Suchergebnisse

Theoretical aspects of formation of ecologically balanced model of the rural areas economy development in the zone of irrigation were carried out by the study of theoretical, methodical and scientific-practical bases for formation and development of the model and mechanisms of its implementation in the system of regional environmental use. Methodological foundation of the study was formed by classic theses of environmental use economy, agrarian economy, scientific works of domestic and foreign scientists, and personal investigations. Methods of the study include systematic approach and analysis, historical, monographical, economic and statistical, systematic and structural, and graphical methods. The main constituent of agrarian sector is an enterprise, which uses available natural resources potential in order to produce competitive agricultural products. Formation of ecologically balanced economic development of an agrarian enterprise is not only a relevant but also a difficult issue. Determination of the minimum ecological standards for agricultural enterprises, development of the programs of rational use of natural resources together with corresponding economic indices is impossible without the integration of ecological limitations into the economic development of an agrarian enterprise, agrarian sector of the economy and rural areas. A strategy of the balancing interests, which is based on strategic directions of rural areas development, is determined by the corresponding requirements and limitations, namely: economic aims of agrarian enterprises and agrarian sector in general are regulated by ecological limitations, and ecological goals are fulfilled without economic restrictions. This is the best variant for the model of balancing interests in the process of economic development of agrarian sector of the economy and rural areas. Balancing of the model of economic development provides for the improvement in ecological policy, regulation of economic development through diversification of economic activity of the productive objects of rural area, improvement of legislative and normative basis and informational support of rural areas development. To implement the developed model there is a scientifically grounded organizational and economic mechanism with appropriate instruments by determination of principles of the mechanism formation, substantiation of organizational instruments of direct action and economic instruments of side action of ecological orientation considering sectoral and territorial approaches to the balancing ecological and economic development of rural areas. ; Теоретические аспекты формирования экологически сбалансированной модели развития экономики села в зоне полива проводились исследования теоретического, методического и научно-практического основы формирования и развития модели и механизмы ее реализации в системе регионального природопользования. Методологическую основу исследования составили классические тезисы. экономики природопользования, аграрной экономики, научных трудов отечественных и зарубежных ученых, и личные расследования. Методы исследования включают системный подход и анализ, исторический, монографические, экономико-статистические, систематические и структурно-графические методы. Главный Составной частью аграрного сектора является предприятие, которое использует имеющийся природно-ресурсный потенциал для производить конкурентоспособную сельскохозяйственную продукцию. Формирование экологически сбалансированного экономического развития аграрного предприятия является не только актуальной, но и сложной проблемой. Определение минимума экологические стандарты для сельскохозяйственных предприятий, разработка программ рационального использования природных ресурсы вместе с соответствующими экономическими показателями невозможны без интеграции экологических ограничения в развитии экономики аграрного предприятия, аграрного сектора экономики и сельские районы. Стратегия балансирования интересов, основанная на стратегических направлениях сельской местности развития, определяется соответствующими требованиями и ограничениями, а именно: экономическими целями Аграрные предприятия и аграрный сектор в целом регулируются экологическими ограничениями и экологическими Цели выполняются без экономических ограничений. Это лучший вариант для модели баланса интересов в процессе экономического развития аграрного сектора экономики и сельской местности. Балансировка модели экономического развития предусматривает совершенствование экологической политики, регулирование экономическое развитие через диверсификацию хозяйственной деятельности производственных объектов села область, совершенствование законодательной и нормативной базы и информационное обеспечение развития сельских территорий. Для реализации разработанной модели существует научно обоснованная организационно-экономическая механизм с соответствующими инструментами путем определения принципов формирования механизма, обоснование организационных инструментов прямого действия и экономических инструментов побочного действия экологической направленности с учетом отраслевых и территориальных подходов к