Suchergebnisse

Це є звіт про приліт до Бельгії 14 червня 1989 р. Блаженнішого Патріарха Мирослава-Івана Любачівського, котрий вертався з американського континенту до Риму. Мета відвідин Бельгії Блаженнішим була потрійна. Перше – представити проблеми УКЦ бельгійським і європейським політичним провідникам і просити в них допомоги щодо легалізації УКЦ в СССР. Друге – підтримати працю Центру святих Кирила і Методія в Брюсселі. Третє – відвідати українську церковну громаду. В подорожі Патріарха супроводжувало ряд осіб, серед яких був і автор цієї замітки – редактор «Радіо Воскресіння» і організатор подорожі Блаженнішого д-р Михайло Димид. Далі автор детально описує програму візиту Патріарха. В кінці пише, що подорожі й діяльність Блаженнішого, як і загальна дія УКЦ, заслуговують на більшу підтримку від українських вірних і громадських організацій. ; This is a report on arrivals to Belgium on June 14, 1989 of His Beatitude Patriarch Myroslav-Ivan Lubachivsky, who returned from the American continent to Rome. His Beatitude had three main reasons to visit Belgium. The first is to present the problems of the UCC to the Belgian and European political leaders and ask them for assistance in legalizing the UCC in the USSR. The second is to support the work of the Center of Saints Cyril and Methodius in Brussels. The third is to visit the Ukrainian church community. During the trip of the Patriarch he accompanied a number of people, among whom was the author of this note - the editor of "Radio Voskresinnya" and organizer of the journey of His Beatitude Dr. Mychajlo Dymyd. The author then describes in detail the program of the visit of the Patriarch. In the end, he writes that the travels and activities of the Beatitude, as well as the general actions of the UCC, deserve more support from Ukrainian believers and civic organizations.

У статті представлене дослідження впливу релігії на політику. На думку автора, Церква Христова здатна позитивно впливати на суспільно-політичні процеси та забезпечувати здорові взаємостосунки всередині суспільства. Дослідження більше зосереджене на українському контексті та окреслює завдання, які стоять перед Церквою після Революції Гідності. Автор стверджує, що для сучасної людини важливо наслідувати Ісуса Христа, що на початку передбачає любов до Бога, потім – до себе, з чого з'явиться результат – любов до ближнього. Згідно з цим принципом Церква не ставить за основу політичну боротьбу, однак вона не залишатиметься осторонь там, де панує несправедливість. ; The article presents a study of the influence of religion on politics. According to the author, the Church of Christ is able to positively influence socio-political processes and ensure healthy relationships within society. The study focuses primarily on the Ukrainian context and outlines the challenges facing the Church after the Revolution of Dignity. The author argues that it is important for contemporary man to imitate Jesus Christ, which first presupposes love of God, then - of yourself, which will result in love of neighbor. According to this principle, the Church does not posit political struggle as foundational, but it also will not stay aloof where injustice reigns.

Стаття містить Додаток І - реферат митр. Максима Германюка в часі синодальних нарад (назва реферату - "Єдність Української Католицької Ієрархії") і Додаток ІІ - "Митрополит Максим Германюк на IV Синоді єпископів 1 жовтня 1974" ("Проблема плюралізму у Христовій Церкві стосовно Східних Церков"). ; Стаття розкриває особу митр. Максима як «еклезіолога помісності» на основі його творів: «Щоденники Другого Ватиканського Собору митр. Максима Германюка, Ч.Н.І. (1960–1965)» і «Реферат митр. Максима Германюка в часі Синодальних нарад: Єдність Української Католицької Ієрархії (19–20 вересня 1979 р.)». Змальовано контекст ІІ Ватиканського собору, а також ідеї патріархату УГКЦ. Мова йде теж про опозиційні течії до таких еклезіологічних утворень, якими є патріархат і помісність східної Церкви. Серед тез митрополита особливо наголошено такі думки: первинною церковною структурою є місцева Церква, в якій міститься вселенська; здобуття незалежного проводу для східних Церков є справою честі для вселенської Церкви. ; The article considers the role of Metropolitan Maksym Hermaniuk as an "ecclesiologist of the local Church" on the basis of his writings, namely "The Diaries of the Second Vatican Council by Metropolitan Maksym Hermaniuk, CSsR, 1960-1965" and "Unity of Ukrainian Catholic Hierarchy, Report by Metropolitan Maksym Hermaniuk at the Synodal Consultations, September 19-20, 1979". The context of the Second Vatican Council is outlined, as well as the ideas of UGCC's Patriarchate. Also taken into account are the movements opposing Patriarchate and local status of the Eastern Churches. The following thoughts are especially emphasized in the Metropolitan's statements: the local Church is the primary ecclesiastical structure, containing the Universal Church; granting independent government to the Eastern Churches is the matter of honor for the Universal Church.

