Modern Ukrainian society requires journalism to create high-quality analytical materials that contribute to the formation of the socio-political position of citizens and influence the adoption of political decisions by representa-tives of government structures, leaders of political parties, public organizations. This, in turn, requires journalists to have competence, the ability to think critically, evaluate, analyze, and forecast. Creation of high-quality journalistic materials requires the development and application of the methodological tools of political journalism, the formation and replenishment of which occurs at the intersection with other sciences and through related fields of activity. The acquisition of this tool by a political journalist is the key to his successful work.The article is devoted to the actual topic of studying the methodological aspects of political journalism. Attention is focused on the problem of methodology, which has a close connection with the search for methods of political journalism. Knowledge and skilful use of techniques, methods and methods are the essence of the journalist's meth-odological culture. Its components are the general methodology of social cognition, the general journalistic method-ology, the methodology for obtaining empirical data, and the methodological basis for interpreting the information obtained.The author analyzes various approaches to the classification of methods used in journalistic activities. The defini-tion of methods of journalism can be decided only at the methodological level, which involves the generalization of already existing forms and methods of journalistic activity with all other forms of human activity. The article drew at-tention to the expediency of the transformation of general scientific methods of cognition and their specific use in journalism, the replenishment of the traditional journalistic arsenal of methods with new ones, the individual creation by the journalist in practice of his own methods, which later become generally known. ; Статья посвящена актуальной теме изучения методологических аспектов политической журналистики. Внимание сосредоточено на проблеме методологии, методологической культуры журналиста, которая имеет тесную связь с поиском методов политической журналистики. Автором проанализированы различные подхо-ды к классификации методов, используемых в журналистской деятельности. ; Стаття присвячена актуальній темі вивчення методологічних аспектів політичної журналістики. Увага зосереджена на проблемі методології, методологічної культури журналіста, що має тісний зв'язок з пошуком методів політичної журналістики. Авто-ром проаналізовано різні підходи до класифікації методів, які використовуються в жур-налістській діяльності.
The article is devoted to the study of the peculiarities of political analysis in public administration. Realization of the detailed political analysis will promote the adoption of relevant state policy decisions that play an important role in public life and address state policy issues.pplied analysis in political science. Рolitical analysis is treated as an practical political analysis and identified with the term «policy analysis». Policy analysis at all levels and preparation of proposals for its formation is one of the tasks of the civil service. The ability to carry out policy analysis by civil servants is one of their key functions, as well as a resource that contributes to the formation of effective policies and the solution of the government's strategic tasks. The article discusses the stages of analysis process of the public policy, as well as provides guidance on the methodology for policy analysis. The following stages are accented: the formulation of the problem; determination of evaluation criteria; selection of alternatives; assessment of alternatives; making recommendations; presentation of recommendations. Each of these stages has its own peculiarities and requires policy analysts to combine deep theoretical knowledge and practical skills in policy analysis as well as compliance with certain ethical norms in relations with the client. The author played attention to the need for the government to intensify measures on the functioning of the system of vocational training of civil servants and officials of local self-government bodies and to provide authorities with highly-qualified policy analysts. ; Статья посвящена исследованию особенностей политического анализа в сфере государственного управления. Осуществление тщательного анализа будет способствовать принятию соответствующих государственно-политических решений, которые играют важную роль в общественной жизни и направлены на решение проблем в сфере государственной политики. В сфере государственного управления политический анализ приобретает специфический характер, который отличает его от теоретического и прикладного анализа в политологии. Он трактуется как прикладной политический анализ и отождествляется с понятием «анализ государственной политики». Анализ государственной политики на всех уровнях и подготовка предложения по ее формированию является одной из задач государственной службы. Способность осуществления анализа политики государственными служащими является одной из их ключевых функций, а также тем ресурсом, который способствует формированию действенной политики и решению стратегических задач правительства. В статье