уравновешиванию экологических и экономическое развитие сельской местности. ; Теоретичні аспекти формування екологічно збалансованої моделі економічного розвитку сільського регіону в зоні зрошення виконувалось через дослідження теоретичних, методичних та науково-практичних засад формування і розробки моделі та механізмів її реалізації у системі регіонального природокористування. Методологічну основу дослідження становлять класичні положення економіки природокористування, аграрної економіки, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених та особисті дослідження. Методи дослідження включають в себе системний підхід та аналіз, історичний, монографічний, економіко-статистичний, системно-структурний та графічний методи. Основною складовою аграрного сектору є підприємство, яке використовує наявний природно-ресурсний потенціал з метою отримання конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції. Формування екологічно збалансованого економічного розвитку аграрного підприємства є не лише актуальним питанням, але й складним. Встановлення мінімальних екологічних стандартів для сільськогосподарських підприємств, розробка програм раціонального використання природних ресурсів разом з відповідними економічними показниками неможливе без інтеграції екологічних обмежень в економічний розвиток аграрного підприємства, аграрного сектору економіки та сільських територій. Стратегія збалансування інтересів, яка ґрунтується на стратегічних напрямах розвитку сільського регіону, регламентується відповідними вимогами й обмеженнями, а саме: економічні цілі аграрних підприємств і аграрного сектору в цілому регулюються екологічними обмеженнями, а екологічні цілі реалізуються без економічних обмежень. Це є найкращим варіантом для моделі збалансування інтересів у процесі економічного розвитку аграрного сектору економіки і сільських територій. Збалансування моделі економічного розвитку передбачає удосконалення екологічної політики, регулювання економічного розвитку через диверсифікацію господарської діяльності виробничих об'єктів сільського регіону, удосконалення законодавчо-нормативної бази та інформаційного забезпечення розвитку сільського регіону. Для впровадження розробленої моделі науково обґрунтовано організаційно-економічний механізм з відповідним інструментарієм, які ґрунтуються на визначених принципах побудови механізму, обґрунтуванні організаційних інструментів прямої дії та економічних інструментів побічної дії екологічної спрямованості з урахуванням галузевого і територіального підходів до збалансування еколого-економічного розвитку сільського регіону.

Theoretical aspects of formation of ecologically balanced model of the rural areas economy development in the zone of irrigation were carried out by the study of theoretical, methodical and scientific-practical bases for formation and development of the model and mechanisms of its implementation in the system of regional environmental use. Methodological foundation of the study was formed by classic theses of environmental use economy, agrarian economy, scientific works of domestic and foreign scientists, and personal investigations. Methods of the study include systematic approach and analysis, historical, monographical, economic and statistical, systematic and structural, and graphical methods. The main constituent of agrarian sector is an enterprise, which uses available natural resources potential in order to produce competitive agricultural products. Formation of ecologically balanced economic development of an agrarian enterprise is not only a relevant but also a difficult issue. Determination of the minimum ecological standards for agricultural enterprises, development of the programs of rational use of natural resources together with corresponding economic indices is impossible without the integration of ecological limitations into the economic development of an agrarian enterprise, agrarian sector of the economy and rural areas. A strategy of the balancing interests, which is based on strategic directions of rural areas development, is determined by the corresponding requirements and limitations, namely: economic aims of agrarian enterprises and agrarian sector in general are regulated by ecological limitations, and ecological goals are fulfilled without economic restrictions. This is the best variant for the model of balancing interests in the process of economic development of agrarian sector of the economy and rural areas. Balancing of the model of economic development provides for the improvement in ecological policy, regulation of economic development through diversification of economic activity of the productive objects of rural area, improvement of legislative and normative basis and informational support of rural areas development. To implement the developed model there is a scientifically grounded organizational and economic mechanism with appropriate instruments by determination of principles of the mechanism formation, substantiation of organizational instruments of direct action and economic instruments of side action of ecological orientation considering sectoral and territorial approaches to the balancing