Suchergebnisse

Визначено особливості та правила перебування засуджених у дільниці карантину, діагностики та розподілу установ виконання покарань. Здійснено аналіз кримінально-виконавчого законодавства, що регламентує перебування засуджених у дільниці карантину, діагности та розподілу. Основними нормативно-правовими актами, що регулюють це питання, є Кримінально-виконавчий кодекс України 2003 р. та Положення про дільницю карантину, діагностики і розподілу, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 4 листопада 2013 р. Кримінально-виконавчий кодекс як основний нормативно-правовий документ вищої юридичної сили, що регулює правовідносини у сфері виконання покарань, у ст. 95 визначає, що засуджені, поміщені в дільницю карантину, діагностики і розподілу, протягом чотирнадцяти діб піддаються повному медичному обстеженню для виявлення інфекційних, соматичних і психічних захворювань, а також первинному психолого-педагогічному та іншому вивченню. Зазначено, що індивідуалізація та диференціація виконання кримінального покарання як принципи виконання покарання відрізняються між собою та мають важливе значення при вторинній класифікації засуджених. Висвітлено основні аспекти розробки та реалізації індивідуальної програми соціально-виховної роботи із засудженим, що тримаються в дільниці карантину, діагностики та розподілу. Враховуючи особливості перебування засуджених в дільниці карантину, діагностики та розподілу, запропоновано її авторське визначення. ; Определены особенности и правила пребывания осужденных в участке карантина, диагностики и распределения учреждений исполнения наказаний. Осуществлен анализ уголовно-исполнительного законодательства, регламентирующего пребывания осужденных в участке карантина, диагностики и распределения. Основными нормативно-правовыми актами, которые регулируют этот вопрос, являются Уголовно-исполнительный кодекс Украины 2003 и Положение об участке карантина, диагностики и распределения, утвержденное приказом Министерства юстиции Украины от 4 ноября 2013 г. Уголовно-исполнительный кодекс как основной нормативно-правовой документ высшей юридической силы, регулирующий правоотношения в сфере исполнения наказаний, в ст. 95 определяет, что осужденные, помещенные в участок карантина, диагностики и распределения, в течение четырнадцати суток подвергаются полному медицинскому обследованию для выявления инфекционных, соматических и психических заболеваний, а также первичном психолого-педагогическом и ином изучению. Указано, что индивидуализация и дифференциация исполнения уголовного наказания как принципы исполнения наказания отличаются между собой и имеют важное значение при вторичной классификации осужденных. Освещены основные аспекты разработки и реализации индивидуальной программы социально-воспитательной работы с осужденным, который содержится в участке карантина, диагностики и распределения. Учитывая особенности пребывания осужденных в участке карантина, диагностики и распределения, предложено ее авторское определение. ; The features and rules of convicts staying in the quarantine, diagnostic and distribution area of penitentiary institutions are defined. The analysis of the criminalexecutive legislation regulating the stay of convicts in the area of quarantine, diagnostic and distribution has been made. The main normative legal acts regulating this issue are the Criminal-Executive Code of Ukraine of 2003 and the Regulations on the Quarantine, Diagnostic and Distribution Area, approved by the order of the Ministry of Justice of Ukraine dated November 4, 2013. The Criminal-Executive Code as the basic legal document of the highest legal force regulating the legal relationship in the field of execution of sentences in Art. 95 determines that convicted persons placed in a quarantine, diagnostic and distribution area, during a period of fourteen days undergo a complete medical examination for the detection of infectious, somatic and mental illnesses, as well as primary psychological and pedagogical and other study. It is noted that the individualization and differentiation of the execution of criminal punishment as the principles of execution of punishment differ from each other, and are important in the secondary classification of convicts. The main aspects of the development and implementation of an individual program of social work with convicts kept in the quarantine, diagnostic and distribution area are clarified. Taking into account the peculiarities of the presence of convicts in the quarantine, diagnostic and distribution area, it is proposed its author's definition.