рассмотрены этапы процесса анализа государственной политики, которые необходимо пройти, чтобы достичь желаемого результата, а также даны рекомендации по методологии анализа политики. Выделяют следующие этапы: формулировка проблемы; определение критериев оценки; выбор альтернативных вариантов; оценка альтернативных вариантов; выработка рекомендаций; презентация рекомендаций. Каждый из этих этапов имеет свои особенности и требует от аналитика политики сочетание глубоких теоретических знаний и практических навыков по анализу политики, а также соблюдение в отношениях с клиентом определенных этических норм. Автором обращено внимание на необходимость активизации со стороны правительства мероприятий по функционированию системы профессионального обучения государственных служащих и должностных лиц органов местного самоуправления и обеспечение органов власти высококвалифицированными аналитиками политики. ; Стаття присвячена дослідженню особливостей політичного аналізу у сфері державного управління. Здійснення ґрунтовного політичного аналізу сприятиме прийняттювідповідних державно-політичних рішень, які відіграють важливу роль у суспільномужитті і спрямовані на вирішення проблем у сфері державної політики.У сфері державного управління політичний аналіз набуває специфічного характеру,який відрізняє його від теоретичного та прикладного аналізу в політології. Він трактується як прикладний політичний аналіз та ототожнюється з поняттям «аналіз державної політики».Аналіз державної політики на всіх рівнях та підготовка пропозиції стосовно її формування є одним із завдань державної служби. Спроможність здійснення аналізу політикидержавними службовцями є однією з їхніх ключових функцій, а також тим ресурсом, щосприяє формуванню дієвої політики та розв'язанню стратегічних завдань уряду.У статті розглянуто етапи процесу аналізу державної політики, які необхіднопройти, щоб досягти бажаного результату, а також надано рекомендації щодо методології аналізу політики. Виділяють наступні етапи: формулювання проблеми; визначення критеріїв оцінки; вибір альтернативних варіантів; оцінка альтернативних варіантів; вироблення рекомендацій; презентація рекомендацій. Кожен із цих етапів має своїособливості і вимагає від аналітика політики поєднання глибоких теоретичних знаньта практичних навичок з аналізу політики, а також дотримання у відносинах з клієнтом певних етичних норм.Автор звертає увагу на необхідність активізації з боку уряду заходів щодо функціонування системи професійного навчання державних службовців і посадових осіб органівмісцевого самоврядування та забезпечення органів влади висококваліфікованими аналітиками політики.
Modern Ukrainian society requires journalism to create high-quality analytical materials that contribute to the formation of the socio-political position of citizens and influence the adoption of political decisions by representa-tives of government structures, leaders of political parties, public organizations. This, in turn, requires journalists to have competence, the ability to think critically, evaluate, analyze, and forecast. Creation of high-quality journalistic materials requires the development and application of the methodological tools of political journalism, the formation and replenishment of which occurs at the intersection with other sciences and through related fields of activity. The acquisition of this tool by a political journalist is the key to his successful work.The article is devoted to the actual topic of studying the methodological aspects of political journalism. Attention is focused on the problem of methodology, which has a close connection with the search for methods of political journalism. Knowledge and skilful use of techniques, methods and methods are the essence of the journalist's meth-odological culture. Its components are the general methodology of social cognition, the general journalistic method-ology, the methodology for obtaining empirical data, and the methodological basis for interpreting the information obtained.The author analyzes various approaches to the classification of methods used in journalistic activities. The defini-tion of methods of journalism can be decided only at the methodological level, which involves the generalization of already existing forms and methods of journalistic activity with all other forms of human activity. The article drew at-tention to the expediency of the transformation of general scientific methods of cognition and their specific use in journalism, the replenishment of the traditional journalistic arsenal of methods with new ones, the individual creation by the journalist in practice of his own methods, which later become generally known. ; Статья посвящена актуальной теме изучения методологических аспектов политической журналистики. Внимание сосредоточено на проблеме методологии, методологической культуры журналиста, которая имеет тесную связь с поиском методов политической журналистики. Автором проанализированы различные подхо-ды к классификации методов, используемых в журналистской деятельности. ; Стаття присвячена актуальній темі вивчення методологічних аспектів політичної журналістики. Увага зосереджена на проблемі методології, методологічної культури журналіста, що має тісний зв'язок з пошуком методів політичної журналістики. Авто-ром проаналізовано різні підходи до класифікації методів, які використовуються в жур-налістській діяльності.
