Suchergebnisse

The paper is about the history of company stores in the Donbas during the imperial industrialization. It demonstrates that company stores existed in the area from the emergence of company towns until the fall of the Russian Empire. The image about company stores as a means to exploit and enslave workers is based on the evidence from the initial period of the company towns' history. After the mid-1880s, the labor legislation, labor movement, and free labor marked limited the endeavors of the enterprises to use this tool to make extra profit on their employees. Competition from other stores and mines in the same labor market held down the prices in the company stores. From the turn of the nineteenth century, prices at company stores were similar to those in the nearby independent stores, and the higher wages of workers might have compensated for the higher store prices around the isolated mines. ; Статья об истории корпоративных магазинов – розничных торговых заведений, учреждаемых градообразующими предприятиями в рабочих поселках. Показано, что корпоративные магазины были распространенным явлением в заводских и рудничных поселениях Донбасса с момента появления этих поселений и до конца имперской эпохи. Представления о таких магазинах как о способе закабаления рабочих, доминирующие в историографии, в основном основаны на сведениях об их деятельности до середины 1880-х годов, когда трудовые отношения в промышленности не были законодательно урегулированы. Со второй половины 1880-х годов трудовое законодательство, рабочее движение, а главное – свободный рынок труда сдерживали желание предпринимателей нажиться на своих рабочих и спекулировать товарами первой необходимости. ; Стаття про історію корпоративних крамниць – закладів роздрібної торгівлі, що їх відкривали містотвірні підприємства в робітничих поселеннях. Встановлено, що корпоративні крамниці були поширеним явищем у заводських та копальневих поселеннях Донбасу від часу появи цих поселень і до кінця імперської доби. Уявлення про такі крамниці як спосіб закабалити робітництво, домінантні в історіографії, здебільшого ґрунтуються на свідченнях про їхню діяльність до середини 1880-х років, коли трудові відносини у промисловості були законодавчо неврегульовані. З другої половини 1880-х років трудове законодавство, робітничий рух, а головне – вільний ринок праці стримували бажання підприємців нажитися на своїх робітниках і спекулювати товарами першої необхідності.

The paper analyses the scholarly discourse on the success of industrialization in the Late Russian Empire and its key factors. It demonstrates that the industrialization has been attributed to three main driving forces: the Russian government, foreign business, and Russian entrepreneurship. However, the significance and contribution of these actors have been a matter of debate. The paper argues that the weight of these actors showed considerable changes during the last fifty years of the Russian Empire. Consequently, the conclusions of individual researchers were largely influenced by their chronological focus, that is, which stage of the industrialization they analyzed. ; Рассматриваются научные дискуссии о результатах российской имперской индустриализации и её решающих факторах. Отмечено, что исследователи называют три движущие силы российской индустриализации – правительство, иностранный бизнес, а также российское предпринимательство, но при этом спорят о соотношении их ролей. Показано, что соотношение движущих сил индустриализации существенно менялось на протяжение последних пятидесяти лет существования империи, поэтому фокус на определенных этапах индустриализации влиял на выводы исследователей. ; Розглядаються наукові дискусії про результати російської імперської індустріалізації, а також її вирішальні чинники. Показано, що суперечливість тенденцій російської індустріалізації спричинила поділ дослідників на «оптимістів» та «песимістів». Дослідники називають три рушійні сили російської індустріалізації – російський уряд, іноземний бізнес та російське підприємництво, але при цьому сперечаються про співвідношення їхніх ролей. Показано, що співвідношення рушійних сил індустріалізації суттєво змінювалось протягом останніх п'ятдесяти років існування імперії, тому зосередження на етапах індустріалізації впливало на висновки дослідників