Визначено особливості та правила перебування засуджених у дільниці карантину, діагностики та розподілу установ виконання покарань. Здійснено аналіз кримінально-виконавчого законодавства, що регламентує перебування засуджених у дільниці карантину, діагности та розподілу. Основними нормативно-правовими актами, що регулюють це питання, є Кримінально-виконавчий кодекс України 2003 р. та Положення про дільницю карантину, діагностики і розподілу, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 4 листопада 2013 р. Кримінально-виконавчий кодекс як основний нормативно-правовий документ вищої юридичної сили, що регулює правовідносини у сфері виконання покарань, у ст. 95 визначає, що засуджені, поміщені в дільницю карантину, діагностики і розподілу, протягом чотирнадцяти діб піддаються повному медичному обстеженню для виявлення інфекційних, соматичних і психічних захворювань, а також первинному психолого-педагогічному та іншому вивченню. Зазначено, що індивідуалізація та диференціація виконання кримінального покарання як принципи виконання покарання відрізняються між собою та мають важливе значення при вторинній класифікації засуджених. Висвітлено основні аспекти розробки та реалізації індивідуальної програми соціально-виховної роботи із засудженим, що тримаються в дільниці карантину, діагностики та розподілу. Враховуючи особливості перебування засуджених в дільниці карантину, діагностики та розподілу, запропоновано її авторське визначення. ; Определены особенности и правила пребывания осужденных в участке карантина, диагностики и распределения учреждений исполнения наказаний. Осуществлен анализ уголовно-исполнительного законодательства, регламентирующего пребывания осужденных в участке карантина, диагностики и распределения. Основными нормативно-правовыми актами, которые регулируют этот вопрос, являются Уголовно-исполнительный кодекс Украины 2003 и Положение об участке карантина, диагностики и распределения, утвержденное приказом Министерства юстиции Украины от 4 ноября 2013 г. Уголовно-исполнительный кодекс как основной нормативно-правовой документ высшей юридической силы, регулирующий правоотношения в сфере исполнения наказаний, в ст. 95 определяет, что осужденные, помещенные в участок карантина, диагностики и распределения, в течение четырнадцати суток подвергаются полному медицинскому обследованию для выявления инфекционных, соматических и психических заболеваний, а также первичном психолого-педагогическом и ином изучению. Указано, что индивидуализация и дифференциация исполнения уголовного наказания как принципы исполнения наказания отличаются между собой и имеют важное значение при вторичной классификации осужденных. Освещены основные аспекты разработки и реализации индивидуальной программы социально-воспитательной работы с осужденным, который содержится в участке карантина, диагностики и распределения. Учитывая особенности пребывания осужденных в участке карантина, диагностики и распределения, предложено ее авторское определение. ; The features and rules of convicts staying in the quarantine, diagnostic and distribution area of penitentiary institutions are defined. The analysis of the criminalexecutive legislation regulating the stay of convicts in the area of quarantine, diagnostic and distribution has been made. The main normative legal acts regulating this issue are the Criminal-Executive Code of Ukraine of 2003 and the Regulations on the Quarantine, Diagnostic and Distribution Area, approved by the order of the Ministry of Justice of Ukraine dated November 4, 2013. The Criminal-Executive Code as the basic legal document of the highest legal force regulating the legal relationship in the field of execution of sentences in Art. 95 determines that convicted persons placed in a quarantine, diagnostic and distribution area, during a period of fourteen days undergo a complete medical examination for the detection of infectious, somatic and mental illnesses, as well as primary psychological and pedagogical and other study. It is noted that the individualization and differentiation of the execution of criminal punishment as the principles of execution of punishment differ from each other, and are important in the secondary classification of convicts. The main aspects of the development and implementation of an individual program of social work with convicts kept in the quarantine, diagnostic and distribution area are clarified. Taking into account the peculiarities of the presence of convicts in the quarantine, diagnostic and distribution area, it is proposed its author's definition.

