Suchergebnisse

The article the hypothesis that global ideology, integrating a dichotomy of interrelations «the state – the state», «a society - the state» is presented, institutionalizes in modern international system through a specific category «interaction of actors» and creates independent mesolevel – transnational (the multinational corporation, transnational banks, funds). Kratological process of connection of ethnic and national cultures in new cultural identity is analyzed. The phenomenon of symbolical interaction in a context of forming of new loyalty is researched. Key words: international relations, symbolic interactionism, transnatsionalnist, world politics. ; У статті презентується гіпотеза про те, що глобальна ідеологія, інтегруючи дихотомію взаємозв'язків «держава – держава», «суспільство – держава», інституалізується в сучасній міжнародній системі через специфічну категорію «взаємодія акторів» і створює самостійний мезорівень – транснаціональний (ТНК, ТНБ, фонди). Аналізується кратологічний процес сплавлення етнічних та національних культур в нову культурну ідентичність. Досліджується феномен символічної інтеракції у контекстіі формування нової лояльності. Ключові слова: міжнародні відносини, символічний інтеракціонізм, транснаціональність, світова політика. В статье презентуется гипотеза о том, что глобальная идеология, интегрируя дихотомию взаимосвязей «государство – государство», «общество – государство», институализируется в современной международной системе через специфическую категорию «взаимодействие актеров» и создает самостоятельный мезоуровень – транснациональный (ТНК, ТНБ, фонды). Анализируется кратологический процесс соединения этнических и национальных культур в новую культурную идентичность. Исследуется феномен символической интеракции в контексте формирования новой лояльности. Ключевые слова: международные отношения, символический интеракционизм, транснациональность, мировая политика. The article the hypothesis that global ideology, integrating a dichotomy of interrelations «the state – the state», «a society - the state» is presented, institutionalizes in modern international system through a specific category «interaction of actors» and creates independent mesolevel – transnational (the multinational corporation, transnational banks, funds). Kratological process of connection of ethnic and national cultures in new cultural identity is analyzed. The phenomenon of symbolical interaction in a context of forming of new loyalty is researched. Key words: international relations, symbolic interactionism, transnatsionalnist, world politics.

The article looks into the basic principles of the modern world cultural diplomacy; it studies its role and place within the system of the foreign policy relations.It is proved that Ukraine's active cultural policy is not only a desirable state of social and interstate communication, but also an indispensable condition for increasing the our country credibility in the world political arena.The most important thing is to follow the tolerance principle.It is shown that when reflecting on cultural policy in its dynamics, it is necessary to justify the common cultural meanings of social activity. Only in this condition such an interaction, unavoidable in a globalized world, will occur in parallel with the processes of cultural convergence on the basis of mutual respect for the values of another.What is happening in the individual consciousness needs to be transmitted into the sphere of interstate relations, with personal friendly relations becoming the basis of intergovernmental politics.Such an approach should be comprehensive and take into account the relationship at the level of person, group, ethnic group, state, planetary society.It is proved that the collective and personal aspects of cultural policy should form a social and cultural context to be oriented not only to the past, but also to the present, and even more for the future. ; Рассмотрен вопрос об основных принципах культурной дипломатии в современном мире, ее роль и место в системе внешнеполитических отношений. Доказано, что активная культурная политика Украины является не просто желательным состоянием общественной и межгосударственной коммуникации, но и непременным условием роста авторитета нашей страны на мировой политической арене. Самым главным является соблюдение принципа толерантности. Показано, что при осмыслении культурной политики в динамике следует обосновать общие культурные смыслы социальной деятельности. Только так взаимодействие, которое не избежать в глобальном мире, будет происходить параллельно с процессами культурного сближения на основе взаимного уважения к ценностям другого. То, что происходят в индивидуальном сознании, должно с необходимостью транслироваться в сферу межгосударственных отношений, личные дружеские связи должны стать основой межгосударственной политики. Такой подход должен быть комплексным и учитывать взаимоотношения на уровне индивидуумов, групп, этносов, государств, планетарного общества. Доказано, что коллективный и личностный аспекты культурной политики должны формировать социокультурный контекст, ориентированный не только на прошлое, но и на современность и на будущее. ; Розглянуто питання про основні засади культурної дипломатії у сучасному світі, її роль і місце в системі зовнішньополітичних відносин. Доведено, що активна культурна політика України є не просто бажаним станом суспільної та міждержавної комунікації, але й неодмінною умовою зростання авторитету нашої країни на світовій політичній арені. Найголовнішим є дотримання принципу толерантності. Показано, що при осмисленні культурної політики в динаміці варто обґрунтувати спільні культурні смисли соціальної діяльності. Тільки так взаємодія, яку не уникнути в глобалізованому світі, буде відбуватися паралельно з процесами культурного зближення на основі взаємної поваги до цінностей іншого. Те, що відбуваються в індивідуальній свідомості, має з необхідністю транслюватися у сферу міждержавних стосунків, особисті дружні зв'язки мають стати основою міждержавної політики. Такий підхід має бути комплексним і враховувати взаємовідносини на рівні особи, групи, етносу, держави, планетарного суспільства. Доведено, що колективний і особистісний аспекти культурної політики мають формувати соціокультурний контекст, зорієнтований не лише на минуле, але й на сучасність, а ще більше на майбутнє.