The article is devoted to the study of the peculiarities of political analysis in public administration. Realization of the detailed political analysis will promote the adoption of relevant state policy decisions that play an important role in public life and address state policy issues.pplied analysis in political science. Рolitical analysis is treated as an practical political analysis and identified with the term «policy analysis». Policy analysis at all levels and preparation of proposals for its formation is one of the tasks of the civil service. The ability to carry out policy analysis by civil servants is one of their key functions, as well as a resource that contributes to the formation of effective policies and the solution of the government's strategic tasks. The article discusses the stages of analysis process of the public policy, as well as provides guidance on the methodology for policy analysis. The following stages are accented: the formulation of the problem; determination of evaluation criteria; selection of alternatives; assessment of alternatives; making recommendations; presentation of recommendations. Each of these stages has its own peculiarities and requires policy analysts to combine deep theoretical knowledge and practical skills in policy analysis as well as compliance with certain ethical norms in relations with the client. The author played attention to the need for the government to intensify measures on the functioning of the system of vocational training of civil servants and officials of local self-government bodies and to provide authorities with highly-qualified policy analysts. ; Статья посвящена исследованию особенностей политического анализа в сфере государственного управления. Осуществление тщательного анализа будет способствовать принятию соответствующих государственно-политических решений, которые играют важную роль в общественной жизни и направлены на решение проблем в сфере государственной политики. В сфере государственного управления политический анализ приобретает специфический характер, который отличает его от теоретического и прикладного анализа в политологии. Он трактуется как прикладной политический анализ и отождествляется с понятием «анализ государственной политики». Анализ государственной политики на всех уровнях и подготовка предложения по ее формированию является одной из задач государственной службы. Способность осуществления анализа политики государственными служащими является одной из их ключевых функций, а также тем ресурсом, который способствует формированию действенной политики и решению стратегических задач правительства. В статье рассмотрены этапы процесса анализа государственной политики, которые необходимо пройти, чтобы достичь желаемого результата, а также даны рекомендации по методологии анализа политики. Выделяют следующие этапы: формулировка проблемы; определение критериев оценки; выбор альтернативных вариантов; оценка альтернативных вариантов; выработка рекомендаций; презентация рекомендаций. Каждый из этих этапов имеет свои особенности и требует от аналитика политики сочетание глубоких теоретических знаний и практических навыков по анализу политики, а также соблюдение в отношениях с клиентом определенных этических норм. Автором обращено внимание на необходимость активизации со стороны правительства мероприятий по функционированию системы профессионального обучения государственных служащих и должностных лиц органов местного самоуправления и обеспечение органов власти высококвалифицированными аналитиками политики. ; Стаття присвячена дослідженню особливостей політичного аналізу у сфері державного управління. Здійснення ґрунтовного політичного аналізу сприятиме прийняттювідповідних державно-політичних рішень, які відіграють важливу роль у суспільномужитті і спрямовані на вирішення проблем у сфері державної політики.У сфері державного управління політичний аналіз набуває специфічного характеру,який відрізняє його від теоретичного та прикладного аналізу в політології. Він трактується як прикладний політичний аналіз та ототожнюється з поняттям «аналіз державної політики».Аналіз державної політики на всіх рівнях та підготовка пропозиції стосовно її формування є одним із завдань державної служби. Спроможність здійснення аналізу політикидержавними службовцями є однією з їхніх ключових функцій, а також тим ресурсом, щосприяє формуванню дієвої політики та розв'язанню стратегічних завдань уряду.У статті розглянуто етапи процесу аналізу державної політики, які необхіднопройти, щоб досягти бажаного результату, а також надано рекомендації щодо методології аналізу політики. Виділяють наступні етапи: формулювання проблеми; визначення критеріїв оцінки; вибір альтернативних варіантів; оцінка альтернативних варіантів; вироблення рекомендацій; презентація рекомендацій. Кожен із цих етапів має своїособливості і вимагає від аналітика політики поєднання глибоких теоретичних знаньта практичних навичок з аналізу політики, а також дотримання у відносинах з клієнтом певних етичних норм.Автор звертає увагу на необхідність активізації з боку уряду заходів щодо функціонування системи професійного навчання державних службовців і посадових осіб органівмісцевого самоврядування та забезпечення органів влади висококваліфікованими аналітиками політики.
