Suchergebnisse

У статті висвітлено особливості використання аграрних ресурсів на регіональному рівні. Відмічено, що аграрний сектор економіки країни та її регіонів є пріоритетною сферою, що має можливості розширеного відтворення і перспективного зростання, передусім з виробництва органічної продукції, з подальшою реалізацією як на внутрішньому, так і зовнішньому аграрному ринку. В зазначеному контексті постає завдання стосовно формування дієвої системи управління у напрямі розроблення аграрних бренд-технологій, які сприятимуть створенню і поширенню позитивного іміджу суб'єкта аграрного господарювання. Крім цього, зумовлюється необхідність врахування регіональних особливостей розвитку аграрної сфери, оскільки будь-який регіон має специфічні властивості, що включають як географічне розташування, природно-кліматичні умови, так і прикордонність територій, які чітко окреслюються в досліджуваному Закарпатському регіоні. Зазначено вагомість інноваційної складової на основі впровадження сучасних аграрних технологій, що базуються на гармонійному поєднанні природної компоненти, зокрема з виробництва органічної (екологічно чистої) продукції. Водночас акцентовано увагу на тому, що розширене відтворення сфери аграр ного виробництва повинно базуватися на раціональному землекористуванні, науково-обґрунтованій територіальній організації сільського господарства, що є необхідним для формування циклів глибокої переробки сировини, забезпечен ня якості продовольчих товарів та їх безпеки, що є необхідним у контексті реалізації продукції на ринках Євросоюзу. Відмічено необхідність активізації підтримки з боку держави та регіональних органів влади діяльності Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку (с. В. Бакта Берегівського району), де поряд з науковою діяльністю займаються аграрним господарюванням у напрямі виведення нових сортів сільськогосподарських культур. Пріоритетом визначено ведення біодинамічного землеробства як одного з напрямів органічного землеробства, що базується на агроекологічних принципах вирощування сільськогосподарських культур; ландшафтно-екологічну організацію території як основу формування системи землеробства; природоохоронну діяльність зі збереженням біотичного і ландшафтного різноманіття, невиснажливого використання лісових і рекреаційних ресурсів; розширення природно-заповідних територій із врахуванням басейнового принципу формування регіональної екомережі; антропоекологічну діяльність з формуванням сприятливих природних умов для проживання населення, з її середовищепідтримувальною та рекреаційною функціями.Ключові слова: регіональні особливості, використання аграрних ресурсів, ведення органічного землеробства, інноваційна складова, сільськогосподарські культури.