In the article the results of theoretical research on international relations, presented in foreign and domestic scientific publications on the relevant issues are examined and are systematized. It is substantiated that the problem field of international relations continues to be actively studied from the standpoint of all three traditional versions of their interpretations - as a «scientific discipline», as a «theory of international relations», as a «system of international interactions». For each moment, which in a certain way characterizes the direction and procedure for the implementation of cognitive activity in international relations as a theory and system of interactions of certain subjects, active discussions continue to be observed. The emphasis is on the moment of defining a new effective strategy for studying the interactions of political actors within the framework of the existing international system. It is substantiated that a promising strategy for further research in this direction is the active appeal of international experts to the heuristic potential of those theoretical constructions that most adequately interpret the foundations of the formation and functioning of a modern society («information society», «post-industrial society», «network society», «сommunication society», «risk society», «global society», etc.) as a whole (that is, not as a specific local system, but as a global entity). The following characteristics of these theories are considered as arguments: a) the presence in these concepts of the prospects for the development of the social system in the context of globalization; b) the obligatory determination of the development mechanism of all structural elements of society; c) the existence of relationships between different levels of functioning of state and non-state, political, economic and other institutions and structures ; У статті розглядаються та систематизуються результати теоретичних розвідок щодо дослідження міжнародних відносин, які презентовані у зарубіжних та вітчизняних наукових публікаціях. Акцент робиться на моменті визначення нової ефективної стратегії вивчення взаємодій політичних суб'єктів у межах існуючої міжнародної системи. Обґрунтовується доцільність звернення до евристичного потенціалу тих теоретичних побудов, які найбільш адекватно інтерпретують засади становлення та функціонування саме сучасного суспільства.
In the article the heuristic potential of the theory of social space (in author's variant of P. Bourdieu) concerning forming of adequate methodology of research of modern social and political processes is determined. This procedure is offered to be performed in a context of use of the well-known moments («theoretical dilemmas» and «calls») from research strategy of construction of the new modern theoretical design, offered scientific community its leading representatives A. Giddens and I. Wallerstein. Key words: «social space», «field», «habitus», «social practice», «symbolical struggle», «theoretical dilemma», «call». ; У статті визначається евристичний потенціал теорії соціального простору (у авторському варіанті П. Бурдьє) щодо формування адекватної методології дослідження сучасних соціально-політичних процесів. Цю процедуру пропонується здійснювати в контексті використання загальновідомих моментів («теоретичних дилем» та «викликів») із дослідницьких стратегій побудови нової сучасної теоретичної конструкції, запропонованих науковому співтовариству його провідними представниками Е .Гідденсом та І. Валлерстайном. Ключові слова: «соціальний простір», «поле», «габітус», «соціальна практика», «символічна боротьба», «теоретична дилема», «виклик». В статье определяется эвристический потенциал теории социального пространства (в авторском варианте П. Бурдье) относительно формирования адекватной методологии исследования современных социально-политических процессов. Эту процедуру предлагается осуществлять в контексте использования общеизвестных моментов («теоретических дилемм» и «вызовов») из исследовательских стратегий построения новой современной теоретической конструкции, предложенных научному сообществу его ведущими представителями Э. Гидденсом и И . Валлерстайном. Ключевые слова: «социальное пространство», «поле», «габитус», «социальная практика», «символическая борьба», «теоретическая дилемма», «вызов». In the article the heuristic potential of the theory of social space (in author's variant of P. Bourdieu) concerning forming of adequate methodology of research of modern social and political processes is determined. This procedure is offered to be performed in a context of use of the well-known moments («theoretical dilemmas» and «calls») from research strategy of construction of the new modern theoretical design, offered scientific community its leading representatives A. Giddens and I. Wallerstein. Key words: «social space», «field», «habitus», «social practice», «symbolical struggle», «theoretical dilemma», «call».