The article investigates the political analysis and characteristics of its application in journalism. Attention is focused on the basic components of the political analysis – analysis of the political situation and forecast on its development, disclosed types and situational analysis and political forecasting. The author considers methodological approaches and methods to be employed by the journalist-analyst in policy analysis. ; Статья посвящена исследованию политического анализа и особенностей его применения в журналистике. Внимание сосредоточено на основных компонентах политического анализа – анализа политической ситуации и прогноза относительно ее развития, раскрыты типы и виды ситуационного анализа и политического про- гноза. Автор рассматривает методологические подходы и методы, которые должен применять журналист- аналитик при проведении политического анализа. ; Стаття присвячена дослідженню політичного аналізу та особливостей його застосування в журналістиці. Увага зосереджена на основних компонентах політичного аналізу – аналізу полі- тичної ситуації та прогнозу щодо її розвитку; розкриті типи і види ситуаційного аналізу та політичного прогнозу. Автор розглядає методологічні підходи та методи, які повинен застосо- вувати журналіст-аналітик при проведенні політичного аналізу
The article is devoted to the actual problem of the influence of mass media on the formation of public opinion, the methods of the influence, as well as the results of such influence. The article draws attention to the Internet, which occupies a leading position among means of information transmission and has firmly entered the life of each family. However, despite the fact that the Internet is gradually replacing other means of mass communication – the press, television, radio, their influence on the formation of public opinion should not be underestimated. Here are the pros and cons of each of the media. Mass media as a means of forming public opinion accumulate experience and affect both consciousness and actions of people. As you know, the public is more likely to influence and inspire certain ideas and thoughts. Such influence is quite successful because Ukrainians have a habit of trusting the media, which is the main source of socially important information. The authors focus on the positive and negative influence of the media on the formation of public opinion. The positive aspect is that a person receives new information, expands his outlook, forming the legal consciousness and political culture, and is able to objectively evaluate events, situations, etc. However the media increasingly direct their influence on the mental structure of a person, the task of changing the thoughts, motives and goals of people are realization. And this leads to the spread of «myths», the disorientation of man, increasing indifference, apathy, depression in society, public discontent. The article deals with techniques and methods of manipulating public opinion, due to which there is a restriction of the public's ability to act not only deliberately, but also to make decisions. The attention is paid to the types of propaganda and its role in shaping public opinion. ; Статья посвящена актуальной проблеме влияния средств массовой информации на формирование общественного мнения, методам, с помощью которых это влияние осуществляется, а также исследуются результаты подобного воздействия. В статье обращено внимание на Интернет, который занимает ведущее положение среди средств передачи информации и прочно вошел в быт каждой семьи. Однако, несмотря на то, что Интернет постепенно вытесняет другие средства массовой коммуникации – прессу, телевидение, радио, их влияние на формирование общественного мнения не следует недооценивать. При этом указано на плюсы и минусы каждого из этих средств массовой информации. СМИ как средство формирования общественного мнения, с одной стороны, накапливают опыт, а с другой – влияют как на сознание, так и на поступки и действия людей. Ведь, как известно, общественность более подвержена влиянию и внушению определенных идей и мыслей. Такое воздействие довольно удачное из-за того, что у украинцев есть привычка доверять СМИ, которые являются основным источником общественно-важной информации. Авторами сосредоточено внимание на положительном и отрицательном влиянии СМИ на формирование общественного мнения. Положительный аспект заключается в том, что человек получает новую информацию, расширяет свой кругозор, тем самым происходит формирование правосознания и политической культуры, есть возможность объективно оценивать события, ситуации и т. д. Однако, с другой стороны, СМИ все чаще направляют свое влияние на психические структуры человека, следовательно, втайне реализуется задача по изменению мыслей, побуждений и целей людей. А это, в свою очередь, приводит к распространению «мифов», дезориентации человека, усиление безразличия, апатии, депрессии в обществе, наконец, общественного недовольства. В статье рассмотрены приемы и методы манипулирования общественным мнением, благодаря которым происходит ограничение возможностей общественности не только сознательно действовать, но и принимать решения. Обращено внимание на типы пропаганды и ее роль в