Suchergebnisse

Purpose. To determine sustainable development conditions according to the criteria of emissions of harmful substances and waste generation when modelling impact factors of the parameters and general environmental situation in Ukraine.Methods. In the research general scientific (analysis and synthesis, induction and deduction, analytical grouping) and special (abstraction, modelling, etc.) methods of studying economic phenomena and processes have been used.Results. For modelling of national sustainable development parameters by the parameters of emissions of harmful substances and waste generation it has been proposed to apply sectoral approach and the model of the environmental Kuznets curve (EKC). It has been proved that the EKC model should be used not only to model parameters of emissions of harmful substances, but also for waste generation. Besides, it has been proved that it is necessary to take into account not only national level indicators, but also the contribution of the leading sectors driving national economy. Modelling has been carried out for the following industries: processing; mining and quarry development; agriculture, forestry and fisheries; supply of electricity, gas, steam and conditioned air; transport, warehousing, post and courier services. The models are based on correlation between GDP, average nominal income per capita, environmental costs, waste generation and emissions of harmful substances at the national level and by its leading industries. It has been determined that reaching the "turning point" on sectoral EKCs correlates waste generation and emissions with industry`s rate of remuneration, value added (sectoral GDP) and sectoral investment in environmental protection in the context of industry`s specifics. It has been demonstrated that in Ukraine the "turning point" on the EKC has been provided by 20% of economically active population in industries that generate 46% of emissions amid country's average nominal income per employee and steady growth of environmental expenses for at least two years.Conclusions. It has been proved that the EKC for Ukraine should be analyzed by the sectors of national economy. To form effective national environmental policy, sectoral EKCs should be applied to determine emissions of harmful substances and waste generation. It has been determined that the key factor to ensure country`s sustainable development is environmental investment both at the national level and by its driving economic sectors. Thus, the sectoral EKC reflects the progress towards industries` sustainable development that form main revenue receipts of the government and determine the rate of remuneration in the real sector. Modelling of the EKC parameters for waste and emissions of harmful substances fully corresponds to the trends of sustainable economic growth and its transition to the innovative type of development. ; Цель. Определение условий обеспечения устойчивого развития по критериям выбросов вредных веществ и образования отходов с моделированием факторов влияния на эти параметры и общую экологическую ситуацию в Украине.Методы. В процессе проведения исследования использованы общенаучные (анализ и синтез, индукция и дедукция, аналитическое группировки) и специальные (абстрагирование, моделирование и т. д.) методы изучения экономических явлений и процессов.Результаты. Моделирование параметров устойчивого развития национального хозяйства по параметрам выбросов вредных веществ и образования отходов предложено использовать отраслевой подход и модель экологической кривой Кузнеца (ЭКК). Доказано, что модель ЭКК целесообразно использовать не только для моделирования параметров выбросов вредных веществ, но и для объемов образования отходов. Кроме того, доказано, что необходимо учитывать показатели не только на уровне страны, но и с учетом вклада ведущих отраслей национального хозяйства. Моделирование осуществлено для таких отраслей: перерабатывающая; добывающая и разработки карьеров; сельское, лесное и рыбное хозяйство; поставки электроэнергии, газа и кондиционированного воздуха; транспорт, складское хозяйство, почта и курьерская служба. Модели строились на основе взаимосвязи между ВВП, средним номинальным доходом на одного работающего, расходами на охрану окружающей среды и объемами образования отходов и количеством вредных вещественных на уровне национальной экономики и ее ведущих отраслей. Установлено, что достижение «поворотной точки» на отраслевых ЭКК для образования отходов и выбросов вредных веществ зависит от уровня оплаты труда в отрасли, величины добавленной стоимости (отраслевого ВВП), объемов отраслевых инвестиций в охрану окружающей среды и зависит от специфики отрасли. Доказано, что в Украине «поворотная точка» на ЭКК была обеспечена 20% работающего населения страны в отраслях, которые создают 46% выбросов вредных веществ при достижении среднего по стране уровня номинальных доходов на одного работающего и устойчивого повышения темпов роста расходов на охрану окружающей среды в течение как минимум двух лет.