ecological and economic development of rural areas. ; Теоретические аспекты формирования экологически сбалансированной модели развития экономики села в зоне полива проводились исследования теоретического, методического и научно-практического основы формирования и развития модели и механизмы ее реализации в системе регионального природопользования. Методологическую основу исследования составили классические тезисы. экономики природопользования, аграрной экономики, научных трудов отечественных и зарубежных ученых, и личные расследования. Методы исследования включают системный подход и анализ, исторический, монографические, экономико-статистические, систематические и структурно-графические методы. Главный Составной частью аграрного сектора является предприятие, которое использует имеющийся природно-ресурсный потенциал для производить конкурентоспособную сельскохозяйственную продукцию. Формирование экологически сбалансированного экономического развития аграрного предприятия является не только актуальной, но и сложной проблемой. Определение минимума экологические стандарты для сельскохозяйственных предприятий, разработка программ рационального использования природных ресурсы вместе с соответствующими экономическими показателями невозможны без интеграции экологических ограничения в развитии экономики аграрного предприятия, аграрного сектора экономики и сельские районы. Стратегия балансирования интересов, основанная на стратегических направлениях сельской местности развития, определяется соответствующими требованиями и ограничениями, а именно: экономическими целями Аграрные предприятия и аграрный сектор в целом регулируются экологическими ограничениями и экологическими Цели выполняются без экономических ограничений. Это лучший вариант для модели баланса интересов в процессе экономического развития аграрного сектора экономики и сельской местности. Балансировка модели экономического развития предусматривает совершенствование экологической политики, регулирование экономическое развитие через диверсификацию хозяйственной деятельности производственных объектов села область, совершенствование законодательной и нормативной базы и информационное обеспечение развития сельских территорий. Для реализации разработанной модели существует научно обоснованная организационно-экономическая механизм с соответствующими инструментами путем определения принципов формирования механизма, обоснование организационных инструментов прямого действия и экономических инструментов побочного действия экологической направленности с учетом отраслевых и территориальных подходов к уравновешиванию экологических и экономическое развитие сельской местности. ; Теоретичні аспекти формування екологічно збалансованої моделі економічного розвитку сільського регіону в зоні зрошення виконувалось через дослідження теоретичних, методичних та науково-практичних засад формування і розробки моделі та механізмів її реалізації у системі регіонального природокористування. Методологічну основу дослідження становлять класичні положення економіки природокористування, аграрної економіки, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених та особисті дослідження. Методи дослідження включають в себе системний підхід та аналіз, історичний, монографічний, економіко-статистичний, системно-структурний та графічний методи. Основною складовою аграрного сектору є підприємство, яке використовує наявний природно-ресурсний потенціал з метою отримання конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції. Формування екологічно збалансованого економічного розвитку аграрного підприємства є не лише актуальним питанням, але й складним. Встановлення мінімальних екологічних стандартів для сільськогосподарських підприємств, розробка програм раціонального використання природних ресурсів разом з відповідними економічними показниками неможливе без інтеграції екологічних обмежень в економічний розвиток аграрного підприємства, аграрного сектору економіки та сільських територій. Стратегія збалансування інтересів, яка ґрунтується на стратегічних напрямах розвитку сільського регіону, регламентується відповідними вимогами й обмеженнями, а саме: економічні цілі аграрних підприємств і аграрного сектору в цілому регулюються екологічними обмеженнями, а екологічні цілі реалізуються без економічних обмежень. Це є найкращим варіантом для моделі збалансування інтересів у процесі економічного розвитку аграрного сектору економіки і сільських територій. Збалансування моделі економічного розвитку передбачає удосконалення екологічної політики, регулювання економічного розвитку через диверсифікацію господарської діяльності виробничих об'єктів сільського регіону, удосконалення законодавчо-нормативної бази та інформаційного забезпечення розвитку сільського регіону. Для впровадження розробленої моделі науково обґрунтовано організаційно-економічний механізм з відповідним інструментарієм, які ґрунтуються на визначених принципах побудови механізму, обґрунтуванні організаційних інструментів прямої дії та економічних інструментів побічної дії екологічної спрямованості з урахуванням галузевого і територіального підходів до збалансування еколого-економічного розвитку сільського регіону.

