Suchergebnisse

At present, methodological issues related to the development (reform) of the Armed Forces (AF) have become particularly relevant for a number of factors.First, the events of recent years in the East of the country require a review of approaches to planning the development (reform) of the Armed Forces.Second, the maximum feasibility of the combat potential of the Armed Forces in a military conflict in terms of resource constraints can be achieved only with their balanced composition, which must be taken into account when planning the development (reform) of the Armed Forces.Third, the intensive development of means of armed struggle requires a revision of priorities in the planning of development (reform) of the Armed Forces.Fourth, the planning of development (reform) of the Armed Forces must meet the requirements of rational use of resources to achieve the most effective implementation of the tasks of the Armed Forces.Therefore, the existing approaches to the planning of development (reform) of the Armed Forces require improvement, taking into account these factors.The article examines the methodological provisions of the military-strategic and resource-economic substantiation of the development (reforming) of the Armed Forces using the target-oriented planning method.The essence of the program-targeted method of planning the development (reforming) of the Armed Forces consists in the transition from planning the development of the Armed Forces according to the species characteristic to the creation of complex programs that combine the military budget, the tasks of the Armed Forces for the long term with the prospects for organizational development and the development of weapons and military equipment.According to the methodological approach given in the article, the composition of the aircraft is determined sequentially, by forming options for their construction and choosing rational ones from them, using the taxonomy method. The composition and structure of the Armed Forces is determined by the integrated unification of the constituent systems, taking into account the restrictions on the allocated resources.The application of the methodological approach under consideration makes it possible to determine the structure and composition of the Armed Forces services, combat arms and other components of the Armed Forces, that is, the predicted parameters of the Armed Forces at the end of the program period for planning their development (reform).In the future, the above methodological approach can be used to develop a methodology for planning the development (reform) of the Armed Forces. ; В настоящее время методологические вопросы, касающиеся развития (реформирования) Вооруженных Сил (ВС), приобрели особую актуальность по ряду факторов.Во-первых, события последних лет на Востоке страны требуют пересмотра подходов к планированию развития (реформирования) ВС.Во-вторых, максимальная реализуемость боевого потенциала ВС в военном конфликте в условиях ресурсных ограничений может быть достигнута только при их сбалансированном составе, что нужно учитывать при планировании развития (реформирования) ВС.В-третьих, интенсивное развитие средств вооруженной борьбы требует пересмотра приоритетов в планировании развития (реформирования) ВС.В-четвертых, планирование развития (реформирования) ВС должно отвечать требованиям рационального расходования ресурсов для достижения наиболее эффективного выполнения задач ВС.Поэтому существующие подходы к планированию развития (реформирования) ВС требуют усовершенствования с учетом этих факторов.В статье рассмотрены методологические положения военно-стратегического и ресурсно-экономического обоснования развития (реформирования) Вооруженных Сил с применением программно-целевого метода планирования.Сущность программно-целевого метода планирования развития (реформирования) ВС состоит в переходе от планирования развития ВС по видовому признаку к созданию комплексных программ, объединяющих в единое целое военный бюджет, задачи ВС на длительную перспективу с перспективами организационного строительства и развития вооружения и военной техники.Согласно приведенному в статье методическому подходу, состав ВС определяется последовательно, путем формирования вариантов их построения и выбора из них рациональных, с использованием метода таксономии. Состав и структура ВС определяется путем интегрированного объединения составляющих систем с учетом ограничений на выделяемые ресурсы.Применение рассматриваемого методического подхода позволяет определить структуру и состав видов ВС, родов войск и других составляющих ВС, то есть прогнозируемые параметры ВС на конец программного периода планирования их развития (реформирования).В дальнейшем приведенный методический подход может быть использован при разработке методики планирования развития (реформирования) ВС. ; На теперішній час методологічні питання, що стосуються розвитку (реформування) Збройних Сил (ЗС), придбали особливу актуальність за рядом чинників.По-перше, події останніх років на Сході країни потребують перегляду підходів до планування розвитку (реформування) ЗС.По-друге, максимальна реалізуємість бойового потенціалу ЗС у воєнному конфлікті в умовах ресурсних обмежень може бути досягнута тільки при їх збалансованому складі, що потрібно ураховувати при плануванні розвитку (реформування) ЗС.По-третє, інтенсивний розвиток засобів збройної боротьби потребує перегляду пріоритетів у плануванні розвитку (реформування) ЗС.По-четверте, планування розвитку (реформування) ЗС повинне відповідати вимогам раціонального витрачення ресурсів для досягнення найбільш ефективного виконання завдань ЗС.Тому існуючі підходи до планування розвитку (реформування) ЗС вимагають удосконалення, з урахуванням цих чинників.У статті розглянуто методологічні положення воєнно-стратегічного та ресурсно-економічного обґрунтування розвитку (реформування) Збройних Сил с застосуванням програмно-цільового методу планування.Сутність програмно-цільового методу планування розвитку (реформування) ЗС полягає у переході від планування розвитку ЗС за видовою ознакою до створення комплексних програм, які об'єднують у єдине ціле воєнний бюджет, завдання ЗС на тривалу перспективу з перспективами організаційного будівництва і розвитку озброєння і військової техніки.Відповідно до наведеного у статті методичного підходу, склад ЗС визначається послідовно, шляхом формування варіантів їх побудови і вибору з них раціональних, з використанням методу таксономії. Склад і структура ЗС визначається шляхом інтегрованого сполучення їх систем з урахуванням обмежень ресурсів, що виділяються для їх розвитку (реформування).Застосування розглянутого методичного підходу дозволяє визначити структуру і склад видів ЗС, родів військ та інших складових ЗС, тобто параметри обрису ЗС на кінець програмного періоду планування їх розвитку (реформування).У подальшому наведений методичний підхід може бути використаний при розробленні методики планування розвитку (реформування) ЗС.