Выводы. Доказано, что ЭКК для Украины необходимо анализировать с позиции отраслей национального хозяйства. Для построения эффективной экологической политики в стране целесообразно использовать отраслевые ЭКК как для определения объемов выбросов вредных веществ, так и для образования отходов. Доказано, что важным фактором обеспечения устойчивого развития страны являются инвестиции в природоохранные мероприятия как на уровне страны, так и на уровне ведущих отраслей национального хозяйства. Таким образом, отраслевая ЭКК отражает прогресс на пути к устойчивому развитию отраслей, которые формируют основные поступления в бюджет и определяют уровень оплаты труда в реальном секторе экономики. Моделирование параметров ЭКК для отходов и выбросов вредных веществ в полной мере соответствуют тенденциям устойчивого роста экономики и перехода ее на инновационный путь развития. ; Мета. Визначення умов забезпечення сталого розвитку за критеріями викидів шкідливих речовин та утворення відходів із моделюванням факторів впливу на ці параметри та загальну екологічну ситуацію в Україні. Методи. Використані загальнонаукові (аналіз та синтез, індукція та дедукція, аналітичне групування) та спеціальні (абстрагування, моделювання і т. ін.) методи вивчення економічних явищ і процесів.Результати. Моделювання параметрів сталого розвитку національного господарства за параметрами викидів шкідливих речовин та утворення відходів запропоновано використати галузевий підхід та модель екологічної кривої Кузнеця (ЕКК). Доведено, що модель ЕКК доцільно використовувати не тільки для моделювання параметрів викидів шкідливих речовин, а й для обсягів утворення відходів. Крім того, доведено, що необхідно враховувати показники не тільки на рівні країни, а й з урахуванням внеску провідних галузей національного господарства. Моделювання здійснене для таких галузей: переробна; добувна і розроблення кар'єрів; сільське, лісове та рибне господарство; постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря; транспорт, складське господарство, пошта та кур'єрська служба. Моделі будувались на основі взаємозв'язку між ВВП, середнім номінальним доходом на одного працюючого, витратами на охорону навколишнього середовища та обсягами утворення відходів та кількістю шкідливих речових на рівні національної економіки та її провідних галузей. Встановлено, що у досягнення «поворотної точки» на галузевих ЕКК для утворення відходів та викидів шкідливих речовин залежить від рівня оплати праці в галузі, величини доданої вартості (галузевого ВВП) та обсягів галузевих інвестицій в охорону навколишнього середовища і залежить від специфіки галузі. Доведено, що в Україні «поворотна точка» на ЕКК була забезпечена 20% працюючого населення країни у галузях, що створюють 46% викидів шкідливих речовин за умови досягнення середнього по країні рівня номінальних доходів на одного працюючого та стійкого підвищення темпів зростання видатків на охорону навколишнього середовища впродовж як мінімум двох років.Висновки. Доведено, що ЕКК для України необхідно аналізувати с позиції галузей національного господарства. Задля побудови ефективної екологічної політики у країні необхідно доцільно використовувати галузеві ЕКК як для визначення обсягів викидів шкідливих речовин, так і для утворення відходів. Доведено, що важливим фактором щодо забезпечення сталого розвитку країни є інвестиції у природоохоронні заходи як на рівні країни, так і на рівні провідних галузей національного господарства. Таким чином, галузева ЕКК відбиває прогрес на шляху до сталого розвитку галузей, які формують основні надходження до бюджету та визначають рівень оплати праці в реальному секторі економіки. Моделювання параметрів ЕКК для відходів та викидів шкідливих речовин повною мірою відповідають тенденціям сталого зростання економіки та переходу її на інноваційний шлях розвитку.