The article considers the necessity to investigate an issue of development and establishment of the mechanism realization of the administrative-legal regime of the civil-military cooperation in Ukraine. It is noted that the issue of the administrative-legal regimes in one or another aspects has been investigated by the national as well as foreign authors, in particular: V.B. Averyanov, O.M. Bandurka, E.O. Barash, V.V. Belevtseva, Y.P. Bytyak, O.H. Bratel, A.S. Vasyliev, I.P. Holosnichenko, V.V. Zuy, S.V. Kivalov, T.O. Kolomoets, V.M. Komarnytskyi, A.T. Komzyuk, S.O. Kuznichenko, S.K. Mohyl, T.P. Minka, V.Y. Nastyuk, S.V. Petkov, V.M. Plishkin, M.M. Tishchenko et al. A number of the scientists, lawyer and militaries have also addressed the issue of civil-military cooperation, in particular: B.V. Bernadsky, P.I. Denysenko, P.O. Dodonov, V.V. Kovalenko, I.M. Koropatnik, V.O. Kushnir, O.O. Olifirov, S.V. Pietkov, I.P. Ruschenko, S.M. Salkutsan, O.F. Salnikova, V.M. Tarasov, V.M. Telelym, I.M. Shopina et al. The main regulatory legal acts are determined, being regulating the activity of the Civil and Military Cooperation Department in Ukraine. It is determined that after the introduction of the administrative - legal regime of civil and military cooperation in Ukraine in the liberated territories of Ukraine, the confidence of the local residents in the activities of the Armed Forces of Ukraine in the areas of deployment of the force grouping military bases and units has increased. The assistance is provided to the civilian population of the liberated territories, as well as interoperability with other military formations and law enforcement agencies, local authorities, Mass Media, various humanitarian organizations and the private sector in the areas of operation of the joint forces. It is stated that the process of the administrative and legal regime implementation of the civil-military cooperation is still insufficiently covered by domestic and foreign scientists. We can assume that the main reason for this phenomenon is that the emergence, formation and improvement of the cooperation system between the civilian population and the military organization, starting from the period of existence of the UNR and ZUNR in the history of Ukraine and ending with the present, is characterized by chronic political instability and constant reform of this sphere, especially in modern conditions. ; У статті розглядається необхідність дослідження проблем розвитку та становлення механізму реалізації адміністративно-правового режиму цивільно-військового співробітництва в Україні. Зазначено, що питання адміністративно-правових режимів у тому чи іншому аспекті досліджували як вітчизняні, так і закордонні автори, а саме: В.Б. Авер'янов, О.М. Бандурка, Є.О. Бараш, В.В. Бєлєвцева, Ю.П. Битяк, О.Г. Братель, А.С. Васильєв, І.П. Голосніченко, В.В. Зуй, С.В. Ківалов, Т.О. Коло-моєць, В.М. Комарницький, А.Т. Комзюк, С.О. Кузніченко, С.К. Могил, Т.П. Мінка, В.Я. Настюк, С.В. Пєтков, В.М. Плішкін, М.М. Тищенко й інші. А до питання цивільно-військового співробітництва звертались також низка науковців юристів та військовослужбовців, зокрема: Б.В. Бернадський, С.І. Денисенко, Р.О. Додонов, В.В. Коваленко, І.М. Коропатнік, В.О. Кушнір, О.О. Оліфіров, С.В. Пєтков, І.П. Рущенко, С.М. Салкуцан, О.Ф. Саль-нікова, В.М. Тарасов, В. М. Телелим, І.М. Шопіна й інші. Визначено основні нормативно-правові акти, які регулюють діяльність Управління цивільно-військового співробітництва в Україні. Визначено, що після запровадження в Україні адміністративно-правового режиму цивільно-військового співробітництва на визволених територіях України підвищилася довіра місцевих жителів до діяльності Збройних сил України у районах дислокації військових частин та підрозділів угруповань військ. Надається допомога цивільному населенню визволених територій, а також організовано взаємодію з іншими військовими формуваннями та правоохоронними органами, місцевими органами влади, засобами масової інформації, різноманітними гуманітарними організаціями та приватним сектором у районах проведення операції Об'єднаних сил. Констатовано, що процес реалізації адміністративно-правового режиму цивільно-військового співробітництва і дотепер недостатньо висвітлений вітчизняними та закордонними науковцями. Можна припустити, що основна причина такого явища полягає в тому, що виникнення, становлення й удосконалення системи співробітництва цивільного населення та військової організації, починаючи з періоду існування Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республікив історії України і закінчуючи сьогоденням, характеризується хронічною політичною нестабільністю та постійним реформуванням означеної сфери, особливо за сучасних умов.