At present, methodological issues related to the development (reform) of the Armed Forces (AF) have become particularly relevant for a number of factors.First, the events of recent years in the East of the country require a review of approaches to planning the development (reform) of the Armed Forces.Second, the maximum feasibility of the combat potential of the Armed Forces in a military conflict in terms of resource constraints can be achieved only with their balanced composition, which must be taken into account when planning the development (reform) of the Armed Forces.Third, the intensive development of means of armed struggle requires a revision of priorities in the planning of development (reform) of the Armed Forces.Fourth, the planning of development (reform) of the Armed Forces must meet the requirements of rational use of resources to achieve the most effective implementation of the tasks of the Armed Forces.Therefore, the existing approaches to the planning of development (reform) of the Armed Forces require improvement, taking into account these factors.The article examines the methodological provisions of the military-strategic and resource-economic substantiation of the development (reforming) of the Armed Forces using the target-oriented planning method.The essence of the program-targeted method of planning the development (reforming) of the Armed Forces consists in the transition from planning the development of the Armed Forces according to the species characteristic to the creation of complex programs that combine the military budget, the tasks of the Armed Forces for the long term with the prospects for organizational development and the development of weapons and military equipment.According to the methodological approach given in the article, the composition of the aircraft is determined sequentially, by forming options for their construction and choosing rational ones from them, using the taxonomy method. The composition and structure of the Armed Forces is determined by the integrated unification of the constituent systems, taking into account the restrictions on the allocated resources.The application of the methodological approach under consideration makes it possible to determine the structure and composition of the Armed Forces services, combat arms and other components of the Armed Forces, that is, the predicted parameters of the Armed Forces at the end of the program period for planning their development (reform).In the future, the above methodological approach can be used to develop a methodology for planning the development (reform) of the Armed Forces. ; В настоящее время методологические вопросы, касающиеся развития (реформирования) Вооруженных Сил (ВС), приобрели особую актуальность по ряду факторов.Во-первых, события последних лет на Востоке страны требуют пересмотра подходов к планированию развития (реформирования) ВС.Во-вторых, максимальная реализуемость боевого потенциала ВС в военном конфликте в условиях ресурсных ограничений может быть достигнута только при их сбалансированном составе, что нужно учитывать при планировании развития (реформирования) ВС.В-третьих, интенсивное развитие средств вооруженной борьбы требует пересмотра приоритетов в планировании развития (реформирования) ВС.В-четвертых, планирование развития (реформирования) ВС должно отвечать требованиям рационального расходования ресурсов для достижения наиболее эффективного выполнения задач ВС.Поэтому существующие подходы к планированию развития (реформирования) ВС требуют усовершенствования с учетом этих факторов.В статье рассмотрены методологические положения военно-стратегического и ресурсно-экономического обоснования развития (реформирования) Вооруженных Сил с применением программно-целевого метода планирования.Сущность программно-целевого метода планирования развития (реформирования) ВС состоит в переходе от планирования развития ВС по видовому признаку к созданию комплексных программ, объединяющих в единое целое военный бюджет, задачи ВС на длительную перспективу с перспективами организационного строительства и развития вооружения и военной техники.Согласно приведенному в статье методическому подходу, состав ВС определяется последовательно, путем формирования вариантов их построения и выбора из них рациональных, с использованием метода таксономии. Состав и структура ВС определяется путем интегрированного объединения составляющих систем с учетом ограничений на выделяемые ресурсы.Применение рассматриваемого методического подхода позволяет определить структуру и состав видов ВС, родов войск и других составляющих ВС, то есть прогнозируемые параметры ВС на конец программного периода планирования их развития (реформирования).В дальнейшем приведенный методический подход может быть использован при разработке методики планирования развития (реформирования) ВС. ; На теперішній час методологічні питання, що стосуються розвитку (реформування) Збройних Сил (ЗС), придбали особливу актуальність за рядом чинників.По-перше, події останніх років на Сході країни потребують перегляду підходів до планування розвитку (реформування) ЗС.По-друге, максимальна реалізуємість бойового потенціалу ЗС у воєнному конфлікті в умовах ресурсних обмежень може бути досягнута тільки при їх збалансованому складі, що потрібно ураховувати при плануванні розвитку (реформування) ЗС.По-третє, інтенсивний розвиток засобів збройної боротьби потребує перегляду пріоритетів у плануванні розвитку (реформування) ЗС.По-четверте, планування розвитку (реформування) ЗС повинне відповідати вимогам раціонального витрачення ресурсів для досягнення найбільш ефективного виконання завдань ЗС.Тому існуючі підходи до планування розвитку (реформування) ЗС вимагають удосконалення, з урахуванням цих чинників.У статті розглянуто методологічні положення воєнно-стратегічного та ресурсно-економічного обґрунтування розвитку (реформування) Збройних Сил с застосуванням програмно-цільового методу планування.Сутність програмно-цільового методу планування розвитку (реформування) ЗС полягає у переході від планування розвитку ЗС за видовою ознакою до створення комплексних програм, які об'єднують у єдине ціле воєнний бюджет, завдання ЗС на тривалу перспективу з перспективами організаційного будівництва і розвитку озброєння і військової техніки.Відповідно до наведеного у статті методичного підходу, склад ЗС визначається послідовно, шляхом формування варіантів їх побудови і вибору з них раціональних, з використанням методу таксономії. Склад і структура ЗС визначається шляхом інтегрованого сполучення їх систем з урахуванням обмежень ресурсів, що виділяються для їх розвитку (реформування).Застосування розглянутого методичного підходу дозволяє визначити структуру і склад видів ЗС, родів військ та інших складових ЗС, тобто параметри обрису ЗС на кінець програмного періоду планування їх розвитку (реформування).У подальшому наведений методичний підхід може бути використаний при розробленні методики планування розвитку (реформування) ЗС.