Purpose. To determine sustainable development conditions according to the criteria of emissions of harmful substances and waste generation when modelling impact factors of the parameters and general environmental situation in Ukraine.Methods. In the research general scientific (analysis and synthesis, induction and deduction, analytical grouping) and special (abstraction, modelling, etc.) methods of studying economic phenomena and processes have been used.Results. For modelling of national sustainable development parameters by the parameters of emissions of harmful substances and waste generation it has been proposed to apply sectoral approach and the model of the environmental Kuznets curve (EKC). It has been proved that the EKC model should be used not only to model parameters of emissions of harmful substances, but also for waste generation. Besides, it has been proved that it is necessary to take into account not only national level indicators, but also the contribution of the leading sectors driving national economy. Modelling has been carried out for the following industries: processing; mining and quarry development; agriculture, forestry and fisheries; supply of electricity, gas, steam and conditioned air; transport, warehousing, post and courier services. The models are based on correlation between GDP, average nominal income per capita, environmental costs, waste generation and emissions of harmful substances at the national level and by its leading industries. It has been determined that reaching the "turning point" on sectoral EKCs correlates waste generation and emissions with industry`s rate of remuneration, value added (sectoral GDP) and sectoral investment in environmental protection in the context of industry`s specifics. It has been demonstrated that in Ukraine the "turning point" on the EKC has been provided by 20% of economically active population in industries that generate 46% of emissions amid country's average nominal income per employee and steady growth of environmental expenses for at least two years.Conclusions. It has been proved that the EKC for Ukraine should be analyzed by the sectors of national economy. To form effective national environmental policy, sectoral EKCs should be applied to determine emissions of harmful substances and waste generation. It has been determined that the key factor to ensure country`s sustainable development is environmental investment both at the national level and by its driving economic sectors. Thus, the sectoral EKC reflects the progress towards industries` sustainable development that form main revenue receipts of the government and determine the rate of remuneration in the real sector. Modelling of the EKC parameters for waste and emissions of harmful substances fully corresponds to the trends of sustainable economic growth and its transition to the innovative type of development. ; Цель. Определение условий обеспечения устойчивого развития по критериям выбросов вредных веществ и образования отходов с моделированием факторов влияния на эти параметры и общую экологическую ситуацию в Украине.Методы. В процессе проведения исследования использованы общенаучные (анализ и синтез, индукция и дедукция, аналитическое группировки) и специальные (абстрагирование, моделирование и т. д.) методы изучения экономических явлений и процессов.Результаты. Моделирование параметров устойчивого развития национального хозяйства по параметрам выбросов вредных веществ и образования отходов предложено использовать отраслевой подход и модель экологической кривой Кузнеца (ЭКК). Доказано, что модель ЭКК целесообразно использовать не только для моделирования параметров выбросов вредных веществ, но и для объемов образования отходов. Кроме того, доказано, что необходимо учитывать показатели не только на уровне страны, но и с учетом вклада ведущих отраслей национального хозяйства. Моделирование осуществлено для таких отраслей: перерабатывающая; добывающая и разработки карьеров; сельское, лесное и рыбное хозяйство; поставки электроэнергии, газа и кондиционированного воздуха; транспорт, складское хозяйство, почта и курьерская служба. Модели строились на основе взаимосвязи между ВВП, средним номинальным доходом на одного работающего, расходами на охрану окружающей среды и объемами образования отходов и количеством вредных вещественных на уровне национальной экономики и ее ведущих отраслей. Установлено, что достижение «поворотной точки» на отраслевых ЭКК для образования отходов и выбросов вредных веществ зависит от уровня оплаты труда в отрасли, величины добавленной стоимости (отраслевого ВВП), объемов отраслевых инвестиций в охрану окружающей среды и зависит от специфики отрасли. Доказано, что в Украине «поворотная точка» на ЭКК была обеспечена 20% работающего населения страны в отраслях, которые создают 46% выбросов вредных веществ при достижении среднего по стране уровня номинальных доходов на одного работающего и устойчивого повышения темпов роста расходов на охрану окружающей среды в течение как минимум двух лет.