованої економіки, яка базується на знаннях. Важливими напрямами також мають стати розробка екобіотехнологій, спрямованих на виробництво біогазу та водню з органічних відходів, мікробіологічна деструкція ксенобіотиків, застосування біоіндикації та біотестування в системі екологічного моніторингу. Розвиток біоорієнтованої економіки тісно пов'язаний з формуванням відповідної законодавчої, інституціональної і соціальної структур, на формування яких впливають наукові розробки провідних вчених світу. У статті охарактеризовано сутність поняття біоекономіки, біоекономіки замкнутого циклу. Визначено п'ять напрямів діяльності ФАО щодо сприяння переходу до стійкої біоекономіки замкнутого циклу з метою вдосконалення виробництва, підвищення якості харчування і рівня життя, і поліпшення стану навколишнього середовища. Визначено проблемні питання, які потребують вирішення задля позитивного розвитку біоекономіки замкнутого циклу в Україні. Обґрунтовано рекомендації та організаційно-методичні підходи до розвитку біоекономіки замкнутого циклу в Україні.Ключові слова: біоекономіка, біоорієнтована економіка, біоекономіка замкнутого циклу, інформаційні технології, біотехнології

The article discusses conceptual approaches to the state regulation of the financial potential. There have been outlined a number of objectives towards financial security to be resolved at the national level to ensure the effective functioning of entities. Among them there is a priority interest of domestic and foreign investors, based on the disclosure of the attractive features of economic development of regional economies, the formation of effective interaction with potential participants of the investment process in order to attract them to cooperation. The need to form effective policies has been noted to support investment to develop regional economies that contribute to the mobilization of budgetary and extra-budgetary funds, attracting alternative sources of funding, technical assistance with the acquisition of knowledge and skills in various sectors and economic activities, that will enable the implementation of investment programmes and reach the goal. ; Раскрыты концептуальные подходы и механизмы государственного регулирования финансового потенциала страны. Очерчен ряд задач в рассматриваемой сфере, требующие решения на национальном уровне для обеспечения эффективного функционирования субъектов хозяйствования. В качестве приоритета обоснованы заинтересованность отечественных и иностранных инвесторов вследствие раскрытия привлекательных экономических особенностей развития региональных экономических систем, формирования эффективного взаимодействия с потенциальными участниками инвестиционного процесса с целью их привлечения к сотрудничеству. Подчеркнута необходимость формирования результативной политики, направленной на поддержку инвестиционной деятельности с целью развития территориальных экономических систем, что будет способствовать мобилизации бюджетных и внебюджетных финансовых ресурсов, привлечению альтернативных источников финансирования, международной технической помощи с приобретением знаний и навыков в различных сферах и видах экономической деятельности, даст возможность обеспечить реализацию инвестиционных программ и достижение поставленной цели. ; Розглянуто концептуальні підходи та механізми державного регулювання фінансового потенціалу країни. Окреслено завдання у напрямі фінансового забезпечення, які потрібно вирішити на національному рівні для забезпечення ефективного функціонування суб'єктів господарювання. Серед них пріоритетним є зацікавлення вітчизняних та закордонних інвесторів, на основі розкриття привабливих економічних особливостей розвитку регіональних економічних систем, формування ефективної взаємодії з потенційними учасниками інвестиційного процесу з метою їх залучення до співробітництва. Відзначено необхідність формування результативної політики, спрямованої на підтримку інвестиційної діяльності з метою розвитку територіальних економічних систем, що сприятиме мобілізації бюджетних та позабюджетних фінансових ресурсів, залученню альтернативних джерел фінансування, міжнародної технічної допомоги зі здобуттям знань та навичок у різних сферах і видах економічної діяльності, дасть можливість забезпечити реалізацію інвестиційних програм і досягнення поставленої мети.