The article focuses on an attempt to determine the heuristic potential of modern conspiracy theories regarding social and political research in the new conditions of the formation of the world order.In the context of the analysis of the main, substantive and structural characteristics that are fixed by modern foreign and domestic researchers in the conceptual constructions of this direction, it is proposed to consider the latter as one of the variants of the theory of conflict (latent confrontation between social and political subjects).This statement is based on the existence in all the concepts of this direction: the central concept of «secret struggle» / «latent opposition of social and political subjects»; at least two models (systems of interconnected provisions), one of which describes such a phenomenon as «the formation of actors who are able to organize and carry out a certain conspiracy» (from the standpoint of the theory of conflict – «structural model of conflict»), and the second model – the mechanism for implementing the struggle for control over the governance of society in the context of organizing this process («conspiracy ») (from the standpoint of the theory of conflict – «dynamic model of conflict»).The recognition of various conspiracy theories (conspiracy theories) as a variant of the theory of conflict allows us a priori to consider them as a kind of cognitive toolkit that can adequately consider the latent conflict between specific organizations and groups, and from the standpoint of the results of this analysis, explore (describe and predict possible development) a certain set of interactions between elements of society and the structures they have formed both at the national level and in the global space.The conclusions note that this procedure requires further study both at the level of classical modeling and in the plane of research practices.Key words: conspiracy theories, conspiracy theory, latent conflict, conflict theory, latent conflict, structural model of conflict, dynamic model of conflict. ; Стаття акцентує увагу на спробі визначення евристичного потенціалу сучасних конспірологічних концепцій щодо соціально-політичних досліджень в нових умовах становлення світового порядку.У контексті аналізу основних, змістовних і структурних характеристик, які фіксуються сучасними зарубіжними і вітчизняними дослідниками у концептуальних побудов цього напрямку, пропонується останні розглядати як один з варіантів теорії конфлікту (прихованого протистояння соціально-політичних суб'єктів).Ключові слова: конспірологія, теорія змови, прихований конфлікт, теорія конфлікту, прихований конфлікт, структурна модель конфлікту, динамічна модель конфлікту. Статья акцентирует внимание на попытке определения эвристического потенциала современных конспирологических концепций относительно социально-политических исследований в новых условиях становления мирового порядка.В контексте анализа основных, содержательных и структурных характеристик, которые фиксируются современными зарубежными и отечественными исследователями у концептуальных построений этого направления, предлагается последние рассматривать как один из вариантов теории конфликта (скрытого противостояния социально-политических субъектов).Ключевые слова: конспирология, теория заговора, скрытый конфликт, теория конфликта, скрытый конфликт, структурная модель конфликта, динамическая модель конфликта. The article focuses on an attempt to determine the heuristic potential of modern conspiracy theories regarding social and political research in the new conditions of the formation of the world order.In the context of the analysis of the main, substantive and structural characteristics that are fixed by modern foreign and domestic researchers in the conceptual constructions of this direction, it is proposed to consider the latter as one of the variants of the theory of conflict (latent confrontation between social and political subjects).This statement is based on the existence in all the concepts of this direction: the central concept of «secret struggle» / «latent opposition of social and political subjects»; at least two models (systems of interconnected provisions), one of which describes such a phenomenon as «the formation of actors who are able to organize and carry out a certain conspiracy» (from the standpoint of the theory of conflict – «structural model of conflict»), and the second model – the mechanism for implementing the struggle for control over the governance of society in the context of organizing this process («conspiracy ») (from the standpoint of the theory of conflict – «dynamic model of conflict»).The recognition of various conspiracy theories (conspiracy theories) as a variant of the theory of conflict allows us a priori to consider them as a kind of cognitive toolkit that can adequately consider the latent conflict between specific organizations and groups, and from the standpoint of the results of this analysis, explore (describe and predict possible development) a certain set of interactions between elements of society and the structures they have formed both at the national level and in the global space.The conclusions note that this procedure requires further study both at the level of classical modeling and in the plane of research practices.Key words: conspiracy theories, conspiracy theory, latent conflict, conflict theory, latent conflict, structural model of conflict, dynamic model of conflict.
In the article the heuristic potential of theoretical interpretations of a problem field of war which are contained in a sociopolitical heritage of outstanding English philosopher T. Gobbes (1588–1679) is considered. The accent becomes on its offers rather: classifications of wars; allocation of the internal and external reasons of their origin; justifications of level of readiness of members of a society to join the armed performance and interpretation of the act of the revolt (under the scheme: «creation of parties» – «revolution»).Key words: war, civil war; revolution, the international war; natural laws; the public agreement. ; У статті розглядається евристичний потенціал теоретичних інтерпретацій проблемного поля війни, що містяться в соціально-політичній спадщині видатного англійського філософа Т. Гоббса (1588–1679). Акцент робиться на його пропозиціях щодо: класифікації війн; виокремлення внутрішніх та зовнішніх причин їхнього виникнення; обґрунтування рівня готовності членів суспільства приєднатися до збройної боротьби та інтерпретації акта самого повстання (за схемою: «створення партій» – «державний переворот»).Ключові слова: війна, громадянська війна; державний переворот, міжнародна війна; природні закони; суспільний договір.
