Suchergebnisse

The article analyzes the formation and development of Kyiv museums during the imperial period, as well as the transformations, that took place in this field during the revolutionary period (1917 - 1919). The article deals with the history of museums through the prism of analyzing the contribution of central and local authorities to the development and further activities of museum institutions. The influence of the state authorities and the Ukrainian national movement on the development of museums is considered in the example of the largest Kyiv museums. Museums have played an essential role in the formation of collective memory, memory policy, the nation-building processes et cetera. During the study period in European countries, national museums were opened. As P. Aronsson and G. Elgenius mentioned, «The national museum is thus a knowledge-based socio-political institution, with corresponding collections and displays that ultimately claim, articulate and represent dominant national values and myths». This article examines the potential of Kyiv museum institutions to become Ukrainian national museums. Kyiv during the imperial period was an important centre of Russian culture and power. For imperial authorities, Kyiv was the administrative centre of the Southwestern region, the city from which Christianity spread, the centre of Russification of Ukrainian territory et cetera. At the same time, Kyiv was the centre of the Ukrainian movement in the Russian Empire. The Ukrainian activists could perceive this city in a completely different way – as a historic capital. For the Ukrainian intelligentsia of the Russian Empire, museum institutions had great potential in the study of the history and culture of Ukrainian lands. The first museums in Kyiv were opened at St. Volodymyr University in the 1830s. The most significant museums in the city were the Church-Archeological Museum at the Kyiv Theological Academy and the Kyiv City (Art, Industrial and Scientific) Museum There was no purposeful state museum policy in the Russian Empire. At the same time, the imperial and local authorities had an influence on the creation of museum institutions and their further development (mostly through funding). From the point of view of imperial power, which acted in a particular paradigm of non-recognition of Ukrainians as a separate people, Kyiv museums were supposed to be "Russian", followed by, or should be followed by, authorities of all levels. However, supporters of the Ukrainian national movement, occupying official positions, used the museums for their purposes, finding opportunities to involve local authorities and patrons. The city's museums operated under different signage, but they had the potential to become Ukrainian national museums, most of all the Kyiv City Museum. This museum has evolved accordingly, thanks to scholars associated with it. In 1917 - 1919 the situation in the city changed. Ukrainian state entities - the UNR and the Ukrainian state, of course, had completely different views on the development of the Ukrainian nation and sought to implement the "Ukrainian project" by creating their state. History and culture were now an essential lever of legitimizing the new government, which, thanks to the influence of the Ukrainian intelligentsia, understood the possibilities of the museum industry. The Ukrainian National Museum had a crucial role in this process. There was no doubt that it should be based in Kyiv, the capital of Ukraine. ; У статті аналізується діяльність київських музеїв в імперський період, а також трансформацій, що відбуваються в музейній галузі в період революційних подій (1917–1919 рр.). Розглядатиметься вплив державної влади та українського національного руху на розвиток музейної галузі на прикладі найбільших київських музеїв. Київ імперського періоду був важливим центром російської культури і влади. В імперській політиці щодо українських земель місто Київ мало важливе значення. Водночас Київ був центром українофільства в Російській імперії, залучаючи прихильників українського руху. Київ не мав столичного статусу фактично, але для українофілів, безумовно, вирізнявся серед інших українських міст. Найбільшими музейними закладами міста були Церковно-археологічний музей при Київській духовній академії та Київський міський (художньо-промисловий і науковий) музеї. У статті історія музеїв розглядається крізь призму аналізу внеску центральної та місцевої влади в розбудову й подальшу діяльність музейних установ. В імперський період з точки зору влади, яка діяла у визначеній парадигмі невизнання українців окремим народом, музейні установи мали бути російськими. Для українофільської інтелігенції Російської імперії музейні установи мали великий потенціал у дослідженні історії та культури українських земель. У період революції Київ уже фактично стає столицею. Тепер українська влада, яка щойно постала, й розбудовники музейної справи могли розглядати Київ зі спільних позицій. Історія й культура тепер були важливим важелем легітимації нової влади, яка, завдяки впливу української інтелігенції, розуміла можливості музейної галузі. Ключове місце в цьому процесі мало належати Українському національному музею.

