Suchergebnisse

Kostyuchenko Ya. M. THE INTERNATIONAL LEGAL PRINCIPLES OF DIGITAL ECONOMY DEVELOPMENT The article is devoted to the coverage of international legal principles of digital economy development. The essence and concept of the digital economy are defined, the meaning in which this concept is used in the legal acts of the European Union and other international legal acts is clarified. It is argued that according to the provisions of international legal acts, the formation and development of the digital economy should lead to the formation of a fundamentally new type of economic relations. It is proved that according to international legal doctrine, the digital economy is not limited to the introduction of information and telecommunications technologies in the economy, but also includes the use of tools based on digital technologies and aimed at streamlining production and consumption, environmental safety, etc. socially oriented type. The author substantiates that at the initial stage of formation of the information society the foundations of the digital economy were laid. It is proved that the precondition for the formation of the digital economy was the informatization of various spheres of public relations, including economic. It is argued that at the present stage the development of the digital economy is due to the emergence of new forms of digitalization, which required legal regulation, in particular, such as the Internet of Things, robotics, digital assets, blockchain and others. It is proved that the global pandemic COVID-19 had a significant impact on the state of development and intensification of the digital economy. The author finds that the international legal framework for the development of the digital economy is based on four main layers: the digitalization of the economy should take into account the democratic principles of society, respect for human rights and interests; security of data circulation and their protection in information and telecommunication systems; use of the digital economy primarily to achieve social goals - improving the safety and efficiency of production, environmental safety, etc .; state support of enterprises and other business entities that use digital technologies in their activities. ; Статтю присвячено висвітленню міжнародно-правових засад розвитку цифрової економіки. Визначено сут­ність та поняття цифрової економіки, з'ясовано значення, в якому це поняття вживається в правових актах Європейського Союзу та інших міжнародно-правових актах. Аргументовано, що згідно з положеннями міжна­родно-правових актів формування та розвиток цифрової економіки мають призвести до оформлення принципово нового виду економічних відносин. Доведено, що згідно з міжнародно-правовою доктриною цифрова економіка не обмежується впровадженням інформаційно-телекомунікаційних технологій у сферу економіки, а включає також застосування інструментів, заснованих на цифрових технологіях та спрямованих на раціоналізацію вироб­ництва та споживання, забезпечення екологічної безпеки тощо, тобто формування економіки соціально орієнто­ваного типу. Автором обґрунтовано, що на початковому етапі формування інформаційного суспільства відбувалось закла­дення основ цифрової економіки. Доведено, що передумовою утворення цифрової економіки стала інформатиза­ція різних сфер суспільних відносин, включаючи економічні. Аргументовано, що на сучасному етапі розвиток цифрової економіки зумовлений появою нових форм цифро- візації, які потребують правового регулювання, зокрема таких як Інтернет речей, робототехніка, цифрові активи, блокчейн та ін. Доведено, що на стан розвитку та активізацію процесів розвитку цифрової економіки значний вплив мала світова пандемія COVID-19. Автором установлено, що міжнародно-правові засади розвитку цифрової економіки ґрунтуються на головних чотирьох пластах: цифровізація економіки має відбуватися з урахуванням демократичних принципів суспіль­ства, поваги до прав та інтересів людини; безпека обігу даних та їх захист в інформаційно-телекомунікаційних системах; використання цифрової економіки передусім для досягнення соціальних цілей - підвищення безпеки та ефективності виробництва, забезпечення екологічної безпеки тощо; державна підтримка підприємств та інших суб'єктів господарювання, що використовують у своїй діяльності цифрові технології.

The article clarifies that in the modern world the most influential driving force of economic development is the various forms of international trade, which covers the sphere of international economic relations and is represented by the aggregate of foreign exchange of goods, services, intellectual property with other countries. For international trade, the existence of the world market, which is the sphere of formation of commodity-money relations between a number of countries, is based on the principles of the international division of labor and a number of other factors of production. A product that is sold within the global market is a kind of informational tool, because it carries information about the magnitude of aggregate supply and demand in the world. With this in view, countries can analyze and evaluate the parameters of manufactured products in comparison with international standards and quality standards. Each country, taking part in the process of international trade, acquires the status of a seller, that is, trade takes place between individual countries, which exchange counter-flows of goods and services, namely: export and import. The peculiarities of functioning of the European Free Trade Association have been characterized and it is found that it unites the customs territories of the Republic of Iceland, the Principality of Liechtenstein, the Kingdom of Norway and the Swiss Confederation. It was clarified that the Free Trade Agreement between Ukraine and the EFTA was signed on June 24, 2011 and ratified by the Law of Ukraine «On ratification of the Free Trade Agreement between Ukraine and the states of the European Free Trade Association». The basics of the creation of the Free Trade Area for Ukraine are determined. The possible risks for Ukraine when creating the Free Trade Area with the EU are outlined. Among the most effective measures that should be foreseen in the context of the implementation of the strategy and which will have a positive effect on improving the qualitative development of foreign trade with the cranes of the European Union, include: to implement the plan for the implementation of the World Trade Organization Agreement on Trade Facilitation of the TFA; create a system for financing export activities, including the establishment of an export credit agency (ESA); to implement the Comprehensive Strategy for the Implementation of Chapter IV of the Association Agreement with the European Union in order to overcome the technical non-tariff barriers to the implementation of domestic export activities. ; У статті з'ясовано, що в умовах сучасного світу найбільш впливовою рушійною силою розвитку економіки є різні форми міжнародної торгівлі, яка охоплює сферу міжнародних економічних відносин і представлена сукупністю зовнішнього обміну товарами, послугами, інтелектуальною власністю з іншими країнами. Для міжнародної торгівлі характерне існування світового ринку, який є сферою формування товарно-грошових відносин між низкою країн, що базується на засадах міжнародного поділу праці та низці інших виробничих чинників. Товар, який реалізується в межах світового ринку, є своєрідним інформаційним інструментом, оскільки несе в собі інформацію про величину сукупного попиту та пропозиції у світі. З огляду на це країни можуть здійснювати аналіз та оцінку параметрів виробленої продукції порівняно з міжнародними нормативами та стандартами якості. Кожна країна, беручи участь у процесі міжнародної торгівлі, набуває статусу продавця, тобто торгівля здійснюється між окремими країнами, які обмінюються зустрічними потоками товарів і послуг, а саме: вивезення (експорту) та ввезення (імпорту). Охарактеризовано особливості функціонування Європейської асоціації вільної торгівлі та виявлено, що вона об'єднує митні території Республіки Ісландія, Князівства Ліхтенштейн, Королівства Норвегії та Швейцарської Конфедерації. З'ясовано, що Угоду про вільну торгівлю між Україною і ЄАВТ було підписано 24 червня 2011 року й ратифіковано Законом України «Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами Європейської асоціації вільної торгівлі». Визначено основні цілі створення Зони вільної торгівлі для України. Виокремлено можливі ризики для України у разі створення Зони вільної торгівлі з ЄС. До найбільш ефективних заходів, які варто передбачити в контексті реалізації стратегії та які здійснять позитивний влив на підвищення якісного розвитку зовнішньої торгівля з кранами Європейського Союзу, можна віднести: реалізувати план імплементації УгодиСвітової організації торгівлі про спрощення торговельної діяльності (TFА); створити систему фінансування експортної діяльності, включаючи створення експортно-кредитного агентства (ЕКА); втілити Всеохоплюючу стратегію імплементації Глави IV Угоди про асоціацію з Європейським Союзом для того, щоб подолати технічні нетарифні бар'єри на шляху здійснення вітчизняної експортної діяльності.