Suchergebnisse

The article makes an attempt to conceptualize the phenomenon of geopolitical orientations. For this, the author considered various perspectives of geopolitical analysis: infrastructural, sociocultural, actionalist, historical, structural, territorial/regional, network. As a result, the following indicators of geopolitical orientations are formulated: 1) an evaluation of the priority of cooperation with a geopolitical actor (general geopolitical openness); 2) an evaluation of the policy of the geopolitical actor towards to own state (the degree of productivity of the current geopolitical interaction); 3) an attitude to military cooperation with a geopolitical actor (geopolitical cooperation in the field of security); 4) an attitude to the intervention of a geopolitical actor in the politics of own state (the adoption of a geopolitical actor as a senior partner).The obtained concepts were used for an empirical analysis of the geopolitical orientations of the population of Ukraine toward to European Union and Russian Federation (sociological tests "EU-geopol" and "RU-geopol"). Corresponding results describe the population of Ukraine and the population of its separate macro-regions according to the following parameters: specific geopolitical orientations, geopolitical positions (negative, neutral, uncertain, ambivalent, positive), and a nomological network of political consciousness. To build a nomological network, in addition to geopolitical orientations, the attitudes toward Ukrainian democracy and the democracy of developed countries, authoritarian attitudes and attitudes toward civic activity were used (sociological test "Types of Political Culture-II").Conclusions are drawn about the possibilities of creating favorable conditions for cross-border cooperation with the European Union, the need to monitor geopolitical orientations in southeastern Ukraine, as well as its structural equidistance from European Union and Russian Federation. ; У статті здійснена спроба концептуального осмислення феномена геополітичних орієнтацій. Для цього автор розглянув різні перспективи геополітичного аналізу: інфраструктурну, соціокультурну, акціоналістську, історичну, структурну, територіально-регіональну, мережеву. У результаті сформульовано такі індикатори геополітичних орієнтацій: 1) оцінювання пріоритетності співробітництва з геополітичним актором (загальна геополітична відкритість); 2) оцінювання політики геополітичного актора щодо своєї держави (ступінь продуктивності поточної геополітичної взаємодії); 3) ставлення до військової співпраці з геополітичним актором (геополітична кооперація у сфері безпеки); 4) ставлення до втручання геополітичного актора в політику своєї держави (прийняття геополітичного актора як старшого партнера). ; У статті здійснена спроба концептуального осмислення феномена геополітичних орієнтацій. Для цього автор розглянув різні перспективи геополітичного аналізу: інфраструктурну, соціокультурну, акціоналістську, історичну, структурну, територіально-регіональну, мережеву. У результаті сформульовано такі індикатори геополітичних орієнтацій: 1) оцінювання пріоритетності співробітництва з геополітичним актором (загальна геополітична відкритість); 2) оцінювання політики геополітичного актора щодо своєї держави (ступінь продуктивності поточної геополітичної взаємодії); 3) став- лення до військової співпраці з геополітичним актором (геополітична кооперація у сфері безпеки); 4) ставлення до втручання геополітичного актора в політику своєї держави (прийняття геополітичного актора як старшого партнера).Отримані положення використано для емпіричного аналізу геополітичних орієнтацій населення України щодо Європейського Союзу та Російської Федерації (соціологічні тести «EU-geopol» і «RU-geopol»). Відповідні результати описують населення України й населення її окремих макро- регіонів за такими параметрами: конкретні геополітичні орієнтації, геополітичні позиції (негативна, нейтральна, невизначена, амбівалентна, позитивна), номологічна мережа політичної свідомості. Для побудови номологічної мережі, крім геополітичних орієнтацій, використано установки щодо української демократії та демократії розвинених країн, авторитарні установки й установки на громадянську активність (соціологічний тест «Типи політичної культури – II»). Зроблено висновки про можливості побудови сприятливих умов транскордонного співробітництва з Європейським Союзом, необхідність моніторингу геополітичних орієнтацій на південному сході України, а також його структурної рівновіддаленості від Європейського Союзу та Російської Федерації.

