Suchergebnisse

The processes of world globalization have a significant impact on all spheres of society, in particular on the realization of human rights, which is accompanied by specific collisions and conflict situations at the regional level. In many cases, the limits of the realization of human rights are conditioned by certain socio-cultural characteristics and sustainable traditions that do not correspond to common civilizational values and impede the implementation of international human rights standards in national legal systems. The universal nature of human rights, enshrined in paragraph 5 of the Vienna Declaration and Program on Human Rights Action (1993), provides that all human rights are universal, indivisible, interdependent and interrelated. The international community must treat human rights in a fair and equitable manner, with due regard for globalization processes, with the same approach and focus. The significance of national and regional specificities and different historical, religious and regardless of their political, economic and cultural systems, have obligations to promote and protect all human rights and basic freedoms. This statement expresses the positions that are essential when considering the human rights situation at the regional level. First, recognizing human rights as universal for the international community means their global character. Secondly, regardless of their political, economic and cultural systems, states have a duty to promote and protect all human rights and freedoms. International standards are intended to eliminate the differences in the realization of human rights and freedoms that are manifested at the global and national levels, and to assert their universal character. Adherence to the traditional values of culture and religion cannot be ignored in contemporary context, as sociocultural diversity has a profound effect on the implementation of international human rights standards in different civilizational spaces. Human rights, which are inherent in all countries due to their natural properties, are recognized in international instruments as being not subject to any restrictions and deviations, at the same time they are different at the regional level in used approaches. In practice, thisresults in restrictions and, in some cases, violations that require response from the international community. ; Процеси світової глобалізації відчутно позначаються на усіх сферах життєдіяльності суспільства, зокрема, на реалізації прав людини,що супроводжується на регіональному рівні окремими колізіями. В багатьох випадках межі реалізації прав людини обумовлені певними соціокультурними особливостями та усталеними звичаями, які не відповідають загально цивілізаційнимцінностям та перешкоджають впровадженню міжнародних стандартів прав людини в національні правовісистеми. Універсальний характер прав людини, закріплений у п. 5 Віденської декларації та Програмі дій з прав людини (1993), передбачає, щоусі права людини є універсальними, неподільними, взаємозалежними і взаємопов'язаними. Міжнародне співтовариство повинно ставитися до прав людини, враховуючи процеси глобалізації, на справедливій і рівній основі, з однаковим підходомі увагою. Хоча значення національної і регіональної специфіки і різних історичних, релігійних і культурних цінностей, правових традицій необхідно мати на увазі, в той же час, держави, незалежно від їх політичних, економічних і культурних систем, мають обов'язок заохочувати і захищати усі права людини та основні свободи. У цьому твердженні виражені позиції, що є істотними при розгляді ситуації щодо реалізації прав людини на регіональному рівні. По-перше, визнання прав людини в якості універсальних для міжнародного співтовариства означає їх глобальний характер. І по-друге, незалежно від їх політичних, економічних і культурних систем, держави зобов'язані заохочувати і захищати усіправа і свободи людини. Міжнародні стандарти покликані скасувати відмінності щодо реалізації прав і свобод людини, які проявляються на глобальному і національному рівнях, стверджувати їх універсальний характер.Прихильність до традиційних духовних цінностей не можна ігнорувати в умовах сучасності, оскільки соціокультурна багатоманітністьмає величезний вплив на впровадження міжнародних стандартів прав людини в різні цивілізаційні простори. Права людини, які притаманні усім країнам і народам завдяки своїм природним властивостям, визнані у міжнародних документах як такі, що не підлягають жодним обмеженням і відхиленням, на регіональному рівні відрізняються у своїх підходах. На практиці це призводить до їх обмежень і подекуди порушень, що потребує реагування з боку міжнародної спільноти.