Suchergebnisse

In 2020, the global financial and economic crisis intensified by the coronavirus pandemic began, the result of which can be expected not only to slow down regional economic development, but also to change the attitude of the leading powers towards solving the main military-political problem of Ukraine – the military conflict in its East. In 2020, only two resolution options were discussed in the information space: the implementation of the Minsk agreements (position of the Russian Federation) and the UN police mission (position of the United States, Ukraine and Poland). The Russian Federation has reduced information activity and today makes it clear that it has no intention of retreating from its own position. On the other hand, an analysis of military-political events indicates the appearance of signs of a possible change in the position of the western partners of Ukraine, the main of which was the exclusion from the UN priorities of resolving this conflict and its positioning as one from other frozen conflicts. In addition, there are signs of a transformation in assessments of socially significant resonant events, and the coordination of foreign policy regarding Ukraine is weakening. In the context of the economic crisis, the EU begins to look differently at economic sanctions against the Russian Federation, which bring considerable losses to the European economy. Ukraine failed to agree with other negotiators on the revision of the Minsk agreements in its favor. All this indicates an increase in the possibility of losing attention to the conflict in eastern Ukraine from the United States and the EU, and Ukraine should take this possibility into account when forming its own military policy. ; В 2020 году начался,усиленный пандемией коронавируса, мировой финансово-экономический кризис, результатом которого можно ожидать не только торможение регионального экономического развития, но и изменение отношения ведущих держав к решению главной военно-политической проблемы Украины – военного конфликта на ее востоке. В 2020 году в информационном пространстве обсуждались лишь два варианта разрешения: исполнение минских соглашений (позиция РФ) і полицейская миссия ООН (позиция США, Украины и Польши). РФ снизила информационную активность и дает понять, что не имеет намерений отступать от собственной позиции. С другой стороны, анализ военно-политических событий свидетельствует о появлении признаков возможного изменения позиции западных партнеров Украины, главным из которых стало исключение из приоритетов ООН вопросов разрешения этого конфликта и позиционирование его Генсеком ООН в одном ряду с другими замороженными конфликтами. Кроме того, наблюдаются признаки трансформации оценок общественно значимых резонансных событий, ослабляется координированность внешней политики относительно Украины. В условиях экономического кризиса ЄС начинает по-другому смотреть на экономические санкции против РФ, которые приносят немалые потери экономике Европы. Украине не удалось согласовать с другими участниками переговоров пересмотр минских соглашений в свою пользу. Все это указывает на повышение возможности потери внимания к конфликту на востоке Украины со стороны США и ЕС, а Украина должна учитывать такую возможность при формировании собственной военной политики. ; У 2020 році почалась посилена пандемією коронавірусу світова фінансово-економічна криза, результатом якої можна очікувати не лише гальмування регіонального економічного розвитку, але й зміну ставлення провідних держав до вирішення головної воєнно-політичної проблеми України – воєнного конфлікту на її сході. В 2020 году в інформаційному просторі обговорювались лише два варіанти вирішення: виконання мінських угод (позиція РФ) і поліцейська місія ООН (позиція США, України і Польщі). РФ зменшила інформаційну активність і дає зрозуміти, що не має наміру відступати від власної позиції. З іншого боку, аналіз воєнно-політичних подій свідчить про появу ознак можливої зміни позиції західних партнерів України, головною з яких стало виключення з пріоритетів ООН питань вирішення цього конфлікту і постановка його Генсеком ООН в один ряд з іншими замороженими конфліктами. Крім того, спостерігаються ознаки трансформації оцінок суспільно значимих гучних подій, послаблюється координованість зовнішньої політики стосовно України. В умовах економічної кризи ЄС починає інакше дивиться на економічні санкції проти РФ, які спричиняють чималі втрати економіці Європи. Україні не вдалося погодити з іншими учасниками переговорів перегляд мінських угод на свою користь. Все це вказує на підвищення можливості зменшення уваги до конфлікту на сході України з боку США і ЄС, а Україна має враховувати таку можливість під час формування власної воєнної політики.

