Suchergebnisse

The concept of «civil society» in modern political science is given. The relevance of its theoretical and practical aspects which is caused by the obvious increase the role of ordinary citizens and their voluntary associations in all spheres of human society: economic, political, social, spiritual, is analyzed. The successes of public organizations and movements of people of good will in the field of detente of international tensions, in providing assistance to peoples affected by natural disasters, catastrophes and other social unrest are widely known. It was established that the basis of victories is the development of civil society, high activity of citizens and their voluntary associations. This is achievable only in a sufficiently developed civil society. It has been proved that success comes where the business activity of citizens and the non-governmental structures they create increases, state intervention in economic, social and spiritual life is limited, where civil society develops and improves. The theoretical and applied aspects of the phenomenon of civil society are comprehended through a theoretical analysis of the concept of civil society in the history of socio-philosophical and political thought, from Plato and Aristotle to the views of modern researchers. It is emphasized that civil society is a type of social system, the hallmark of which is the real multi-subjectivity of economic, social, cultural and political life. The formation and development of civil society in Ukraine during the years of independence is analyzed. It is proved that the formation of civil society is manifested in the formation of its institutions - voluntary public associations, public movements, trade unions, independent media, public opinion as a social institution, elections and referendums as a means of public expression and protection of public-dependent interests. judicial and law enforcement systems, etc. The peculiarities of the interaction of civil society and the rights` state are substantiated. ; Дано определение понятия «гражданское общество» в современной политологии. Проанализирована актуальность его теоретических и практических аспектов, вызваная очевидным повышением роли рядовых граждан и их добровольных объединений во всех сферах жизнедеятельности человеческого общества: экономической, политической, социальной, духовной. Исследованы широко известные успехи общественных организаций и движений людей доброй воли в области разрядки международной напряженности, в оказании помощи народам, пострадавшим от стихийных бедствий, катастроф и других социальных проблем. Установлено, что в основе побед ‑ развитие деятельности гражданского общества, высокая активность граждан и их добровольных объединений. Это достижимо только в достаточно развитом гражданском обществе. Доказано, что успехи приходят там, где повышается деловая активность граждан и создаваемых ими негосударственных структур, ограничивается государственное вмешательство в экономическую, социальную и духовную жизнь, то есть там, где развивается и совершенствуется гражданское общество. Осмысленно теоретические и прикладные аспекты феномена гражданского общества благодаря теоретическому анализу концепции гражданского общества в истории социально-философской и политологической мысли начиная с Платона и Аристотеля и заканчивая взглядами современных исследователей. Подчеркнуто, что гражданское общество ‑ тип общественного устройства, отличительный признак которого ‑ реальная многосубъектность экономической, социальной, культурной и политической жизни. Проанализированы процессы формирования и развития гражданского общества в Украине за годы независимости. Доказано, что становление гражданского общества проявляется в формировании его институтов ‑ добровольных общественных объединений, общественных движений, профсоюзов, независимых средств массовой информации, общественного мнения как социального института, выборах и референдумах как средствах общественного волеизъявления и защиты интересов, зависимых от общественности элементов судебной и правоохранительной систем и тому подобное. Обоснованы особенности взаимодействия гражданского общества и правового государства. ; Подано визначення поняття «громадянське суспільство» у сучасній політології. Проаналізовано актуальність його теоретичних і практичних аспектів, що спричинено очевидним підвищенням ролі пересічних громадян та їх добровільних об'єднань у всіх сферах життєдіяльності людського суспільства: економічній, політичній, соціальній, духовній. Досліджено широко відомі успіхи громадських організацій і рухів людей доброї волі в галузі розрядки міжнародної напруженості, у наданні допомоги народам, що постраждали від стихійних лих, катастроф та інших соціальних негараздів. Встановлено, що в основі перемог – розвиток діяльності громадянського суспільства, висока активність громадян та їх добровільних об'єднань. Це досяжне тільки в достатньо розвиненому громадянському суспільстві. Доведено, що успіхи приходять там, де підвищується ділова активність громадян і створюваних ними недержавних структур, обмежується державне втручання в економічне, соціальне і духовне життя, тобто там, де розвивається і вдосконалюється громадянське суспільство. Осмислено теоретичний і прикладний аспекти феномену громадянського суспільства завдяки теоретичному аналізу концепції громадянського суспільства в історії соціально-філософської та політологічної думки, починаючи з Платона й Арістотеля та закінчуючи поглядами сучасних дослідників. Підкреслено, що громадянське суспільство – тип суспільного устрою, відмітна ознака якого – реальна багатосуб'єктність економічного, соціального, культурного і політичного життя. Проаналізовано формування та розвиток громадянського суспільства в Україні за роки незалежності. Доведено, що становлення громадянського суспільства виявляється у формуванні його інститутів – добровільних громадських об'єднань, громадських рухів, професійних спілок, незалежних засобів масової інформації, громадської думки як соціального інституту, виборах та референдумах як засобах громадського волевиявлення і захисту інтересів, залежних від громадськості елементів судової і правоохоронної систем тощо. Обґрунтовано особливості взаємодії громадянського суспільства і правової держави.

