Suchergebnisse

The author's research is devoted to the concept of «the best interests of the child» as the main legal category used in cases concerning children. The author analyzes the provisions of international regulations and legislative acts of Ukraine, which enshrine the principle of the best interests of the child. In particular, the provisions of the UN Convention on the Rights of the Child, the Family Code of Ukraine and the Law of Ukraine "On Childhood Protection." The author turned to scientific approaches to defining the concept of the best (the highest) interests of the child and gave an explanation to several leading scientists. Much of the article is devoted to the judicial interpretation of the concept of the best interests of the child, namely the approaches of the European Court of Human Rights. The author analyzes the approaches to defining the concept of best interests in decisions on the cases of M.S. v. Ukraine, Hunt v. Ukraine, Savina v. Ukraine and Mamchur v. Ukraine. The article highlights the categories of cases in which Ukrainian courts most often refer to the principle of the best interests of the child, and in which this principle is decisive. The author highlights the approaches of the Supreme Court to define the best interests of the child in family cases considered during 2018-2020. In the conclusions, the author provides her generalizations on the researched issues and suggests ways to improve the current legislation. In particular, the author proposed to supplement Art. I of the Law of Ukraine "On Childhood Protection" by defining the concept of "the best interests of the child". According to the author, consolidating the definition of this concept at the legislative level will have a positive impact on law enforcement in general and judicial practice in particular. In addition, the author proposes to avoid the use of the concept of "the highest interests of the child" and to use the concept of "the best interests of the child", which is provided by the Convention on the Rights of the Child. ; Дослідження автора присвячено поняттю «найкращі інтереси дитини» як основній правовій категорії, що застосовується у розгляді справ щодо дітей. Автором проаналізовані положення міжнародних нормативно-правових актів і законодавчих актів України, які закріплюють принцип дотримання найкращих інтересів дитини. Зокрема, норми Конвенції ООН «Про права дитини», Сімейного кодексу України та Закону України «Про охорону дитинства». Автор звернувся до наукових підходів до визначення поняття найкращих (найвищих) інтересів дитини та навів тлумачення декількох провідних вчених. Значна частина статті присвячена судовому тлумаченню досліджуваного поняття, а саме практиці Європейського суду з прав людини. Автором проаналізовані підходи до визначення поняття найкращих інтересів у рішеннях по справах «М.С. проти України», «Хант проти України», «Савіни проти України» та «Мамчур проти України». У статті виокремлені категорії справ, у яких українські суди найбільш часто звертаються до принципу дотримання найкращих інтересів дитини й у яких цей принцип є визначальним. Виділені підходи Верховного Суду до визначення поняття найкращих інтересів дитини, проаналізовані рішення Верховного Суду у сімейних спорах, ухвалені протягом 2018-2020 рр. У висновках автор наводить свої узагальнення щодо дослідженої проблематики та пропонує шляхи вдосконалення чинного законодавства. Зокрема, запропоновано доповнити ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» визначенням поняття «найкращі інтереси дитини». На думку автора, закріплення визначення цього поняття на законодавчому рівні матиме позитивний вплив на правозастосування загалом і судову практику зокрема. Крім того, пропонується уникати вживання поняття «найвищі інтереси» та використовувати «найкращі інтереси дитини» (the best interests of the child), яке передбачено Конвенцією ОО про права дитини.

