Suchergebnisse

The article analyzes the complex of leadership formation as a factor in the effectiveness of public administration, in particular in personal and corporate aspects, with the involvement of organizational, educational, psychological, regulatory and legal components. The views of scientists on the phenomenon of leadership in the field of management in general and public administration in particular are considered. The peculiarities of leadership as a social and psychological phenomenon are clarified with the analysis of personal charisma as a means of influencing a team of subordinates, relations in the dichotomy «leader – subordinate», in particular, a comparison of the concepts of «management» and «leadership» is provided. The types of a modern leader in Ukraine are given with the definition of his negative traits, interpreted as a legacy from the totalitarian and authoritarian past, and positive, which should form a democratic leader, the basis of which is a partnership attitude towards subordinates. It is noted that the concept of «subordinate» is a component in the dichotomy with the concept of «leader», and the concept of «leader» corresponds to «follower», that is, a partner and like-minded person.The ways of reforming public administration in the field of management and leadership are indicated and analyzed, in particular benchmarking as taking into account the best practices; de-bureaucratization as a means of creating an atmosphere of openness in the management system; delegation of authority and subsidiarity as a means of implementing partnerships in a team; monitoring as an analytical tool for monitoring the performance of a public administration institution; selection of appropriate personnel as an increase in attention to public service personnel, as well as their training. The conclusion is made about the predetermination of the effectiveness of public management of the leader's leadership qualities, its positive influence on subordinates due to personal charisma and a partnership management strategy based both on his innate qualities and on those acquired during training and advanced training.Key words: public administration, leadership, charisma, dichotomy «leader – subordinate», reforming public service ; У статті проаналізовано комплекс формування лідерства як чинника ефективності публічного управління, зокрема в особистісному та корпоративному аспектах, із залученням організаційної, освітньої, психологічної, нормативно-правової складових. Розглянуто погляди вчених на феномен лідерства у сфері менеджменту взагалі та публічного управління зокрема. З'ясовано особливості лідерства як соціального та психологічного феномену з аналізом особистісної харизми як засобу впливу на колектив підлеглих, стосунків у дихотомії «керівник – підлеглий», зокрема надано зіставлення понять «керування» та «лідерство». Наведено типи сучасного керівника в Україні з визначенням негативних його рис, трактованих як спадок від тоталітарного й авторитарного минулого, та позитивних, які мають сформувати саме демократичного лідера, основою якого є партнерське ставлення до підлеглих. Зауважено, що поняття «підлеглий» є компонентом в дихотомії з поняттям «керівник», натомість поняттю «лідер» відповідає «послідовник», тобто партнер і однодумець. Зазначено та проаналізовано шляхи реформування публічного управління у сфері менеджменту й лідерства, зокрема бенчмаркінг як урахування передового досвіду; дебюрократизацію як засіб створення атмосфери відкритості управлінської системи; делегування повноважень і субсидіарність як засоби реалізації партнерських відносин у колективі; моніторинг як аналітичний засіб контролю ефективності діяльності установи публічного управління; підбір відповідних кадрів як посилення уваги до персоналу публічної служби, а також їх навчання. Зроблено висновок про зумовленість ефективності публічного управління лідерськими якостями керівника, позитивним його впливом на підлеглих завдяки особистісній харизмі та партнерській стратегії управління, що ґрунтується як на вроджених його якостях, так і на набутих під час навчання й підвищення кваліфікації.Ключові слова: публічне управління, лідерство, харизма, дихотомія «керівник – підлеглий», реформування публічної служби

The article examines the features of the formation of the state-political activity of students within the framework of their socialization, which occurs at different levels of life – from the national (direct connection with an increase in the welfare of the state and society), general education (the popularity of a certain university is determined not only by the level of success of its students, but also the level of their social consciousness) to the individual (self-improvement of the individual, the realization of her creative potential) with a logical understanding of their connection. It was found that socialization involves the adaptation of a young person to society, subject to his observance of the norms of behaviour, the system of values, cultural skills adopted in this society. That is, the so-called «lifestyle» is determined, including typical types of life in accordance with such generally accepted conditions. It was determined that in such conditions various institutions of socialization are involved, which create an appropriate social space – family, educational institutions, confessional institutions, professional organizations, corporate clubs, and the like. Therefore, an important role is played by relationships within these institutions, taking place in different styles – democratic, liberal or dictatorial.It is concluded that social reforms are directly connected with the resolution of conflicts of oppositions «material-ideal» in society as a whole and «social-mental» in particular in each person, which should be remembered by public servants and have the appropriate tools for balancing within the community, located in the sphere of their activities, because the awareness of oneself as a young person as a citizen of the state, his corresponding self-identification directly affects the rate of development of society and the state in the context of globalization and integration of the modern world. This is how Ukraine can develop into a democratic European state.Key words: socialization of student youth, state and political activity, educational sphere, adaptation, society. ; У статті розглянуто особливості формування державно-політичної активності студентів у межах їх соціалізації, що відбувається на різних життєвих рівнях – від загальнодержавного (безпосередня пов'язаність із підвищенням добробуту держави й суспільства), загальноосвітнього (детермінованість популярності певного університету не лише рівнем успішності його студентів, а й рівнем їх соціальної свідомості) до індивідуального (самовдосконалення особистості, реалізації її творчого потенціалу) з логічним розумінням їх пов'язаності. З'ясовано, що соціалізація передбачає адаптацію молодої людини до суспільства за умов дотримання нею норм поведінки, системи цінностей, культурних навичок, що прийняті в цьому суспільстві. Тобто виявляється так званий «образ життя», що включає типові різновиди життєдіяльності відповідно до таких загальноприйнятих умов. Визначено, що в таких умовах залучено різні інститути соціалізації, які створюють відповідний соціальний простір, – сім'я, освітні заклади, конфесійні установи, фахові організації, корпоративні клуби тощо. Тому важливу роль відіграють взаємостосунки в межах цих інститутів, що відбуваються в різних стилях – демократичному, ліберальному чи диктаторському.Зроблено висновок про безпосередню пов'язаність соціальних реформ із вирішенням конфліктів опозицій «матеріальне – ідеальне» у суспільстві загалом і «соціальне – психічне» зокрема в кожній людині, що мають розуміти публічні службовці й володіти відповідним інструментарієм для наведення балансу в межах громади, яка перебуває в сфері їхньої діяльності, адже самоусвідомлення молодої людини як громадянина держави, відповідна її самоідентифікація безпосередньо впливає на темпи розвитку суспільства й держави в умовах глобалізації та інтеграції сучасного світу. Саме так Україна може розвинутись у демократичну європейську державу. Ключові слова: соціалізація студентської молоді, державно-політична активність, освітня сфера, адаптація, суспільство.