формировании общественного мнения. ; Стаття присвячена актуальній проблемі впливу засобів масової інформації на формування громадської думки, методам, за допомогою яких цей вплив здійснюється, а також досліджуються результати подібного впливу. У статті звернено увагу на Інтернет, який займає провідне місце серед засобів передачі інформації та міцно увійшов у побут кожної сім'ї. Однак, незважаючи на те, що Інтернет поступово витісняє інші засоби масової комунікації – пресу, телебачення, радіо, їхній вплив на формування громадської думки не слід недооцінювати. При цьому вказано на плюси та мінуси кожного з цих засобів масової інформації. ЗМІ як засіб формування громадської думки, з одного боку, накопичують досвід, а з іншого – впливають як на свідомість, так і на вчинки та дії людей. Адже, як відомо, громадськість більш схильна до впливу та навіювання певних ідей та думок. Такий вплив досить вдалий через те, що в українців є звичка довіряти ЗМІ, які є основним джерелом суспільно-важливої інформації. Авторами зосереджено увагу на позитивному і негативному впливі ЗМІ на формування громадської думки. Позитивний аспект полягає в тому, що людина отримує нову інформацію, розширює свій світогляд, тим самим відбувається формування правосвідомості та політичної культури, є можливість об'єктивно оцінювати події, ситуації тощо. Проте, з іншої сторони, ЗМІ все частіше направляють свій вплив на психічні структури людини, отже, потай реалізовується завдання щодо зміни думок, спонукань і цілей людей. А це, в свою чергу, призводить до поширення «міфів», дезорієнтації людини, посилення байдужості, апатії, депресії у суспільстві, нарешті, громадського невдоволення. У статті розглянуто прийоми і методи маніпулювання громадською думкою, завдяки яким відбувається обмеження можливостей громадськості не лише свідомо діяти, а й приймати рішення. Звернено увагу на типи пропаганди та її роль у формуванні громадської думки.
The article is devoted to the actual problem of the influence of mass media on the formation of public opinion, the methods of the influence, as well as the results of such influence. The article draws attention to the Internet, which occupies a leading position among means of information transmission and has firmly entered the life of each family. However, despite the fact that the Internet is gradually replacing other means of mass communication – the press, television, radio, their influence on the formation of public opinion should not be underestimated. Here are the pros and cons of each of the media. Mass media as a means of forming public opinion accumulate experience and affect both consciousness and actions of people. As you know, the public is more likely to influence and inspire certain ideas and thoughts. Such influence is quite successful because Ukrainians have a habit of trusting the media, which is the main source of socially important information. The authors focus on the positive and negative influence of the media on the formation of public opinion. The positive aspect is that a person receives new information, expands his outlook, forming the legal consciousness and political culture, and is able to objectively evaluate events, situations, etc. However the media increasingly direct their influence on the mental structure of a person, the task of changing the thoughts, motives and goals of people are realization. And this leads to the spread of «myths», the disorientation of man, increasing indifference, apathy, depression in society, public discontent. The article deals with techniques and methods of manipulating public opinion, due to which there is a restriction of the public's ability to act not only deliberately, but also to make decisions. The attention is paid to the types of propaganda and its role in shaping public opinion. ; Статья посвящена актуальной проблеме влияния средств массовой информации на формирование общественного мнения, методам, с помощью которых это влияние осуществляется, а также исследуются результаты подобного воздействия. В статье обращено внимание на Интернет, который занимает ведущее положение среди средств передачи информации и прочно вошел в быт каждой семьи. Однако, несмотря на то, что Интернет постепенно вытесняет другие средства массовой коммуникации – прессу, телевидение, радио, их влияние на формирование общественного мнения не следует недооценивать. При этом указано на плюсы и минусы каждого из этих средств массовой информации. СМИ как средство формирования общественного мнения, с одной стороны, накапливают опыт, а с другой – влияют как на сознание, так и на поступки и действия людей. Ведь, как известно, общественность более подвержена влиянию и внушению определенных идей и мыслей. Такое воздействие довольно удачное из-за того, что у украинцев есть привычка доверять СМИ, которые являются основным источником общественно-важной информации. Авторами сосредоточено внимание на положительном и отрицательном влиянии СМИ на формирование общественного мнения. Положительный аспект заключается в том, что человек получает новую информацию, расширяет свой кругозор, тем самым происходит формирование правосознания и политической культуры, есть возможность объективно оценивать