Deterring the aggressor from unleashing a military conflict is one of the main tasks of ensuring the military security of the state. The article presents methodological provisions for assessing the ability to deter aggression, which are based on the coefficients of conflict expansion. When assessing the ability to deter aggression, the expected strategies of action of the confronting parties are considered, which are characterized by the probabilities of the military conflict termination in each phase (at each stage) of warfare. The proposed guidelines form a conceptual analytical model of deterring the aggressor, which is designed not only to assess the ability to deter aggression, but also to substantiate the measures for preventing military conflict escalation. The procedure for applying the model is shown by an example of assessing the ability to deter the aggressor from unleashing a military conflict with the goal to separate certain areas of the country. ; Стримування агресора від розв'язання воєнного конфлікту є одним з основних завдань забезпечення воєнної безпеки держави. У статті наведені методичні положення оцінювання можливостей стримування агресії, які базуються на урахуванні коефіцієнтів експансії конфлікту. Під час оцінювання можливостей стримування агресії розглядаються очікувані стратегії дій сторін, які характеризуються ймовірностями завершення воєнного конфлікту в кожній фазі (на кожному) етапі воєнних дій. Наведені методичні положення утворюють концептуальну аналітичну модель стримування агресора, призначену не лише для оцінювання можливостей стримування агресії, а й для обґрунтування заходів з метою запобігання ескалації воєнного конфлікту. Порядок застосування моделі показаний на прикладі оцінювання можливостей стримування агресора від розв'язання воєнного конфлікту з метою відокремлення окремих районів держави.

Deterring the aggressor from unleashing a military conflict is one of the main tasks of ensuring the military security of the state. The article presents methodological provisions for assessing the ability to deter aggression, which are based on the coefficients of conflict expansion. When assessing the ability to deter aggression, the expected strategies of action of the confronting parties are considered, which are characterized by the probabilities of the military conflict termination in each phase (at each stage) of warfare. The proposed guidelines form a conceptual analytical model of deterring the aggressor, which is designed not only to assess the ability to deter aggression, but also to substantiate the measures for preventing military conflict escalation. The procedure for applying the model is shown by an example of assessing the ability to deter the aggressor from unleashing a military conflict with the goal to separate certain areas of the country. ; Стримування агресора від розв'язання воєнного конфлікту є одним з основних завдань забезпечення воєнної безпеки держави. У статті наведені методичні положення оцінювання можливостей стримування агресії, які базуються на урахуванні коефіцієнтів експансії конфлікту. Під час оцінювання можливостей стримування агресії розглядаються очікувані стратегії дій сторін, які характеризуються ймовірностями завершення воєнного конфлікту в кожній фазі (на кожному) етапі воєнних дій. Наведені методичні положення утворюють концептуальну аналітичну модель стримування агресора, призначену не лише для оцінювання можливостей стримування агресії, а й для обґрунтування заходів з метою запобігання ескалації воєнного конфлікту. Порядок застосування моделі показаний на прикладі оцінювання можливостей стримування агресора від розв'язання воєнного конфлікту з метою відокремлення окремих районів держави.

The importance of the command posts of military formations is evaluated during the operational (tactical) planning process in order to determine the necessity and sequence of measures to ensure their reliable functioning under the conduct of combat actions.The importance of command posts is first and foremost determined by the tasks to be performed by them and their subordinate military units. The dependence of the importance of command posts on many factors, their large number in military formations led to the use for command posts ranking a technique that is based on the Analytic Hierarchy Process. With the use of the technique the coefficients of operational and tactical importance of command posts are calculated, which means the relative quantitative measures of the importance of their functioning in the command and control system.To determine the importance of command posts they are divided by groups according to the levels of command and control and their functions. The technique involves assessment of the importance of command posts, which is carried out in three stages: the first stage – within a group; the second stage – within groups of command posts; the third stage – within the command and control system of the military formation.When forming a hierarchical interpretation of the problem, first of all the following should be determined: a list of command posts (alternatives) to be compared; properties that are affected by the operation of the command posts; indicators that characterize the impact of the operation of the command posts on the properties determined. The properties that are affected by the functioning of the command posts may include: the command and control of the military formation; capabilities to perform combat missions; combat support capabilities.To determine the importance of intra-group command posts and the importance of these groups, a four-level dominant hierarchy of problem solving is constructed. The coefficients of operational and tactical importance of the command posts in the command and control system are calculated using the importance values of these groups, which are evaluated in the second stage of the technique.The article provides an example of assessing the importance of the command posts of a military formation in a defensive operation. The proposed technique can be used by commanders and their staffs during operational (combat) planning. ; Важливість пунктів управління угруповання військ оцінюється при підготовці операції (бою) з метою визначення необхідності й порядку проведення заходів із забезпечення їх надійного функціонування під час ведення бойових дій.Важливість пунктів управління насамперед визначається завданнями, що повинні виконуватись ними і підлеглими військовими формуваннями. Залежність важливості пунктів управління від багатьох факторів, їх велика кількість в угрупованні військ обумовила застосування для ранжирування пунктів управління методики, яка ґрунтується на використанні методу аналізу ієрархій. За допомогою методики здійснюється розрахунок коефіцієнтів оперативно-тактичної важливості пунктів управління, під якими розуміються відносні кількісні міри значущості їх функціонування у системі управління військ для виконання завдань.Для визначення важливості пункти управління відповідно до рівнів управління та призначення поділяються на групи. Методикою передбачається оцінювання важливості пунктів управління, яку здійснюється у три етапи: на першому етапі — усередині групи; на другому етапі — груп пунктів управління; на третьому етапі — у системі управління угрупування військ.Під час формування ієрархічного зображення проблеми насамперед визначаються: перелік пунктів управління (альтернатив), що порівнюються; властивості, на які впливає функціонування пунктів управління; показники, які характеризують вплив функціонування пунктів управління на визначені властивості. Як властивості, на які впливає функціонування пунктів управління, можна прийняти: управління угрупованням військ (військовими формуваннями); можливості щодо виконання бойових завдань; можливості щодо забезпечення бойових дій.Для визначення важливості пунктів управління усередині груп і важливості цих груп будується чотирирівнева домінантна ієрархія розв'язання задачі. Коефіцієнти оперативно-тактичної важливості пунктів управління у системі управління розраховуються з використанням значень важливості цих груп, що оцінюються на другому етапі методики.У статті наведено приклад оцінювання важливості пунктів управління угрупування військ в оборонній операції. Запропонована методика може використовуватися органами військового управління при підготовці операції (бою).