In 2020, the global financial and economic crisis intensified by the coronavirus pandemic began, the result of which can be expected not only to slow down regional economic development, but also to change the attitude of the leading powers towards solving the main military-political problem of Ukraine – the military conflict in its East. In 2020, only two resolution options were discussed in the information space: the implementation of the Minsk agreements (position of the Russian Federation) and the UN police mission (position of the United States, Ukraine and Poland). The Russian Federation has reduced information activity and today makes it clear that it has no intention of retreating from its own position. On the other hand, an analysis of military-political events indicates the appearance of signs of a possible change in the position of the western partners of Ukraine, the main of which was the exclusion from the UN priorities of resolving this conflict and its positioning as one from other frozen conflicts. In addition, there are signs of a transformation in assessments of socially significant resonant events, and the coordination of foreign policy regarding Ukraine is weakening. In the context of the economic crisis, the EU begins to look differently at economic sanctions against the Russian Federation, which bring considerable losses to the European economy. Ukraine failed to agree with other negotiators on the revision of the Minsk agreements in its favor. All this indicates an increase in the possibility of losing attention to the conflict in eastern Ukraine from the United States and the EU, and Ukraine should take this possibility into account when forming its own military policy. ; В 2020 году начался,усиленный пандемией коронавируса, мировой финансово-экономический кризис, результатом которого можно ожидать не только торможение регионального экономического развития, но и изменение отношения ведущих держав к решению главной военно-политической проблемы Украины – военного конфликта на ее востоке. В 2020 году в информационном пространстве обсуждались лишь два варианта разрешения: исполнение минских соглашений (позиция РФ) і полицейская миссия ООН (позиция США, Украины и Польши). РФ снизила информационную активность и дает понять, что не имеет намерений отступать от собственной позиции. С другой стороны, анализ военно-политических событий свидетельствует о появлении признаков возможного изменения позиции западных партнеров Украины, главным из которых стало исключение из приоритетов ООН вопросов разрешения этого конфликта и позиционирование его Генсеком ООН в одном ряду с другими замороженными конфликтами. Кроме того, наблюдаются признаки трансформации оценок общественно значимых резонансных событий, ослабляется координированность внешней политики относительно Украины. В условиях экономического кризиса ЄС начинает по-другому смотреть на экономические санкции против РФ, которые приносят немалые потери экономике Европы. Украине не удалось согласовать с другими участниками переговоров пересмотр минских соглашений в свою пользу. Все это указывает на повышение возможности потери внимания к конфликту на востоке Украины со стороны США и ЕС, а Украина должна учитывать такую возможность при формировании собственной военной политики. ; У 2020 році почалась посилена пандемією коронавірусу світова фінансово-економічна криза, результатом якої можна очікувати не лише гальмування регіонального економічного розвитку, але й зміну ставлення провідних держав до вирішення головної воєнно-політичної проблеми України – воєнного конфлікту на її сході. В 2020 году в інформаційному просторі обговорювались лише два варіанти вирішення: виконання мінських угод (позиція РФ) і поліцейська місія ООН (позиція США, України і Польщі). РФ зменшила інформаційну активність і дає зрозуміти, що не має наміру відступати від власної позиції. З іншого боку, аналіз воєнно-політичних подій свідчить про появу ознак можливої зміни позиції західних партнерів України, головною з яких стало виключення з пріоритетів ООН питань вирішення цього конфлікту і постановка його Генсеком ООН в один ряд з іншими замороженими конфліктами. Крім того, спостерігаються ознаки трансформації оцінок суспільно значимих гучних подій, послаблюється координованість зовнішньої політики стосовно України. В умовах економічної кризи ЄС починає інакше дивиться на економічні санкції проти РФ, які спричиняють чималі втрати економіці Європи. Україні не вдалося погодити з іншими учасниками переговорів перегляд мінських угод на свою користь. Все це вказує на підвищення можливості зменшення уваги до конфлікту на сході України з боку США і ЄС, а Україна має враховувати таку можливість під час формування власної воєнної політики.