Выводы. Доказано, что ЭКК для Украины необходимо анализировать с позиции отраслей национального хозяйства. Для построения эффективной экологической политики в стране целесообразно использовать отраслевые ЭКК как для определения объемов выбросов вредных веществ, так и для образования отходов. Доказано, что важным фактором обеспечения устойчивого развития страны являются инвестиции в природоохранные мероприятия как на уровне страны, так и на уровне ведущих отраслей национального хозяйства. Таким образом, отраслевая ЭКК отражает прогресс на пути к устойчивому развитию отраслей, которые формируют основные поступления в бюджет и определяют уровень оплаты труда в реальном секторе экономики. Моделирование параметров ЭКК для отходов и выбросов вредных веществ в полной мере соответствуют тенденциям устойчивого роста экономики и перехода ее на инновационный путь развития. ; Мета. Визначення умов забезпечення сталого розвитку за критеріями викидів шкідливих речовин та утворення відходів із моделюванням факторів впливу на ці параметри та загальну екологічну ситуацію в Україні. Методи. Використані загальнонаукові (аналіз та синтез, індукція та дедукція, аналітичне групування) та спеціальні (абстрагування, моделювання і т. ін.) методи вивчення економічних явищ і процесів.Результати. Моделювання параметрів сталого розвитку національного господарства за параметрами викидів шкідливих речовин та утворення відходів запропоновано використати галузевий підхід та модель екологічної кривої Кузнеця (ЕКК). Доведено, що модель ЕКК доцільно використовувати не тільки для моделювання параметрів викидів шкідливих речовин, а й для обсягів утворення відходів. Крім того, доведено, що необхідно враховувати показники не тільки на рівні країни, а й з урахуванням внеску провідних галузей національного господарства. Моделювання здійснене для таких галузей: переробна; добувна і розроблення кар'єрів; сільське, лісове та рибне господарство; постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря; транспорт, складське господарство, пошта та кур'єрська служба. Моделі будувались на основі взаємозв'язку між ВВП, середнім номінальним доходом на одного працюючого, витратами на охорону навколишнього середовища та обсягами утворення відходів та кількістю шкідливих речових на рівні національної економіки та її провідних галузей. Встановлено, що у досягнення «поворотної точки» на галузевих ЕКК для утворення відходів та викидів шкідливих речовин залежить від рівня оплати праці в галузі, величини доданої вартості (галузевого ВВП) та обсягів галузевих інвестицій в охорону навколишнього середовища і залежить від специфіки галузі. Доведено, що в Україні «поворотна точка» на ЕКК була забезпечена 20% працюючого населення країни у галузях, що створюють 46% викидів шкідливих речовин за умови досягнення середнього по країні рівня номінальних доходів на одного працюючого та стійкого підвищення темпів зростання видатків на охорону навколишнього середовища впродовж як мінімум двох років.Висновки. Доведено, що ЕКК для України необхідно аналізувати с позиції галузей національного господарства. Задля побудови ефективної екологічної політики у країні необхідно доцільно використовувати галузеві ЕКК як для визначення обсягів викидів шкідливих речовин, так і для утворення відходів. Доведено, що важливим фактором щодо забезпечення сталого розвитку країни є інвестиції у природоохоронні заходи як на рівні країни, так і на рівні провідних галузей національного господарства. Таким чином, галузева ЕКК відбиває прогрес на шляху до сталого розвитку галузей, які формують основні надходження до бюджету та визначають рівень оплати праці в реальному секторі економіки. Моделювання параметрів ЕКК для відходів та викидів шкідливих речовин повною мірою відповідають тенденціям сталого зростання економіки та переходу її на інноваційний шлях розвитку.