During the imperial period, an extensive network of museum institutions was formed in the Ukrainian lands of the Russian Empire. They worked at higher educational institutions, scientific institutions, city and local government bodies. The Zemstvo reform of 1864, which caused significant changes in the economic and cultural life, had a great impact on the development of Ukrainian museums, albeit with some delay. In Russian-ruled Ukraine, in particular, in the Poltava and Chernihiv regions, both provincial and district zemstvo bodies had museums under their control.The proposed article deals with the history of the creation and activities of museums that worked with the organs of the local government in the late XIX - early XX centuries on Left Bank Ukraine. The initiative of creating museum institutions, the composition of their collection, etc. is analyzed. The article investigates the sources of financing of museum institutions, occurred at the expense of Zemstvo institutions and patrons of art. It covers the scientific activities of zemstvo institutions, their publications, including reports and periodicals. Also attention is paid to the analysis of attendance rates of museum institutions, identified educational opportunities of these institutions. The connection of museum institutions with local authorities was considered. Their influence on the opening of museums, the adoption of collections in the property, further funding, etc. also studied in the article. It was concluded that the museum business occupied a significant place among other cultural and educational activities of the zemstvos of Left-Bank Ukraine in the late nineteenth and early twentieth centuries. During this period, both provincial and county Zemstvo museums worked in the Ukrainian provinces. The scientists, public figures, patrons of art took an active part in the creation and further work of the zemstvo museum institutions. ; В имперской период в украинских землях Российской империи сформировалась разветвленная сеть музейных учреждений. Они работали при высших учебных заведениях, научных учреждениях, органах городского и земского самоуправления. Значительное влияние на развитие украинского музейного дела, хоть и с некоторым опозданием, имела земская реформа 1864 г., которая вызвала значительные изменения в экономической и культурной жизни. В Надднепрянщине, в частности на Полтавщине и Черниговщине, как губернские, так и уездные земства имели в своем подчинении музеи.В предлагаемой статье рассматривается история создания и деятельности музеев, работавших при органах земского самоуправления в конце XIX – начале ХХ вв. на Левобережной Украине. Анализируется инициатива создания музейных учреждений, состав их коллекции и т.п. В статье проанализированы источники финансирования музейных учреждений, происходило за счет земских учреждений и меценатских взносов. Освещается научная деятельность земских учреждений, их публикации, в том числе отчеты и периодические издания. Также внимание уделено анализу показателей посещаемости музейных учреждений, определены просветительские возможности этих учреждений. Рассмотрена связь музейных заведений с земскими органами, влияние последних на открытие музеев, принятие коллекций в собственность, дальнейшее финансирование и тому подобное.Сделан вывод, что музейное дело занимало значительное место среди других культурно-просветительских направлений деятельности земств Левобережной Украины в конце ХIХ – начале ХХ вв. В этот период в украинских губерниях работали как губернские, так и уездные земские музее. В создании и дальнейшей работе земских музейных учреждений принимали активное участие отечественные ученые, общественные деятели, меценаты. Земским музеям удалось собрать значительные коллекции преимущественно за счет меценатской деятельности и научным поискам музейных работников. ; В імперській період в українських землях Російської імперії сформувалася розгалужена мережа музейних закладів. Вони працювали при вищих навчальних закладах, наукових установах, органах міського та земського самоврядування тощо. Значний вплив на розвиток українського музейництва, хоч і з певним запізненням, мала земська реформа 1864 р., яка спричинила значні зміни в економічному та культурному житті. У Наддніпрянщині, зокрема на Полтавщині та Чернігівщині, як губернські, так і повітові земства мали у своєму підпорядкуванні музейні осередки.У запропонованій статті розглядається історія створення та діяльності музеїв, що працювали при органах земського самоврядування наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. на Лівобережній Україні. Аналізується ініціатива створення музейних закладів, склад їхніх колекції тощо. У статті проаналізовані джерела фінансування музейних установ, що відбувалося за рахунок земських установ та меценатських внесків. Висвітлюється наукова діяльність земських установ, їхні публікації, у тому числі звіти та періодичні видання. Також увага приділена аналізу показників відвідуваності музейних закладів, визначено просвітницькі можливості цих установ. Розглянуто зв'язок музейних закладів з земськими органами, вплив останніх на відкриття музеїв, прийняття колекцій у власність, подальше фінансування тощо. Зроблено висновок, що музейництво посідало значне місце серед інших культурно-просвітницьких напрямків діяльності земств Лівобережної України наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. У цей період в українських губерніях працювали як губернські, так і повітові земські музеї. У створенні та подальшій роботі земських музейних установ брали активну участь вітчизняні вчені, громадські діячі, меценати. Земським музеям вдалося зібрати значні колекції переважно за рахунок меценатської діяльності та науковим розвідкам музейних працівників.

