Suchergebnisse

Ідеологію ОУН 1929–1939 рр. найкраще можна окреслити термінами, які вживали самі ж оунівці – революційний інтегральний націоналізм недержавного народу. Як радикальна ідеологія національного визволення з авторитарними тенденціями у 1930‑х роках інтегральний націоналізм ОУН набув форми революційного тоталітарного націоналізму, який прагнув охопити все українське суспільство, змобілізувати його на національну революцію і збудувати нову українську державу на засадах націократії. Політична стратегія ОУН випливала з її ідеології й була спрямована на мобілізацію мас з метою використання майбутньої світової війни для революційного здобуття української державності. ; The ideology of the OUN in 1929–1939 can be best described in terms used by the OUN members themselves – as the revolutionary integral nationalism of non-state people. Originating as a radical ideology of national liberation with authoritarian tendencies, during the 1930s, the integral nationalism of the OUN gained a form (again, in the terminology of the OUN members) of the revolutionary totalitarian nationalism, which sought to cover the entire Ukrainian society, mobilise it for the national revolution and build a new Ukrainian state on the basis of 'natiocracy'. The political strategy of the OUN stemmed from its ideology and was aimed at mobilising the masses under its leadership to use the upcoming world war for obtaining the Ukrainian statehood with the revolutionary means.

Аналізується «польське питання» у воєнно-політичній стратегії ОУН напередодні Другої світової війни. Наприкінці 1930-х рр. в ОУН існувала радикальна течія, яка виступала за повне «очищення» західно- українських земель від поляків силовими методами. Відкритим однак залишається питання, чи мала ця течія визначальний вплив на полі- тику ОУН. ; «POLISH QUESTION» IN THE MILITARY-POLITICAL STRATEGY OF THE OUN ON THE EVE OF WORLD WAR II In the late 1930s, there was a radical trend in the OUN, which proposed the complete "cleaning" of Western Ukraine from the Poles by force. However, the question whether this trend had a determining influence on the OUN's policy remains open. Key words: Organisation of Ukrainian Nationalists, «Polish question», military-political strategy, Western Ukrainian lands.

Важливу роль у «чинному націоналізмі» Дмитра Донцова відігравали ірраціональні, символічно-міфічні аспекти. Особливе значення мала вимога «ілюзіонізму», під яким Донцов у дусі Жоржа Сореля розумів цілеспрямоване творення суспільних міфів, бо лише міфи, «ілюзії», а не логічні побудови й раціонально обґрунтовані утопії здатні змобілізувати маси на революційний чин. Відповідно до цієї настанови Донцов сам виступає як міфотворець. Серед стрижневих міфів, що пронизували його творчість після Першої світової війни, найважливішими були міфи національного відродження, цивілізаційної місії України, «лицарів та плебеїв» і «останнього бою». Міфотворчість Донцова стає зрозумілішою, якщо мати на увазі, що творець чинного націоналізму від самого початку вбачав у ньому нову «релігію» з власними міфами, віруваннями, політичною «теологією» та етикою. Чинний націоналізм був новітньою міфологією не меншою мірою, ніж суспільно-політичною доктриною, тому для його адекватного розуміння не можна обійтися без застосування теорій соціальних міфів і політичних релігій. ; Irrational, symbolic and mythical aspects played an important role in Dmytro Dontsov's active nationalism. The requirement of 'illusionism' was especially important in it. By 'illusionism' Dontsov, after the manner of Georges Sorel, meant a purposeful creation of social myths, because only myths, or 'illusions', not logical constructions, can mobilise masses to revolutionary struggle. According to this requirement, Dontsov himself appears as a mythmaker. Among the core myths that permeated his works written after the World War I, the most important were the myths of national rebirth, of Ukraine's civilisation mission, of 'knights and plebeians', and of the 'last fight'. Dontsov's mythmaking becomes clear if we bear in mind that the founder of the active nationalism saw in it a new 'religion' with its own myths, beliefs, political 'theology' and ethics. The active nationalism was a modern mythology no less than a socio-political doctrine, so one cannot understand it adequately without using the theories of social myths and political religions.