In article attempt to systematize the basic strategy of improvement of process of formation of methodology of the political researches offered in a modern scientific discourse is undertaken. Corresponding offers of foreign researchers are offered to be united in two big groups: focused on changes in the status and procedure of formation of required methodology as a whole, and – on perfection of its structural elements. It is proved that the initial attention is deserved by strategy from the first group of offers.Key words: a political science, methodology, the political theory, political researches, methods ; У статті здійснюється спроба систематизувати основні стратегії вдосконалення процесу формування методології політичних досліджень, запропонованих у сучасному науковому дискурсі. Відповідні пропозиції зарубіжних дослідників пропонується об'єднати у дві великі групи: орієнтовані на зміни в статусі й процедурі формування шуканої методології в цілому, і – на вдосконалювання її структурних елементів. Обґрунтовується, що первісної уваги заслуговують стратегії з першої групи пропозицій.Ключові слова: політична наука, методологія, політична теорія, політичні дослідження, методи.
Perspective strategy of research of a problem field of modern military collisions in a context of consideration of the most known variants of interpretations of the nature and the maintenance of the war, offered by leading representatives of system of sociopolitical knowledge is determined. The accent becomes on the analysis of theoretical offers of R. Aron, М. van Creveld, Q. Wright, K. Schmitt, V. Slipchenko. Key words: the conflict, a confrontation, war, guerrilla war, classical war, nonclassical war, hybrid war. ; Визначається перспективна стратегія дослідження проблемного поля сучасних воєнних зіткнень у контексті розгляду найбільш відомих варіантів інтерпретацій природи й змісту війни, запропонованих провідними представниками системи соціально- політичних знань. Акцент робиться на аналізі теоретичних пропозицій Р. Арона, М. Кревельда, К. Райта, К. Шмітта, В. Слипченка. Ключові слова: конфлікт, збройний конфлікт, війна, партизанська війна, тринітарна війна, нетринітарна війна, гібридна війна.
The article attempts to analyze the content of the concept of war and peace of R. Aron in the context of determining its heuristic potential for modern research in the field of polemology and yrenology.The content of the theoretical structure is represented by the following blocks: definition of the concept of «conflict»; determination of the groups of reasons that form the basis for the outbreak of military conflict; analysis of each of the groups that have been identified - biological factors, psychological factors and social factors; the formation of the author's version of the classification of the world; the formation of copyright options for the classification of war; development of an author's version of the classification of the functions of a military conflict; an attempt to synthesize various classification options for military operations. It is proposed to consider the following as the leading elements of this potential: the use of the so-called «conceptualization method» (which was used by the researcher to construct his desired concept)), which allows us to consider the connections and interactions between the basic concepts of the problem field of war and peace in the context of the implementation of a specific method of reconstruction of social realities from leading theoretical, sociological, historical and praxeological positions; highlighting among the causes of the outbreak of hostilities factors having a biological, psychological and social nature and are peculiarly intertwined under the conditions of a specific social reality; denial of the definition of peace as the complete absence of war; the application in determining the specific type of military operations of a complex procedure that takes into account the systematization and analysis of the foundations for combining the already known classifications of war, peace and their functional potentials. Further studies suggest the above elements of the heuristic potential of the concept of war and peace of R. Aron to be used to analyze specific processes of the present, having signs of military clashes and in their development lead to certain socio-political changes.Key words: conflict, international conflict, war, peace, international relations. ; У статті здійснюється спроба проаналізувати зміст концепції війни і миру Р. Арона в контексті визначення її евристичного потенціалу для сучасних досліджень в області полемології та іренології. У якості провідних елементів цього потенціалу пропонується розглядати: використання так званого «методу концептуалізацій», заснованому на провідних теоретичних, соціологічних, історичних і праксіологічних позиціях;виокремлення трьох груп причин виникнення воєнних дій; заперечення щодо визначення миру як повної відсутності війни; застосування при визначенні конкретного виду воєнних дій певної комплексної процедури, яка враховує, насамперед, загальновідомі варіанти класифікацій війни, миру та їхніх функціональних потенціалів.Ключові слова: конфлікт, міжнародний конфлікт, війна, мир, міжнародні відносини.