In Ukraine today there are difficult socio-economic transformations that directly influence on the increase ofcases of hit of child in difficult vital circumstances, feasance oflegal cruelty in relation to a child, involve-ment of children incriminal organizations, bringing in to begging and feasance inrelation to the children of crimes of violence, as no time to putneed defence and help of the state.In the state approaches will be realized certain anin-ternational and home legislation in relation to the protec-tionof rights forchildren, the state protects interests of child, perfects a control mechanism after the observance of currentlegislation in the field of the guard of child-hood, develops andperfects institutes sociallegal defence of children and otherslike that, but it not enough, exist enormous amount of blanksin a legislation, that need a decision the nearest time.As Interpol marks Crimes against very young in the last timesbegin to acquire international character. Winy persons canmove from the state in the state, in particu-lar, in countries thatdevelop, having regard to the less strictness of punishment. Modern legal research, in the conditions of globalization and eurointegration, takes into account a comparatively-legalaspect. Becoming and development of legal is the important factor of improve-ment of law enforcement activity of public authorities, including in the field of activity of law enforcement au-thorities, in particularto counteraction to the crimes of violence against children.For more effective investigation of crimes of violence inrelation to children and use of positive international experience we need to generalize some modern tendencie-sand strategies of counteraction to violent criminality in relationto very young, will consider typical problems in prevention ofcriminality, with that clash in the different states, at the same time borrowing of experience of the de-veloped countries, in the first turn the states of Europe, has the problem aspectsrelated to the different legislative adjusting correspondingpublic relation are certain. ; В Україні відбуваються складні соціально-еко-номічні перетворення, які безпосередньо впливають на збільшення випадків потрапляння дитини у складні життєві обставини, вчинення жорстокого поводження щодо дитини, втягування дітей у кримінальні угрупо-вання, залучення до жебрацтва та скоєння відносно дітей насильницьких злочинів, як ніколи діти потребу-ють захисту та допомоги держави.В державі реалізуються підходи, визначені між-народним і вітчизняним законодавством стосовно за-хисту прав дітей, держава захищає інтереси дитини, удосконалює механізми контролю за дотриманням чинного законодавства в сфері охорони дитинства, роз-виває та вдосконалює інституції соціально-правового захисту дітей. Однак цього замало, існує безліч прога-лин у законодавстві, які потребують вирішення най-ближчим часом.Інтерпол наголошує: «Злочини проти малолітніх останнім часом починають набувати міжнародного ха-рактеру. Винні особи можуть переїжджати з держави в державу, зокрема у країни, які розвиваються, зва-жаючи на меншу суворість покарання». Сучасне пра-вове дослідженн умовах глобалізації та євроінтеграції не може не враховувати порівняльно-правового аспек-ту. Становлення і розвиток юридичної компаративіс-тики є важливим фактором удосконалення правозасто-совної діяльності органів державної влади, в тому числі і у сфері діяльності правоохоронних органів, зокрема протидії насильницьким злочинам проти дітей.Для більш ефективного розслідування насильниць-ких злочинів щодо дітей і використання позитивно-го міжнародного досвіду потрібно узагальнити деякі сучасні тенденції і стратегії протидії насильницькій злочинності щодо малолітніх, розглянути типові про-блеми у запобіганні злочинності, з якими стикаються в різних державах. Запозичення досвіду розвинутих країн, насамперед держав Європи, має певні проблемні аспекти, пов'язані з різним законодавчим регулюван-ням відповідних суспільних відносин. ; В Україні відбуваються складні соціально-еко-номічні перетворення, які безпосередньо впливають на збільшення випадків потрапляння дитини у складні життєві обставини, вчинення жорстокого поводження щодо дитини, втягування дітей у кримінальні угрупо-вання, залучення до жебрацтва та скоєння відносно дітей насильницьких злочинів, як ніколи діти потребу-ють захисту та допомоги держави.В державі реалізуються підходи, визначені між-народним і вітчизняним законодавством стосовно за-хисту прав дітей, держава захищає інтереси дитини, удосконалює механізми контролю за дотриманням чинного законодавства в сфері охорони дитинства, роз-виває та вдосконалює інституції соціально-правового захисту дітей. Однак цього замало, існує безліч прога-лин у законодавстві, які потребують вирішення най-ближчим часом.Інтерпол наголошує: «Злочини проти малолітніх останнім часом починають набувати міжнародного ха-рактеру. Винні особи можуть переїжджати з держави в державу, зокрема у країни, які розвиваються, зва-жаючи на меншу суворість покарання». Сучасне пра-вове дослідженн умовах глобалізації та євроінтеграції не може не враховувати порівняльно-правового аспек-ту. Становлення і розвиток юридичної компаративіс-тики є важливим фактором удосконалення правозасто-совної діяльності органів державної влади, в тому числі і у сфері діяльності правоохоронних органів, зокрема протидії насильницьким злочинам проти дітей.Для більш ефективного розслідування насильниць-ких злочинів щодо дітей і використання позитивно-го міжнародного досвіду потрібно узагальнити деякі сучасні тенденції і стратегії протидії насильницькій злочинності щодо малолітніх, розглянути типові про-блеми у запобіганні злочинності, з якими стикаються в різних державах. Запозичення досвіду розвинутих країн, насамперед держав Європи, має певні проблемні аспекти, пов'язані з різним законодавчим регулюван-ням відповідних суспільних відносин.