The article makes an attempt to conceptualize the phenomenon of geopolitical orientations. For this, the author considered various perspectives of geopolitical analysis: infrastructural, sociocultural, actionalist, historical, structural, territorial/regional, network. As a result, the following indicators of geopolitical orientations are formulated: 1) an evaluation of the priority of cooperation with a geopolitical actor (general geopolitical openness); 2) an evaluation of the policy of the geopolitical actor towards to own state (the degree of productivity of the current geopolitical interaction); 3) an attitude to military cooperation with a geopolitical actor (geopolitical cooperation in the field of security); 4) an attitude to the intervention of a geopolitical actor in the politics of own state (the adoption of a geopolitical actor as a senior partner).The obtained concepts were used for an empirical analysis of the geopolitical orientations of the population of Ukraine toward to European Union and Russian Federation (sociological tests "EU-geopol" and "RU-geopol"). Corresponding results describe the population of Ukraine and the population of its separate macro-regions according to the following parameters: specific geopolitical orientations, geopolitical positions (negative, neutral, uncertain, ambivalent, positive), and a nomological network of political consciousness. To build a nomological network, in addition to geopolitical orientations, the attitudes toward Ukrainian democracy and the democracy of developed countries, authoritarian attitudes and attitudes toward civic activity were used (sociological test "Types of Political Culture-II").Conclusions are drawn about the possibilities of creating favorable conditions for cross-border cooperation with the European Union, the need to monitor geopolitical orientations in southeastern Ukraine, as well as its structural equidistance from European Union and Russian Federation. ; У статті здійснена спроба концептуального осмислення феномена геополітичних орієнтацій. Для цього автор розглянув різні перспективи геополітичного аналізу: інфраструктурну, соціокультурну, акціоналістську, історичну, структурну, територіально-регіональну, мережеву. У результаті сформульовано такі індикатори геополітичних орієнтацій: 1) оцінювання пріоритетності співробітництва з геополітичним актором (загальна геополітична відкритість); 2) оцінювання політики геополітичного актора щодо своєї держави (ступінь продуктивності поточної геополітичної взаємодії); 3) ставлення до військової співпраці з геополітичним актором (геополітична кооперація у сфері безпеки); 4) ставлення до втручання геополітичного актора в політику своєї держави (прийняття геополітичного актора як старшого партнера). ; У статті здійснена спроба концептуального осмислення феномена геополітичних орієнтацій. Для цього автор розглянув різні перспективи геополітичного аналізу: інфраструктурну, соціокультурну, акціоналістську, історичну, структурну, територіально-регіональну, мережеву. У результаті сформульовано такі індикатори геополітичних орієнтацій: 1) оцінювання пріоритетності співробітництва з геополітичним актором (загальна геополітична відкритість); 2) оцінювання політики геополітичного актора щодо своєї держави (ступінь продуктивності поточної геополітичної взаємодії); 3) став- лення до військової співпраці з геополітичним актором (геополітична кооперація у сфері безпеки); 4) ставлення до втручання геополітичного актора в політику своєї держави (прийняття геополітичного актора як старшого партнера).Отримані положення використано для емпіричного аналізу геополітичних орієнтацій населення України щодо Європейського Союзу та Російської Федерації (соціологічні тести «EU-geopol» і «RU-geopol»). Відповідні результати описують населення України й населення її окремих макро- регіонів за такими параметрами: конкретні геополітичні орієнтації, геополітичні позиції (негативна, нейтральна, невизначена, амбівалентна, позитивна), номологічна мережа політичної свідомості. Для побудови номологічної мережі, крім геополітичних орієнтацій, використано установки щодо української демократії та демократії розвинених країн, авторитарні установки й установки на громадянську активність (соціологічний тест «Типи політичної культури – II»). Зроблено висновки про можливості побудови сприятливих умов транскордонного співробітництва з Європейським Союзом, необхідність моніторингу геополітичних орієнтацій на південному сході України, а також його структурної рівновіддаленості від Європейського Союзу та Російської Федерації.

The article analyzes research focused on the geopolitical problems of modern Ukraine. On this basis, the author highlights key topics that are important for studying of the geopolitical orientations of the Ukrainian's population. The content of article is divided according to three big periods in the history of modern Ukraine: from 1991 to 2004 (the era of the first presidents), from 2004 to 2013 (between the Orange Revolution and the Revolution of Dignity), from 2013 to the present day (European choice and military conflict). ; В статье анализируются работы, сфокусированные на геополитической проблематике современной Украины. Благодаря этому автор выделяет ключевые темы, важные с точки зрения исследования геополитических ориентаций украинского населения. Содержательно статья разделена в соответствии с тремя большими периодами в истории современной Украины: с 1991 по 2004 (эра первых президентов), с 2004 по 2013 (между Оранжевой революцией и Революцией достоинства), с 2013 по сегодняшний день (европейский выбор и военный конфликт). ; У статті аналізуються роботи, що сфокусовані на геополітичний проблематиці сучасної України. Завдяки цьому автор виділяє ключові теми, які є важливими з точки зору дослідження геополітичних орієнтацій українського населення. Змістовно стаття поділена відповідно до трьох великих періодів в історії сучасної України: з 1991 по 2004 (ера перших президентів), з 2004 по 2013 (між Помаранчевою революцією та Революцією гідності), з 2013 по сьогоднішній день (європейський вибір та військовий конфлікт).