The concept of «civil society» in modern political science is given. The relevance of its theoretical and practical aspects which is caused by the obvious increase the role of ordinary citizens and their voluntary associations in all spheres of human society: economic, political, social, spiritual, is analyzed. The successes of public organizations and movements of people of good will in the field of detente of international tensions, in providing assistance to peoples affected by natural disasters, catastrophes and other social unrest are widely known. It was established that the basis of victories is the development of civil society, high activity of citizens and their voluntary associations. This is achievable only in a sufficiently developed civil society. It has been proved that success comes where the business activity of citizens and the non-governmental structures they create increases, state intervention in economic, social and spiritual life is limited, where civil society develops and improves. The theoretical and applied aspects of the phenomenon of civil society are comprehended through a theoretical analysis of the concept of civil society in the history of socio-philosophical and political thought, from Plato and Aristotle to the views of modern researchers. It is emphasized that civil society is a type of social system, the hallmark of which is the real multi-subjectivity of economic, social, cultural and political life. The formation and development of civil society in Ukraine during the years of independence is analyzed. It is proved that the formation of civil society is manifested in the formation of its institutions - voluntary public associations, public movements, trade unions, independent media, public opinion as a social institution, elections and referendums as a means of public expression and protection of public-dependent interests. judicial and law enforcement systems, etc. The peculiarities of the interaction of civil society and the rights` state are substantiated. ; Дано определение понятия «гражданское общество» в современной политологии. Проанализирована актуальность его теоретических и практических аспектов, вызваная очевидным повышением роли рядовых граждан и их добровольных объединений во всех сферах жизнедеятельности человеческого общества: экономической, политической, социальной, духовной. Исследованы широко известные успехи общественных организаций и движений людей доброй воли в области разрядки международной напряженности, в оказании помощи народам, пострадавшим от стихийных бедствий, катастроф и других социальных проблем. Установлено, что в основе побед ‑ развитие деятельности гражданского общества, высокая активность граждан и их добровольных объединений. Это достижимо только в достаточно развитом гражданском обществе. Доказано, что успехи приходят там, где повышается деловая активность граждан и создаваемых ими негосударственных структур, ограничивается государственное вмешательство в экономическую, социальную и духовную жизнь, то есть там, где развивается и совершенствуется гражданское общество. Осмысленно теоретические и прикладные аспекты феномена гражданского общества благодаря теоретическому анализу концепции гражданского общества в истории социально-философской и политологической мысли начиная с Платона и Аристотеля и заканчивая взглядами современных исследователей. Подчеркнуто, что гражданское общество ‑ тип общественного устройства, отличительный признак которого ‑ реальная многосубъектность экономической, социальной, культурной и политической жизни. Проанализированы процессы формирования и развития гражданского общества в Украине за годы независимости. Доказано, что становление гражданского общества проявляется в формировании его институтов ‑ добровольных общественных объединений, общественных движений, профсоюзов, независимых средств массовой информации, общественного мнения как социального института, выборах и референдумах как средствах общественного волеизъявления и защиты интересов, зависимых от общественности элементов судебной и правоохранительной систем и тому подобное. Обоснованы особенности взаимодействия гражданского общества и правового государства. ; Подано визначення поняття «громадянське суспільство» у сучасній політології. Проаналізовано актуальність його теоретичних і практичних аспектів, що спричинено очевидним підвищенням ролі пересічних громадян та їх добровільних об'єднань у всіх сферах життєдіяльності людського суспільства: економічній, політичній, соціальній, духовній. Досліджено широко відомі успіхи громадських організацій і рухів людей доброї волі в галузі розрядки міжнародної напруженості, у наданні допомоги народам, що постраждали від стихійних лих, катастроф та інших соціальних негараздів. Встановлено, що в основі перемог – розвиток діяльності громадянського суспільства, висока активність громадян та їх добровільних об'єднань. Це досяжне тільки в достатньо розвиненому громадянському суспільстві. Доведено, що успіхи приходять там, де підвищується ділова активність громадян і створюваних ними недержавних структур, обмежується державне втручання в економічне, соціальне і духовне життя, тобто там, де розвивається і вдосконалюється громадянське суспільство. Осмислено теоретичний і прикладний аспекти феномену громадянського суспільства завдяки теоретичному аналізу концепції громадянського суспільства в історії соціально-філософської та політологічної думки, починаючи з Платона й Арістотеля та закінчуючи поглядами сучасних дослідників. Підкреслено, що громадянське суспільство – тип суспільного устрою, відмітна ознака якого – реальна багатосуб'єктність економічного, соціального, культурного і політичного життя. Проаналізовано формування та розвиток громадянського суспільства в Україні за роки незалежності. Доведено, що становлення громадянського суспільства виявляється у формуванні його інститутів – добровільних громадських об'єднань, громадських рухів, професійних спілок, незалежних засобів масової інформації, громадської думки як соціального інституту, виборах та референдумах як засобах громадського волевиявлення і захисту інтересів, залежних від громадськості елементів судової і правоохоронної систем тощо. Обґрунтовано особливості взаємодії громадянського суспільства і правової держави.