Розробити науково обґрунтовані принципи та напрямки впровадження системи управліннянавколишнім середовищем та системи управління водними ресурсами України для її сталогофункціонування та подальшого розвитку. Методологія дослідження базується на використаннісучасних наукових методів, а саме: аналізу, синтезу, індукції та дедукції, математичної ста-тистики, системного підходу та аналізу. Залучення значних обсягів водних ресурсів Південногорегіону призвело до зміни гідрологічного режиму у водосховищах, порушення природної рівноваги,різкого зниження якості водних ресурсів, переважання процесів деградації на самообслуговуючихтериторіях і самоочищаюча здатність водних екосистем в економічному обороті для розвиткугалузей економіки: промисловості, рекреації, сільського господарства, у тому числі зрошення.Сьогодні терміново необхідно вирішити проблеми інтегрованого управління водними ресурсамияк цілісної еколого-економічної системи регіону з можливістю врахування потреб забезпеченняохорони та раціонального використання всіх природних ресурсів, сучасних змін у природокорис-тування і стратегії соціального розвитку регіону.Функціонування системи управління водними ресурсами неефективне через недосконалістьсучасної системи управління водними ресурсами, брак фінансування та недосконалість механізмівзалучення позабюджетних коштів, а також відсутність системи державно-приватного партнер-ства в водний сектор. Крім того, відсутність потужної законодавчої бази для екологізації діяль-ності з управління водними ресурсами призводить до екологічних проблем та еколого-економічних,організаційних та технологічних ризиків. Необхідно провести екологічний аудит та виявленнянових технологічних можливостей зрошувальних систем та гідротехнічних споруд, напрямківрозвитку та етапів модернізації іригаційних систем для забезпечення інтегрованого управлінняводними ресурсами та адаптації зрошувальних систем та режимів зрошення сільськогосподар-ських культур у зв'язку зі зміною клімату для забезпечення екологічності збалансований розвитокводних систем. Необхідно також створити умови для стійкого соціально-економічного розвиткуаграрного сектора в районі зрошення та сільської місцевості. Питання ефективного функціону-вання водного господарства тісно пов'язані не тільки з впровадженням екологічних аудитів, алей впровадження екологічного менеджменту як системи управління водними ресурсами на націо-нальному рівні, а також на регіональному та місцевому рівнях залишаються невирішеними.Основною умовою підвищення ефективності водного господарства є розробка та наукове об-ґрунтування принципів реалізації системи екологічного менеджменту та аудиту з метою розробкинапрямів відновлення та розвитку галузі в контексті екологічної безпеки та на основі екологізаціїїї діяльності. Екологічний аудит та його результати як об'єкти водно-гідротехнічної техніки,зрошувані сільськогосподарські угіддя є основою для впровадження інженерних, меліоративних таекологічних заходів у системі екологічного управління та аудиту. Покращення системи управліннянеможливе без обґрунтування основних етапів модернізації та відновлення галузі, що передбачаєпоступове та толерантне розподіл функцій управління водними ресурсами та експлуатаціїсистем управління водними ресурсами та меліоративних систем між Державним агентствомводного господарства та регіональні органи влади. Посилення ролі Державного агентства водногогосподарства в управлінні водними ресурсами дозволить екологічно безпечно та збалансовано ви-користовувати їх на основі принципів всебічності та інтеграції. ; Develop scientific justification principles and areas of implementation of environmental management and audit system of water management Ukraine for its sustainable operation and future development. The methodology of the investigation based on the use of the modern scientific methods, viz.: analysis, synthesis, induction and deduction, mathematical statistics, systematic approach, and analysis. Involvement of significant volumes of water resources of the Southern region are led to a change in the hydrological regime in the water catchment areas, disturbance of natural equilibrium, sharp decrease in the quality of water resources potential, the predominance of degradation processes on self-sustaining and self-cleaning ability of aquatic ecosystems in economic circulation for the development of the branches of the economy: industry, recreation, agriculture, including irrigation. Today it is urgently necessary to solve the problems of integrated water management as an integral ecological-economic system of the region with the possibility of taking into account the needs of ensuring the protection and rational use of all natural resources, modern changes in the nature management and strategies of social development of the region. The functioning of the water management complex is ineffective by the imperfection of the modern water management system, the lack of funding and the imperfection of the mechanisms for attracting extra budgetary funds, as well as the absence of a system of public-private partnership in the water sector. In addition, the lack of a powerful legislative framework for ecologization of water management activities is led to environmental problems and ecological-economic, organizational and technological risks. There are necessary to conduct environmental audits and identification of new technological opportunities irrigation systems and waterworks, development directions and stages of modernization of irrigation systems to ensure