A large number of applied evaluation (comparison) tasks, including in the military sphere, are poorly structured tasks in which the evaluation indicators have some interdependence. This is due to the peculiarities of the physical nature of the indicators or the difficulty for humans to form a clear and unambiguous description of them. In such tasks, it is inadmissible to use mathematical constructs to describe the importance of the evaluation indicators and to summarize them, which imply the independence of the evaluation indicators, first of all, additive estimates of importance and arithmetic convolution are widespread.A clear example of the dependencies of indicators is the closely related potentials (military, economic, spiritual, etc.) in the task of assessing military strength, military-political forces. One way to solve this problem is to use fuzzy measures to describe the importance of the valuation metrics and the fuzzy Sugeno integral to convert partial estimates of the evaluated objects to their generalized estimates.Structured and parametric identification tasks need to be solved to solve applied loosely-structured applications. Research solutions to structural identification problems, that is, determining the composition and relationships between evaluation indicators, largely depend on the conceptual structure of the subject area, that is, on the particularities of the particular application task. However, for the parametric identification problem, certain recommendations can be identified that are suitable for a wide range of applications.The purpose of the article is to analyze the method of directly determining the density of a measure with further refinement on the basis of the Shapley-function in terms of the complexity and accuracy of the construction of measures.The results of the study, the assumption of the naturalness of the analogy between the categories "corporation" and "measure" are correct and allow us to use the Shapley-function (formed to investigate corporate games) to construct a procedure for sequential refinement when identifying measures of fuzzy measure. ; Значительное количество прикладных задач оценивания (сравнения), в том числе и в военной сфере, является слабо структурированными задачами, в которых показатели оценки имеют определенные зависимости между собой. Это возникает вследствие особенности физической природы показателей или сложности для человека сформировать их четкое и однозначное описание. В таких задачах для описания важности показателей оценки и их обобщения недопустимо использовать математические конструкции, предусматривающие независимость показателей оценки, прежде всего, широко распространенные аддитивные оценки важности и арифметическую свертку. Наглядным примером зависимостей показателей являются тесно связанные друг с другом потенциалы (военный, экономический, духовный и т.д.) в задаче оценивания военной мощи, военно-политических сил. Одним из способов решения этой проблемы является использование нечетких мер для описания важности показателей оценки и нечеткого интеграла Сугено для преобразования частных оценок оцениваемых объектов в обобщенный показатель.Известно, что для решения прикладных слабо структурированных задач нужно решить задачи структурной и параметрической идентификации. Исследовательские решения для задач структурной идентификации, то есть определение состава и связей между показателями оценки, в значительной степени зависят от концептуальной структуры предметной области, то есть, от особенностей конкретной прикладной задачи. Впрочем, для задачи параметрической идентификации могут быть определены рекомендации, пригодные для широкого круга прикладных задач.Цель статьи ‑ проанализировать метод прямого определения плотностей меры, с последующим уточнением на основе функции Шепли, с точки зрения критериев трудоемкости и точности построения мер.Приведенные результаты исследования, предположение о естественности аналогии между категориями "корпорация" и "множество" является верным и позволяет использовать функцию Шепли (сформированную с целью исследования корпоративных игр) для построения процедуры последовательного уточнения при идентификации мер нечетких множеств. ; Значна кількість прикладних задач оцінювання (порівняння), зокрема і у військовій сфері, є слабко структурованими задачами, у яких показники оцінки мають певні залежності між собою. Це виникає внаслідок особливості фізичної природи показників або складності для людини сформувати їх чіткий і однозначний опис. У таких задачах для опису важливостей показників оцінки і їх узагальнення неприпустимо використовувати математичні конструкції, що передбачають незалежність показників оцінки, насамперед, широко розповсюджені адитивні оцінки важливостей і арифметичну згортку. Наочним прикладом залежностей показників є тісно пов'язані один з одним потенціали (воєнний, економічний, духовний тощо) в задачі оцінювання воєнної могутності, воєнно-політичних сил. Однім зі способів розв'язання цієї проблеми є використання нечітких ‑мір для опису важливостей показників оцінки і нечіткого інтегралу Сугено для перетворення часткових оцінок оцінюваних об'єктів до їх узагальнених оцінок.Відомо, що для розв'язання прикладних слабко структурованих задач потрібно розв'язати задачі структурної і параметричної ідентифікації. Дослідницькі рішення для задач структурної ідентифікації, тобто визначення складу і зв'язків між показниками оцінки, у значному ступені залежать від концептуальної структури предметної області, тобто від особливостей конкретної прикладної задачі. Утім для задачі параметричної ідентифікації можуть бути визначені певні рекомендації, придатні для широкого кола прикладних задач.Мета статті ‑ проаналізувати метод прямого визначення щільностей ‑міри з подальшим уточненням на основі функції Шеплі з погляду критеріїв трудомісткості та точності побудови ‑мір.Наведені результати дослідження, припущення про природність аналогії між категоріями "корпорація" і "множина" є вірним і дає змогу використовувати функцію Шеплі (сформовану з метою дослідження корпоративних ігор) для побудови процедури послідовного уточнення під час ідентифікації ‑мір нечітких множин.

