Suchergebnisse

The article aims to outline the transformation in the functioning of modern democracy as a form of government, to explore the influence of modern media on the mechanisms of its implementation. The issue is raised about the preservation of its fundamental principles during the information revolution (primarily in the media sphere) and changes in the forms and methods of communication of people during political interaction. The model of "monitoring democracy" was chosen as the theoretical and conceptual basis for considering these processes, which is based on the "idea of a monitoring citizen" and which is caused by rapid growth of various extra-parliamentary (non-representative) mechanisms of government. Among them, the most important for us is the rapid development of media instruments, namely social networks. The imperative of elections, political parties and parliamentary life, typical for representative democracy over the last two centuries of the history of civilization, is now far behind the capacity of other actors of public life to influence the political decisions of citizens. The author also points to the fact that technology companies, which have concentrated both information − microtargeting supply of information based on psychological profiling, and business activities, demonstrate a new phenomenon, which is assessed by citizens as the most competent and ethical center of gravity and trust. At the same time, governments, independent public institutions and traditional media are perceived as less effective and ethical. Such a concentration of information and corporate influence in one actor (a small group of technology companies) is a new challenge for democracy. Respectively, basic principles that ensure its functioning as the most successful form of government, namely − election and control of power, protection of human rights, participation of citizens in political life and governance, rule of law and accountability of government agencies, prevention of usurpation of power – nowadays experience theoretical rethinking, and are embodied in new political practices. In addition, they (foundations of democracy) are torpedoed by negative phenomena of the period of transformation and political turbulence, among which populism in all its manifestations is the most threatening. ; Стаття ставить за мету окреслити перетворення у функціонуванні сучасної демократії як форми правління, дослідити вплив сучасних медіа на механізми її втілення. Оцінюється завдання щодо збереження її основоположних принципів у період інформаційної революції (перш за все у медіасфері) та змін форм і способів комунікування громадян у перебігу політичної взаємодії. Теоретико-концептуальною основою для розгляду вказаних процесів обрано модель "моніторної демократії", в основі якої лежить "idea of the monitorial citizen" і яка обумовлена швидким зростанням різноманітних позапарламентських (позапредставницьких) механізмів контролю влади. Серед них для нас найважливішим є швидкий розвиток медійних інструментів, а саме − соціальних мереж. Імператив виборів, політичних партій та парламентського життя, типових для представницької демократії протягом останніх двох століть історії цивілізації, нині поступається потенціалу інших суб'єктів суспільного життя впливати на політичні рішення громадян. Також автор вказує на ту обставину, що технологічні компанії, які сконцентрували в собі як інформаційну − мікротаргетоване постачання інформації на основі психологічного профайлінгу, − так і бізнес-діяльність, демонструють новий феномен, який оцінюється громадянами як найбільш компетентний та етичний центр тяжіння і довіри. Водночас уряди, незалежні громадські інституції та традиційні медіа сприймаються як менш компетентні та етичні. Така концентрація в одному суб'єкті (невелика група технологічних компаній) інформаційного та корпоративного впливу є новим викликом для демократії. Відповідно, базові принципи, що забезпечують її функціонування як найбільш успішної форми правління, а саме: виборність і контроль влади, захист прав людини, участь громадян у політичному житті та управлінні, верховенство права та підзвітність владних установ, запобігання узурпації владних повноважень − сьогодні зазнають теоретичного переосмислення, втілюються у нових політичних практиках. Крім того, вони (засади демократії) торпедовані негативними явищами періоду трансформації та політичної турбулентності, серед яких найбільш загрозливим є популізм в усіх його проявах.

The article aims to outline the transformation in the functioning of modern democracy as a form of government, to explore the influence of modern media on the mechanisms of its implementation. The issue is raised about the preservation of its fundamental principles during the information revolution (primarily in the media sphere) and changes in the forms and methods of communication of people during political interaction. The model of "monitoring democracy" was chosen as the theoretical and conceptual basis for considering these processes, which is based on the "idea of a monitoring citizen" and which is caused by rapid growth of various extra-parliamentary (non-representative) mechanisms of government. Among them, the most important for us is the rapid development of media instruments, namely social networks. The imperative of elections, political parties and parliamentary life, typical for representative democracy over the last two centuries of the history of civilization, is now far behind the capacity of other actors of public life to influence the political decisions of citizens. The author also points to the fact that technology companies, which have concentrated both information − microtargeting supply of information based on psychological profiling, and business activities, demonstrate a new phenomenon, which is assessed by citizens as the most competent and ethical center of gravity and trust. At the same time, governments, independent public institutions and traditional media are perceived as less effective and ethical. Such a concentration of information and corporate influence in one actor (a small group of technology companies) is a new challenge for democracy. Respectively, basic principles that ensure its functioning as the most successful form of government, namely − election and control of power, protection of human rights, participation of citizens in political life and governance, rule of law and accountability of government agencies, prevention of usurpation of power – nowadays experience theoretical rethinking, and are embodied in new political practices. In addition, they (foundations of democracy) are torpedoed by negative phenomena of the period of transformation and political turbulence, among which populism in all its manifestations is the most threatening. ; Стаття ставить за мету окреслити перетворення у функціонуванні сучасної демократії як форми правління, дослідити вплив сучасних медіа на механізми її втілення. Оцінюється завдання щодо збереження її основоположних принципів у період інформаційної революції (перш за все у медіасфері) та змін форм і способів комунікування громадян у перебігу політичної взаємодії. Теоретико-концептуальною основою для розгляду вказаних процесів обрано модель "моніторної демократії", в основі якої лежить "idea of the monitorial citizen" і яка обумовлена швидким зростанням різноманітних позапарламентських (позапредставницьких) механізмів контролю влади. Серед них для нас найважливішим є швидкий розвиток медійних інструментів, а саме − соціальних мереж. Імператив виборів, політичних партій та парламентського життя, типових для представницької демократії протягом останніх двох століть історії цивілізації, нині поступається потенціалу інших суб'єктів суспільного життя впливати на політичні рішення громадян. Також автор вказує на ту обставину, що технологічні компанії, які сконцентрували в собі як інформаційну − мікротаргетоване постачання інформації на основі психологічного профайлінгу, − так і бізнес-діяльність, демонструють новий феномен, який оцінюється громадянами як найбільш компетентний та етичний центр тяжіння і довіри. Водночас уряди, незалежні громадські інституції та традиційні медіа сприймаються як менш компетентні та етичні. Така концентрація в одному суб'єкті (невелика група технологічних компаній) інформаційного та корпоративного впливу є новим викликом для демократії. Відповідно, базові принципи, що забезпечують її функціонування як найбільш успішної форми правління, а саме: виборність і контроль влади, захист прав людини, участь громадян у політичному житті та управлінні, верховенство права та підзвітність владних установ, запобігання узурпації владних повноважень − сьогодні зазнають теоретичного переосмислення, втілюються у нових політичних практиках. Крім того, вони (засади демократії) торпедовані негативними явищами періоду трансформації та політичної турбулентності, серед яких найбільш загрозливим є популізм в усіх його проявах.