The importance of the command posts of military formations is evaluated during the operational (tactical) planning process in order to determine the necessity and sequence of measures to ensure their reliable functioning under the conduct of combat actions.The importance of command posts is first and foremost determined by the tasks to be performed by them and their subordinate military units. The dependence of the importance of command posts on many factors, their large number in military formations led to the use for command posts ranking a technique that is based on the Analytic Hierarchy Process. With the use of the technique the coefficients of operational and tactical importance of command posts are calculated, which means the relative quantitative measures of the importance of their functioning in the command and control system.To determine the importance of command posts they are divided by groups according to the levels of command and control and their functions. The technique involves assessment of the importance of command posts, which is carried out in three stages: the first stage – within a group; the second stage – within groups of command posts; the third stage – within the command and control system of the military formation.When forming a hierarchical interpretation of the problem, first of all the following should be determined: a list of command posts (alternatives) to be compared; properties that are affected by the operation of the command posts; indicators that characterize the impact of the operation of the command posts on the properties determined. The properties that are affected by the functioning of the command posts may include: the command and control of the military formation; capabilities to perform combat missions; combat support capabilities.To determine the importance of intra-group command posts and the importance of these groups, a four-level dominant hierarchy of problem solving is constructed. The coefficients of operational and tactical importance of the command posts in the command and control system are calculated using the importance values of these groups, which are evaluated in the second stage of the technique.The article provides an example of assessing the importance of the command posts of a military formation in a defensive operation. The proposed technique can be used by commanders and their staffs during operational (combat) planning. ; Важливість пунктів управління угруповання військ оцінюється при підготовці операції (бою) з метою визначення необхідності й порядку проведення заходів із забезпечення їх надійного функціонування під час ведення бойових дій.Важливість пунктів управління насамперед визначається завданнями, що повинні виконуватись ними і підлеглими військовими формуваннями. Залежність важливості пунктів управління від багатьох факторів, їх велика кількість в угрупованні військ обумовила застосування для ранжирування пунктів управління методики, яка ґрунтується на використанні методу аналізу ієрархій. За допомогою методики здійснюється розрахунок коефіцієнтів оперативно-тактичної важливості пунктів управління, під якими розуміються відносні кількісні міри значущості їх функціонування у системі управління військ для виконання завдань.Для визначення важливості пункти управління відповідно до рівнів управління та призначення поділяються на групи. Методикою передбачається оцінювання важливості пунктів управління, яку здійснюється у три етапи: на першому етапі — усередині групи; на другому етапі — груп пунктів управління; на третьому етапі — у системі управління угрупування військ.Під час формування ієрархічного зображення проблеми насамперед визначаються: перелік пунктів управління (альтернатив), що порівнюються; властивості, на які впливає функціонування пунктів управління; показники, які характеризують вплив функціонування пунктів управління на визначені властивості. Як властивості, на які впливає функціонування пунктів управління, можна прийняти: управління угрупованням військ (військовими формуваннями); можливості щодо виконання бойових завдань; можливості щодо забезпечення бойових дій.Для визначення важливості пунктів управління усередині груп і важливості цих груп будується чотирирівнева домінантна ієрархія розв'язання задачі. Коефіцієнти оперативно-тактичної важливості пунктів управління у системі управління розраховуються з використанням значень важливості цих груп, що оцінюються на другому етапі методики.У статті наведено приклад оцінювання важливості пунктів управління угрупування військ в оборонній операції. Запропонована методика може використовуватися органами військового управління при підготовці операції (бою).

To ensure the military security of the state, first of all, it is necessary to forecast the evolution of the military-political situation in order to take timely measures to prevent it from escalating into a crisis situation. The article proposes a technique for assessing the impact of the aggravation of the military-political situation on the emergence of a crisis situation on the basis of expert forecasting of variation of indicators characterizing the evolution of the military-political situation over time. The procedure for applying the technique is shown on the example of assessing the impact of the aggravation of the military-political situation on the emergence of a crisis situation using the method of taxonomy. ; Для забезпечення воєнної безпеки держави передусім необхідно здійснювати прогнозування розвитку воєнно-політичної обстановки задля своєчасного вжиття заходів з метою запобігання переростанню її в кризову ситуацію. У статті запропоновано методику оцінювання впливу загострення воєнно-політичної обстановки на виникнення кризової ситуації на підставі експертного прогнозування змінювання показників, що характеризують розвиток воєнно-політичної обстановки, за часом. Порядок застосування методики показаний на прикладі оцінювання впливу загострення воєнно-політичної обстановки на виникнення кризової ситуації з використанням методу таксономії.

To ensure the military security of the state, first of all, it is necessary to forecast the evolution of the military-political situation in order to take timely measures to prevent it from escalating into a crisis situation. The article proposes a technique for assessing the impact of the aggravation of the military-political situation on the emergence of a crisis situation on the basis of expert forecasting of variation of indicators characterizing the evolution of the military-political situation over time. The procedure for applying the technique is shown on the example of assessing the impact of the aggravation of the military-political situation on the emergence of a crisis situation using the method of taxonomy. ; Для забезпечення воєнної безпеки держави передусім необхідно здійснювати прогнозування розвитку воєнно-політичної обстановки задля своєчасного вжиття заходів з метою запобігання переростанню її в кризову ситуацію. У статті запропоновано методику оцінювання впливу загострення воєнно-політичної обстановки на виникнення кризової ситуації на підставі експертного прогнозування змінювання показників, що характеризують розвиток воєнно-політичної обстановки, за часом. Порядок застосування методики показаний на прикладі оцінювання впливу загострення воєнно-політичної обстановки на виникнення кризової ситуації з використанням методу таксономії.