During the imperial period, an extensive network of museum institutions was formed in the Ukrainian lands of the Russian Empire. They worked at higher educational institutions, scientific institutions, city and local government bodies. The Zemstvo reform of 1864, which caused significant changes in the economic and cultural life, had a great impact on the development of Ukrainian museums, albeit with some delay. In Russian-ruled Ukraine, in particular, in the Poltava and Chernihiv regions, both provincial and district zemstvo bodies had museums under their control.The proposed article deals with the history of the creation and activities of museums that worked with the organs of the local government in the late XIX - early XX centuries on Left Bank Ukraine. The initiative of creating museum institutions, the composition of their collection, etc. is analyzed. The article investigates the sources of financing of museum institutions, occurred at the expense of Zemstvo institutions and patrons of art. It covers the scientific activities of zemstvo institutions, their publications, including reports and periodicals. Also attention is paid to the analysis of attendance rates of museum institutions, identified educational opportunities of these institutions. The connection of museum institutions with local authorities was considered. Their influence on the opening of museums, the adoption of collections in the property, further funding, etc. also studied in the article. It was concluded that the museum business occupied a significant place among other cultural and educational activities of the zemstvos of Left-Bank Ukraine in the late nineteenth and early twentieth centuries. During this period, both provincial and county Zemstvo museums worked in the Ukrainian provinces. The scientists, public figures, patrons of art took an active part in the creation and further work of the zemstvo museum institutions. ; В имперской период в украинских землях Российской империи сформировалась разветвленная сеть музейных учреждений. Они работали при высших учебных заведениях, научных учреждениях, органах городского и земского самоуправления. Значительное влияние на развитие украинского музейного дела, хоть и с некоторым опозданием, имела земская реформа 1864 г., которая вызвала значительные изменения в экономической и культурной жизни. В Надднепрянщине, в частности на Полтавщине и Черниговщине, как губернские, так и уездные земства имели в своем подчинении музеи.В предлагаемой статье рассматривается история создания и деятельности музеев, работавших при органах земского самоуправления в конце XIX – начале ХХ вв. на Левобережной Украине. Анализируется инициатива создания музейных учреждений, состав их коллекции и т.п. В статье проанализированы источники финансирования музейных учреждений, происходило за счет земских учреждений и меценатских взносов. Освещается научная деятельность земских учреждений, их публикации, в том числе отчеты и периодические издания. Также внимание уделено анализу показателей посещаемости музейных учреждений, определены просветительские возможности этих учреждений. Рассмотрена связь музейных заведений с земскими органами, влияние последних на открытие музеев, принятие коллекций в собственность, дальнейшее финансирование и тому подобное.Сделан вывод, что музейное дело занимало значительное место среди других культурно-просветительских направлений деятельности земств Левобережной Украины в конце ХIХ – начале ХХ вв. В этот период в украинских губерниях работали как губернские, так и уездные земские музее. В создании и дальнейшей работе земских музейных учреждений принимали активное участие отечественные ученые, общественные деятели, меценаты. Земским музеям удалось собрать значительные коллекции преимущественно за счет меценатской деятельности и научным поискам музейных работников. ; В імперській період в українських землях Російської імперії сформувалася розгалужена мережа музейних закладів. Вони працювали при вищих навчальних закладах, наукових установах, органах міського та земського самоврядування тощо. Значний вплив на розвиток українського музейництва, хоч і з певним запізненням, мала земська реформа 1864 р., яка спричинила значні зміни в економічному та культурному житті. У Наддніпрянщині, зокрема на Полтавщині та Чернігівщині, як губернські, так і повітові земства мали у своєму підпорядкуванні музейні осередки.