Suchergebnisse

The theoretical and methodological approaches to the democratization of socio-political relations as the basis for the democratization of power are analyzed and generalized. The key issues of the influence of prevailing socio-political values on the development of democracy are examined. It was determined that democratization is a necessary prerequisite for the development of spiritual culture, the comprehensive dissemination of the spiritual process, where the emphasis is on awareness of the culture of universal values, ideals and principles. It is proved that the democratization of socio-political relations will contribute to the satisfaction of the needs and interests of citizens and will lead to an increase in the authority of both power structures and civil society institutions. To improve the process of democratization of socio-political relations, it is necessary to develop and stimulate the formation of key democratic values, such as: professionalism of government leaders at various levels of government; efficiency, accountability of the branches of government; orientation to the social needs of the country, taking into account past historical experience; an open, transparent, corrupt and socially oriented system of political relations. The democratization of political life is not just about recognizing people as a source of political power, or affirming universal suffrage on equal terms, the emergence of multi-party politics, or declaring political rights and fundamental freedoms. Democratization determines the state of the individual's spiritual freedom, the measure of creativity and the creation of opportunities. The spiritual revival of a society in a democracy is a multifaceted process of forming a spiritual culture, based on the emphasis in society on the principles and ideals of democratic content, which creates an opportunity for the free development of all cultures, types, orientations and forms represented in this society. It is a tendency towards universal values and the specificity of its manifestations in the national identity, which ensures spiritual process and global development.Keywords: democracy, democratization of society, democratization of power, culture, freedom, elections, opposition, competition, pluralism. ; Проаналізовано та узагальнено теоретико-методологічних підходів щодо демократизації суспільно-політичних відносин як основи демократизації влади. Розглянуто ключові питання впливу сформованих суспільно-політичних цінностей на розвиток демократії. Визначено, що демократизація ‒ необхідна передумова розвитку духовної культури, всебічного розповсюдження духовного процесу, де акцент робиться на обізнаності культури загальнолюдських цінностей, ідеалів та принципів. Обґрунтовано, що демократизація суспільно-політичних відносин сприятиме задоволенню потреб і інтересів громадян та призведе до підвищення авторитету як владних структур, так і інститутів громадянського суспільства. Для вдосконалення процесу демократизації суспільно-політичних відносин необхідно розвивати та стимулювати формування ключових демократичних цінностей, таких як: професіоналізм керівників урядів на різних рівнях влади; ефективність, підзвітність гілок влади; орієнтація на соціальні потреби країни з урахуванням минулого історичного досвіду; відкрита, прозора, некорумпована та соціально орієнтована система політичних відносин.Ключові слова: демократія, демократизація суспільства, демократизація влади, культура, свобода, вибори, опозиція, конкуренція, плюралізм.

Theoretical and methodological approaches to the interpretation and analysis of the world order are analyzed and generalized. The key issues of the influence of democratization processes on the formation of a new world order are considered. It is determined that the essence of the new world order is to build a single, interconnected and global world, the renunciation of the supremacy of nation-states and the priority of universal interests. It is substantiated that in order to solve the problems of democratization in the new world order, it is necessary to implement the following principles: it is the inevitable orientation of Western democracies to their own fundamental values: freedom, human rights, tolerance, democracy, rule of law and social market economy; it is the recognition of the need for and respect for an international order based on common values, law, harmony, cooperation and participation in governance, the possibility of political, economic, social and cultural involvement in the construction of a globalized world; it is political determination and military ability to repel new threats. Both of these components are necessary for the reliable destruction of totalitarian networks and anti-humanist ideologies.It is noted that the spread of democratic institutions within the country was often accompanied by the collapse of democracy and the dominance of large powers at the interstate level, where the most important decisions had to be made on the world economy, proliferation and environmental protection. Liberal democracy, because it is the opposite of social democracy, is not responsible for meeting the needs of the most vulnerable societies. Adhering to the concept of world order and other normative-critical views, it can be noted that there is a possibility of devolution of the democratic mechanism of decision-making both at the regional, international level and at the level of self-government. The process of democratization is one of the elements in the effective construction of a new world order.Key words: democracy, democratization, new world order, international order, globalization, geopolitics. ; Проаналізовано та узагальнено теоретико-методологічних підходів тлумачення та аналізу світового порядку. Розглянуто ключові питання впливу демократизаційних процесів на формування нового світового порядку. Визначено, що суть нового світового порядку полягає в побудові єдиного, взаємопов'язаного і глобального світу, відмову від верховенства національних держав і пріоритеті загальнолюдських інтересів.Обґрунтовано, що для вирішення проблем демократизації в умовах нового світового порядку, необхідно реалізувати наступні принципи: це неодмінна орієнтація західних демократій на власні фундаментальні цінності: свободу, права людини, толерантність, демократію, верховенство права і соціальну ринкову економіку; це визнання необхідності і повагу міжнародного порядку, заснованого на спільних цінностях, на праві, злагоді, співробітництво та участі в управлінні, можливість політичного, економічного, соціального і культурного залучення до будівництва глобалізованого світу; це політична рішучість і військова здатність відобразити нові загрози. Обидва цих компонента необхідні для надійного знищення тоталітарних мереж і антигуманістичних ідеологій.