Suchergebnisse

У статті розглянуто організаційно-економічні та окремі аналітичні аспекти запровадження із початком російсько-української війни Програми релокації бізнесу із зони бойових дій, яка передбачає державну допомогу в підборі площ для розміщення виробництва; перевезенні й розселенні персоналу; доборі працівників у місцях дислокації після переїзду. Зроблено висновок про загалом позитивні результати реалізації Програми як для конкретних підприємств і їх власників, так і для держави в цілому, оскільки це сприяло збереженню виробничих потужностей, робочих місць та економічного потенціалу країни (хоча б частково). У Львівській та Закарпатській областях, куди було релоковано найбільшу кількість підприємств, відбулося поліпшення показників економічної динаміки, зростання кількості робочих місць і податкових надходжень. У загальній кількості релокованих до Закарпатської області суб'єктів господарювання (280 підприємств різних форм власності) найбільшу частку займають підприємства сфери послуг (32,9 %), ІТ індустрії (30,7 %) та переробної промисловості (26,4 %).
На основі систематизації інформації з відкритих публічних джерел зроблено висновок про те, що кожен регіон України у створенні привабливих умов для бізнесу з прифронтових регіонів пропонував специфічні важелі для залучення на свої території. Важливим компонентом втілення в життя Програми стало налагодження комунікацій зацікавлених сторін, консультативне забезпечення з використанням сучасних інформаційних ресурсів.
Реалізація вказаної Програми, як і інших механізмів державної підтримки бізнесу в умовах війни, визнається експертами недостатньо ефективною через бюрократичні складнощі та розтягнутість у часі доступу до відповідних послуг, обмеженість фінансових ресурсів для підтримки і супроводу як безпосередньо процесу переміщення, так і на етапі розміщення і початку господарювання на нових локаціях. Недостатньою є інформаційна та консультаційна підтримка бізнесу на різних етапах.

Міжнародна економічна інтеграція України є вкрай актуальною для стабільності та підвищення рівня економічного розвитку. Наразі - це один з пріоритетних напрямів зовнішньоекономічної політики країни. Навіть сьогодні, зі значними зруйнованими потужностями, Україна має потенціал для інтеграції у глобальну економіку. Розташування країни в центрі Європи, її природний і людський капітал, а також геополітичне значення створюють сприятливі умови для розвитку міжнародної співпраці. У статті аналізуються основні угоди про вільну торгівлю, укладені Україною з іншими країнами. Розглядається динаміка показників експорту та імпорту як результат роботи зон вільної торгівлі. Зони вільної торгівлі відіграють важливу роль у сприянні експорту та імпорту, що розширює можливості та потенціал для бізнесу. Зростання обсягів експорту та імпорту демонструє здатність України бути конкурентоспроможною на міжнародних ринках, а також забезпечує різноманітність вибору товарів та послуг. Умови теперішнього стану економіки України під час повномасштабного вторгнення Росії викликають складнощі в утриманні темпу розвитку економічної співпраці з країнами-партнерами в обсягах до лютого 2022 року. Враховуючи складність сучасних глобальних викликів, міжнародна економічна інтеграція є ключовим інструментом для забезпечення стабільності та розвитку України, сприяє покращенню її позицій на світовій арені.Ключові слова: міжнародна економічна інтеграція, зона вільної торгівлі, експорт, імпорт, розвиток, економіка, кризовий період.