Oleksandr ZAITSEV Military Doctrine of Mykhailo Kolodzins'kyi Military Doctrine of Ukrainian Nationalists is the main and final work by the theorist and activist of the Organization of Ukrainian Nationalists Mykhailo Kolodzins'kyi, written shortly before his death. This document deserves careful analysis as an important source not only for the study of the OUN's military doctrine but also for learning about the intellectual history of organized Ukrainian nationalism in the 1930s. Filled with the cult of force, war, heroism, and expansion, the work reflects the mentality of young Galician Ukrainians, whose worldview was formed by Dmytro Dontsov's 'active nationalism' and by 'the Age of Extremes' that began in 1914. The introductory article to the publication of the chapter "Nationalist Uprising" from the Military Doctrine gives a brief biographical sketch of Kolodzins'kyi, considers the circumstances of writing Military Doctrine and analyses the content of the work, especially the published chapter. There is no reason to consider that Kolodzins'kyi's work acquired the status of the OUN's official doctrine. One can reasonably assume only that there was a group among the OUN's activists that followed the radical views on the future uprising, solutions of the 'Polish' and 'Jewish questions', and prospects for the future 'Ukrainian empire'. Further studies have to clarify a number of questions: how well-known was Kolodzins'kyi's work among the Ukrainian nationalists; how numerous and influential was a group of like-minded members of the OUN; and finally, whether there was a connection between the theoretical ideas of the OUN's activists in 1938-1939 and the practical actions of the OUN (Banderites) and the Ukrainian Insurgent Army during World War II?

Стаття є спробою вказати на чинники, що вплинули на зміну первісного задуму засновників ОУН щодо характеру її діяльності. Простежується еволюція воєнно-політичної стратегії й тактики організації від її утворення до початку Другої світової війни. ; THE FORMATION OF THE OUN'S MILITARY-POLITICAL STRATEGY AND TACTICS (1929–1939) The article is an attempt to point out the factors that influenced the changes in the original plan of the OUN's founders regarding the nature of its activities, and briefly trace the evolution of military and political strategy of the organization from its formation till the World War II. Key words: Organization of Ukrainian Nationalists, military-political strategy

Ідеологію ОУН 1929–1939 рр. найкраще можна окреслити термінами, які вживали самі ж оунівці – революційний інтегральний націоналізм недержавного народу. Як радикальна ідеологія національного визволення з авторитарними тенденціями у 1930‑х роках інтегральний націоналізм ОУН набув форми революційного тоталітарного націоналізму, який прагнув охопити все українське суспільство, змобілізувати його на національну революцію і збудувати нову українську державу на засадах націократії. Політична стратегія ОУН випливала з її ідеології й була спрямована на мобілізацію мас з метою використання майбутньої світової війни для революційного здобуття української державності. ; The ideology of the OUN in 1929–1939 can be best described in terms used by the OUN members themselves – as the revolutionary integral nationalism of non-state people. Originating as a radical ideology of national liberation with authoritarian tendencies, during the 1930s, the integral nationalism of the OUN gained a form (again, in the terminology of the OUN members) of the revolutionary totalitarian nationalism, which sought to cover the entire Ukrainian society, mobilise it for the national revolution and build a new Ukrainian state on the basis of natiocracy. The political strategy of the OUN stemmed from its ideology and was aimed at mobilising the masses under its leadership to use the upcoming world war for obtaining the Ukrainian statehood with the revolutionary means.

У статті розглянуто вплив фашизму на ідеологію, організаційні засади і політичний стиль ОУН. Під кінець 1930-х рр. український організований націоналізм мав чимало спільних рис із фашизмом, але радше належав до іншого різновиду революційного інтегрального націоналізму, який автор називає «усташизмом». ; The article examines the influence of fascism on ideology, organisational principles, and political style of the OUN. By the late 1930s, Ukrainian organised nationalism had much in common with fascism, but rather belonged to another variant of revolutionary integral nationalism, which the author calls "ustashism".