Ключові слова: демократія, демократизація, новий світовий порядок, міжнародний порядок, глобалізація, геополітика. Проанализированы и обобщены теоретико-методологические подходы толкования и анализа мирового порядка. Рассмотрены ключевые вопросы влияния демократических процессов на формирование нового мирового порядка. Определено, что суть нового мирового порядка состоит в построении единого, взаимосвязанного глобального мира, отказ от верховенства национальных государств и приоритете общечеловеческих интересов. Обосновано, что для решения проблем демократизации в условиях нового мирового порядка, необходимо реализовать следующие принципы: это непременное ориентация западных демократий на собственные фундаментальные ценности: свободу, права человека, толерантность, демократию, верховенство права и социальную рыночную экономику; это признание необходимости и уважение международного порядка, основанного на общих ценностях, на праве, согласии, сотрудничестве и участии в управлении, возможность политического, экономического, социального и культурного привлечения к строительству глобализирующегося мира; это политическая решимость и военная способность отразить новые угрозы. Оба этих компонента необходимы для надежного уничтожения тоталитарных сетей и антигуманистических идеологий.Ключевые слова: демократия, демократизация, новый мировой порядок, международный порядок, глобализация, геополитика. Theoretical and methodological approaches to the interpretation and analysis of the world order are analyzed and generalized. The key issues of the influence of democratization processes on the formation of a new world order are considered. It is determined that the essence of the new world order is to build a single, interconnected and global world, the renunciation of the supremacy of nation-states and the priority of universal interests. It is substantiated that in order to solve the problems of democratization in the new world order, it is necessary to implement the following principles: it is the inevitable orientation of Western democracies to their own fundamental values: freedom, human rights, tolerance, democracy, rule of law and social market economy; it is the recognition of the need for and respect for an international order based on common values, law, harmony, cooperation and participation in governance, the possibility of political, economic, social and cultural involvement in the construction of a globalized world; it is political determination and military ability to repel new threats. Both of these components are necessary for the reliable destruction of totalitarian networks and anti-humanist ideologies.It is noted that the spread of democratic institutions within the country was often accompanied by the collapse of democracy and the dominance of large powers at the interstate level, where the most important decisions had to be made on the world economy, proliferation and environmental protection. Liberal democracy, because it is the opposite of social democracy, is not responsible for meeting the needs of the most vulnerable societies. Adhering to the concept of world order and other normative-critical views, it can be noted that there is a possibility of devolution of the democratic mechanism of decision-making both at the regional, international level and at the level of self-government. The process of democratization is one of the elements in the effective construction of a new world order.Key words: democracy, democratization, new world order, international order, globalization, geopolitics.

Considered political indicators as a tool for measuring democracy. Special attention is paid to the methodological aspects of the formation of such indicators, in particular, checking whether indicators are an effective tool for measuring democracy. The main theoretical approaches to the definition of indicators of democracy are highlighted. Indicators of democracy make it possible to track which transformational-democratic processes are taking place in a particular state or in a region. It is determined that the basic indicators of democracy are competition and participation. The democracy index measures the level of democracy within the state and is based on the methodology of expert assessments and the results of public opinion polls from the respective countries, characterizing the state of 60 key indicators grouped into five main categories: electoral process and pluralism, government activity, political participation, political culture, civil liberties. Having systematized methodological approaches to indexing democracy, two things become apparent: firstly, the inherent connection is clearly traceable elections and democracy, because there is no scientific one project or approach to calculate democratic regime, which would not include Institute for Election to Level Measurement democracy; and secondly, a formalized approach to Democracy makes it possible to assume that it is itself The election institution is also subject to numerical measurement, so we can try to construct a methodology for calculating the index of democratic elections In this case, you can develop a model democratic elections as an important component of the democratic regime in general. The index of the institutional foundations of democracy determines the extent of the development of conditions conducive to the democratic attraction of citizens to the political sphere of society.Keywords: democracy, democracy indices, indicators of democracy, political regime, freedom, elections, opposition, competition, pluralism. ; Досліджено політичні індикатори як інструмент вимірювання демократії. Особливу увагу приділено методологічним аспектам формування таких індикаторів, зокрема, перевірці того, чи є індикатори ефективним інструментом вимірювання демократії. Виокремлено основні теоретичні підходи до визначення індикаторів демократії. Індикатори демократії дають змогу прослідкувати, які трансформаційно-демократичні процеси відбуваються в окремій державі або у регіоні. Визначено, що базовими індикаторами демократії є конкуренція та участь. Ключові слова: демократія, індекси демократії, індикатори демократії, політичний режим, свобода, вибори, опозиція, конкуренція, плюралізм. Рассмотрены политические индикаторы как инструмент измерения демократии. Особое внимание уделено методологическим аспектам формирования таких индикаторов, в частности, проверке того, являются ли индикаторы эффективным инструментом измерения демократии. Выделены основные теоретические подходы к определению индикаторов демократии. Индикаторы демократии позволяют проследить, какие трансформационно-демократические процессы происходят в отдельном государстве или в регионе. Определено, что базовыми индикаторами демократии являются конкуренция и участие. Ключевые слова: демократия, индексы демократии, индикаторы демократии, политический режим, свобода, выборы, оппозиция, конкуренция, плюрализм. Considered political indicators as a tool for measuring democracy. Special attention is paid