Situational control of the operation (battle) is used both in the course of preparation for combat operations and during their conduct. Principles of situational management are based on the use of intelligence of the commander, his experience, as well as the a priori assessment of the feasibility of the decision-making. For the implementation of situational management of the operation (battle), the military authorities (MA) must have appropriate information and analytical support, the basis of which are techniques to support decision-making that are made during the preparation and conduct of hostilities.In accordance with the provisions of the concept of situational management, for each situation, a well-grounded decision on the management of troops (forces) should be defined, which includes the choice of the mode of action of their troops (forces), adequate actions of the enemy, the choice of the method of their interaction, as well as comprehensive support in the course performing combat missions.To accomplish this task, it is envisaged to create an appropriate knowledge base on the principles and purposes of the use of troops (forces), the tactics of the parties, and the effectiveness of the use of troops (forces). The rational strategies of action of the enemy and their troops are sought by the MA from the many situations that are elaborated at the stage of preparation for hostilities. The whole list of variants of actions of the parties (situations) should be stored in the knowledge base for their further use during direct control of the operation (battle).A set of techniques that are appropriate to support decision making during situational management of the operation (battle) are proposed. Their essence and procedure of use are considered.Application for solving problems of decision support of methods of analysis of hierarchies, taxonomy, planning of experiment, modeling of fighting of groups of troops (forces), game theory, fuzzy sets is shown.The main provisions of the techniques can be applied in the creation of information and analytical support for the processes of situational management of the operation (battle) in the course of its preparation and conduct. ; Ситуационное управление операцией (боем) применяется как в ходе подготовки к боевым действиям, так и в ходе их ведения. Принципы ситуационного управления основываются на использовании интеллекта командира (командующего), его опыта, а также на априорной оценке целесообразности принимаемых решений. Для реализации ситуационного управления операцией (боем) органы военного управления (ОВУ) должны иметь соответствующее информационно-аналитическое обеспечение, основу которого составляют методики для поддержки принятия решений, вырабатываемых в ходе подготовки и ведения боевых действий.В соответствии с положениями концепции ситуационного управления для каждой складывающейся ситуации необходимо обосновать решение по управлению войсками (силами), которое включает выбор способа действий своих войск (сил), адекватных действиям противника, выбор способа их взаимодействия, а также всестороннее обеспечение в ходе выполнения боевых задач. Для выполнения этой задачи предусматривается создание соответствующей базы знаний о принципах и целях применения группировки войск (сил), о тактике действий сторон, об эффективности применения войск (сил). Рациональные стратегии действий противника и своих войск ищутся ОВУ из множества ситуаций, которые обрабатываются на этапе подготовки к боевым действиям. Весь перечень вариантов действий сторон (ситуации) должен храниться в базе знаний с целью их дальнейшего использования во время непосредственного управления операцией (боем).Предложена совокупность методик, которые целесообразно применять для поддержки выработки решений при ситуационном управлении операцией (боем). Рассмотрены их сущность и порядок использования.Для решения задач поддержки выработки решений показано применение методов анализа иерархий и таксономии; технологий планирования эксперимента и моделирования боевых действий группировок войск (сил); теорий игр и нечетких множеств.Приведенные основные положения методик могут применяться при создании информационно-аналитического обеспечения процессов ситуационного управления операцией (боем) в ходе ее подготовки и ведения. ; Ситуаційне управління операцією (боєм) застосовується як у ході підготовки до бойових дій, так і у ході їх ведення. Принципи ситуаційного управління засновуються на використанні інтелекту командира (командуючого), його досвіду, а також на апріорній оцінці доцільності рішень, що приймаються. Для реалізації ситуаційного управління операцією (боєм) органи військового управління (ОВУ) повинні мати відповідне інформаційно-аналітичне забезпечення, основу якого складають методики для підтримки прийняття рішень, що виробляються в ході підготовки і ведення бойових дій.Відповідно до положень концепції ситуаційного управління для кожної ситуації, що складається, повинне визначитися обґрунтоване рішення з управління військами (силами), яке включає вибір способу дій своїх військ (сил), адекватних діям противника, вибір способу їх взаємодії, а також всебічне забезпечення в ході виконання бойових завдань. Для виконання цього завдання передбачається створення відповідної бази знань про принципи і цілі застосування угруповання військ (сил), про тактику дій сторін, про ефективність застосування військ (сил). Раціональні стратегії дій противника і своїх військ шукаються ОВУ з множини ситуацій, які опрацьовуються на етапі підготовки до бойових дій. Весь перелік варіантів дій сторін (ситуацій) повинен зберігатися у базі знань з метою їх подальшого використання під час безпосереднього управління операцією (боєм).Запропоновано сукупність методик, які доцільно застосовувати для підтримки вироблення рішень при ситуаційному управлінні операцією (боєм). Розглянуто їх сутність і порядок використання.Показано застосування для розв'язання задач підтримки вироблення рішень методів аналізу ієрархій, таксономії, планування експерименту, моделювання бойових дій угруповань військ (сил), теорії ігор, нечітких множин.Наведені основні положення методик можуть застосовуватися при створенні інформаційно-аналітичного забезпечення процесів ситуаційного управління операцією (боєм) у ході її підготовки і ведення.

