Suchergebnisse

The article is devoted to understanding the phenomenon of social networks in the context of modern information space.The thesis substantiates that the most important feature of the Internet environment as a communicative space is the digital technologies use, digitalization. Information and communication component is one of the defining features of modern society, which provides unimpeded access to information and its exchange, no restrictions, and what is the framework of communication (political, geographical, temporal), interpenetration of ideas and cultures, feedback. At the same time, the information and communication society, with all the positive aspects of its organization, is also an environment for the implementation of any kind of manipulation and suggestive influences on individual members of the network community and their associations.The article considers modern approaches to the study of social networks and their forms of "people's" participation in journalism, the role of the mass media in public opinion expression, the influence of mass communications on tastes, and the organization of social action. The author emphasizes that the phenomenon of society's reaction to the information disseminated in the network remains interesting for study. The study is especially true of socially momentous processes such as economics, politics, health, and education. The unique possibilities of social networks are outlined: as a specific social phenomenon, they appeared suddenly and began to develop rapidly, increasingly penetrating the life of society. This is the essence of any phenomenon when the new immediately becomes familiar.The study emphasizes that the studied phenomenon is much broader. It is not only about changes in media consumption but also about the transformation of the information space as a plane of various socio-cultural practices.It is concluded that social networks are a new but very dynamic phenomenon of the information space (the formation of which occurs both in Ukraine and in other countries), the problem field of which requires further research. ; Стаття присвячена осмисленню феномена соціальних мереж у контексті сучасного інформаційного простору. Обґрунтовано тезу про те, що найголовнішою особливістю інтернет-середовища як комунікативного простору є використання цифрових технологій, а однією з визначальних рис сучасного суспільства є його інформаційно-комунікативний складник, що передбачає безперешкодний доступ до інформації і обмін нею, відсутність обмежень, будь-яких рамок комунікації (політичних, географічних, тимчасових), взаємопроникнення ідей і культур, зворотний комунікативний зв'язок. У той же час інформаційно-комунікативне суспільство при всіх позитивних аспектах його організації є також і середовищем для здійснення будь-якого роду маніпулювань і сугестивних впливів на окремих учасників мережевої спільноти та їх об'єднань. Розглядаються сучасні підходи щодо вивчення соціальних мереж та їхніх форм «народної» участі в журналістиці, ролі масмедіа в вираженні громадської думки, впливу масових комунікацій на смаки і організацію соціальної дії. Наголошено, що цікавим для вивчення залишається і феномен реакції суспільства на інформацію, котра поширюється у мережі. Особливо це стосується суспільно важливих процесів, таких як економіка, політика, здоров'я та освіта. Окреслено унікальні можливості соціальних мереж: як особливе соціальне явище вони з'явилися раптово і почали бурхливо розвиватися, все більше проникаючи в життя суспільства. В цьому і полягає суть будь-якого феномена, коли нове відразу стає звичним. У статті підкреслюється, що досліджуване явище є ширшим – йдеться не лише про зміни в медіаспоживанні, а і про трансформацію інформаційного простору як площини найрізноманітніших соціокультурних практик. Зроблено висновок, що соціальні мережі є новим, але дуже динамічним феноменом інформаційного простору (становлення та розвиток якого відбувається як в Україні, так і в інших країнах світу), проблематика якого потребує подальших досліджень.