A large number of applied evaluation (comparison) tasks, including in the military sphere, are poorly structured tasks in which the evaluation indicators have some interdependence. This is due to the peculiarities of the physical nature of the indicators or the difficulty for humans to form a clear and unambiguous description of them. In such tasks, it is inadmissible to use mathematical constructs to describe the importance of the evaluation indicators and to summarize them, which imply the independence of the evaluation indicators, first of all, additive estimates of importance and arithmetic convolution are widespread.A clear example of the dependencies of indicators is the closely related potentials (military, economic, spiritual, etc.) in the task of assessing military strength, military-political forces. One way to solve this problem is to use fuzzy measures to describe the importance of the valuation metrics and the fuzzy Sugeno integral to convert partial estimates of the evaluated objects to their generalized estimates.Structured and parametric identification tasks need to be solved to solve applied loosely-structured applications. Research solutions to structural identification problems, that is, determining the composition and relationships between evaluation indicators, largely depend on the conceptual structure of the subject area, that is, on the particularities of the particular application task. However, for the parametric identification problem, certain recommendations can be identified that are suitable for a wide range of applications.The purpose of the article is to analyze the method of directly determining the density of a measure with further refinement on the basis of the Shapley-function in terms of the complexity and accuracy of the construction of measures.The results of the study, the assumption of the naturalness of the analogy between the categories "corporation" and "measure" are correct and allow us to use the Shapley-function (formed to investigate corporate games) to construct a procedure for sequential refinement when identifying measures of fuzzy measure. ; Значительное количество прикладных задач оценивания (сравнения), в том числе и в военной сфере, является слабо структурированными задачами, в которых показатели оценки имеют определенные зависимости между собой. Это возникает вследствие особенности физической природы показателей или сложности для человека сформировать их четкое и однозначное описание. В таких задачах для описания важности показателей оценки и их обобщения недопустимо использовать математические конструкции, предусматривающие независимость показателей оценки, прежде всего, широко распространенные аддитивные оценки важности и арифметическую свертку. Наглядным примером зависимостей показателей являются тесно связанные друг с другом потенциалы (военный, экономический, духовный и т.д.) в задаче оценивания военной мощи, военно-политических сил. Одним из способов решения этой проблемы является использование нечетких мер для описания важности показателей оценки и нечеткого интеграла Сугено для преобразования частных оценок оцениваемых объектов в обобщенный показатель.Известно, что для решения прикладных слабо структурированных задач нужно решить задачи структурной и параметрической идентификации. Исследовательские решения для задач структурной идентификации, то есть определение состава и связей между показателями оценки, в значительной степени зависят от концептуальной структуры предметной области, то есть, от особенностей конкретной прикладной задачи. Впрочем, для задачи параметрической идентификации могут быть определены рекомендации, пригодные для широкого круга прикладных задач.Цель статьи ‑ проанализировать метод прямого определения плотностей меры, с последующим уточнением на основе функции Шепли, с точки зрения критериев трудоемкости и точности построения мер.