Situational control of the operation (battle) is used both in the course of preparation for combat operations and during their conduct. Principles of situational management are based on the use of intelligence of the commander, his experience, as well as the a priori assessment of the feasibility of the decision-making. For the implementation of situational management of the operation (battle), the military authorities (MA) must have appropriate information and analytical support, the basis of which are techniques to support decision-making that are made during the preparation and conduct of hostilities.In accordance with the provisions of the concept of situational management, for each situation, a well-grounded decision on the management of troops (forces) should be defined, which includes the choice of the mode of action of their troops (forces), adequate actions of the enemy, the choice of the method of their interaction, as well as comprehensive support in the course performing combat missions.To accomplish this task, it is envisaged to create an appropriate knowledge base on the principles and purposes of the use of troops (forces), the tactics of the parties, and the effectiveness of the use of troops (forces). The rational strategies of action of the enemy and their troops are sought by the MA from the many situations that are elaborated at the stage of preparation for hostilities. The whole list of variants of actions of the parties (situations) should be stored in the knowledge base for their further use during direct control of the operation (battle).A set of techniques that are appropriate to support decision making during situational management of the operation (battle) are proposed. Their essence and procedure of use are considered.Application for solving problems of decision support of methods of analysis of hierarchies, taxonomy, planning of experiment, modeling of fighting of groups of troops (forces), game theory, fuzzy sets is shown.The main provisions of the techniques can be applied in the creation of information and analytical support for the processes of situational management of the operation (battle) in the course of its preparation and conduct. ; Ситуационное управление операцией (боем) применяется как в ходе подготовки к боевым действиям, так и в ходе их ведения. Принципы ситуационного управления основываются на использовании интеллекта командира (командующего), его опыта, а также на априорной оценке целесообразности принимаемых решений. Для реализации ситуационного управления операцией (боем) органы военного управления (ОВУ) должны иметь соответствующее информационно-аналитическое обеспечение, основу которого составляют методики для поддержки принятия решений, вырабатываемых в ходе подготовки и ведения боевых действий.В соответствии с положениями концепции ситуационного управления для каждой складывающейся ситуации необходимо обосновать решение по управлению войсками (силами), которое включает выбор способа действий своих войск (сил), адекватных действиям противника, выбор способа их взаимодействия, а также всестороннее обеспечение в ходе выполнения боевых задач. Для выполнения этой задачи предусматривается создание соответствующей базы знаний о принципах и целях применения группировки войск (сил), о тактике действий сторон, об эффективности применения войск (сил). Рациональные стратегии действий противника и своих войск ищутся ОВУ из множества ситуаций, которые обрабатываются на этапе подготовки к боевым действиям. Весь перечень вариантов действий сторон (ситуации) должен храниться в базе знаний с целью их дальнейшего использования во время непосредственного управления операцией (боем).Предложена совокупность методик, которые целесообразно применять для поддержки выработки решений при ситуационном управлении операцией (боем). Рассмотрены их сущность и порядок использования.Для решения задач поддержки выработки решений показано применение методов анализа иерархий и таксономии; технологий планирования эксперимента и моделирования боевых действий группировок войск (сил); теорий игр и нечетких множеств.Приведенные основные положения методик могут применяться при создании информационно-аналитического обеспечения процессов ситуационного управления операцией (боем) в ходе ее подготовки и ведения. ; Ситуаційне управління операцією (боєм) застосовується як у ході підготовки до бойових дій, так і у ході їх ведення. Принципи ситуаційного управління засновуються на використанні інтелекту командира (командуючого), його досвіду, а також на апріорній оцінці доцільності рішень, що приймаються. Для реалізації ситуаційного управління операцією (боєм) органи військового управління (ОВУ) повинні мати відповідне інформаційно-аналітичне забезпечення, основу якого складають методики для підтримки прийняття рішень, що виробляються в ході підготовки і ведення бойових дій.Відповідно до положень концепції ситуаційного управління для кожної ситуації, що складається, повинне визначитися обґрунтоване рішення з управління військами (силами), яке включає вибір способу дій своїх військ (сил), адекватних діям противника, вибір способу їх взаємодії, а також всебічне забезпечення в ході виконання бойових завдань. Для виконання цього завдання передбачається створення відповідної бази знань про принципи і цілі застосування угруповання військ (сил), про тактику дій сторін, про ефективність застосування військ (сил). Раціональні стратегії дій противника і своїх військ шукаються ОВУ з множини ситуацій, які опрацьовуються на етапі підготовки до бойових дій. Весь перелік варіантів дій сторін (ситуацій) повинен зберігатися у базі знань з метою їх подальшого використання під час безпосереднього управління операцією (боєм).Запропоновано сукупність методик, які доцільно застосовувати для підтримки вироблення рішень при ситуаційному управлінні операцією (боєм). Розглянуто їх сутність і порядок використання.Показано застосування для розв'язання задач підтримки вироблення рішень методів аналізу ієрархій, таксономії, планування експерименту, моделювання бойових дій угруповань військ (сил), теорії ігор, нечітких множин.Наведені основні положення методик можуть застосовуватися при створенні інформаційно-аналітичного забезпечення процесів ситуаційного управління операцією (боєм) у ході її підготовки і ведення.

Визначення бойового складу Збройних Сил (ЗС) є найважливішою задачею, яка розв'язується з урахуванням прогнозованих загроз воєнного характеру і суттєвих ресурсних обмежень. При визначенні бойового складу ЗС необхідно ураховувати мобілізаційні можливості країни і можливості щодо передислокації з'єднань і частин для ведення бойових дій на загрозливому напрямку, що не у повній мірі ураховується в існуючих методичних підходах. Тому мета статті полягає в удосконаленні методологічних положень визначення бойового складу ЗС.У статті наведено порядок визначення бойового складу ЗС воєнного і мирного часу для відбиття агресії. Насамперед с використанням методів теорії нечітких множин і аналізу ієрархій визначається мета розв'язання воєнного конфлікту та можливі форма і способи застосування військ противника. Для протидії противнику визначається відповідно форма і спосіб застосування своїх військ з використанням методів теорії ігор. Потрібний бойовий склад угруповання військ для відбиття агресії визначається за допомогою методів таксономії шляхом порівняння варіантів складу, які відрізняються кількісно – якісними параметрами. За параметри бойового складу приймаються підрозділи видів ЗС і родів військ.Далі визначається кількість підрозділів певного виду, які повинні утримуватися на інших напрямах і в резерві у воєнний час. Кількість підрозділів угруповання військ, потрібних для відбиття агресії, підрозділів на інших напрямках і резерву визначає бойовий склад ЗС воєнного часу.Кількість підрозділів бойового складу ЗС мирного часу визначається з урахуванням можливості передислокації визначеної кількості підрозділів з інших напрямків та можливостей мобілізаційного розгортання військ в особливий період.У подальшому доцільно більш докладно розглянути методичні положення оцінювання мобілізаційних можливостей ЗС. ; Определение боевого состава Вооруженных Сил (ВС) является важнейшей задачей, которая решается с учетом прогнозируемых угроз военного характера и существенных ресурсных ограничений. При определении боевого состава ВС необходимо учитывать мобилизационные возможности страны и возможности передислокации соединений и частей при ведении боевых действий на угрожающем направлении, что не в полной мере учитывается в существующих методических подходах. Поэтому цель статьи заключается в совершенствовании методологических положений определения боевого состава ВС.В статье приведен порядок определения боевого состава ВС военного и мирного времени для отражения агрессии. В первую очередь с использованием методов теории нечетких множеств и анализа иерархий определяется цель разрешения военного конфликта и возможные форма и способы применения войск противника. Для противодействия противнику определяется соответственно форма и способ применения своих войск с использованием методов теории игр. Необходимый боевой состав группировки войск для отражения агрессии определяется с помощью методов таксономии путем сравнения вариантов состава, которые отличаются количественно - качественными параметрами. За параметры боевого состава принимаются подразделения видов ВС и родов войск.