Часопис «Заграва» зіграв важливу роль як у історії українського націоналізму, започаткувавши виокремлення його найбільш радикального напряму, так і в долі головного ідеолога цього напряму - Дмитра Донцова. У статті розглянуто публіцистику Донцова на сторінках часопису, а також спроби спецслужб СРСР і Польщі використати «Заграву» у своїх цілях. Загроза депортації і тиск польської поліції та військової розвідки змусили Донцова взяти на себе зобов'язання лояльності й надалі уникати прямої участі в політиці. Від 1924 р. він зосередився на ролі публічного інтелектуала й ідеолога нового націоналізму. ; The journal Zahrava played an important role both for the history of Ukrainian nationalism, by initiating the separation of its most radical trend, and in the fate of the main ideologue of this trend, Dmytro Dontsov. The article deals with Dontsov's writings in his journal as well as with attempts by the special services of the USSR and Poland to use Zahrava for their own purposes. The threat of deportation and the pressure from the Polish police and military intelligence forced Dontsov to pledge his loyalty to the state and to avoid direct involvement in politics in his further activity. Since 1924, he took on the role of a public intellectual and became an ideologue of the new nationalism.

Ідеологія Дмитра Донцова та пропаганда Організації українських націоналістів розглядаються крізь призму теорії політичних релігій Еміліо Джентіле. Автор доводить, що українські націоналісти 1920-1930-х років свідомо вдавалися до сакралізації політики, виявляючи тенденцію до творення власної політичної релігії. Проте з ряду причин український інтегральний націоналізм не перетворився на політичну релігію такою мірою, як сучасні йому тоталітарні ідейно-політичні течії в Европі. ; The ideology of Dmytro Dontsov and the OUN's propaganda are examined through the prism of Emilio Gentile's theory of political religions. The author argues that Ukrainian nationalists in the 1920-30s deliberately adopted sacralization of politics as their policy in an attempt to create their own political religion ideology. However, integral Ukrainian nationalism failed, for a number of reasons, to transform itself into a political religion to the same extent as was observed contemporaneously in other parts of Europe.

Ідеологія Дмитра Донцова та пропаганда Організації українських націоналістів розглядаються крізь призму теорії політичних релігій Еміліо Джентіле. Автор доводить, що українські націоналісти 1920-1930-х років свідомо вдавалися до сакралізації політики, виявляючи тенденцію до творення власної політичної релігії. Проте з ряду причин український інтегральний націоналізм не перетворився на політичну релігію такою мірою, як сучасні йому тоталітарні ідейно-політичні течії в Европі. ; The ideology of Dmytro Dontsov and the OUN's propaganda are examined through the prism of Emilio Gentile's theory of political religions. The author argues that Ukrainian nationalists in the 1920-30s deliberately adopted sacralization of politics as their policy in an attempt to create their own political religion ideology. However, integral Ukrainian nationalism failed, for a number of reasons, to transform itself into a political religion to the same extent as was observed contemporaneously in other parts of Europe.

Засоби, які забезпечують виявлення оптичних та оптикоелектронних приладів, стають невід'ємною складовою сучасного озброєння, оскільки вони надають інформацію щодо наявності спостереження протилежною стороною, а найголовніше дозволяють визначити точне місце знаходження засобів спостереження, зброї та техніки, яка містить їх у собі, що безперечно підвищить імовірність їх ураження вогневими засобами. Зрозуміло, що провідні країни світу мають такі засоби озброєння та вдосконалюють їх. Майже всі останні воєнні конфлікти характеризувались наявністю таких засобів – лазерних приладів оптичної протидії. Не виключенням є застосування проросійськими бойовиками подібних засобів насході на шої держави. Визначено, що однією з основних демаскуючих ознак оптичних та оптико-електронних приладів є світловітбиття, яке може бути оцінено показником світловідбиття, коефіцієнтом світловідбиття, коефіцієнтом сили світла, пеленгаційною характеристикою світловідбиття. Проведено оцінювання впливутакої характеристики, як показник світловідбиття на дальність виявлення оптичних приладів спостереження, що є на озброєнні прикордонних підрозділів. В умовах застосування противником лазерних приладів оптичної протидії однією з вимог, що висуваються до оптичних приладів, які виробляються (закуповуються) для потреб прикордонної служби, є оптичні прилади з низьким показником світловідбиття. При недостатньо низькому показнику світловідбиття або внаслідок лазерної локації в імпульсному режимі при підвищеній потужності випромінювання лазерного приладу оптичної протидії можливими варіантами щодо зниження показника світловідбиття є використання спеціальних бленд та обмеження спектрального діапазону об'єктива за рахунок використання IR-Cut фільтрів.