Приведенные результаты исследования, предположение о естественности аналогии между категориями "корпорация" и "множество" является верным и позволяет использовать функцию Шепли (сформированную с целью исследования корпоративных игр) для построения процедуры последовательного уточнения при идентификации мер нечетких множеств. ; Значна кількість прикладних задач оцінювання (порівняння), зокрема і у військовій сфері, є слабко структурованими задачами, у яких показники оцінки мають певні залежності між собою. Це виникає внаслідок особливості фізичної природи показників або складності для людини сформувати їх чіткий і однозначний опис. У таких задачах для опису важливостей показників оцінки і їх узагальнення неприпустимо використовувати математичні конструкції, що передбачають незалежність показників оцінки, насамперед, широко розповсюджені адитивні оцінки важливостей і арифметичну згортку. Наочним прикладом залежностей показників є тісно пов'язані один з одним потенціали (воєнний, економічний, духовний тощо) в задачі оцінювання воєнної могутності, воєнно-політичних сил. Однім зі способів розв'язання цієї проблеми є використання нечітких ‑мір для опису важливостей показників оцінки і нечіткого інтегралу Сугено для перетворення часткових оцінок оцінюваних об'єктів до їх узагальнених оцінок.Відомо, що для розв'язання прикладних слабко структурованих задач потрібно розв'язати задачі структурної і параметричної ідентифікації. Дослідницькі рішення для задач структурної ідентифікації, тобто визначення складу і зв'язків між показниками оцінки, у значному ступені залежать від концептуальної структури предметної області, тобто від особливостей конкретної прикладної задачі. Утім для задачі параметричної ідентифікації можуть бути визначені певні рекомендації, придатні для широкого кола прикладних задач.Мета статті ‑ проаналізувати метод прямого визначення щільностей ‑міри з подальшим уточненням на основі функції Шеплі з погляду критеріїв трудомісткості та точності побудови ‑мір.Наведені результати дослідження, припущення про природність аналогії між категоріями "корпорація" і "множина" є вірним і дає змогу використовувати функцію Шеплі (сформовану з метою дослідження корпоративних ігор) для побудови процедури послідовного уточнення під час ідентифікації ‑мір нечітких множин.

Since the beginning of Ukraine's declaration of independence in 1991, Poland has been Ukraine's closest and the most important strategic partner.In order to fill the content of the strategic partnership between Poland and Ukraine, the parties have created a certain institutional structure for the partnership. These are permanent mechanisms for implementing and coordinating strategic interests within the partnership (Advisory Committee of the Presidents of Ukraine and Poland, Ukrainian-Polish Joint Commission on Trade and Economic Cooperation, Ukrainian-Polish and Polish-Ukrainian Parliamentary Groups, Permanent Ukrainian-Polish Conference on Issues European integration, Ukrainian-Polish, Polish-Ukrainian forums).But after 2015, there has been a certain crisis in Ukrainian-Polish relations, caused mainly by historical disputes after the Verkhovna Rada of Ukraine recognized the UPA soldiers as participants in the struggle for independence in 2015, and the Polish Seimas in 2016 recognized the Volyn tragedy as a genocide of the Polish people. Some experts have called recent years the worst period in the history of Ukrainian-Polish relations since 1989.Despite these developments, Polish-Ukrainian cooperation has great importance for Ukraine, as the Republic of Poland is one of the first countries convicted the invasion of Russian troops into Ukrainian territory and annexation of Crimea. The leadership of Poland stands for providing Ukraine with international support, material, financial and military-technical assistance from the EU, NATO and the IMF.Therefore, the article identifies priority areas for further defense cooperation between Poland and Ukraine on the basis of the analysis, taking into account contradictions based on the interpretation of historical events. Which, in our opinion, is an urgent and very important issue both for resolving the Donbas conflict and for Ukraine's Euro-Atlantic integration. ; Еще с начала провозглашения независимости Украины в 1991 г. Польша была самым близким и самым важным стратегическим партнером Украины.