Suchergebnisse

One of the major problems of modern Ukrainian society, escalating from year to year, is the increasing number of people who participated in the military conflict in eastern Ukraine (combatants). Some of them remained in the ranks of the Armed Forces of Ukraine, thereby providing themselves and their families with the means of subsistence; the rest are military personnel who were forced to leave military service due to problems with health; as well as a number of combatants who were temporarily drafted into the ranks of the Ukrainian army to defend Ukraine and subsequently returned to civilian life. Regardless of the category, each group needs psychological adaptation and assistance. However, military personnel who have been forced to leave military service also need socio-economic adaptation due to the fact that most of them have only a military education, experience and, in the civil sphere, feel incapacitated. In view of the above, the purpose of the article is to find effective ways of socio-economic adaptation of military personnel who have been involved in long-term combat conflicts and sources for financing the proper measures, both from the state and from the business side. In particular, one of these ways is to facilitate the initiation of own business by the ATO/JFO participants. From the budget side, these measures can be used to receive funds that come in the form of a military levy, which is currently unspecified and can therefore not be monitored for its use. In addition, it is advisable to provide tax holidays, to simplify taxes and to provide benefits to start-ups. Business can support with providing information and consultations, but it can be effective if it is coordinated at both national and regional levels as well as involving public-private partnerships into such support. ; Однією з вагомих проблем сучасного українського суспільства, яка все більше загострюється з року в рік, є зростання кількості осіб, які брали участь у військовому конфлікті на Сході України (учасників бойових дій). Частина з них залишилася служити в лавах Збройних сил України, забезпечивши тим самим себе та свої сім'ї засобами для існування; інша частина – військовослужбовці, які за станом здоров'я були змушені залишити військову службу; а також ряд учасників бойових дій, які були тимчасово призвані до лав української армії для захисту України та повернулися після цього до свого цивільного життя. Незалежно від категорії, кожна з груп потребує психологічної адаптації та допомоги. Проте військовослужбовці, які за станом здоров'я були змушені залишити військову службу, потребують ще й соціально-економічної адаптації внаслідок того, що вони в більшості своїй мають лише військову освіту, досвід, а в цивільній сфері відчувають свою неспроможність. Враховуючи зазначене вище, метою статті є пошук ефективних шляхів соціально-економічної адаптації військовослужбовців, які брали участь у бойових конфліктах у довгостроковій перспективі, та джерел для фінансування відповідних заходів як з боку держави, так і з боку бізнесу. Зокрема, одним із таких шляхів є сприяння започаткуванню власної справи учасникам АТО/ООС. З боку бюджету на ці заходи можуть бути використані кошти, які надходять у вигляді військового збору, який наразі не має спеціального призначення і, відповідно, не можуть бути проконтрольовані напрями його використання. Окрім того, доцільним вбачається надання податкових «канікул», спрощення податків та надання пільг новоствореним підприємствам. З боку бізнесу можна розраховувати на інформаційно-консультаційну підтримку, але вона може бути дієвою за умови скоординованих та узгоджених дій як на національному, так і на регіональному рівнях, залучення до такої підтримки представників бізнесу на умовах державно-приватного партнерства.

One of the major problems of modern Ukrainian society, escalating from year to year, is the increasing number of people who participated in the military conflict in eastern Ukraine (combatants). Some of them remained in the ranks of the Armed Forces of Ukraine, thereby providing themselves and their families with the means of subsistence; the rest are military personnel who were forced to leave military service due to problems with health; as well as a number of combatants who were temporarily drafted into the ranks of the Ukrainian army to defend Ukraine and subsequently returned to civilian life. Regardless of the category, each group needs psychological adaptation and assistance. However, military personnel who have been forced to leave military service also need socio-economic adaptation due to the fact that most of them have only a military education, experience and, in the civil sphere, feel incapacitated. In view of the above, the purpose of the article is to find effective ways of socio-economic adaptation of military personnel who have been involved in long-term combat conflicts and sources for financing the proper measures, both from the state and from the business side. In particular, one of these ways is to facilitate the initiation of own business by the ATO/JFO participants. From the budget side, these measures can be used to receive funds that come in the form of a military levy, which is currently unspecified and can therefore not be monitored for its use. In addition, it is advisable to provide tax holidays, to simplify taxes and to provide benefits to start-ups. Business can support with providing information and consultations, but it can be effective if it is coordinated at both national and regional levels as well as involving public-private partnerships into such support. ; Однією з вагомих проблем сучасного українського суспільства, яка все більше загострюється з року в рік, є зростання кількості осіб, які брали участь у військовому конфлікті на Сході України (учасників бойових дій). Частина з них залишилася служити в лавах Збройних сил України, забезпечивши тим самим себе та свої сім'ї засобами для існування; інша частина – військовослужбовці, які за станом здоров'я були змушені залишити військову службу; а також ряд учасників бойових дій, які були тимчасово призвані до лав української армії для захисту України та повернулися після цього до свого цивільного життя. Незалежно від категорії, кожна з груп потребує психологічної адаптації та допомоги. Проте військовослужбовці, які за станом здоров'я були змушені залишити військову службу, потребують ще й соціально-економічної адаптації внаслідок того, що вони в більшості своїй мають лише військову освіту, досвід, а в цивільній сфері відчувають свою неспроможність. Враховуючи зазначене вище, метою статті є пошук ефективних шляхів соціально-економічної адаптації військовослужбовців, які брали участь у бойових конфліктах у довгостроковій перспективі, та джерел для фінансування відповідних заходів як з боку держави, так і з боку бізнесу. Зокрема, одним із таких шляхів є сприяння започаткуванню власної справи учасникам АТО/ООС. З боку бюджету на ці заходи можуть бути використані кошти, які надходять у вигляді військового збору, який наразі не має спеціального призначення і, відповідно, не можуть бути проконтрольовані напрями його використання. Окрім того, доцільним вбачається надання податкових «канікул», спрощення податків та надання пільг новоствореним підприємствам. З боку бізнесу можна розраховувати на інформаційно-консультаційну підтримку, але вона може бути дієвою за умови скоординованих та узгоджених дій як на національному, так і на регіональному рівнях, залучення до такої підтримки представників бізнесу на умовах державно-приватного партнерства.