события, ситуации и т. д. Однако, с другой стороны, СМИ все чаще направляют свое влияние на психические структуры человека, следовательно, втайне реализуется задача по изменению мыслей, побуждений и целей людей. А это, в свою очередь, приводит к распространению «мифов», дезориентации человека, усиление безразличия, апатии, депрессии в обществе, наконец, общественного недовольства. В статье рассмотрены приемы и методы манипулирования общественным мнением, благодаря которым происходит ограничение возможностей общественности не только сознательно действовать, но и принимать решения. Обращено внимание на типы пропаганды и ее роль в формировании общественного мнения. ; Стаття присвячена актуальній проблемі впливу засобів масової інформації на формування громадської думки, методам, за допомогою яких цей вплив здійснюється, а також досліджуються результати подібного впливу. У статті звернено увагу на Інтернет, який займає провідне місце серед засобів передачі інформації та міцно увійшов у побут кожної сім'ї. Однак, незважаючи на те, що Інтернет поступово витісняє інші засоби масової комунікації – пресу, телебачення, радіо, їхній вплив на формування громадської думки не слід недооцінювати. При цьому вказано на плюси та мінуси кожного з цих засобів масової інформації. ЗМІ як засіб формування громадської думки, з одного боку, накопичують досвід, а з іншого – впливають як на свідомість, так і на вчинки та дії людей. Адже, як відомо, громадськість більш схильна до впливу та навіювання певних ідей та думок. Такий вплив досить вдалий через те, що в українців є звичка довіряти ЗМІ, які є основним джерелом суспільно-важливої інформації. Авторами зосереджено увагу на позитивному і негативному впливі ЗМІ на формування громадської думки. Позитивний аспект полягає в тому, що людина отримує нову інформацію, розширює свій світогляд, тим самим відбувається формування правосвідомості та політичної культури, є можливість об'єктивно оцінювати події, ситуації тощо. Проте, з іншої сторони, ЗМІ все частіше направляють свій вплив на психічні структури людини, отже, потай реалізовується завдання щодо зміни думок, спонукань і цілей людей. А це, в свою чергу, призводить до поширення «міфів», дезорієнтації людини, посилення байдужості, апатії, депресії у суспільстві, нарешті, громадського невдоволення. У статті розглянуто прийоми і методи маніпулювання громадською думкою, завдяки яким відбувається обмеження можливостей громадськості не лише свідомо діяти, а й приймати рішення. Звернено увагу на типи пропаганди та її роль у формуванні громадської думки.
The article is devoted to the study of political journalism as a means of forming public opinion in modern Ukraine. The article deals with the basic concepts and characteristics of political journalism, the main approaches to its study. Journalism as a socio-political institution is one of the participants in the political process, which organizes and maintains a constant link between policy makers. Political journalism is a means of highlighting the activities of various political actors and is a peculiar form of communication between government and citizens. Often, the attention of journalists is drawn to the political elite and leaders. The authors of the article draw attention to the functions of political journalism, which can have a constructive and destructive impact on the socio-political life in Ukraine. The information, critical, communicative and cultural-educational functions are highlighted. Political journalism realizes tasks, among which the important place belongs to the formation of public opinion. The article raises the important question of the influence of public opinion on the processes taking place in all spheres of society, since public opinion is a kind of regulator of those processes. An analysis of the influence of political journalism on the process of formation of public opinion is underway. The attention is drawn to the dangerous and negative role of modern media. Also, attention is focused on the main professional requirements for a political journalist: competence, ability to work with information, fluency in the state language, objectivity, honesty and impartiality, ability to analyze and predict. The main problems of political journalism in modern Ukraine are highlighted: incompetence of political journalists, dependence of mass media on politicians and authorities, media manipulation, etc. It is proposed to take appropriate measures to solve the problems of forming public opinion by mass media and counteracting information suggestions. ; Стаття присвячена дослідженню політичної журналістики як засобу формування громадської думки в сучасній Україні. У статті розглянуті основні поняття та характеристики політичної журналістики, основні підходи у її дослідженні. Журналістика як соціально-політичний інститут є одним з учасників політичного процесу, який організовує і підтримує постійний зв'язок між суб'єктами політики. Політична журналістика є засобом висвітлення діяльності різноманітних політичних суб'єктів та є своєрідною формою спілкування між представниками влади і громадянами. Найчастіше увага журналістів прикута до політичної еліти і лідерів. Авторами статті звернуто увагу на