The article is devoted to understanding the phenomenon of social networks in the context of modern information space.The thesis substantiates that the most important feature of the Internet environment as a communicative space is the digital technologies use, digitalization. Information and communication component is one of the defining features of modern society, which provides unimpeded access to information and its exchange, no restrictions, and what is the framework of communication (political, geographical, temporal), interpenetration of ideas and cultures, feedback. At the same time, the information and communication society, with all the positive aspects of its organization, is also an environment for the implementation of any kind of manipulation and suggestive influences on individual members of the network community and their associations.The article considers modern approaches to the study of social networks and their forms of "people's" participation in journalism, the role of the mass media in public opinion expression, the influence of mass communications on tastes, and the organization of social action. The author emphasizes that the phenomenon of society's reaction to the information disseminated in the network remains interesting for study. The study is especially true of socially momentous processes such as economics, politics, health, and education. The unique possibilities of social networks are outlined: as a specific social phenomenon, they appeared suddenly and began to develop rapidly, increasingly penetrating the life of society. This is the essence of any phenomenon when the new immediately becomes familiar.The study emphasizes that the studied phenomenon is much broader. It is not only about changes in media consumption but also about the transformation of the information space as a plane of various socio-cultural practices.It is concluded that social networks are a new but very dynamic phenomenon of the information space (the formation of which occurs both in Ukraine and in other countries), the problem field of which requires further research. ; Стаття присвячена осмисленню феномена соціальних мереж у контексті сучасного інформаційного простору. Обґрунтовано тезу про те, що найголовнішою особливістю інтернет-середовища як комунікативного простору є використання цифрових технологій, а однією з визначальних рис сучасного суспільства є його інформаційно-комунікативний складник, що передбачає безперешкодний доступ до інформації і обмін нею, відсутність обмежень, будь-яких рамок комунікації (політичних, географічних, тимчасових), взаємопроникнення ідей і культур, зворотний комунікативний зв'язок. У той же час інформаційно-комунікативне суспільство при всіх позитивних аспектах його організації є також і середовищем для здійснення будь-якого роду маніпулювань і сугестивних впливів на окремих учасників мережевої спільноти та їх об'єднань. Розглядаються сучасні підходи щодо вивчення соціальних мереж та їхніх форм «народної» участі в журналістиці, ролі масмедіа в вираженні громадської думки, впливу масових комунікацій на смаки і організацію соціальної дії. Наголошено, що цікавим для вивчення залишається і феномен реакції суспільства на інформацію, котра поширюється у мережі. Особливо це стосується суспільно важливих процесів, таких як економіка, політика, здоров'я та освіта. Окреслено унікальні можливості соціальних мереж: як особливе соціальне явище вони з'явилися раптово і почали бурхливо розвиватися, все більше проникаючи в життя суспільства. В цьому і полягає суть будь-якого феномена, коли нове відразу стає звичним. У статті підкреслюється, що досліджуване явище є ширшим – йдеться не лише про зміни в медіаспоживанні, а і про трансформацію інформаційного простору як площини найрізноманітніших соціокультурних практик. Зроблено висновок, що соціальні мережі є новим, але дуже динамічним феноменом інформаційного простору (становлення та розвиток якого відбувається як в Україні, так і в інших країнах світу), проблематика якого потребує подальших досліджень.

The article is devoted to understanding the phenomenon of social networks in the context of modern information space.The thesis substantiates that the most important feature of the Internet environment as a communicative space is the digital technologies use, digitalization. Information and communication component is one of the defining features of modern society, which provides unimpeded access to information and its exchange, no restrictions, and what is the framework of communication (political, geographical, temporal), interpenetration of ideas and cultures, feedback. At the same time, the information and communication society, with all the positive aspects of its organization, is also an environment for the implementation of any kind of manipulation and suggestive influences on individual members of the network community and their associations.The article considers modern approaches to the study of social networks and their forms of "people's" participation in journalism, the role of the mass media in public opinion expression, the influence of mass communications on tastes, and the organization of social action. The author emphasizes that the phenomenon of society's reaction to the information disseminated in the network remains interesting for study. The study is especially true of socially momentous processes such as economics, politics, health, and education. The unique possibilities of social networks are outlined: as a specific social phenomenon, they appeared suddenly and began to develop rapidly, increasingly penetrating the life of society. This is the essence of any phenomenon when the new immediately becomes familiar.The study emphasizes that the studied phenomenon is much broader. It is not only about changes in media consumption but also about the transformation of the information space as a plane of various socio-cultural practices.It is concluded that social networks are a new but very dynamic phenomenon of the information space (the formation of which occurs both in Ukraine and in other countries), the problem field of which requires further research. ; Стаття присвячена осмисленню феномена соціальних мереж у контексті сучасного інформаційного простору. Обґрунтовано тезу про те, що найголовнішою особливістю інтернет-середовища як комунікативного простору є використання цифрових технологій, а однією з визначальних рис сучасного суспільства є його інформаційно-комунікативний складник, що передбачає безперешкодний доступ до інформації і обмін нею, відсутність обмежень, будь-яких рамок комунікації (політичних, географічних, тимчасових), взаємопроникнення ідей і культур, зворотний комунікативний зв'язок. У той же час інформаційно-комунікативне суспільство при всіх позитивних аспектах його організації є також і середовищем для здійснення будь-якого роду маніпулювань і сугестивних впливів на окремих учасників мережевої спільноти та їх об'єднань. Розглядаються сучасні підходи щодо вивчення соціальних мереж та їхніх форм «народної» участі в журналістиці, ролі масмедіа в вираженні громадської думки, впливу масових комунікацій на смаки і організацію соціальної дії. Наголошено, що цікавим для вивчення залишається і феномен реакції суспільства на інформацію, котра поширюється у мережі. Особливо це стосується суспільно важливих процесів, таких як економіка, політика, здоров'я та освіта. Окреслено унікальні можливості соціальних мереж: як особливе соціальне явище вони з'явилися раптово і почали бурхливо розвиватися, все більше проникаючи в життя суспільства. В цьому і полягає суть будь-якого феномена, коли нове відразу стає звичним. У статті підкреслюється, що досліджуване явище є ширшим – йдеться не лише про зміни в медіаспоживанні, а і про трансформацію інформаційного простору як площини найрізноманітніших соціокультурних практик. Зроблено висновок, що соціальні мережі є новим, але дуже динамічним феноменом інформаційного простору (становлення та розвиток якого відбувається як в Україні, так і в інших країнах світу), проблематика якого потребує подальших досліджень.