У запропонованій статті розглядається історія створення та діяльності музеїв, що працювали при органах земського самоврядування наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. на Лівобережній Україні. Аналізується ініціатива створення музейних закладів, склад їхніх колекції тощо. У статті проаналізовані джерела фінансування музейних установ, що відбувалося за рахунок земських установ та меценатських внесків. Висвітлюється наукова діяльність земських установ, їхні публікації, у тому числі звіти та періодичні видання. Також увага приділена аналізу показників відвідуваності музейних закладів, визначено просвітницькі можливості цих установ. Розглянуто зв'язок музейних закладів з земськими органами, вплив останніх на відкриття музеїв, прийняття колекцій у власність, подальше фінансування тощо. Зроблено висновок, що музейництво посідало значне місце серед інших культурно-просвітницьких напрямків діяльності земств Лівобережної України наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. У цей період в українських губерніях працювали як губернські, так і повітові земські музеї. У створенні та подальшій роботі земських музейних установ брали активну участь вітчизняні вчені, громадські діячі, меценати. Земським музеям вдалося зібрати значні колекції переважно за рахунок меценатської діяльності та науковим розвідкам музейних працівників.

У статті проаналізована сучасна українська історіографія історії євреїв в українських землях, що перебували під владою Російської імперії наприкінці XVIII – на початку ХХ ст. Виділено основні напрями сучасних досліджень в українській юдаїці. Проаналізовано узагальнюючі роботи з історії українського єврейства; спеціальні розвідки, що досліджують історіографію історії євреїв, економічну історію, політику царизму в національному питанні, міграції, освіту та просвітництво, єврейське населення окремих регіонів та міст тощо. ; The article analyzes the contemporary Ukrainian historiography of the history of Jewry in the Ukrainian lands under the authority of the Russian Empire at the end of XVIII and the beginning of the XX century. The basic directions of contemporary research in the Ukrainian Judaica are marked. The general works on the history of Ukrainian Jewry; special works on the historiography of Jewish history, economic history, government policy in the national question, migration, education, the Jewish population of Ukrainian regions and cities are analyzed. The article can be useful to researchers of various aspects of imperial period Ukrainian history.

У статті проаналізована історіографія історії музейної справи Наддніпрянської України у ХІХ–на початку ХХ ст. (проаналізовано роботи, що висвітлюють історію музеїв провідних музейних центрів тогочасних українських губерній – Києва, Харкова, Полтави та Чернігова). За хронологічним принципом виділено основні етапи дослідження музейництва Наддніпрянщини, що мали свої особливості, проаналізовані як загальні роботи з історії міст, вищих навчальних закладів, органів місцевого самоврядування, так і спеціальні розвідки. Стаття може бути корисною дослідникам української культури, науки та музейництва імперського періоду. ; The article analyzes the historiography of the history of museum affairs on Naddniprians'ka Ukraine during XIX-early XX century. Were analyzed the works covering the history of Ukrainian provinces leading museums in Kyiv, Kharkiv, Poltava and Chernihiv. The key stages of the study of museums in Ukraine were identified. General works on the history of cities, universities, local governments, and special museum studies were explored. The article can be useful to researchers of Ukrainian culture, science and museum affairs of Imperial period.