On the basis of the analysis of experience use of state-private partnership in a housing and municipal services proved expediency of his introduction at management housing and municipal services in Ukraine. Is shown, that one of directions of realization of state-private partnership is management of multiroom houses and maintenance of their inhabitants by qualitative housing and municipal services. By the basic forms of such management is: a privatization; the contract on performance of works; the contracts on operation of business (confidential management); rent; concession. In work the comparative analysis of the basic models of functioning housing and municipal services, in particular is carried out: English, American, French and German. Is proved, that more attractive for Ukraine is German model. It provides creation in housing and municipal services of the enterprise of a joint-stock pattern of ownership, but under condition of, which the control package of the actions(shares) will be belongs to municipality. But in view of a unsufficient level of development of the domestic share market and investment appeal housing and municipal services, it is offered simultaneously to use the French experience of effective management and concession. The expediency of use of the contracts concession is proved during the coordination of interests of the state, private business and consumers housing and municipal services. Is shown, that the efficiency of this form of mutual relation essentially depends on state bodies, which carry out regulation of the tariffs on services, level of maintenance of guarantees performance of conditions of the contract in case of changes of a political situation in the country etc. ; На основе анализа опыта использование государственно-частного партнерства в жилищно-коммунальном хозяйстве, доказанная целесообразность его внедрения у управления ЖКГ в Украине. Показано, что одним из направлений реализации государственно-частного партнерства есть управление многоквартирными домами и обеспечение их жителей качественными жилищно-коммунальными услугами. Основными формами такого управления есть: приватизация; договор на выполнение работ; контракты на управление предприятием (доверительное управление); аренда; концессия. В работе проведен сравнительный анализ основных моделей функционирования ЖКГ, в частности: английской, американской, французской и немецкой. Доказано, что более привлекательной для Украины есть немецкая модель. Она предусматривает создание в ЖКХ предприятия акционерной формы собственности, но при условии, которое контрольный пакет акций будет принадлежать муниципалитету. Но с учетом недостаточного уровня развития отечественного фондового рынка и инвестиционной привлекательности ЖКГ, предложено одновременно использовать французский опыт эффективного управления и концессии. Доказана целесообразность использования договоров концессии в процессе согласования интересов государства, частного бизнеса и потребителей ЖК услуг. Показано, что эффективность именно этой формы взаимоотношений существенно зависит от государственных органов, которые осуществляют регулирование тарифов на услуги, уровня обеспечения гарантий выполнение условий договора в случае изменений политической ситуации в стране и др. ; На основі аналізу досвіду використання державно-приватного партнерства в житлово-комунальному господарстві, доведена доцільність його впровадження в управління ЖКГ в Україні. Показано, що одним з напрямів реалізації державно-приватного партнерства є управління багатоквартирними будинками та забезпечення їх мешканців якісними житлово-комунальними послугами. Основними формами такого управління є: приватизація; договір на виконання робіт; контракти на управління підприємством (довірче управління); оренда; концесія. В роботі проведено порівняльний аналіз основних моделей функціонування ЖКГ і сфери водопостачання, зокрема: англійської, американської, французької та німецької. Доведено, що більш привабливою для України є німецька модель. Вона передбачає створення у сфері ЖКГ підприємства акціонерної форми власності, але за умови, що контрольний пакет акцій буде належати муніципалітету. Але з урахуванням недостатньої розвиненості вітчизняного фондового ринку та інвестиційної привабливості ЖКГ, запропоновано одночасно використати французький досвід ефективного управління та концесії. Доведено доцільність використання договорів концесії в процесі узгодження інтересів держави, приватного бізнесу та споживачів ЖК послуг. Показано, що ефективність саме цієї форми взаємовідносин суттєво залежить від державних органів, які здійснюють регулювання тарифів на послуги, рівня забезпечення гарантій виконання умов договору в разі змін політичної ситуації у країні і т.ін.