Today, recources of detecting optical and optoelectronic devices become an integral part of modern weapons, as they provide information on thepresence of surveillance by the opposite party, and most importantly allow to determine the exact location of surveillance, weapons and equipment containing them in itself, which will undoubtedly increase the likelihood of their defeat by fire. It is clear that the world's leading countries have such weapons and improve them. Thus, almost all recent military conflicts have been characterized by the presence of such devices as: laser optical countermeasures. The use of similar means by pro-Russian militants in the east of our state is no exception. Thus, in the course of the investigation it was noted that one of the main unmasking features of optical and optoelectronic devices is the light reflection of the optical system, which can be estimated by the light reflection index, light reflectance coefficient, the luminous intensity index, directional light reflection characteristic. It was evaluated the influence of such a characteristic as the indicator of light reflection on the detection range of optical surveillance devices, which is in the service of border units. In the conditions of application by the enemy of laser devices of optical countermeasures, one of the requirements put forward to the optical devices which are made (purchased) for needs of border guard service are optical devices with a low indicator of light reflection index. If the light reflection index is not high enough or due to the laser location in the pulsed mode with increased radiation power of the laser optical device, possible options of reducing the reflection index are using of special apertures and limiting the spectral range of the lens by using IR-Cut filters. ; Засоби, які забезпечують виявлення оптичних та оптикоелектронних приладів, стають невід'ємною складовою сучасного озброєння, оскільки вони надають інформацію щодо наявності спостереження протилежною стороною, а найголовніше дозволяють ...

На сьогодні збройний конфлікт може характеризується використанням сучасного озброєння, яке здатне точно виявляти такі об'єкти, як оптичні та оптико-електронні прилади спостереження, що можуть використовуватись протилежною стороною як окремо так і у складі зразків озброєння і, як наслідок підвищенням ймовірності їх знищення. Такими засобами є лазерні прилади оптичної протидії. На даний час лазерні прилади оптичної протидії, що забезпечують виявлення та ураження оптичних (спостерігачів даних приладів) та оптико-електронних приладів являються затребуваними. Так відомо, що США, Франція, Німеччина, Великобританія та Ізраїль мають та удосконалюють такі засоби. Не є виключенням і Російська федерація, яка випробовує подібні засоби на Донбасі, використовуючи його як полігон для випробування своєї сучасної (модернізованої) зброї. Неодноразово з засобів масової інформації надходили та надходять і надалі повідомлення про використання такої зброї російсько-окупаційними військами вздовж лінії розмежування, внаслідок чого військовослужбовці Державної прикордонної служби отримували пошкодження зору різного ступеню важкості. Тому питання щодо захисту оптичних та оптико-електронних приладів, а саме їх маскування та захищеності, від виявлення лазерними приладами оптичної протидії є достатньо нагальним в сьогоднішніх умовах, а для прикордонників це особливо важливо так як спостереження являється одним з основних способів несення прикордонної служби. Таким чином актуальним являється підвищення безпечності спостереження при використанні оптичних та оптико-електронних приладів за рахунок впровадження організаційних заходів та науково-технічних рішень. Метою даної роботи є саме аналіз та узагальнення науково-технічних рішень, на основі існуючих патентів та раціоналізаторських робіт, що дозволяють забезпечити в певних межах захист (зменшити помітність) оптичних та оптико-електронних приладів спостереження від лазерних приладів оптичної протидії.