У статті показана радянська цензурована дійсність 1950–1980-х рр., в якій працював Володимир Грабовецький і творився його науковий доробок. У статті коротко проаналізоване листування вченого з українськими радянськими істориками 1950–1980-х рр., яке зберігається у відділі рукописів Львівської національної наукової бібліотеки імені Василя Стефаника. Листування з радянськими істориками стосувалося різних аспектів діяльності професійної діяльності В. Грабовецького: збору наукових матеріалів, підготовки до захисту кандидатської і докторської дисертацій, участі у виданні колективних монографій, співпраці з академічними науковими установами (Інститут історії АН УРСР, Інститут суспільних наук АН УРСР). Автор відзначає, що збережений Володимиром Грабовецьким епістолярний корпус джерел сьогодні є корисним для сучасних українських дослідників, що вивчають тему впливу цензури на українську радянську історичну науку і думку в системі Академії наук УРСР.
У статті проаналізовано діяльність філії Центрального інформаційного бюро при Директорії УНР у м. Коломия у березні – травні 1919 р. Охарактеризовано становлення Центрального інформа- ційного бюро при Директорії УНР та формування його осередків на території ЗОУНР, зокрема у м. Станиславів. Простежено заснування та зміст діяльності філії відомства у м. Коломия. Висвітлено інформативні свідчення окремих агентурних осередків коломийської філії Центрального інформаційного бюро при Директорії УНР на території краю. Дописувачами газетних заміток порушувалися такі питання: соціально-економічне становище, санітарно-епідемічна і суспільно-політична ситуація та міжнаціональні відносини у населених пунктах краю, ставлення населення до проведення земельної ре- форми та вирішення українського питання на зовнішньополітичній арені, стан шкільництва та куль- турно-мистецьке життя, тощо.
Ключові слова: Центральне інформаційне бюро при Директорії УНР, філія, Українське пресове бюро, Галицьке інформаційне бюро, газета, агенція, анкета.
У статті досліджується громадсько-політична діяльність відомого українського письменника Василя Стефаника на Покутті на початку ХХ ст. Простежено особливості формування світогляду та становлення суспільно-політичних поглядів українського письменника-новеліста у кінці ХІХ ст. Проаналізовано його участь у передвиборчих кампаніях до Державної ради (австрійського парламенту) та Галицького крайового сейму, які відбувалися на теренах краю. Розглянуто основні напрямки практичної діяльності громадсько-політичного діяча в УРП на початку ХХ ст.: участь у роботі з'їздів УРП, народних віч; агітація на підтримку членів УРП під час виборів до австрійського парламенту і Галицького крайового сейму. Показано його внесок в організацію українського січового руху та діяльність товариства "Просвіта" на Покутті, зокрема, на Снятинщині. Простежено участь письменника в ювілейних заходах з нагоди вшанування сторіччя від дня народження Тараса Шевченка.
Ключові слова: Василь Стефаник, Українська радикальна партія, Покуття, віче, Державна Рада, Галицький крайовий сейм, "Січ", "Просвіта".
У статті досліджується діяльність філії товариства "Просвіта" у м. Коломия наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Проаналізовано статути "Просвіти" щодо організації діяльності філій і читалень культурно-просвітницького товариства. Простежено форми роботи і практичні кроки діяльності філії "Просвіти" в м. Коломия у досліджуваний період. Звернуто увагу на труднощі у роботі осередку товариства у зв'язку з діяльністю читалень Товариства імені М. Качковського та "Коломийського товариства "Народних спілок"", які знаходилися у фарватері впливу москвофілів та радикалів. Висвітлено діяльність двох читалень "Просвіти" у м. Коломия – на "кутському передмісті" та ім. Тараса Шевченка. Відзначається, що філія "Просвіти" наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. стала основним засобом впливу на суспільну думку та підняття культурного рівня жителів краю. Її члени виявляли в міському і сільському середовищі людей, здатних до розумової праці, залучали до суспільно-політичної діяльності з перетворенням у подальшому на провідників української нації.
Ключові слова: філія, "Просвіта", читальня, Покуття, культурно-просвітницька робота, бібліотека
8–11 листопада 2018 р. на Закарпатській Гуцульщині (Рахівський район Закарпатської обл.) відбулися урочисті заходи з нагоди відзначення початку українського державотворення на західноукраїнських землях та 100-річчя заснування Гуцульської Народної ради у селищі Ясіня Рахівського району 8 листопада 1918 р.
Ясіня – столиця українського державного утворення Гуцульської Республіки 1918–1919 рр. Про це тепер завжди нагадуватиме відкрита нова площа імені Героїв Гуцульської Республіки. Вона розташована поруч Ясінянського історико-краєзнавчого музею, на якому встановлена символічна дошка.