The article presents a study of informal labour relations within the industrial enterprises of the Russian Empire based on materials from the Dnieper-Donets region during the period 1870–1917. The analysis is based on narrative writings created by the entrepreneurs and workers as primary sources, supplemented by analytical data collected by the zemstvo and state commissions. The article demonstrates that informal labour relations took various forms such as informal employment, manipulation with the workers' wages, requiring and performing activates which were not listed in the employment contract, and corruption. The combination of mutual benefits and risks for the main stakeholders determined the system of informal labour relations. The omnipresence of these informal practices was due to the ignorance of both the employees and the employers concerning the relevant legislation. Inefficient state control over labour law also contributed to the expansion of informal institutions. During the last quarter of the nineteenth and early twentieth century, formal practices dislodged some informal variations. It happened due to the modernization of the work ethic on both the workers' and the industrialists' side, the strengthening of the regulatory and controlling role of the state, and, most importantly, the organizational changes within the industrial enterprises. The rise of large modern industrial enterprises with a hierarchy of salaried managers demanded a system of new, more formal labour relations between the employers and employees. However, the formalization of labour relations in the industrial enterprises in Russia was not a linear process. Some informal practices proved to be very viable and have survived to-date. ; Стаття вивчає неформальні трудові відносини на промислових підприємствах Російської імперії на матеріалах Донецько-Придніпровського економічного району протягом 1870–1917 рр. Джерельною основою дослідження є документи особового походження, доповнені матеріалами обстежень, що їх здійснили урядові комісії та земства. Встановлено, що неформальні трудові відносини проявлялись у неоформленому працевлаштуванні, маніпуляціях із заробітною платою робітника, у виконанні невідповідної обійманій посаді роботи, у корупції тощо. В основі неформальних трудових відносин була система виграшів, зисків і взаємних ризиків, за якої кожна зі сторін мала своєрідні способи захисту своїх інтересів, що реалізувались в умовах неформальних домовленостей. Неформальні трудові практики набули поширення через низьку правову культуру не тільки працівників, але й роботодавців. Причиною їх появи також стала відсутність відпрацьованих механізмів державного контролю за дотриманням трудового законодавства. Протягом останньої чверті ХІХ – поч. ХХ ст. частина неформальних трудових практик витіснялась формальними практиками. Це було спричинено модернізацією трудової етики учасників трудових відносин, посиленням регулятивної та контролюючої ролі держави, а головне – організаційними змінами промислових підприємств, як-от становлення великого корпоративного промислового виробництва з ієрархією найманих управителів. Але процеси формалізації трудових відносин були нелінійними й відбувались неоднаково успішно. Деякі неформальні практики виявились дуже живучими і збереглись донині.

The paper is about the history of company stores in the Donbas during the imperial industrialization. It demonstrates that company stores existed in the area from the emergence of company towns until the fall of the Russian Empire. The image about company stores as a means to exploit and enslave workers is based on the evidence from the initial period of the company towns' history. After the mid-1880s, the labor legislation, labor movement, and free labor marked limited the endeavors of the enterprises to use this tool to make extra profit on their employees. Competition from other stores and mines in the same labor market held down the prices in the company stores. From the turn of the nineteenth century, prices at company stores were similar to those in the nearby independent stores, and the higher wages of workers might have compensated for the higher store prices around the isolated mines. ; Статья об истории корпоративных магазинов – розничных торговых заведений, учреждаемых градообразующими предприятиями в рабочих поселках. Показано, что корпоративные магазины были распространенным явлением в заводских и рудничных поселениях Донбасса с момента появления этих поселений и до конца имперской эпохи. Представления о таких магазинах как о способе закабаления рабочих, доминирующие в историографии, в основном основаны на сведениях об их деятельности до середины 1880-х годов, когда трудовые отношения в промышленности не были законодательно урегулированы. Со второй половины 1880-х годов трудовое законодательство, рабочее движение, а главное – свободный рынок труда сдерживали желание предпринимателей нажиться на своих рабочих и спекулировать товарами первой необходимости. ; Стаття про історію корпоративних крамниць – закладів роздрібної торгівлі, що їх відкривали містотвірні підприємства в робітничих поселеннях. Встановлено, що корпоративні крамниці були поширеним явищем у заводських та копальневих поселеннях Донбасу від часу появи цих поселень і до кінця імперської доби. Уявлення про такі крамниці як спосіб закабалити робітництво, домінантні в історіографії, здебільшого ґрунтуються на свідченнях про їхню діяльність до середини 1880-х років, коли трудові відносини у промисловості були законодавчо неврегульовані. З другої половини 1880-х років трудове законодавство, робітничий рух, а головне – вільний ринок праці стримували бажання підприємців нажитися на своїх робітниках і спекулювати товарами першої необхідності.