Suchergebnisse

It can be concluded that the main purpose of the implementation of both criminal procedural and international criminal law as a form of influence of international law on national law is to change the current legislation to meet international obligations taking into account the criminal law system, the structure of current sectoral legislation, legislative technique. This allows the legislator to implement the provisions of the international agreement and improve the quality of legislation, and the provisions of international criminal law are the impetus that initiates the revision of national legislation in cases where it is expressly provided in the text of the international agreement or required by law. The effectiveness of implementation is directly affected by the quality of national legislation, as well as the legislator's choice of methods of implementation: reception, adaptation, transformation and referral. Despite the different doctrinal approaches to the definition of "implementation", the most accurate should be considered the definition of national legal implementation as a process involving the implementation of international criminal law in the state in the field of domestic law with its help and in accordance with the established procedure. legal activity of state bodies aimed at the actual implementation of international obligations assumed by the state. The opinion of A.L. Luchinin that the concept of "implementation" is not synonymous with the concept of "execution", because implementation is a process, while execution is a possible result of this process. The Council of Europe Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms of 1950, as well as other international treaties, the rules of which refer to the self-fulfilling, are directly applicable, they do not require the adoption of domestic legislation for their implementation. Usually, the constitutions of states contain provisions that are an example of a general reference rule, authorizing the application of international agreements binding on the state, duly ratified and published, or generally accepted principles and norms of international law, or determine the place of international acts within the legal system of a particular state. ; У статті досліджуються особливості імплементації міжнародних кримінально-процесуальних та кримінально-правових норм як форми впливу міжнародного права на національне право. Аналізуються основні доктринальні підходи вчених до визначення поняття «імплементація» і відмежування його від інших подібних понять. Виявляється специфіка впливу правових норм міжнародних конвенцій на правові норми кримінального права окремих держав. Можна зробити висновок, що основною метою реалізації як кримінального процесуального, так і міжнародного кримінального права як форми впливу міжнародного права на національне право є зміна чинного законодавства для виконання міжнародних зобов'язань з урахуванням кримінально-правової системи, структури чинного галузевого законодавства, законодавчої техніки. Це дозволяє законодавцю реалізувати положення міжнародної угоди та покращити якість законодавства, а положення міжнародного кримінального права є поштовхом, який ініціює перегляд національного законодавства у випадках, коли це прямо передбачено в тексті міжнародної угоди або вимагається законом. На ефективність реалізації безпосередньо впливає якість національного законодавства, а також вибір законодавцем методів реалізації: прийому, адаптації, трансформації та направлення. Незважаючи на різні доктринальні підходи до визначення поняття «імплементація», найбільш точним слід вважати визначення національної правової імплементації як процесу, що передбачає реалізацію міжнародного кримінального права в державі у сфері внутрішнього права з його допомогою та зі встановленим порядком; юридична діяльність державних органів, спрямована на фактичне виконання міжнародних зобов'язань, взятих на себе державою. Підтримую думку А.Л. Лучиніна про те, що поняття «реалізація» не є синонімом поняття «виконання», оскільки реалізація - це процес, а виконання - можливий результат цього процесу. Конвенція Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також інші міжнародні договори, норми яких стосуються самореалізації, безпосередньо застосовуються, вони не потребують прийняття внутрішнього законодавства для їх реалізації. Зазвичай у конституціях держав містяться положення, які є прикладом загального довідкового правила, що дозволяють застосовувати міжнародні угоди, обов'язкові для держави, належним чином ратифіковані та опубліковані, або загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, або визначають місце міжнародного права в межах правової системи конкретної держави.