integrated water management and adaptation of irrigation systems and irrigation modes of crops in connection with climate change to ensure ecologically balanced development of water systems. It is also necessary to create conditions for sustainable socio-economic development of the agricultural sector in the area of irrigation and rural areas. The issues of efficient functioning of the water industry are closely linked not only with the introduction of environmental audits, but also the introduction of environmental management as a water management system at the national level, as well as at the regional and local levels, remain unresolved. The basic condition for improving the efficiency of the water industry is the development and scientific substantiation of the principles of the implementation of the environmental management system and audit in order to develop the directions of recovery and development of the industry in the context of environmental safety and on the basis of ecologization of its activities. Environmental audit and its results as water and hydraulic engineering objects, irrigated agricultural lands, are the basis for implementation of engineering, reclamation and ecological measures in the system of ecological management and audit. Improvement of the management system is impossible without substantiation of the main stages of modernization and restoration of the industry, which envisages a gradual and tolerant distribution of functions of water resources management and exploitation of water management and reclamation systems between the State Agency of Water Management and regional authorities. Strengthening the role of the State Agency for Water Management in water resources management will enable ecologically safe and balanced use of them on the basis the principles of comprehensiveness and integration. ; Разработать научно обоснованные принципы и направления внедрения системы управления окружающей средой и системы управления водными ресурсами Украины для ее устойчивого функционирования и дальнейшего развития. Методология исследования базируется на использовании современных научных методов, а именно: анализа, синтеза, индукции и дедукции, математической статистикы, системного подхода и анализа. Привлечения значительных объемов водных ресурсов Южногорегиона привело к изменению гидрологического режима в водохранилищах, нарушение природного равновесия, резкому снижению качества водных ресурсов, преобладание процессов деградации на самообслуговуючих территориях и самоочищаюча способность водных экосистем в экономическом обороте для развития отраслей экономики: промышленности, рекреации, сельского хозяйства, в том числе орошения.Сегодня срочно необходимо решить проблемы интегрированного управления водными ресурсами как целостной эколого-экономической системы региона с возможностью учета потребностей обеспечения охраны и рационального использования всех природных ресурсов, современных изменений в природопользования и стратегии социального развития региона. Функционирование системы управления водными ресурсами неэффективно из-за несовершенства современной системы управления водными ресурсами, нехватка финансирования и несовершенство механизмовпривлечение внебюджетных средств, а также отсутствие системы государственно-частного партнерства в водный сектор. Кроме того, отсутствие мощной законодательной базы экологизации деяности по управлению водными ресурсами приводит к экологическим проблемам и эколого-экономических, организационных и технологических рисков. Необходимо провести экологический аудит и выявлениеновых технологических возможностей оросительных систем и гидротехнических сооружений, направлений развития и этапов модернизации ирригационных систем для обеспечения интегрированного управления водными ресурсами и адаптации оросительных систем и режимов орошения сельскохозяйственных культур в связи с изменением климата для обеспечения экологичности сбалансированное развитиеводных систем. Необходимо также создать условия для устойчивого социально-экономического развития аграрного сектора в районе орошения и сельской местности. Вопрос эффективного функционированииния водного хозяйства тесно связаны не только с внедрением экологических аудитов, но и внедрение экологического менеджмента как системы управления водными ресурсами на на-ном уровне, а также на региональном и местном уровнях остаются нерешенными. Основным условием повышения эффективности водного хозяйства является разработка и научное об-грунтовки принципов реализации системы экологического менеджмента и аудита с целью разработки направлений восстановления и развития отрасли в контексте экологической безопасности и на основе экологизации ее деятельности. Экологический аудит и его результаты как объекты водно-гидротехнической техники, орошаемые сельскохозяйственные угодья являются основой для внедрения инженерных, мелиоративных и экологических мероприятий в системе экологического управления и аудита. Улучшение системы управления невозможно без обоснования основных этапов модернизации и восстановления отрасли предусматривает постепенное и толерантное распределение функций управления водными ресурсами и эксплуатации систем управления водными ресурсами и мелиоративных систем между Государственным агентством водного хозяйства и региональные органы власти. Усиление роли Государственного агентства водного хозяйства в управлении водными ресурсами позволит экологически безопасно и сбалансировано выпользовать их на основе принципов всесторонности и интеграции.

