Suchergebnisse

The present article deals with the mechanism of interaction between the state and civil society institutions. It has been established that civil society is defined as a system of state and non-state institutions, which enables a person to assert their civil rights, various needs, interests and values of a member of society. The areas, forms and methods of partnership between the state and civil society institutions for work with youth are analysed. Particularly, participation in elections; public councils; local initiatives; creation of youth public organizations; youth projects; art festivals; trainings; camps; international programs; volunteering; international programs; business incubators; schools; participation in youth organizations etc. All these initiatives establish partnerships between youth and the state. The main legal documents that regulate the state youth work and promote the development of an active civil society are outlined. It is considered how a state policy promotes the effective development of civil society through the legislative consolidation of various forms of democratic participation and the provision of civil society institutions with state financial support. The principles of youth policy formation in the community and youth priorities are highlighted. The article states that the effective participation of young people in public life at the local and regional levels is important for a healthy, democratic society. Public organizations are important institutions of civil society. It is determined that due to the functioning of youth public organizations, young people gain positive social experiences, form socially significant attitudes, skills and abilities of prosocial behaviour. Among the activities of youth public organizations are distinguished volunteering, civic education, learning foreign languages, promoting youth entrepreneurship, social partnership, tourism, international exchange, folk art, ecology, national and patriotic education, cultural and artistic trends and more. ; У статті розглянуто механізм взаємодії держави та інститутів громадянського суспільства, встановлено, що під громадянським суспільством розуміють систему державних та недержавних інститутів, що дає мож- ливість людині реалізувати її громадянські права, різноманітні потреби, інтереси і цінності членів суспільства. Проаналізовано напрями, форми й методи партнерської співпраці держави та інститутів громадянського сус- пільства у роботі з молоддю, зокрема: участь у виборах; громадські ради; місцеві ініціативи; створення моло- діжних громадських організацій; молодіжні проєкти; мистецькі фестивалі; тренінги; табори; міжнародні про- грами; волонтерство; міжнародні програми; бізнес-інкубатори; школи; участь у молодіжних асоціаціях тощо. Усі ці ініціативи налагоджують партнерську взаємодію між молоддю та державою. Визначено основні нормативно-правові документи, які регулюють державну молодіжну роботу та сприяють розвитку активного громадського суспільства. Розглянуто як державна політика сприяє ефективному розвитку громадянського суспільства шляхом законодавчого закріплення різних форм демократичної участі, надання інсти- тутам громадянського суспільства державної фінансової підтримки. Виокремлено принципи формування моло- діжної політики у громаді та молодіжні пріоритети. Також у статті з'ясовано, що ефективна участь молоді в громадському житті на місцевому та регіональному рівнях має важливе значення для здорового, демократичного суспільства. Важливими інститутами громадянського суспільства є громадські організації. Визначено, що завдя- ки функціонуванню молодіжних громадських організацій молоді люди засвоюють позитивний соціальний досвід, формують соціально значущі установки, навички та вміння просоціальної поведінки. Серед напрямів діяльності молодіжних громадських організацій виокремлено волонтерство, громадянське виховання, вивчення іноземних мов, сприяння розвитку молодіжного підприємництва, соціальне партнерство, туризм, міжнародний обмін, народна творчість, екологія, національно-патріотичне виховання, культурно-мистецькі напрями тощо.