CONVENTION FOR THE PROTECTION OF HUMAN RIGHTS AND FUNDAMENTAL FREEDOMS, PROTOCOL TO THE CONVENTION AND THE CASE-LAW OF THE EUROPEAN COURT OF HUMAN RIGHTS AS A SOURCES OF SUFFRAGE IN UKRAINE ; КОНВЕНЦИЯ О ЗАЩИТЕ ПРАВ ЧЕЛОВЕКА И ОСНОВОПОЛАГАЮЩИХ СВОБОД, ПЕРВЫЙ ПРОТОКОЛ К КОНВЕНЦИИ И ПРАКТИКА ЕВРОПЕЙСК...
The article is devoted to the study of such sources of electoral law in Ukraine as the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, the first Protocol to the Convention and the case-law of the European Court of Human Rights. The legal nature of these international sources of suffrage in Ukraine is considered. Attention is drawn to the peculiarities of the wording of the right to free election in Article 3 the first Protocol to the Convention. The peculiarities of the application of the above article by the European Court of Human Rights are disclosed. The importance the case-law of the European Court of Human Rights as a source of suffrage in Ukraine is emphasized. This assertion is justified by the fact that the rules of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms and its Protocols are of a general and abstract nature and are interpreted and filled with real meaning in judgments of the European Court of Human Rights, which are of precedent nature. A number of legal positions of the European Court of Human Rights concerning the obligation of the state to organize and hold democratic elections, enshrined in the specific decisions of this international judicial institution, have been analyzed. In the article were covered such legal positions as: the possibility of limiting the suffrage of citizens, provided that such conditions do not interfere with the free expression of the people's opinion on the election of the legislative body; evaluation of the electoral legislation in the light of the political development of the country, taking into account national characteristics; wide discretion of the state in the choice of the electoral system, which will ensure the free expression of the opinion of the people, etc. There are a number of unresolved issues regarding the application of the case-law of the European Court of Human Rights in judicial and administrative practice in Ukraine, one of which is the possible conflict between the case-law of the Court and the rules of Ukrainian law. It is proposed to resolve this conflict at the legislative level. The conclusions focus on the peculiarities of the legal nature of these sources of suffrage in Ukraine. KEY WORDS: sources of suffrage, Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, case-law of the European Court of Human Rights, right to free elections. ; Статья посвящена исследованию таких источников избирательного права Украины, как Конвенция о защите прав человека и основоположных свобод, Протокол первый к Конвенции и практика Европейского суда по правам человека. Рассмотрена правовая природа данных международных источников избирательного права Украины. Указано на важную роль практики Европейского суда по правам человека как источника избирательного права в Украине. Проанализировано ряд правовых позиций Европейского суда по правам человека относительно обязанности государства организовывать и проводить демократические выборы. Отмечено наличие ряда нерешенных проблем в сфере применения практики Европейского суда по правам человека в Украине, одной из которых является возможное существование коллизии между практикой Суда и нормами законодательства Украины. Предложено решить эту коллизию на законодательном уровне. В выводах акцентировано внимание на особенностях правовой природы данных источников избирательного права Украины. КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: источники избирательного права, Конвенция о защите прав человека и основоположных свобод, практика Европейского суда по правам человека, право на свободные выборы. ; Статтю присвячено дослідженню таких джерел виборчого права України, як Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Протокол перший до Конвенції та практика Європейського суду з прав людини. Розглянуто правову природу цих міжнародних джерел виборчого права України. Акцентовано увагу на особливостях формулювання права на вільні вибори в статті 3 Першого протоколу до Конвенції. Розкрито особливості застосування Європейським судом з прав людини вищезазначеної статті. Наголошено на важливої ролі практики Європейського суду з прав людини як джерела виборчого права в Україні. Це твердження обґрунтовано тим, що норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї мають здебільш загальний та абстрактний характер, тлумачаться й наповнюються реальним змістом в рішеннях Європейського суду з прав людини, що за своєю природою мають прецедентний характер. Проаналізовано низку правових позицій Європейського суду з прав людини щодо обов'язку держави організовувати і проводити демократичні вибори, закріплених в конкретних рішеннях цієї міжнародної судової установи. В статті знайшли висвітлення такі правові позиції, як: можливість обмеження виборчих прав громадян за умови, якщо такі умови не перешкоджають вільному вираженню думки народу щодо виборів законодавчого органу; оцінювання виборчого законодавства у світлі політичного розвитку країни з урахуванням національних особливостей; широка свобода розсуду держави у виборі виборчої системи, якою буде забезпечуватися вільне вираження думки народу та ін. Наголошено на наявності низки невирішених проблем щодо застосування практики Європейського суду з прав людини в судовій та адміністративній практиці в Україні, однією з яких є можливе існування колізії між практикою Суду і нормами законодавства України. Запропоновано вирішити цю колізію на законодавчому рівні. У висновках акцентовано увагу на особливостях правової природи цих джерел виборчого права України. КЛЮЧОВІ СЛОВА: джерела виборчого права, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, практика Європейського суду з прав людини, право на вільні вибори