Розробити науково обґрунтовані принципи та напрямки впровадження системи управліннянавколишнім середовищем та системи управління водними ресурсами України для її сталогофункціонування та подальшого розвитку. Методологія дослідження базується на використаннісучасних наукових методів, а саме: аналізу, синтезу, індукції та дедукції, математичної ста-тистики, системного підходу та аналізу. Залучення значних обсягів водних ресурсів Південногорегіону призвело до зміни гідрологічного режиму у водосховищах, порушення природної рівноваги,різкого зниження якості водних ресурсів, переважання процесів деградації на самообслуговуючихтериторіях і самоочищаюча здатність водних екосистем в економічному обороті для розвиткугалузей економіки: промисловості, рекреації, сільського господарства, у тому числі зрошення.Сьогодні терміново необхідно вирішити проблеми інтегрованого управління водними ресурсамияк цілісної еколого-економічної системи регіону з можливістю врахування потреб забезпеченняохорони та раціонального використання всіх природних ресурсів, сучасних змін у природокорис-тування і стратегії соціального розвитку регіону.Функціонування системи управління водними ресурсами неефективне через недосконалістьсучасної системи управління водними ресурсами, брак фінансування та недосконалість механізмівзалучення позабюджетних коштів, а також відсутність системи державно-приватного партнер-ства в водний сектор. Крім того, відсутність потужної законодавчої бази для екологізації діяль-ності з управління водними ресурсами призводить до екологічних проблем та еколого-економічних,організаційних та технологічних ризиків. Необхідно провести екологічний аудит та виявленнянових технологічних можливостей зрошувальних систем та гідротехнічних споруд, напрямківрозвитку та етапів модернізації іригаційних систем для забезпечення інтегрованого управлінняводними ресурсами та адаптації зрошувальних систем та режимів зрошення сільськогосподар-ських культур у зв'язку зі зміною клімату для забезпечення екологічності збалансований розвитокводних систем. Необхідно також створити умови для стійкого соціально-економічного розвиткуаграрного сектора в районі зрошення та сільської місцевості. Питання ефективного функціону-вання водного господарства тісно пов'язані не тільки з впровадженням екологічних аудитів, алей впровадження екологічного менеджменту як системи управління водними ресурсами на націо-нальному рівні, а також на регіональному та місцевому рівнях залишаються невирішеними.Основною умовою підвищення ефективності водного господарства є розробка та наукове об-ґрунтування принципів реалізації системи екологічного менеджменту та аудиту з метою розробкинапрямів відновлення та розвитку галузі в контексті екологічної безпеки та на основі екологізаціїїї діяльності. Екологічний аудит та його результати як об'єкти водно-гідротехнічної техніки,зрошувані сільськогосподарські угіддя є основою для впровадження інженерних, меліоративних таекологічних заходів у системі екологічного управління та аудиту. Покращення системи управліннянеможливе без обґрунтування основних етапів модернізації та відновлення галузі, що передбачаєпоступове та толерантне розподіл функцій управління водними ресурсами та експлуатаціїсистем управління водними ресурсами та меліоративних систем між Державним агентствомводного господарства та регіональні органи влади. Посилення ролі Державного агентства водногогосподарства в управлінні водними ресурсами дозволить екологічно безпечно та збалансовано ви-користовувати їх на основі принципів всебічності та інтеграції. ; Develop scientific justification principles and areas of implementation of environmental management and audit system of water management Ukraine for its sustainable operation and future development. The methodology of the investigation based on the use of the modern scientific methods, viz.: analysis, synthesis, induction and deduction, mathematical statistics, systematic approach, and analysis. Involvement of significant volumes of water resources of the Southern region are led to a change in the hydrological regime in the water catchment areas, disturbance of natural equilibrium, sharp decrease in the quality of water resources potential, the predominance of degradation processes on self-sustaining and self-cleaning ability of aquatic ecosystems in economic circulation for the development of the branches of the economy: industry, recreation, agriculture, including irrigation. Today it is urgently necessary to solve the problems of integrated water management as an integral ecological-economic system of the region with the possibility of taking into account the needs of ensuring the protection and rational use of all natural resources, modern changes in the nature management and strategies of social development of the region. The functioning of the water management complex is ineffective by the imperfection of the modern water management system, the lack of funding and the imperfection of the mechanisms for attracting extra budgetary funds, as well as the absence of a system of public-private partnership in the water sector. In addition, the lack of a powerful legislative framework for ecologization of water management activities is led to environmental problems and ecological-economic, organizational and technological risks. There are necessary to conduct environmental audits and identification of new technological opportunities irrigation systems and waterworks, development directions and stages of modernization of irrigation systems to ensure