to the methodological aspects of the formation of such indicators, in particular, checking whether indicators are an effective tool for measuring democracy. The main theoretical approaches to the definition of indicators of democracy are highlighted. Indicators of democracy make it possible to track which transformational-democratic processes are taking place in a particular state or in a region. It is determined that the basic indicators of democracy are competition and participation. The democracy index measures the level of democracy within the state and is based on the methodology of expert assessments and the results of public opinion polls from the respective countries, characterizing the state of 60 key indicators grouped into five main categories: electoral process and pluralism, government activity, political participation, political culture, civil liberties. Having systematized methodological approaches to indexing democracy, two things become apparent: firstly, the inherent connection is clearly traceable elections and democracy, because there is no scientific one project or approach to calculate democratic regime, which would not include Institute for Election to Level Measurement democracy; and secondly, a formalized approach to Democracy makes it possible to assume that it is itself The election institution is also subject to numerical measurement, so we can try to construct a methodology for calculating the index of democratic elections In this case, you can develop a model democratic elections as an important component of the democratic regime in general. The index of the institutional foundations of democracy determines the extent of the development of conditions conducive to the democratic attraction of citizens to the political sphere of society.Keywords: democracy, democracy indices, indicators of democracy, political regime, freedom, elections, opposition, competition, pluralism.

The main features the development of the information society in the context of the process of globalization are singled out. The essence of the concepts «information society» and « the institutes of democracy» is defined, and the interrelation between these concepts in the conditions of modern globalization processes is analyzed. Features of the functioning of the institutes of democracy and the possibility of their transformation in the conditions of the modern information society are considered. It is determined that the state has the leading role in the formation of the information society, it coordinates the activities of various subjects of society in the process of its formation, facilitates the integration of people into a new information and technological environment, the development of information industry industries, ensuring the progress of the institutes of democracy and respect for individual rights in the information society. The state has a leading role in the formation of the information society, it coordinates the activities of various subjects of society in the process of its formation, facilitates the integration of people into a new information and technological environment, the development of information industry industries, ensuring the progress of democratic institutions and respect for individual rights in the information society. Information society makes its own demands to the bodies of state power and local self-government.Key words: information society, democracy, e-democracy, the institutes of democracy, globalization. ; Виокремлено основні риси прояву інформаційного суспільства в умовах процесу глобалізації. Визначено сутність понять «інформаційного суспільства» та «інститути демократії», а також проаналізовано взаємозв'язок між цими поняттями в умовах сучасних глобалізаційних процесів. Розглянуто особливості функціонування інститутів демократії і можливості їх трансформації в умовах сучасного інформаційного суспільства. Визначено, що державі належить провідна роль у формуванні інформаційного суспільства, вона координує діяльність різних суб'єктів суспільства в процесі його становлення, сприяє інтеграції людей в нове інформаційно-технологічне оточення, розвитку галузей інформаційної індустрії, забезпеченню прогресу інститутів демократії і дотримання прав особистості в умовах інформаційного суспільства. Ключові слова: інформаційне суспільство, демократія, електронна демократія, інститути демократії, глобалізація. Выделены основные черты проявления информационного общества в условиях процесса глобализации. Определена сущность понятий «информационное общество» и «институты демократии», а также проанализирована взаимосвязь между этими понятиями в условиях современных глобализационных процессов. Рассмотрены особенности функционирования институтов демократии и возможности их трансформации в условиях современного информационного общества. Определено, что государству принадлежит ведущая роль в формировании информационного общества, она координирует деятельность различных субъектов общества в процессе его становления, способствует интеграции людей в новое информационно-технологическое окружение, развитию отраслей информационной индустрии, обеспечению прогресса институтов демократии и соблюдения прав личности в условиях информационного общества. Ключевые слова: информационное общество, демократия, электронная демократия, институты демократии, глобализация. The main features the development of the information society in the context of the process of globalization are singled out. The essence of the concepts «information society» and « the institutes of democracy» is defined, and the interrelation between these concepts in the conditions of modern globalization processes is analyzed. Features of the functioning of the institutes of democracy and the possibility of their transformation in the conditions of the modern information society are considered. It is determined that the state has the leading role in the formation of the information society, it coordinates the activities of various subjects of society in the process of its formation, facilitates the integration of people into a new information and technological environment, the development of information industry industries, ensuring the progress of the institutes of democracy and respect for individual rights in the information society. The state has a leading role in the formation of the information society, it coordinates the activities of various subjects of society in the process of its formation, facilitates the integration of people into a new information and technological environment, the development of information industry industries, ensuring the progress of democratic institutions and respect for individual rights in the information society. Information society makes its own demands to the bodies of state power and local self-government. Key words: information society, democracy, e-democracy, the institutes of democracy, globalization.