Suchergebnisse

The COVID-19 pandemic has affected all countries of the world, and its consequences are tangible not only today, but will have effect in the long run. The article is devoted to the impact of the coronavirus crisis on the energy market in Latin America. The study identifies the main threats, outlines potential protection mechanisms, and attempts to predict the further development of the situation in the energy sector in times of crisis. Mexico has begun to actively implement a number of protection mechanisms (hedging, redirection of state trust funds, etc.) to counter the effects of the coronavirus crisis. Argentina`s police is similar, as the country has introduced a decree obliging oil companies to support production and investment at the level of 2019 in order to mitigate the impact of the crisis. Venezuela, as a country the most dependent on oil exports, is facing an acute shortage threat. They allowed to sell oil to private companies, which in turn put an end to the state's monopoly on the energy market. The oil price collapse has highlighted serious problems in the Colombian economy, which could last for several years. Continuation or reintroduction of quarantine measures does not give hope for a rapid recovery in demand for oil and petroleum products, which threatens to reduce investment in the region. Therefore, governments are forced to seek financial support from international organizations or other states. It is noted that the pandemic has dealt a severe blow to countries that have lost potential opportunities and failed to reach a better economic level. In addition, difficulties have been encountered in implementation of large-scale projects in the field of oil production. The authors conclude that most countries of the region will have to adapt to new realities and, as a result, make structural changes in national economies. As the COVID-19 pandemic is unlikely to end in the near future and compliance with quarantine measures remains relevant, it will be necessary to look for other ways of economic development that are not related to energy exports. ; Пандемія COVID-19 вплинула на усі країни світу, а її наслідки дають про себе знати не лише сьогодні, а й будуть помітними у довгостроковій перспективі. Стаття присвячена розгляду впливу коронавірусної кризи на ринок енергоносіїв країн Латинської Америки. В дослідженні визначено основні загрози, окреслено потенційні механізми захисту, зроблено спробу спрогнозувати подальший розвиток ситуації в енергетичній галузі в умовах кризи. Мексика, аби протистояти наслідкам кризи, спричиненої коронавірусною хворобою, почала активно впроваджувати низку захисних механізмів (геджування, перенаправлення коштів державних трастових фондів тощо). Подібною є політика Аргентини, яка задля пом'якшення впливу кризи, запровадила указ про зобов'язання нафтовидобувних компаній підтримувати видобуток та інвестиції на рівні 2019 р. Найбільш залежна від експорту нафти держава, Венесуела, опинилася перед загрозою гострого дефіциту. Паливо дозволили продавати приватним компаніям, що, своєю чергою, поставило крапку в державній монополії на енергоринку. Обвал цін на нафту засвідчив серйозні проблеми в економіці Колумбії, які можуть тривати кілька років. Продовження чи повторне запровадження карантинних заходів не дарує надії на швидке відновлення попиту на нафту та нафтопродукти, що є загрозою зниженню інвестицій в регіон. Тому уряди держав змушені шукати фінансової підтримки у міжнародних організацій чи інших держав. Відзначено, що пандемія нанесла серйозний удар по країнах, що втратили потенційні можливості й не змогли вийти на кращий економічний рівень. Крім того, виникли складнощі в успішній реалізації великих проєктів у сфері нафтовидобутку. Автори дійшли висновку, що більшості країн регіону доведеться пристосовуватись до нових реалій і як наслідок проводити структурні зміни у національних економіках. Оскільки закінчення пандемії COVID-19 у найближчий час є малоймовірним, а дотримання карантинних заходів все ж залишатиметься актуальним, то необхідно буде відшуковувати інші шляхи економічного розвитку, що не пов'язані із експортом енергоносіїв.

The COVID-19 pandemic has affected all countries of the world, and its consequences are tangible not only today, but will have effect in the long run. The article is devoted to the impact of the coronavirus crisis on the energy market in Latin America. The study identifies the main threats, outlines potential protection mechanisms, and attempts to predict the further development of the situation in the energy sector in times of crisis. Mexico has begun to actively implement a number of protection mechanisms (hedging, redirection of state trust funds, etc.) to counter the effects of the coronavirus crisis. Argentina`s police is similar, as the country has introduced a decree obliging oil companies to support production and investment at the level of 2019 in order to mitigate the impact of the crisis. Venezuela, as a country the most dependent on oil exports, is facing an acute shortage threat. They allowed to sell oil to private companies, which in turn put an end to the state's monopoly on the energy market. The oil price collapse has highlighted serious problems in the Colombian economy, which could last for several years. Continuation or reintroduction of quarantine measures does not give hope for a rapid recovery in demand for oil and petroleum products, which threatens to reduce investment in the region. Therefore, governments are forced to seek financial support from international organizations or other states. It is noted that the pandemic has dealt a severe blow to countries that have lost potential opportunities and failed to reach a better economic level. In addition, difficulties have been encountered in implementation of large-scale projects in the field of oil production. The authors conclude that most countries of the region will have to adapt to new realities and, as a result, make structural changes in national economies. As the COVID-19 pandemic is unlikely to end in the near future and compliance with quarantine measures remains relevant, it will be necessary to look for other ways of economic development that are not related to energy exports. ; Пандемія COVID-19 вплинула на усі країни світу, а її наслідки дають про себе знати не лише сьогодні, а й будуть помітними у довгостроковій перспективі. Стаття присвячена розгляду впливу коронавірусної кризи на ринок енергоносіїв країн Латинської Америки. В дослідженні визначено основні загрози, окреслено потенційні механізми захисту, зроблено спробу спрогнозувати подальший розвиток ситуації в енергетичній галузі в умовах кризи. Мексика, аби протистояти наслідкам кризи, спричиненої коронавірусною хворобою, почала активно впроваджувати низку захисних механізмів (геджування, перенаправлення коштів державних трастових фондів тощо). Подібною є політика Аргентини, яка задля пом'якшення впливу кризи, запровадила указ про зобов'язання нафтовидобувних компаній підтримувати видобуток та інвестиції на рівні 2019 р. Найбільш залежна від експорту нафти держава, Венесуела, опинилася перед загрозою гострого дефіциту. Паливо дозволили продавати приватним компаніям, що, своєю чергою, поставило крапку в державній монополії на енергоринку. Обвал цін на нафту засвідчив серйозні проблеми в економіці Колумбії, які можуть тривати кілька років. Продовження чи повторне запровадження карантинних заходів не дарує надії на швидке відновлення попиту на нафту та нафтопродукти, що є загрозою зниженню інвестицій в регіон. Тому уряди держав змушені шукати фінансової підтримки у міжнародних організацій чи інших держав. Відзначено, що пандемія нанесла серйозний удар по країнах, що втратили потенційні можливості й не змогли вийти на кращий економічний рівень. Крім того, виникли складнощі в успішній реалізації великих проєктів у сфері нафтовидобутку. Автори дійшли висновку, що більшості країн регіону доведеться пристосовуватись до нових реалій і як наслідок проводити структурні зміни у національних економіках. Оскільки закінчення пандемії COVID-19 у найближчий час є малоймовірним, а дотримання карантинних заходів все ж залишатиметься актуальним, то необхідно буде відшуковувати інші шляхи економічного розвитку, що не пов'язані із експортом енергоносіїв.