Мета. Моделювання умов досягнення «поворотної точки» в моделі екологічної кривої Кузнеця (ЕКК) для умов економіки України.Методи. Використані загальнонаукові (аналіз та синтез, індукція та дедукція, аналітичне групування) та спеціальні (абстрагування, моделювання і т. ін.) методи вивчення економічних явищ і процесів.Результати. Задля визначення умов сталого розвитку національного господарства запропоновано використати галузевий підхід. В його основу покладено ідею, що досягти стійкого поворотного моменту у моделі ЕКК для України можливо шляхом управління її параметрами на рівні провідних галузей економіки. Такими галузями для України є такі: переробна; добувна і розроблення кар'єрів; сільське, лісове та рибне господарство; постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря; транспорт, складське господарство, пошта та кур'єрська служба. Доведено, що причини недосягнення стійкого поворотного моменту полягають в тому, що гальмуючий вплив здійснює добувна галузь; транспорт, складське господарство, пошта та кур'єрська служба й сільське, лісове та рибне господарство. Показано, що пріоритетними для розвитку економіки України є переробна галузь та енергетика, оскільки саме в них є переважні економічні умови отримання вищого рівня доданої вартості в порівнянні з добувною галуззю, а сільськогосподарський потенціал України можливо використати в разі підвищення рівня оплати праці персоналу галузі. Встановлено, що негативні тенденції у транспортній галузі пов'язані із низькою екологічністю транспортних засобів, що використовуються в Україні і, як наслідок, збільшення останніми роками обсягів викидів шкідливих речовин.Висновки. Доведено, що ЕКК для України може бути побудована на основі взаємозв'язку між обсягами викидів діоксида сірки, діоксида азоту, оксида, діоксида вуглецю й доходом на душу населення України. Встановлено, що крива Кузнеця в умовах України має «точковий» характер. Запропоновано ЕКК, побудовану на основі взаємозв'язку між обсягами викидів шкідливих речовин та величиною середнього номінального доходу на одного працюючого у провідних галузях національного господарства. Доведено, що забезпечити сталий розвиток економіки України можливо шляхом екологізації виробництва в межах наявної структури національної економіки на основі використання галузевих капітальних інвестицій та активізації державної підтримки природоохоронних заходів. ; Purpose. The study objective was to model the conditions to reach the "turning point" in the environmental Kuznets curve model (EKC) for the Ukrainian economy.Меthods. In the research general scientific (analysis and synthesis, induction and deduction, analytical grouping) and special (abstraction, modelling, etc.) methods of studying economic phenomena and processes have been used.Results. To determine the conditions for maintaining sustainable development of the national economy, it has been proposed to use sectoral approach. It is based on the idea that to reach the sustainable turning point in the EKC model for Ukraine, key parameters of its leading economic sectors have to be managed. Such industries for Ukraine are: processing; mining and quarry development; agriculture, forestry and fisheries; supply of electricity, gas, steam and conditioned air; transport, warehousing, post and courier service. It has been proved that sustainable turning point was not reached because mining, transport, warehousing, post and courier services, agriculture, forestry and fisheries put back. It has been demonstrated that processing industry and energy are the priority sectors for the development of Ukraine's economy, because they have the predominant economic conditions to get higher added value compared with mining, and Ukraine's agricultural capacity could be used to increase wages of the sector`s staff. It has been determined that transport sector`s negative trends are explained by few environmentally friendly vehicles in Ukraine and, as a result, higher recent emissions of air pollutants.Conclusions. It has been proved that EKC for Ukraine could be built on the basis of correlation between sulfur dioxide, nitrogen dioxide, oxide, carbon dioxide emissions and income per capita in Ukraine. It has been found out that Kuznets curve in Ukraine is "point"-like. The EKC based on correlation between emissions of air pollutants and average nominal income per capita in the leading sectors of the national economy has been proposed. It has been proved that it is possible to ensure sustainable development of Ukraine's economy by greening production within the existing structure of the national economy based on sectoral capital investment and intensification of government support policy of environment. ; Цель. Моделирование условий достижения «поворотной точки» в модели экологической кривой Кузнеца (ЭКК) для условий экономики Украины. Методы. Использованы общенаучные (анализ и синтез, индукция и дедукция, аналитическое группировки) и специальные (абстрагирование, моделирование и т. Д.) Методы изучения экономических явлений и процессов.