С целью наполнения содержанием стратегического партнерства Польши и Украины стороны создали определенную институциональную структуру партнерства. Это постоянно действующие механизмы реализации и координации стратегических интересов в рамках партнерства (Консультативный комитет президентов Украины и Республики Польша (РП), Украинский-польская смешанная комиссия по вопросам торговли и экономического сотрудничества, украинская-польская и польско-украинская парламентские группы, Постоянная украинско-польская конференция по вопросам европейской интеграции, Украинский-польский, Польско-украинский форумы).Но после 2015 года в украинско-польских отношениях прослеживается определенный кризис, вызванный преимущественно историческими спорами после того, как Верховная Рада Украины признала воинов УПА участниками борьбы за независимость в 2015 году, а польский сейм в 2016 году признал Волынскую трагедию геноцидом польского народа. Некоторые эксперты называют последние годы худшим периодом в истории украинского-польских отношений после 1989 года.Несмотря на эти события польско-украинское сотрудничество имеет очень большое значение для Украины, ведь РП является одной из первых стран, которая резко осудила вторжение российских войск на украинскую территорию и аннексию Крыма. Руководство РП выступает за предоставление Украине международной поддержки, материальной, финансовой и военно-технической помощи со стороны ЕС, НАТО и МВФ.Поэтому в статье на основе проведенного анализа определены приоритетные направления дальнейшего военного сотрудничества Польши и Украины учитывая противоречия на основе толкования исторических событий. Что, по нашему мнению является актуальным и очень важным вопросом как для решения конфликта на Донбассе, так и евроатлантической интеграции Украины. ; Ще з початку проголошення незалежності України в 1991 р. Польща була найближчим і найважливішим стратегічним партнером України.З метою наповнення змістом стратегічного партнерства Польщі та України сторони створили певну інституційну структуру партнерства. Це постійно діючі механізми реалізації та координації стратегічних інтересів у рамках партнерства (Консультативний комітет президентів України та Республіки Польща, Українсько-польська змішана комісія з питань торгівлі та економічного співробітництва, українсько-польська та польсько-українська парламентські групи, Постійна українсько-польська конференція з питань європейської інтеграції, Українсько-польський, Польсько-український форуми).Але після 2015 року в українсько-польських відносинах простежується певна криза, спричинена, переважно, історичними суперечками після того, як Верховна Рада України визнала воїнів УПА учасниками боротьби за незалежність у 2015 році, а польський сейм у 2016 році визнав Волинську трагедію геноцидом польського народу. Деякі експерти називають останні роки найгіршим періодом в історії українсько-польських відносин після 1989 року.Не дивлячись на ці події польсько-українська співпраця має дуже велике значення для України, адже Республіка Польща є однією із перших країн, яка різко засудила вторгнення російських військ на українську територію і анексію Криму. Керівництво РП виступає за надання Україні міжнародної підтримки, матеріальної, фінансової та військово-технічної допомоги з боку ЄС, НАТО і МВФ.Тому в статті на основі проведеного аналізу визначені пріоритетні напрями подальшого оборонного співробітництва Польщі та України враховуючи суперечності на основі тлумачення історичних подій. Що, на нашу думку, є актуальним і дуже важливим питанням як для вирішення конфлікту на Донбасі, так і для євроатлантичної інтеграції України.

