Suchergebnisse

The article discusses the political process in South Africa during the existence of the apartheid system in this country. The aim of the study is to research the main directions of information warfare between supporters and opponents of apartheid as a component of the latent policy in South Africa. The principal tasks are: general description and designation of specific features of the information confrontation main directions, disclosure of individual elements of information struggle under the apartheid conditions. Currently, this topic is only partially covered in the scientific literature: in the format of the general characteristics of informational and psychological wars (V. Krysko, G. Pocheptsov, S. Rastorguev, V. Hozikov), in certain areas of the information struggle in South Africa during the apartheid period (Ch. Day, R. Nixon, M. Rees, E. Rhoodie, J. Sanders) and a description of some operations in the South African information sphere (V. Shubin, C. Braam, B. Gilder, R. Kasrils, M. Kunczik). The main idea of the article is that the informational confrontation was an important component of the political life of South Africa and had a vector of both internal focus – on the population of a given country, and the external one – on the world community, international organizations, governments and the population of other states. It had a serious impact on the course of events in South Africa and on the anti-apartheid movement beyond its borders, including almost the whole range of anthropogenic and man-made technologies, latent and open. The informational activity of the African National Congress (ANC), the leader of the anti-apartheid movement, were a specific continuation of military-sabotage operations and protest actions of the oppressed population in the struggle for the political consciousness of the masses. The topic was developed on the basis of concrete examples, historical facts, scientific studies of foreign experts and evidence of resistance movement participants. In the perspective this work may be an integral part of a further comprehensive study of the entire latent policy spectrum based on South African materials. ; У статті розглядається політичний процес у Південній Африці в період існування в цій країні системи апартеїду. Метою дослідження є вивчення основних напрямків інформаційного протиборства прихильників і противників апартеїду як складової латентної політики в Південній Африці. В якості основних завдань виступають: загальна характеристика та позначення основних напрямків інформаційного протиборства, розкриття змісту проявів інформаційної боротьби в умовах панування і падіння апартеїду. Основна ідея статті полягає в тому, що інформаційне протиборство було важливою складовою політичного життя Південної Африки і мало вектор як внутрішньої спрямованості – на населення даної країни, так і зовнішньої – на світову громадськість, міжнародні організації, уряди і населення інших держав. Воно здійснило серйозний вплив на хід подій у ПАР і на рух проти апартеїду за межами країни, включало практично весь набір технологій антропогенного і техногенного порядку, латентного і відкритого характеру. У перспективі ця робота може стати складовою частиною комплексної розробки всього спектра латентної політики на матеріалах Південної Африки.

The article deals with the features of the culture of modernity and postmodernity in relation to the genesis and maintenance of political theories. The term «modern» is the aggregate designation of the epoch of new and modern times to the period of postmodernism. In the political theories the birth of modernism most notably manifested in the works of Machiavelli. Among the political attributes of modernity the central place are occupied by rationalism and the exclusion of theology from politics, the apology of Mind, the belief in its omnipotence and the ability of man to transform society (and nature) in accordance with his ideas, comprehensive materialism and determinism, humanism, conceptual certainty of doctrines, pragmatism, empiricism, the development of projects for changing society and the system of state power, eurocentrism and so on. The political theory of modernism aspired to scientific knowledge of political reality, the elaboration of concepts that shape a perfect society on the basis of bourgeois ideology – often in the form of democracy, the creation of various doctrines of struggle for the building of a just society, a purposeful change in the principles of political life. Postmodern is the concept of a diverse perception of the world in the era of post-industrialism, based on distrust of the rationalistic traditional concepts of modernism and questioning the adequacy of the reflection of reality in the mind of a person. The paper marked the main theoretical and conceptual approaches to the study of the political doctrines of the early XXI century. The key attributes of postmodern political science are the departure from the former dominance of rationalism, the rejection of the exaltation of the Mind, the recognition of the transcendent, unprecedented pluralism, the rejection of ideals and values that occurred in the previous era. The modernist apology for uncertainty includes nonlinearity and multivariance of development, the naturalness of randomness and abnormality, unpredictable anomalies and alternatives. Particular attention is paid to the appearance in the political science of our days of so-called «hybrid» concept models. ; В статье рассматриваются особенности культуры епохи модерна и постмодерна применительно к генезису и содержанию политических теорий. Определены основные теоретические и концептуальные подходы к исследованию политических доктрин начала XXI века. Особое внимание уделено появлению в современной политологии так называемых «гибридных» концепций. ; У статті розглядаються особливості культури епохи модерну та постмодерну стосовно генезису і змісту політичних теорій. Визначено основні теоретичні та концептуальні підходи до дослідження політичних доктрин початку XXI століття. Особливу увагу приділено появі в сучасній політології так званих «гібридних» концепцій.