В статті представлені матеріали міжнародної конференції «Примирення між народами, культурами та релігіями», що відбулася в Сараєво (Боснія і Герцеговина). В цих матеріалах автор представляє ситуацію примирення в Україні. Розкриває історичний, культурний, церковний, політичний і суспільний аспекти. Висвітлює проблеми і накреслює перспективи. Також перечислює імена і установи, які є рушіями процесу примирення пам'яті в Україні. ; The article presents the materials of the international conference "Reconciliation between peoples, cultures and religions", which took place in Sarajevo (Bosnia and Herzegovina). In these materials, the author presents the situation of reconciliation in Ukraine. He reveals its historical, cultural, ecclesiastical, political and social aspects, highlighting problems and outlining prospects. He also lists the names and institutions that are the drivers of the process of reconciliation of memory in Ukraine.

The title "Patriarch of the West" was introduced by Roman Bishop Theodore I in 642 AD to identify his own status in the Church. In the twenty-first century, the Roman Codes of Pope John Paul 11 comprise no mention of West Patriarchate, and Pope Benedict XVI excludes the title "Patriarch of the West" from the official annual Annuario Pontificio. The present article analyzes this decision from the historical, canonical and ecclesiastical point of view. It also articulates positive effects that such a decision has in strengthening the Church. For example: - the division of the competence of primacy and the competence of patriarchate should assist the development of regional institutions; - the extension of the role of historical pentarchy will occur through the creation of new patriarchates of both the West and the East; - the understanding that administration is not the pontiff's responsibility and his subsequent relief from this responsibility will help the pope be the symbol of unity of the Orthodox-Catholic faith for all patriarchal Churches; - it will become obvious that ecclesiastical legislation originates from the competence of the Collegium of Bishops, not solely from the Pope of Rome. There are a number of factors supporting the assertion that the pontiff's renunciation of the title "Patriarch of the West" will provide the grounds to interpret the communion of Churches as unity expressed through inner experience and being the Church rather than outer hierarchal-canonical manifestation. This action, in turn, will unlock a hidden potential to reinforce the unity of the Universal Church.

Автор наводить деякі групи складних політичних і релігійних проблем, що зустрічаються в Україні. Це зокрема великий вплив Російської Церкви і «міжконфесійні» конфлікти. Україна із часу входження до Російської імперії (у 1654 р.) мала для неї велике значення. Церква на Україні була сильнішою і дієвішою порівняно із російськими теренами. Автор зазначає, що у післявоєнний період частка українських храмів у Радянськму Сюзі завдяки християнам України складала девяносто п`ять відсотків. ; The author gives some examples of complex political and religious problems encountered in Ukraine. This is in particular the great influence of the Russian Church and "interfaith" conflicts. Since its entry into the Russian Empire (1654), Ukraine has been of great importance to this empire. The church in Ukraine was stronger and more effective than in Russia. The author notes that in the postwar period the share of Ukrainian temples in the Soviet Union, thanks to the Christians of Ukraine, was ninety-five percent.

Автор пише, що обрання єпископа є дуже складною процедурою, яка не однакова у всіх Церквах, народах і часах. Вона визначається законодавством. Таке законодавство є чинним і в Українській Греко-католицькій Церкві. Воно ставить перед кожним кандидатом певні умови. Далі детально перечислює ці умови. Опісля автор описує прикрий випадок, який стався в українській греко-католицькій Церкві в США, де появився новий єпископ, вибір і призначення якого були зроблені без порозуміння, ігноруючи главу Української Греко-католицької Церкви і його Синод, що принижує авторитет УГКЦ. ; The author writes that the election of a bishop is a very complicated procedure that can vary in different churches, peoples and times. It is determined by law. Such legislation is also in force in the Ukrainian Greek Catholic Church and sets forth certain conditions for each candidate. The author further details these conditions and describes the unfortunate incident that occurred in the Ukrainian Greek Catholic Church in the United States, where a new bishop appeared, whose choices and appointments were made without agreement, ignoring the head of the Ukrainian Greek Catholic Church and the Synod, which degrades the authority of the UGCC.

В першій частині статті говориться, що в місті Сянік відбувся торжественний вхід Владики Адама на єпископський престіл відновленої православної Перемишльської єпархії. Відновлення відбулося після 300 років по приєднанню владики Перемишля до унії. Народ, який поручений єпископу Адаму, - це головно лемки. В другій частині статті автор говорить, що на торжество уведення нового єпископа прибули всі єпископи Автокефальної Православної Церкви в Польщі та державні представники Польської Народньої Республіки. Натомість українці-католики зараз не мають ані одного свого єпископа. ані своєї окремої церковної структури, не тільки на згаданих землях, але й у цілій Польщі. Греко-католики вже віддавна очікують від уряду ПНР та польської Римо-Католицької Церкви оформлення їх правового статусу. ; The first part presents the story of the solemn entrance of Bishop Adam to the episcopal prestige of the restored Orthodox Przemysl eparchy, which took place in the town of Sanok. The restoration took place 300 years after the accession of Bishop of Przemysl to the union. The people entrusted to Bishop Adam are mainly Lemkos. In the second part of the article, the author says that all the bishops of the Autocephalous Orthodox Church in Poland and the state representatives of the Polish People's Republic arrived at the celebration of the introduction of the new bishop. Instead, Ukrainian Catholics now have neither one of their bishops nor their separate church structure, not only on the mentioned lands, but also in the whole of Poland. Greek Catholics have long been expecting the government of the Polish People's Republic and the Polish Roman Catholic Church to formalize their legal status.