The purpose of the research is to highlight the geographical location, political and socio economic history of Pitrytsky Sviatouspensky Monastery in the Middle Ages and modern times on the basis of the archival and published materials and scientific works. Interesting little-known archival documents on the research problem can be found in five domestic and foreign archival, library and museum institutions. The methodology of the research is based on the principles of historicism, systematization, scientificity, objectivity, use of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special historical (historical genetic, historical typological, historical systemic) methods. The scientific novelty is due to the introduction into scientific circulation of little-known archival and published sources, which allows revealing the poorly understood pages of the political and socio economic history of Pitrytsky Sviaytouspensky Monastery. The Conclusions. Pitrytsky Sviatouspensky Monastery was a well-to-do monastery of Galicia, which was under the direct authority of the Bishop of Halych, the monastery enjoyed respect and authority among other monasteries of the region. The monastery served as the spiritual court of the Galician diocese for a long time. Throughout its history, the monastery was closely associated with Krylosky Cathedral of Sviatouspensky Monastery. Under appropriate historical circumstances, Pitrytsky Sviaytouspensky Monastery served as a Cathedral Monastery. Prominent church figures held monastic spiritual asceticism in Pitrytsky Cathedral. A great deal of efforts were made in order to liquidate hundreds of monasteries as part of church-monastery reform when the Austrian rule came to power in the 80-90s of the XVIIIth century. In connection with Krylosky Svyatouspenskyi Monastery and Sviatoillinsky Monasteries closure in 1783, Pitrych was annexed to the monastery in Zavalov, which in 1799 was also liquidated. Under these circumstances, Pitrytsky Sviaytouspensky Monastery, one of the outstanding spiritual monuments of Galicia, completed its 700-year history. Key words: monastery, monk, metropolitan, bishop, church, privilege, nobility, monastic possession, inventory, diploma. ; Мета дослідження – на основі архівних і опублікованих матеріалів і наукових праць висвітлено географічне розташування, політичну та соціально-економічну історію Пітрицького Святоуспенського монастиря у період середньовіччя і нового часу. Цікаві маловідомі архівні документи з досліджуваної проблеми зберігаються у п'яти вітчизняних та зарубіжних архівних, бібліотечних і музейних установах. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності, науковості, об'єктивності, використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна зумовлена введенням до наукового обігу маловідомих архівних і опублікованих джерел, що дає змогу розкрити недостатньо з'ясовані сторінки політичної та соціально-економічної історії Пітрицького Святоуспенського монастиря. Висновки. Пітрицька Святоуспенська обитель була забезпеченим, середнім за господарським значенням, монастирем Галичини. Перебуваючи у безпосередньому підпорядкуванні Галицького єпископа, монастир користувався повагою і авторитетом серед інших чернечих обителей краю. Тривалий час виконував роль духовного суду Галицької дієцезії. Упродовж своєї історії був тісно пов'язаний з Крилоським катедральним Святоуспенським монастирем. За відповідних історичних обставин виконував роль катедральної обителі. В Пітрицькій катедрі проходили чернече духовне подвижництво видатні церковні діячі. З приходом у 80 – 90-хрр. XVIIIст. австрійської влади докладено значних зусиль до ліквідації сотень монастирів у рамках церковно-монастирської реформи. У 1783р., у зв'язку із закриттям крилоських Святоуспенського і Святоіллінського монастирів, Пітрич був приєднаний до обителі в Завалові, яка у 1799р. також була ліквідована. За таких обставин, завершив свою 700-літню історію Пітрицький монастир – одна з визначних духовних пам'яток Галичини. Ключові слова: монастир, монах, митрополит, єпископ, церква, привілей, шляхта, монастирське володіння, інвентар, грамота.
У статті розкрито найважливіші віхи суспільно-політичного життя української громади м. Станиславів під владою Австро-Угорської імперії упродовж кінця ХІХ – початку ХХ ст.; простежено розвиток вічевого і страйкового рухів; проаналізовано ключові вимоги, які висувало українство з метою захисту своїх прав від посягань панівних націй монархії; охарактеризовано участь українського насе- лення міста у виборах до австрійського парламенту (рейхсрату) та Галицького крайового сейму досліджуваного періоду.
23 березня 2018 р. відомому українському історику і громадському діячеві Юліану Целевичу, уродженцю с. Павлівка (Павелче) Станиславівського повіту (нині село Тисменицького району Івано-Франківської обл.) виповнилося б 175 років. З метою відзначення ювілею та збереження історичної пам'яті про нашого знаного земляка кафедра історії України спільно з кафедрою історіографії і джерелознавства ДВНЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника" 22 березня провели регіональну наукову конференцію "Юліан Целевич – український історик і громадський діяч (1843–1892 рр.). До 175-річчя від дня народження". У ній взяли участь 23 науковці із західного регіону України – м. Івано-Франківська, м. Тернополя, м. Дрогобича, с. Павлівки та ін. На початку конференції учасників привітали декан Факультету історії, політології і міжнародних відносин ДВНЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника", доктор історичних наук, професор Микола Кугутяк і голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, доктор філософії, кандидат педагогічних наук, заслужений працівник освіти України Михайло Косило.
4 грудня у ДВНЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника" відбулася Всеукраїнська наукова конференція "Другі Грабовецькі історичні читання" з нагоди 90-річчя з дня народження академіка АН Вищої школи України Володимира Грабовецького. Її організаторами виступили кафедра історії України і методики викладання історії Факультету історії, політології і міжнародних відносин, Івано-Франківська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, Івано-Франківський історико-меморіальний музей Олекси Довбуша, Івано-Франківський обласний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді.