An attempt to define the role of public organizations in development and realization of social politics in Ukraine in the conditions of orientation of Ukrainian society on integration with European Union is undertaken in the article.For the achievement of the put aim it is suggested to be foremost determined in maintenance of key concepts presenting this process is «social politics», «public organizations/association». It is then suggested to consider moments that influence on a development and realization of social politics process in the democratic state. An accent is done on the all-round analysis of group of factors able to provide the high level of efficiency of activity of modern associations of the «third sector» in this direction (namely, on a study: traditions and specific of functioning of public organizations/associations in Ukrainian society; table of contents and features of cooperation of public associations and power structures and establishments; level of collaboration and problems of dialogue between different eleemosynary and ungovernmental organizations in a country; structure and forms of cooperation between subjects that develop and will realize social politics in the state).As a result of this analysis for the improvement of level of organization and realization of this process offered, first of all, to carry out the system updating of all his structural elements. The special attention it is suggested to turn on maintenance and features of cooperation of public associations and power structures and level of collaboration between different eleemosynary and ungovernmental organizations in a country in the context of perfection of the political and legal field of functioning of her social space on the whole (from legitimate expansion of possibilities of bringing in of public organizations to making and making decision in social politics at one level with other her competent subjects to realization of the effective checking system after the actions of government bodies from the side of the organized public with the purpose of their concordance and accordance to public interests).Кey words: social politics, public associations, non-state organizations, power structures, civil society. ; У статті робиться спроба визначити роль громадських організацій в розробці і реалізації соціальної політики в Україні за умов орієнтації українського суспільства на інтеграцію з Європейським Союзом. Акцент робиться на всебічному аналізі групи чинників, здатних забезпечити високий рівень ефективності діяльності сучасних об'єднань «третього сектора» в цьому напрямі (від традицій і специфіки функціонування громадських організацій /об'єднань в українському суспільстві до структури і форм взаємодії основних суб'єктів, що розробляють і реалізують соціальну політику в Україні).Ключові слова: соціальна політика, громадські об'єднання, недержавні організації, владні структури, громадянське суспільство. В статье предпринимается попытка определить роль общественных организаций в разработке и реализации социальной политики в Украине в условиях ориентации украинского общества на интеграцию с Европейским Союзом. Акцент делается на всестороннем анализе группы факторов, способных обеспечить высокий уровень эффективности деятельности современных объединений «третьего сектора» в данном направлении (от традиций и специфики функционирования общественных организаций /объединений в украинском обществе до структуры и форм взаимодействия основных субъектов, которые разрабатывают и реализуют социальную политику в Украине).Ключевые слова: социальная политика, общественные объединения, негосударственные организации, властные структуры, гражданское общество. An attempt to define the role of public organizations in development and realization of social politics in Ukraine in the conditions of orientation of Ukrainian society on integration with European Union is undertaken in the article.For the achievement of the put aim it is suggested to be foremost determined in maintenance of key concepts presenting this process is «social politics», «public organizations/association». It is then suggested to consider moments that influence on a development and realization of social politics process in the democratic state. An accent is done on the all-round analysis of group of factors able to provide the high level of efficiency of activity of modern associations of the «third sector» in this direction (namely, on a study: traditions and specific of functioning of public organizations/associations in Ukrainian society; table of contents and features of cooperation of public associations and power structures and establishments; level of collaboration and problems of dialogue between different eleemosynary and ungovernmental organizations in a country; structure and forms of cooperation between subjects that develop and will realize social politics in the state).As a result of this analysis for the improvement of level of organization and realization of this process offered, first of all, to carry out the system updating of all his structural elements. The special attention it is suggested to turn on maintenance and features of cooperation of public associations and power structures and level of collaboration between different eleemosynary and ungovernmental organizations in a country in the context of perfection of the political and legal field of functioning of her social space on the whole (from legitimate expansion of possibilities of bringing in of public organizations to making and making decision in social politics at one level with other her competent subjects to realization of the effective checking system after the actions of government bodies from the side of the organized public with the purpose of their concordance and accordance to public interests).Кey words: social politics, public associations, non-state organizations, power structures, civil society.
