Suchergebnisse

The article is devoted to the analysis of the substance of the element of public danger in the structures of economic offenses under the criminal law of Ukraine (Section VII of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine). It is stated that the public danger of the act is an essential, immanent feature of the aggregate concept of "criminal offense", it has a fundamental character, and therefore significant theoretical and applied significance. Alternative views of scientists on the content and law enforcement significance of the element of public danger have been studied. The author's assumption is expressed that the public danger of related crimes under Art. 209 and 209-1, 212 and 212-1, 223-1 and 223-2, 232 and 232-1 of the Criminal Code of Ukraine are qualitatively similar, as evidenced, inter alia, by the location of these prohibitions in the Criminal Code text. In general, the legislator has the same understanding of the actions enshrined in these articles in terms of the nature of their danger to Ukrainian society. As an example, the conditional parallel of crimes under Articles 222 and 190 of the Criminal Code of Ukraine has been considered in order to determine the characteristics of public danger embodied in them. An analytical distinction was made between the two types of crimes on the grounds that are important for establishing the degree of their public danger. In particular, attention was paid to such qualifiers, as well as sanctions for aggravating forms of both types of fraud. Emphasis has been placed on the prematurity and obvious unfoundedness of the decriminalization of fictitious entrepreneurship (Article 205 of the Criminal Code of Ukraine). It was determined that this ban was directly related to the conversion of funds as a topical manifestation of the shadow economy, and therefore retained an element of public danger and was an actively sought-after practice of combating crimes in the economic sphere. From the standpoint of the doctrine of public danger of criminal offenses, attention is drawn to the problem of qualitative separation of economic crimes from administrative torts in the economic sphere, which becomes more relevant due to large-scale decriminalization of relevant encroachments in 2011. ; Стаття присвячена аналізу змістових складників ознаки суспільної небезпеки в складах економічних правопо­рушень за кримінальним законодавством України (розділ VII Особливої частини КК України). Констатовано, що суспільна небезпека діяння є сутнісною, іманентною ознакою сукупного поняття «кримінальне правопорушен­ня», має фундаментальний характер, а отже, вагоме теоретичне й прикладне значення. Досліджено альтернатив­ні погляди науковців на зміст та правозастосовне значення ознаки суспільної небезпеки. Висловлено авторське припущення про те, що суспільна небезпека суміжних злочинів, передбачених ст.ст. 209 і 209-1, 212 і 212-1, 223-1 і 223-2, 232 і 232-1 КК України, є якісно схожою, про що свідчить, серед іншого, місце розташування цих заборон. Констатовано загалом однакове розуміння законодавцем закріплених у цих статтях діянь з точки зору характеру їхньої небезпеки для українського суспільства. Як приклад розглянуто умовну паралель злочинів, передбачених статтями 222 та 190 КК України з метою визначення втілених у них характеристик суспільної небезпеки. Здійснено аналітичне розмежування двох скла­дів злочинів за ознаками, що мають значення для встановлення ступеня їх суспільної небезпеки. Зокрема, зверну­то увагу на подібні кваліфікуючі ознаки, а також санкції за обтяжувальні форми обох видів шахрайств. Наголошено на передчасності та очевидній необґрунтованості декриміналізації фіктивного підприємництва (ст. 205 КК України). Визначено, що зазначена заборона безпосередньо стосувалась конвертації фінансових коштів як злободенного прояву тіньової економіки, а отже, зберігала елемент суспільної небезпеки і була активно затребуваною практикою протидії злочинам у сфері економіки. Із позицій вчення про суспільну небезпеку кримінального правопорушення звернуто увагу на проблему якіс­ного відмежування економічних злочинів від адміністративних деліктів в економічній сфері, що набуває додатко­вої актуальності через масштабну декриміналізацію відповідних посягань у 2011 році.