функції політичної журналістики, які можуть справляти конструктивно-деструктивний вплив на суспільно-політичне життя в Україні. Висвітлено інформаційну, критичну, комунікативну та культурно-освітню функції. Політична журналістика реалізує завдання, серед яких вагоме місце належить формуванню громадської думки. У статті порушується важливе питання щодо впливу громадської думки на процеси, які відбуваються у всіх сферах суспільства, адже громадська думка є своєрідним регулятором тих процесів. Проводиться аналіз впливу політичної журналістики на процес формування громадської думки. Звернуто увагу на небезпечну і негативну роль сучасних засобів масової інформації. Також зосереджено увагу на головні професійні вимоги до політичного журналіста: компетентність, уміння працювати з інформацією, вільне володіння державною мовою, об'єктивність, чесність та неупередженість, уміння аналізувати та прогнозувати. Висвітлено основні проблеми політичної журналістики в сучасній Україні: некомпетентність політичних журналістів, залежність засобів масової інформації від політиків і можновладців, медіа-маніпуляції тощо. Запропоновано прийняття відповідних заходів щодо вирішення проблем формування громадської думки засобами масової інформації та протидії інформаційним навіюванням.
The article is devoted to the study of political journalism as a means of forming public opinion in modern Ukraine. The article deals with the basic concepts and characteristics of political journalism, the main approaches to its study. Journalism as a socio-political institution is one of the participants in the political process, which organizes and maintains a constant link between policy makers. Political journalism is a means of highlighting the activities of various political actors and is a peculiar form of communication between government and citizens. Often, the attention of journalists is drawn to the political elite and leaders. The authors of the article draw attention to the functions of political journalism, which can have a constructive and destructive impact on the socio-political life in Ukraine. The information, critical, communicative and cultural-educational functions are highlighted. Political journalism realizes tasks, among which the important place belongs to the formation of public opinion. The article raises the important question of the influence of public opinion on the processes taking place in all spheres of society, since public opinion is a kind of regulator of those processes. An analysis of the influence of political journalism on the process of formation of public opinion is underway. The attention is drawn to the dangerous and negative role of modern media. Also, attention is focused on the main professional requirements for a political journalist: competence, ability to work with information, fluency in the state language, objectivity, honesty and impartiality, ability to analyze and predict. The main problems of political journalism in modern Ukraine are highlighted: incompetence of political journalists, dependence of mass media on politicians and authorities, media manipulation, etc. It is proposed to take appropriate measures to solve the problems of forming public opinion by mass media and counteracting information suggestions. ; Стаття присвячена дослідженню політичної журналістики як засобу формування громадської думки в сучасній Україні. У статті розглянуті основні поняття та характеристики політичної журналістики, основні підходи у її дослідженні. Журналістика як соціально-політичний інститут є одним з учасників політичного процесу, який організовує і підтримує постійний зв'язок між суб'єктами політики. Політична журналістика є засобом висвітлення діяльності різноманітних політичних суб'єктів та є своєрідною формою спілкування між представниками влади і громадянами. Найчастіше увага журналістів прикута до політичної еліти і лідерів. Авторами статті звернуто увагу на функції політичної журналістики, які можуть справляти конструктивно-деструктивний вплив на суспільно-політичне життя в Україні. Висвітлено інформаційну, критичну, комунікативну та культурно-освітню функції. Політична журналістика реалізує завдання, серед яких вагоме місце належить формуванню громадської думки. У статті порушується важливе питання щодо впливу громадської думки на процеси, які відбуваються у всіх сферах суспільства, адже громадська думка є своєрідним регулятором тих процесів. Проводиться аналіз впливу політичної журналістики на процес формування громадської думки. Звернуто увагу на небезпечну і негативну роль сучасних засобів масової інформації. Також зосереджено увагу на головні професійні вимоги до політичного журналіста: компетентність, уміння працювати з інформацією, вільне володіння державною мовою, об'єктивність, чесність та неупередженість, уміння аналізувати та прогнозувати. Висвітлено основні проблеми політичної журналістики в сучасній Україні: некомпетентність політичних журналістів, залежність засобів масової інформації від політиків і можновладців, медіа-маніпуляції тощо. Запропоновано прийняття відповідних заходів щодо вирішення проблем формування громадської думки засобами масової інформації та протидії інформаційним навіюванням.