The article contains an attempt to determine the strategy of research of the army of the modern state in the context of analyzing the evolution of the institutional approach in Western social and political discourse. The emphasis is on the content of changes that allowed institutional theory not only to transform into a non-institutional, but also to become the leading methodological basis for modern political research at all levels. It is about a change: in the categorical and conceptual apparatus of the research (for example, the new interpretation of the content of the main concepts (from the institute to the rational choice and the introduction into the scientific circulation of the concepts institutional space, institutional practice, rules of the game and etc.); principles of research; levels of research (identification of institutional, organizational and individual levels); subject field of research (first of all, introduction of individual behavior of actors into it); methods and procedures of analyze (use of tools of rational choice theory, structural and functional analysis, behavioral approach). It is substantiated that the perspective of using the main provisions of this approach to analyze the problem field of the modern army is based on such moments as: the existence of a fairly successful practice of considering the army as a specific political institution in modern scientific discourse; development of a new (more constructive) version of the interpretation of the concept of political institution; the formation, within the framework of neoinstitutionalism, of a basic research set, which allows considering collective, organizational, and mental structures and procedures, as well as individual behavior from a unified analytical position. Key words: army, institute, political institution, institutional theory, institutionalism, neoinstitutionalism. ; Стаття містить спробу визначитися щодо стратегії дослідження армії сучасної держави в контексті аналізу еволюції інституційного підходу в західному соціально-політичному дискурсі. Обґрунтовується, що перспективність цієї пропозиції базується на таких моментах, як: існування досить успішної практики розгляду армії як певного політичного інституту в сучасному науковому дискурсі; розробка нового (більш конструктивного) варіанту інтерпретації концепту «політичний інститут»; формування в межах неоінституціоналізму базової дослідницької установки, «яка дозволяє розглядати колективні, організаційні та ментальні структури і процедури, а також індивідуальну поведінку з єдиних аналітичних позицій». Ключові слова: армія, інститут, політичний інститут, інституціональна теорія, інституціоналізм, неоінституціоналізм. Статья содержит попытку определиться относительно стратегии исследования армии современного государства в контексте анализа эволюции институционального подхода в западном социально-политическом дискурсе. Обосновывается, что перспективность данного предложения базируется на таких моментах, как: существование достаточно успешной практики рассмотрения армии как определенного политического института в современном научном дискурсе; разработка нового (более конструктивного) варианта интерпретации концепта «политический институт»; формирование в рамках неоинституционализма базовой исследовательской установки, «которая позволяет рассматривать коллективные, организационные и ментальные структуры и процедуры, а также индивидуальное поведение с единых аналитических позиций». Ключевые слова: армия, институт, политический институт, институциональная теория, институционализм, неоинституционализм. The article contains an attempt to determine the strategy of research of the army of the modern state in the context of analyzing the evolution of the institutional approach in Western social and political discourse. The emphasis is on the content of changes that allowed institutional theory not only to transform into a non-institutional, but also to become the leading methodological basis for modern political research at all levels. It is about a change: in the categorical and conceptual apparatus of the research (for example, the new interpretation of the content of the main concepts (from the institute to the rational choice and the introduction into the scientific circulation of the concepts institutional space, institutional practice, rules of the game and etc.); principles of research; levels of research (identification of institutional, organizational and individual levels); subject field of research (first of all, introduction of individual behavior of actors into it); methods and procedures of analyze (use of tools of rational choice theory, structural and functional analysis, behavioral approach). It is substantiated that the perspective of using the main provisions of this approach to analyze the problem field of the modern army is based on such moments as: the existence of a fairly successful practice of considering the army as a specific political institution in modern scientific discourse; development of a new (more constructive) version of the interpretation of the concept of political institution; the formation, within the framework of neoinstitutionalism, of a basic research set, which allows considering collective, organizational, and mental structures and procedures, as well as individual behavior from a unified analytical position. Key words: army, institute, political institution, institutional theory, institutionalism, neoinstitutionalism.
Ukraine, like most countries in the world, has faced a number of problematic issues in various spheres of public life under the coronavirus pandemic. Ukraine is a post-communist country. Since 2014, an armed conflict has been going on in the eastern territories of Ukraine. This threatened the lives of thousands of people who were forced to flee their homes. Today there are about 1.5 million forced internal migrants in Ukraine. The coronavirus pandemic, combined with the ongoing armed conflict, could potentially lead to political instability and act as a catalyst for the economic crisis in Ukraine. The coronavirus pandemic has raised the issue of information security for Ukraine. Manipulation of information on COVID-19 poses a security threat from destructive information and psychological influences on Ukrainian citizens. The content analysis highlighted the dominant destructive myths about the COVID-19 epidemic, which are most prevalent in the public consciousness of Ukrainians. It is noted that the low level of information literacy of the population leads to the inability of people to ensure their own information security. The peaks of manipulative coronavirus materials growth in the media space of Ukraine were traced. It was stated that the coronavirus pandemic has become a test of responsibility for the Ukrainian public authorities. With all the levers of influence, the Ukrainian authorities were largely unprepared to develop timely and effective mechanisms to counter the destructive information and psychological influences associated with the COVID-19 pandemic. The inefficiency of the authorities was most often manifested either in the slow response to the challenges and destructive informational and psychological threats to the COVID-19 epidemic, or in the disregard of these threats ; Пандемія коронавірусу актуалізувала проблематику інформаційної безпеки для України. Маніпуляція інформацією стосовно проблематики COVID-19 становить загрозу захищеності громадян України від деструктивних ...