Результаты. Для определения условий устойчивого развития национального хозяйства предложено использовать отраслевой подход. В его основу положена идея, что достичь устойчивого поворотного момента в модели ЭКК для Украины возможно путем управления ее параметрами на уровне ведущих отраслей экономики. Такими отраслями для Украины являются: перерабатывающая; добывающая и разработки карьеров; сельское, лесное и рыбное хозяйство; поставки электроэнергии, газа и кондиционированного воздуха; транспорт, складское хозяйство, почта и курьерская служба. Доказано, что причины недостижения устойчивого поворотного момента заключаются в том, что тормозящее влияние осуществляет добывающая отрасль; транспорт, складское хозяйство, почта и курьерская служба и сельское, лесное и рыбное хозяйство. Показано, что приоритетными для развития экономики Украины является перерабатывающая отрасль и энергетика, поскольку именно в них предпочтительны экономические условия получения высшего уровня добавленной стоимости по сравнению с добывающей отраслью, а сельскохозяйственный потенциал Украины возможно использовать в случае повышения уровня оплаты труда персонала отрасли. Установлено, что негативные тенденции в транспортной отрасли связаны с низкой экологичностью транспортных средств, используемых в Украине и, как следствие, увеличение в последние годы объемов выбросов вредных веществ.Выводы. Доказано, что ЕКК для Украины может быть построена на основе взаимосвязи между объемами выбросов диоксида серы, диоксида азота, оксида, диоксида углерода и доходом на душу населения Украины. Установлено, что кривая Кузнеца в условиях Украины имеет «точечный» характер. Предложено ЭКК, построенную на основе взаимосвязи между объемами выбросов вредных веществ и величиной среднего номинального дохода на одного работающего в ведущих отраслях национального хозяйства. Доказано, что устойчивое развитие экономики Украины возможно путем экологизации производства в пределах существующей структуры национальной экономики на основе использования отраслевых капитальных инвестиций и активизации государственной поддержки природоохранных мероприятий.

Мета. Моделювання умов досягнення «поворотної точки» в моделі екологічної кривої Кузнеця (ЕКК) для умов економіки України.Методи. Використані загальнонаукові (аналіз та синтез, індукція та дедукція, аналітичне групування) та спеціальні (абстрагування, моделювання і т. ін.) методи вивчення економічних явищ і процесів.Результати. Задля визначення умов сталого розвитку національного господарства запропоновано використати галузевий підхід. В його основу покладено ідею, що досягти стійкого поворотного моменту у моделі ЕКК для України можливо шляхом управління її параметрами на рівні провідних галузей економіки. Такими галузями для України є такі: переробна; добувна і розроблення кар'єрів; сільське, лісове та рибне господарство; постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря; транспорт, складське господарство, пошта та кур'єрська служба. Доведено, що причини недосягнення стійкого поворотного моменту полягають в тому, що гальмуючий вплив здійснює добувна галузь; транспорт, складське господарство, пошта та кур'єрська служба й сільське, лісове та рибне господарство. Показано, що пріоритетними для розвитку економіки України є переробна галузь та енергетика, оскільки саме в них є переважні економічні умови отримання вищого рівня доданої вартості в порівнянні з добувною галуззю, а сільськогосподарський потенціал України можливо використати в разі підвищення рівня оплати праці персоналу галузі. Встановлено, що негативні тенденції у транспортній галузі пов'язані із низькою екологічністю транспортних засобів, що використовуються в Україні і, як наслідок, збільшення останніми роками обсягів викидів шкідливих речовин.Висновки. Доведено, що ЕКК для України може бути побудована на основі взаємозв'язку між обсягами викидів діоксида сірки, діоксида азоту, оксида, діоксида вуглецю й доходом на душу населення України. Встановлено, що крива Кузнеця в умовах України має «точковий» характер. Запропоновано ЕКК, побудовану на основі взаємозв'язку між обсягами викидів шкідливих речовин та величиною середнього номінального доходу на одного працюючого у провідних галузях національного господарства. Доведено, що забезпечити сталий розвиток економіки України можливо шляхом екологізації виробництва в межах наявної структури національної економіки на основі використання галузевих капітальних інвестицій та активізації державної підтримки природоохоронних заходів. ; Purpose. The study objective was to model the conditions to reach the "turning point" in the environmental Kuznets curve model (EKC) for the Ukrainian economy.