Далее определяется количество подразделений определенного вида, которые должны удерживаться на других направлениях и в резерве в военное время. Количество подразделений группировки войск, необходимых для отражения агрессии, подразделений на других направлениях и резерве определяет боевой состав ВС военного времени.Количество подразделений боевого состава ВС мирного времени определяется с учетом возможности передислокации определенного количества подразделений с других направлений и возможностей мобилизационного развертывания войск в особый период.В дальнейшем целесообразно более подробно рассмотреть методические положения оценивания мобилизационных возможностей ВС. ; Determination of military composition of Armed Forces (AF) is a major task which decides taking into account the forecast threats of military character and substantial resource limitations. At determination of military composition AF it is necessary to take into account mobilization possibilities of country and possibility in relation to redeployment of connections and parts at the conduct of battle actions on threatening direction, that not to a full degree is taken into account in existent methodical approaches. Therefore the purpose of the article consists in perfection of methodological positions of determination of military composition AF.In the article an order over of determination of military composition AF of military and peaceful time is brought for the reflection of aggression. First of all with the use of methods of theory of fuzzy sets and analysis of hierarchies the purpose of permission of military conflict is determined and possible form and methods of application of troops of opponent. For counteraction to the opponent a form and method of application of the troops is determined accordingly with the use of methods of game theory. Necessary military composition of grouping of troops for the reflection of aggression is determined by means of methods of taxonomy by comparison of variants of composition, which differ in quantitative and qualitative parameters. For the parameters of military composition accepted divisions of types of the AF and branches.The amount of subdivisions of certain kind, which must hold out on other directions and in reserve in a peaceful time, is further determined. Amount of subdivisions of grouping of troops, necessary for the reflection of aggression, subdividing military composition of AF of military time determines into other directions and reserve.Amount of subdivisions of military composition of AF of peacetime is determined the taking into account possibility of relocation the determined amount of subdivisions from other directions and possibilities of mobilization development of troops in a special period.In future expediently in more detail to consider methodical positions of evaluation of mobilization possibilities AF.

Визначення бойового складу Збройних Сил (ЗС) є найважливішою задачею, яка розв'язується з урахуванням прогнозованих загроз воєнного характеру і суттєвих ресурсних обмежень. При визначенні бойового складу ЗС необхідно ураховувати мобілізаційні можливості країни і можливості щодо передислокації з'єднань і частин для ведення бойових дій на загрозливому напрямку, що не у повній мірі ураховується в існуючих методичних підходах. Тому мета статті полягає в удосконаленні методологічних положень визначення бойового складу ЗС.У статті наведено порядок визначення бойового складу ЗС воєнного і мирного часу для відбиття агресії. Насамперед с використанням методів теорії нечітких множин і аналізу ієрархій визначається мета розв'язання воєнного конфлікту та можливі форма і способи застосування військ противника. Для протидії противнику визначається відповідно форма і спосіб застосування своїх військ з використанням методів теорії ігор. Потрібний бойовий склад угруповання військ для відбиття агресії визначається за допомогою методів таксономії шляхом порівняння варіантів складу, які відрізняються кількісно – якісними параметрами. За параметри бойового складу приймаються підрозділи видів ЗС і родів військ.Далі визначається кількість підрозділів певного виду, які повинні утримуватися на інших напрямах і в резерві у воєнний час. Кількість підрозділів угруповання військ, потрібних для відбиття агресії, підрозділів на інших напрямках і резерву визначає бойовий склад ЗС воєнного часу.Кількість підрозділів бойового складу ЗС мирного часу визначається з урахуванням можливості передислокації визначеної кількості підрозділів з інших напрямків та можливостей мобілізаційного розгортання військ в особливий період.У подальшому доцільно більш докладно розглянути методичні положення оцінювання мобілізаційних можливостей ЗС. ; Определение боевого состава Вооруженных Сил (ВС) является важнейшей задачей, которая решается с учетом прогнозируемых угроз военного характера и существенных ресурсных ограничений. При определении боевого состава ВС необходимо учитывать мобилизационные возможности страны и возможности передислокации соединений и частей при ведении боевых действий на угрожающем направлении, что не в полной мере учитывается в существующих методических подходах. Поэтому цель статьи заключается в совершенствовании методологических положений определения боевого состава ВС.В статье приведен порядок определения боевого состава ВС военного и мирного времени для отражения агрессии. В первую очередь с использованием методов теории нечетких множеств и анализа иерархий определяется цель разрешения военного конфликта и возможные форма и способы применения войск противника. Для противодействия противнику определяется соответственно форма и способ применения своих войск с использованием методов теории игр. Необходимый боевой состав группировки войск для отражения агрессии определяется с помощью методов таксономии путем сравнения вариантов состава, которые отличаются количественно - качественными параметрами. За параметры боевого состава принимаются подразделения видов ВС и родов войск.Далее определяется количество подразделений определенного вида, которые должны удерживаться на других направлениях и в резерве в военное время. Количество подразделений группировки войск, необходимых для отражения агрессии, подразделений на других направлениях и резерве определяет боевой состав ВС военного времени.Количество подразделений боевого состава ВС мирного времени определяется с учетом возможности передислокации определенного количества подразделений с других направлений и возможностей мобилизационного развертывания войск в особый период.В дальнейшем целесообразно более подробно рассмотреть методические положения оценивания мобилизационных возможностей ВС. ; Determination of military composition of Armed Forces (AF) is a major task which decides taking into account the forecast threats of military character and substantial resource limitations. At determination of military composition AF it is necessary to take into account mobilization possibilities of country and possibility in relation to redeployment of connections and parts at the conduct of battle actions on threatening direction, that not to a full degree is taken into account in existent methodical approaches. Therefore the purpose of the article consists in perfection of methodological positions of determination of military composition AF.In the article an order over of determination of military composition AF of military and peaceful time is brought for the reflection of aggression. First of all with the use of methods of theory of fuzzy sets and analysis of hierarchies the purpose of permission of military conflict is determined and possible form and methods of application of troops of opponent. For counteraction to the opponent a form and method of application of the troops is determined accordingly with the use of methods of game theory. Necessary military composition of grouping of troops for the reflection of aggression is determined by means of methods of taxonomy by comparison of variants of composition, which differ in quantitative and qualitative parameters. For the parameters of military composition accepted divisions of types of the AF and branches.The amount of subdivisions of certain kind, which must hold out on other directions and in reserve in a peaceful time, is further determined. Amount of subdivisions of grouping of troops, necessary for the reflection of aggression, subdividing military composition of AF of military time determines into other directions and reserve.Amount of subdivisions of military composition of AF of peacetime is determined the taking into account possibility of relocation the determined amount of subdivisions from other directions and possibilities of mobilization development of troops in a special period.In future expediently in more detail to consider methodical positions of evaluation of mobilization possibilities AF.