The article analyzes the theoretical basis for the formation of a management system for the effi ciency of enterprises, in particular forest enterprises. Forest enterprises use a single management model common to all government agencies, whose task is to organize and control forestry activities at all stages: from forest planting, cultivation, protection and defense to felling and sale in the forest market and reforestation. It should be taken into account that each enterprise is located in certain natural conditions with different raw material base and environmental and economic potential. Accordingly, the development opportunities of each enterprise depend on the individual management system of efficiency, ways of using resources. The analysis of scientific approaches to definition of management system of forest branch of the country, its hierarchical structure is carried out. Diff erent types of organizationalstructures that allow to solve the problem of organizing individual projects in forestry, including information market conquest, environmental development plan. The concept of management effi ciency in forestry is specifi ed and the pros and cons of different types of organizational management structures that could be implemented in the forest industry, depending on the given parameters of the problem. The concepts of forest management management effi ciency are given, which include the management structure at the enterprise, its personnel potential, motivational policy and marketing development plan.Key words: management, management system, effi ciency management of the forestry complex. ; У статті проаналізовано теоретичну базу щодо формування системи управління ефективністю підприємств, зокрема підприємств лісової галузі. Налісогосподарських підприємствах використовують одну управлінську модель, притаманну всім державним структурам, завдання якої - організовувати та контролювати лісогосподарську діяльність на всіх етапах: від посадки лісу, його вирощення, охорони та захисту до вирубування та продажу на лісовому ринку та лісовідновлення. Слід враховувати, що підприємства розташовані у визначених природних умовах з різною сировинною базою та екологічним і економічним потенціалом. Відповідно можливості розвитку кожного підприємства залежать від індивідуальної системи управління ефективністю діяльності, способів використання ресурсів. Здійснено аналіз наукових підходів до визначення системи управління лісовою галуззю країни, її ієрархічної структури. Розглянуто різні типи організаційних структур, які дають змогу вирішити завдання з організації окремих проєктів у лісовому господарстві, зокрема інформаційне завоювання ринку, екологічний план розвитку. Конкретизовано поняття управлінської ефективності в лісовому господарстві та визначено плюси і мінуси різних типів організаційних структур управління, які могли б впроваджуватися на підприємствах лісової галузі залежно від заданих параметрів задачі. Наведено концепти ефективності управління лісогосподарським підприємством, що включають структуру управління на підприємстві, його кадровий потенціал, мотиваційну політику та маркетинговий план розвитку.Ключові слова: управління, система управління, управління ефективністю лісогосподарського комплексу.

The article discusses conceptual approaches to the state regulation of the financial potential. There have been outlined a number of objectives towards financial security to be resolved at the national level to ensure the effective functioning of entities. Among them there is a priority interest of domestic and foreign investors, based on the disclosure of the attractive features of economic development of regional economies, the formation of effective interaction with potential participants of the investment process in order to attract them to cooperation. The need to form effective policies has been noted to support investment to develop regional economies that contribute to the mobilization of budgetary and extra-budgetary funds, attracting alternative sources of funding, technical assistance with the acquisition of knowledge and skills in various sectors and economic activities, that will enable the implementation of investment programmes and reach the goal. ; Раскрыты концептуальные подходы и механизмы государственного регулирования финансового потенциала страны. Очерчен ряд задач в рассматриваемой сфере, требующие решения на национальном уровне для обеспечения эффективного функционирования субъектов хозяйствования. В качестве приоритета обоснованы заинтересованность отечественных и иностранных инвесторов вследствие раскрытия привлекательных экономических особенностей развития региональных экономических систем, формирования эффективного взаимодействия с потенциальными участниками инвестиционного процесса с целью их привлечения к сотрудничеству. Подчеркнута необходимость формирования результативной политики, направленной на поддержку инвестиционной деятельности с целью развития территориальных экономических систем, что будет способствовать мобилизации бюджетных и внебюджетных финансовых ресурсов, привлечению альтернативных источников финансирования, международной технической помощи с приобретением знаний и навыков в различных сферах и видах экономической деятельности, даст возможность обеспечить реализацию инвестиционных программ и достижение поставленной цели. ; Розглянуто концептуальні підходи та механізми державного регулювання фінансового потенціалу країни. Окреслено завдання у напрямі фінансового забезпечення, які потрібно вирішити на національному рівні для забезпечення ефективного функціонування суб'єктів господарювання. Серед них пріоритетним є зацікавлення вітчизняних та закордонних інвесторів, на основі розкриття привабливих економічних особливостей розвитку регіональних економічних систем, формування ефективної взаємодії з потенційними учасниками інвестиційного процесу з метою їх залучення до співробітництва. Відзначено необхідність формування результативної політики, спрямованої на підтримку інвестиційної діяльності з метою розвитку територіальних економічних систем, що сприятиме мобілізації бюджетних та позабюджетних фінансових ресурсів, залученню альтернативних джерел фінансування, міжнародної технічної допомоги зі здобуттям знань та навичок у різних сферах і видах економічної діяльності, дасть можливість забезпечити реалізацію інвестиційних програм і досягнення поставленої мети.