integrated water management and adaptation of irrigation systems and irrigation modes of crops in connection with climate change to ensure ecologically balanced development of water systems. It is also necessary to create conditions for sustainable socio-economic development of the agricultural sector in the area of irrigation and rural areas. The issues of efficient functioning of the water industry are closely linked not only with the introduction of environmental audits, but also the introduction of environmental management as a water management system at the national level, as well as at the regional and local levels, remain unresolved. The basic condition for improving the efficiency of the water industry is the development and scientific substantiation of the principles of the implementation of the environmental management system and audit in order to develop the directions of recovery and development of the industry in the context of environmental safety and on the basis of ecologization of its activities. Environmental audit and its results as water and hydraulic engineering objects, irrigated agricultural lands, are the basis for implementation of engineering, reclamation and ecological measures in the system of ecological management and audit. Improvement of the management system is impossible without substantiation of the main stages of modernization and restoration of the industry, which envisages a gradual and tolerant distribution of functions of water resources management and exploitation of water management and reclamation systems between the State Agency of Water Management and regional authorities. Strengthening the role of the State Agency for Water Management in water resources management will enable ecologically safe and balanced use of them on the basis the principles of comprehensiveness and integration. ; Разработать научно обоснованные принципы и направления внедрения системы управления окружающей средой и системы управления водными ресурсами Украины для ее устойчивого функционирования и дальнейшего развития. Методология исследования базируется на использовании современных научных методов, а именно: анализа, синтеза, индукции и дедукции, математической статистикы, системного подхода и анализа. Привлечения значительных объемов водных ресурсов Южногорегиона привело к изменению гидрологического режима в водохранилищах, нарушение природного равновесия, резкому снижению качества водных ресурсов, преобладание процессов деградации на самообслуговуючих территориях и самоочищаюча способность водных экосистем в экономическом обороте для развития отраслей экономики: промышленности, рекреации, сельского хозяйства, в том числе орошения.Сегодня срочно необходимо решить проблемы интегрированного управления водными ресурсами как целостной эколого-экономической системы региона с возможностью учета потребностей обеспечения охраны и рационального использования всех природных ресурсов, современных изменений в природопользования и стратегии социального развития региона. Функционирование системы управления водными ресурсами неэффективно из-за несовершенства современной системы управления водными ресурсами, нехватка финансирования и несовершенство механизмовпривлечение внебюджетных средств, а также отсутствие системы государственно-частного партнерства в водный сектор. Кроме того, отсутствие мощной законодательной базы экологизации деяности по управлению водными ресурсами приводит к экологическим проблемам и эколого-экономических, организационных и технологических рисков. Необходимо провести экологический аудит и выявлениеновых технологических возможностей оросительных систем и гидротехнических сооружений, направлений развития и этапов модернизации ирригационных систем для обеспечения интегрированного управления водными ресурсами и адаптации оросительных систем и режимов орошения сельскохозяйственных культур в связи с изменением климата для обеспечения экологичности сбалансированное развитиеводных систем. Необходимо также создать условия для устойчивого социально-экономического развития аграрного сектора в районе орошения и сельской местности. Вопрос эффективного функционированииния водного хозяйства тесно связаны не только с внедрением экологических аудитов, но и внедрение экологического менеджмента как системы управления водными ресурсами на на-ном уровне, а также на региональном и местном уровнях остаются нерешенными. Основным условием повышения эффективности водного хозяйства является разработка и научное об-грунтовки принципов реализации системы экологического менеджмента и аудита с целью разработки направлений восстановления и развития отрасли в контексте экологической безопасности и на основе экологизации ее деятельности. Экологический аудит и его результаты как объекты водно-гидротехнической техники, орошаемые сельскохозяйственные угодья являются основой для внедрения инженерных, мелиоративных и экологических мероприятий в системе экологического управления и аудита. Улучшение системы управления невозможно без обоснования основных этапов модернизации и восстановления отрасли предусматривает постепенное и толерантное распределение функций управления водными ресурсами и эксплуатации систем управления водными ресурсами и мелиоративных систем между Государственным агентством водного хозяйства и региональные органы власти. Усиление роли Государственного агентства водного хозяйства в управлении водными ресурсами позволит экологически безопасно и сбалансировано выпользовать их на основе принципов всесторонности и интеграции.