Since the beginning of Ukraine's declaration of independence in 1991, Poland has been Ukraine's closest and the most important strategic partner.In order to fill the content of the strategic partnership between Poland and Ukraine, the parties have created a certain institutional structure for the partnership. These are permanent mechanisms for implementing and coordinating strategic interests within the partnership (Advisory Committee of the Presidents of Ukraine and Poland, Ukrainian-Polish Joint Commission on Trade and Economic Cooperation, Ukrainian-Polish and Polish-Ukrainian Parliamentary Groups, Permanent Ukrainian-Polish Conference on Issues European integration, Ukrainian-Polish, Polish-Ukrainian forums).But after 2015, there has been a certain crisis in Ukrainian-Polish relations, caused mainly by historical disputes after the Verkhovna Rada of Ukraine recognized the UPA soldiers as participants in the struggle for independence in 2015, and the Polish Seimas in 2016 recognized the Volyn tragedy as a genocide of the Polish people. Some experts have called recent years the worst period in the history of Ukrainian-Polish relations since 1989.Despite these developments, Polish-Ukrainian cooperation has great importance for Ukraine, as the Republic of Poland is one of the first countries convicted the invasion of Russian troops into Ukrainian territory and annexation of Crimea. The leadership of Poland stands for providing Ukraine with international support, material, financial and military-technical assistance from the EU, NATO and the IMF.Therefore, the article identifies priority areas for further defense cooperation between Poland and Ukraine on the basis of the analysis, taking into account contradictions based on the interpretation of historical events. Which, in our opinion, is an urgent and very important issue both for resolving the Donbas conflict and for Ukraine's Euro-Atlantic integration. ; Еще с начала провозглашения независимости Украины в 1991 г. Польша была самым близким и самым важным стратегическим партнером Украины.С целью наполнения содержанием стратегического партнерства Польши и Украины стороны создали определенную институциональную структуру партнерства. Это постоянно действующие механизмы реализации и координации стратегических интересов в рамках партнерства (Консультативный комитет президентов Украины и Республики Польша (РП), Украинский-польская смешанная комиссия по вопросам торговли и экономического сотрудничества, украинская-польская и польско-украинская парламентские группы, Постоянная украинско-польская конференция по вопросам европейской интеграции, Украинский-польский, Польско-украинский форумы).Но после 2015 года в украинско-польских отношениях прослеживается определенный кризис, вызванный преимущественно историческими спорами после того, как Верховная Рада Украины признала воинов УПА участниками борьбы за независимость в 2015 году, а польский сейм в 2016 году признал Волынскую трагедию геноцидом польского народа. Некоторые эксперты называют последние годы худшим периодом в истории украинского-польских отношений после 1989 года.Несмотря на эти события польско-украинское сотрудничество имеет очень большое значение для Украины, ведь РП является одной из первых стран, которая резко осудила вторжение российских войск на украинскую территорию и аннексию Крыма. Руководство РП выступает за предоставление Украине международной поддержки, материальной, финансовой и военно-технической помощи со стороны ЕС, НАТО и МВФ.Поэтому в статье на основе проведенного анализа определены приоритетные направления дальнейшего военного сотрудничества Польши и Украины учитывая противоречия на основе толкования исторических событий. Что, по нашему мнению является актуальным и очень важным вопросом как для решения конфликта на Донбассе, так и евроатлантической интеграции Украины. ; Ще з початку проголошення незалежності України в 1991 р. Польща була найближчим і найважливішим стратегічним партнером України.З метою наповнення змістом стратегічного партнерства Польщі та України сторони створили певну інституційну структуру партнерства. Це постійно діючі механізми реалізації та координації стратегічних інтересів у рамках партнерства (Консультативний комітет президентів України та Республіки Польща, Українсько-польська змішана комісія з питань торгівлі та економічного співробітництва, українсько-польська та польсько-українська парламентські групи, Постійна українсько-польська конференція з питань європейської інтеграції, Українсько-польський, Польсько-український форуми).Але після 2015 року в українсько-польських відносинах простежується певна криза, спричинена, переважно, історичними суперечками після того, як Верховна Рада України визнала воїнів УПА учасниками боротьби за незалежність у 2015 році, а польський сейм у 2016 році визнав Волинську трагедію геноцидом польського народу. Деякі експерти називають останні роки найгіршим періодом в історії українсько-польських відносин після 1989 року.Не дивлячись на ці події польсько-українська співпраця має дуже велике значення для України, адже Республіка Польща є однією із перших країн, яка різко засудила вторгнення російських військ на українську територію і анексію Криму. Керівництво РП виступає за надання Україні міжнародної підтримки, матеріальної, фінансової та військово-технічної допомоги з боку ЄС, НАТО і МВФ.Тому в статті на основі проведеного аналізу визначені пріоритетні напрями подальшого оборонного співробітництва Польщі та України враховуючи суперечності на основі тлумачення історичних подій. Що, на нашу думку, є актуальним і дуже важливим питанням як для вирішення конфлікту на Донбасі, так і для євроатлантичної інтеграції України.