An important task solved by the theory of construction of the Armed Forces (AF) is the justification of the parameters of the outline of the AF for the projected period.The outline of the AF is a set of parameters (indicators) that characterize: the quantitative and qualitative composition, the structure of the AF in general, the types of the AF and branches, the Logistics of the AF, the troops which are not included in the AF, the types and branches of the AF, management system, manning system; the organizational structure of associations, unions and units, the equipment of the AF with armament and military equipment, infrastructures, training and accumulation of mobilization resources, organization of military service and training of personnel.The Armed Forces are considered as a complex organizational and technical system, the central component of which is the grouping of troops (forces), which should be created to reflect aggression. Other components of the AF should ensure the effective use of the grouping of troops (forces).In order to substantiate the parameters of the outline of the AF in the article, a set of indicators describing the functioning of the components of the AF is presented.According to the proposed methodological approach, when substantiating the parameters of the outline of AF, the following are determined:- threatening directions on which war conflicts can be solved;- the purpose of the military conflict, the composition, forms and methods of using the forces of a possible enemy;- the form of the use of own troops to counter the forces of the enemy;- measures to develop the components of the AF;- projected assignation of construction of the AF and allocation of resources for the implementation of the development of the components of the AF;- rational way of conducting military operations grouping of troops (forces) which is assumed to be in a dangerous direction;- the required combat composition of the grouping of troops (forces) in a dangerous direction;- options for building other components of the AF;- combat composition of the AF taking into account other directions and reserves;- military composition of the AF of peacetime;- the integral indicator of the outline of the AF, which allows to assess the changes in the outline of the AF in the course of changing the measures to develop the components of the AF.Parameters of the outline of the AF are determined on the basis of the obtained data on the condition of each component of the AF.The justification of the parameters of the outline of the AF ends with the assessment of the person making the decision on their admissibility. If the parameters of the AF do not meet the requirements, adjustments are made for the development of the components of the AF and the calculations are repeated.The proposed methodological approach to the justification of the parameters of the outline of the AF can be used during program-goal planning of their construction. ; Важной задачей, решаемой теорией строительства Вооруженных Сил (ВС) является обоснование параметров очертания ВС на прогнозируемый период.Под очертанием ВС понимается совокупность параметров (показателей), которые характеризуют: структуру ВС в целом, видов ВС и родов войск, Тыла ВС, войск, не входящих в состав видов ВС и родов войск; систему управления; систему комплектования; организационную структуру объединений, соединений и частей; оснащенность ВС вооружением и военной техникой; инфраструктуру, подготовку и накопления мобилизационных ресурсов; организацию военной службы и подготовку кадров.Вооруженные Силы рассматриваются как сложная организационно-техническая система, центральной составляющей которой является группировка войск (сил), которая должна создаваться для отражения агрессии. Другие составляющие ВС должны обеспечить эффективное применение группировки войск (сил).Для обоснования параметров очертания ВС в статье приведены совокупность показателей, характеризующих функционирование составляющих ВС.Согласно предложенному методическому подходу при обосновании параметров очертания ВС определяются:- угрожаемые направления, на которых могут возникнуть военные конфликты;- цель военного конфликта, состав, формы и способы применения войск возможного противника;- форма применения своих войск для противодействия войскам противника;- мероприятия по развитию составляющих ВС;- прогнозируемые ассигнования на строительство ВС и распределение ресурсов на реализацию мероприятий по развитию составляющих ВС;- рациональный способ ведения боевых действий группировки войск (сил), который предполагается на опасном направлении;- необходимый боевой состав группировки войск (сил) на опасном направлении;- варианты построения составляющих ВС;- боевой состав ВС с учетом других угрожаемых направлений и резерва;- боевой состав ВС мирного времени;- интегральный показатель очертания ВС, который позволяет оценивать изменения очертания ВС при изменении мер по развитию составляющих ВС.Параметры очертания ВС определяются исходя из полученных данных о состоянии каждой составляющей ВС.Обоснование параметров очертания ВС завершается оценкой лица, принимающего решение их приемлемости. Если параметры ВС не удовлетворяют требованиям, осуществляется корректировка мероприятий по развитию составляющих ВС и расчеты повторяются.Предложенный методический подход к обоснованию параметров очертания ВС может быть использован во время программно-целевого планирования их строительства. ; Викладено порядок визначення параметрів обрису Збройних Сил на прогнозований період в умовах ресурсних обмежень.