In the last decade there have been radical changes in information technology. Progress in the development of modern means of communication spurred globalization in the world, speeded up the process of communication. It has become more technological and acquires new qualities such as «feedback» By lexicon added concepts such as «e-government», «communication Democracy», «e-citizenship».It is worth mentioning luminaries study communication processes in politics, which include H. Lassuel (mass communication, propaganda), H. Blumer, D. Rismen (theory of mass communication), K. Doych and D. Easton (founders of cybernetic approach and system analysis in political communications) L. Pye and W. Schramm (modernization theory).Direct impact on the study of contemporary political communication were the founders of the theory of the information society, including D. Bell, J. Galbraith, H.-M. McLuhan, A. Toffler, A. Touraine and others.The basis for the analysis of functional characteristics and values of political and communication processes are known H. Lassuell's paradigm under which the act of communication is seen as a structure of five components: who transmits, whom the transferor, what transmitting, on which channel, with what result.By definition, giving H.-J. Schwarzenberg, political communication – the process of transferring political information, which information circulates between the various elements of the political system, and between political and social systems. Based on the research perspective, we can distinguish two main ways of political communication: horizontal and vertical.The horizontal political communication, especially considering the exchange of information at the level of «individual – individual» «social group – social group», «the state – the state» and so on; while the vertical political communication involves the exchange of information between actors at various levels of «the state – the individual», «the social group – the state» and so on. Should pay attention to dramatic transformation taking place in all spheres of life (economic, social, cultural, informationalIt is about the globalization of the world who have shown themselves revolution in the technical field, the formation of new modes of communication, the use of Internet technologies. These transformations led to the formation of an information society.The concept of «information society» has gained relevance in the late 1980s in the West and seen as a new period in the development of civilization, due to the electron-technological revolution. The most complete concept of the information society is represented in the works of D. Bell, A. Touraine, Toffler, H. McLuhan, Zb. Brzezinski and others. The information society is characterized by defining the role and high levels of information technology. The main factors of social change are the production and use of information; theoretical knowledge as the highest value becomes the leader of a new social structure, new management models. The dominant role is played by the scope of information services.One way of determining the development of the information space at the present stage, both within the worldwide community, and at the level of national political communities, is Internet, which is a global planetary information system, a means of unification of various information networks for the transfer and exchange of information between countries, regions, organizations and individuals.Scientists are concerned that the Internet has developed spontaneously only at the initial stage. Gradually the situation changed, and government agencies in several countries were trying to control the Internet communication (China, North Korea).M. Hrachov which summarized according to researchers, uses terms such as «media imperialism», «cultural imperialism» and even «financialy-information totalitarianism». In his view, the internationalization of the information space to a greater extent contributed not a process of national liberation and development, but rather the weakening of cultural sovereignty and autonomy, strengthening economic and political dependence of States «third world», and recently also the former socialist countries of Central and Eastern Europe.However, according to most scholars, the Internet radically increase the effectiveness of the government machinery, both in speed of service, and in its price. One example may be the introduction of e-government. The idea of e-government is the idea of the state as an institution designed to efficiently meet the actual needs of society. The essence of e-government is the use of virtual space to improve service delivery models and improve the efficiency of government and public institutions. ; В статье исследуется понятие политической коммуникации и ее современные особенности. Определяются основные черты современного информационного общества, а также ключевая роль Интернета как средства связи. Сформулированы положительные и отрицательные проявления политической коммуникации в информационном обществе. ; У статті досліджується поняття політичної комунікації та її сучасні особливості. Визначаються основні риси сучасного інформаційного суспільства, а також ключова роль Інтернету як засобу зв'язку. Сформульовано позитивні та негативні прояви політичної комунікації в інформаційному суспільстві.