Меthods. In the research general scientific (analysis and synthesis, induction and deduction, analytical grouping) and special (abstraction, modelling, etc.) methods of studying economic phenomena and processes have been used.Results. To determine the conditions for maintaining sustainable development of the national economy, it has been proposed to use sectoral approach. It is based on the idea that to reach the sustainable turning point in the EKC model for Ukraine, key parameters of its leading economic sectors have to be managed. Such industries for Ukraine are: processing; mining and quarry development; agriculture, forestry and fisheries; supply of electricity, gas, steam and conditioned air; transport, warehousing, post and courier service. It has been proved that sustainable turning point was not reached because mining, transport, warehousing, post and courier services, agriculture, forestry and fisheries put back. It has been demonstrated that processing industry and energy are the priority sectors for the development of Ukraine's economy, because they have the predominant economic conditions to get higher added value compared with mining, and Ukraine's agricultural capacity could be used to increase wages of the sector`s staff. It has been determined that transport sector`s negative trends are explained by few environmentally friendly vehicles in Ukraine and, as a result, higher recent emissions of air pollutants.Conclusions. It has been proved that EKC for Ukraine could be built on the basis of correlation between sulfur dioxide, nitrogen dioxide, oxide, carbon dioxide emissions and income per capita in Ukraine. It has been found out that Kuznets curve in Ukraine is "point"-like. The EKC based on correlation between emissions of air pollutants and average nominal income per capita in the leading sectors of the national economy has been proposed. It has been proved that it is possible to ensure sustainable development of Ukraine's economy by greening production within the existing structure of the national economy based on sectoral capital investment and intensification of government support policy of environment. ; Цель. Моделирование условий достижения «поворотной точки» в модели экологической кривой Кузнеца (ЭКК) для условий экономики Украины. Методы. Использованы общенаучные (анализ и синтез, индукция и дедукция, аналитическое группировки) и специальные (абстрагирование, моделирование и т. Д.) Методы изучения экономических явлений и процессов.Результаты. Для определения условий устойчивого развития национального хозяйства предложено использовать отраслевой подход. В его основу положена идея, что достичь устойчивого поворотного момента в модели ЭКК для Украины возможно путем управления ее параметрами на уровне ведущих отраслей экономики. Такими отраслями для Украины являются: перерабатывающая; добывающая и разработки карьеров; сельское, лесное и рыбное хозяйство; поставки электроэнергии, газа и кондиционированного воздуха; транспорт, складское хозяйство, почта и курьерская служба. Доказано, что причины недостижения устойчивого поворотного момента заключаются в том, что тормозящее влияние осуществляет добывающая отрасль; транспорт, складское хозяйство, почта и курьерская служба и сельское, лесное и рыбное хозяйство. Показано, что приоритетными для развития экономики Украины является перерабатывающая отрасль и энергетика, поскольку именно в них предпочтительны экономические условия получения высшего уровня добавленной стоимости по сравнению с добывающей отраслью, а сельскохозяйственный потенциал Украины возможно использовать в случае повышения уровня оплаты труда персонала отрасли. Установлено, что негативные тенденции в транспортной отрасли связаны с низкой экологичностью транспортных средств, используемых в Украине и, как следствие, увеличение в последние годы объемов выбросов вредных веществ.Выводы. Доказано, что ЕКК для Украины может быть построена на основе взаимосвязи между объемами выбросов диоксида серы, диоксида азота, оксида, диоксида углерода и доходом на душу населения Украины. Установлено, что кривая Кузнеца в условиях Украины имеет «точечный» характер. Предложено ЭКК, построенную на основе взаимосвязи между объемами выбросов вредных веществ и величиной среднего номинального дохода на одного работающего в ведущих отраслях национального хозяйства. Доказано, что устойчивое развитие экономики Украины возможно путем экологизации производства в пределах существующей структуры национальной экономики на основе использования отраслевых капитальных инвестиций и активизации государственной поддержки природоохранных мероприятий.