The article considers the theoretical aspect of journalistic investigation genre features in the information space. The theoretical and methodological basis of the study was the works of modern journalists (V. Ivanov and O. Dudko, A. Babinets, G. Kryvosheya, V. Zdoroveha, O. Tertychniy, V. Karpenko, and others). The reception of the mentioned researchers' scientific works made it possible to distinguish specific features of analytical genres, including journalistic investigations. The article emphasizes that the so-called "Watergate case" (from the name of the Washington hotel "Watergate", which houses the headquarters of the Democratic Party), founded by the correspondents of The Washington Post, was on the way to the formation of investigative journalism genre. The journalistic investigation changed the course of history and since has taken priority positions among the most prestigious genres of independent media in America and later in European countries. And first of all, because that journalists in these countries were protected by the existing level of democracy. It is outlined that during the period of independence development from the beginning of the 90s of the 20th century, Ukraine has experienced many political and social scandals, during which dozens of officials were forced to resign in disgrace. Basically, the root cause for the discovery of cases was journalistic investigations. Of course, for certain circles, in particular, those involved in big politics, power, business, the intrusion of journalists into these areas, which are mostly semi-closed to the general public, has always been undesirable. It is concluded that after the Revolution of Dignity, investigative journalism became one of the main genres of Ukrainian journalism. This genre fulfills a huge social mission: it aims to expose injustice, violations of the law, or even crimes that are ignored by law enforcement agencies. ; У статті розглядається теоретичний аспект особливостей журналістського розслідування в інформаційному просторі. Теоретико-методологічної базою дослідження стали праці сучасних журналістикознавців (О. Дудко, А. Бабінець, В. Здоровега, О. Тертичний, В. Карпенко, Г. Кривошея та інші). Рецепція наукових праць згаданих дослідників дозволила виокремити специфічні риси аналітичних жанрів, зокрема журналістського розслідування. У статті підкреслюється, що на шляху становлення журналістського розслідування булла так звана «Вотергейтська справа» (від назви вашингтонського готелю «Вотергейт», у якому розмістився штаб Демократичної партії), започаткована кореспондентами газети «The Washington Post». Журналістське розслідування змінило хід історії і відтоді зайняло пріоритетні позиції серед найпрестижніших жанрів незалежних ЗМІ в Америці, а згодом і в європейських країнах. І насамперед унаслідок того, що журналісти у цих державах були захищені існуючим рівнем демократії. Окреслено, що за період розбудови незалежності з початку 90-х рр. ХХ ст. Україна пережила доволі багато політичних і суспільних скандалів, під час яких десятки чиновників були змушені з ганьбою залишити свої посади. Здебільшого першопричиною для відкриття справ ставали журналістські розслідування. Очевидно, що для деяких кіл, пов'язаних із великою політикою, бізнесом, владою, вторгнення журналістів у ці, здебільшого напівзакриті від широкої громадськості сфери, завжди було небажаним. Зроблено висновок, що після Революції Гідності журналістське розслідування стає одним із головних жанрів української журналістики. Цей жанр виконує величезну соціальну місію: він спрямований на викриття несправедливості, порушень закону або навіть злочинів, які залишаються поза увагою правоохоронних органів.