The article discusses the political process in South Africa during the existence of the apartheid system in this country. The aim of the study is to research the main directions of information warfare between supporters and opponents of apartheid as a component of the latent policy in South Africa. The principal tasks are: general description and designation of specific features of the information confrontation main directions, disclosure of individual elements of information struggle under the apartheid conditions. Currently, this topic is only partially covered in the scientific literature: in the format of the general characteristics of informational and psychological wars (V. Krysko, G. Pocheptsov, S. Rastorguev, V. Hozikov), in certain areas of the information struggle in South Africa during the apartheid period (Ch. Day, R. Nixon, M. Rees, E. Rhoodie, J. Sanders) and a description of some operations in the South African information sphere (V. Shubin, C. Braam, B. Gilder, R. Kasrils, M. Kunczik). The main idea of the article is that the informational confrontation was an important component of the political life of South Africa and had a vector of both internal focus – on the population of a given country, and the external one – on the world community, international organizations, governments and the population of other states. It had a serious impact on the course of events in South Africa and on the anti-apartheid movement beyond its borders, including almost the whole range of anthropogenic and man-made technologies, latent and open. The informational activity of the African National Congress (ANC), the leader of the anti-apartheid movement, were a specific continuation of military-sabotage operations and protest actions of the oppressed population in the struggle for the political consciousness of the masses. The topic was developed on the basis of concrete examples, historical facts, scientific studies of foreign experts and evidence of resistance movement participants. In the perspective this work may be an integral part of a further comprehensive study of the entire latent policy spectrum based on South African materials. ; У статті розглядається політичний процес у Південній Африці в період існування в цій країні системи апартеїду. Метою дослідження є вивчення основних напрямків інформаційного протиборства прихильників і противників апартеїду як складової латентної політики в Південній Африці. В якості основних завдань виступають: загальна характеристика та позначення основних напрямків інформаційного протиборства, розкриття змісту проявів інформаційної боротьби в умовах панування і падіння апартеїду. Основна ідея статті полягає в тому, що інформаційне протиборство було важливою складовою політичного життя Південної Африки і мало вектор як внутрішньої спрямованості – на населення даної країни, так і зовнішньої – на світову громадськість, міжнародні організації, уряди і населення інших держав. Воно здійснило серйозний вплив на хід подій у ПАР і на рух проти апартеїду за межами країни, включало практично весь набір технологій антропогенного і техногенного порядку, латентного і відкритого характеру. У перспективі ця робота може стати складовою частиною комплексної розробки всього спектра латентної політики на матеріалах Південної Африки.

The article deals with the features of the culture of modernity and postmodernity in relation to the genesis and maintenance of political theories. The term «modern» is the aggregate designation of the epoch of new and modern times to the period of postmodernism. In the political theories the birth of modernism most notably manifested in the works of Machiavelli. Among the political attributes of modernity the central place are occupied by rationalism and the exclusion of theology from politics, the apology of Mind, the belief in its omnipotence and the ability of man to transform society (and nature) in accordance with his ideas, comprehensive materialism and determinism, humanism, conceptual certainty of doctrines, pragmatism, empiricism, the development of projects for changing society and the system of state power, eurocentrism and so on. The political theory of modernism aspired to scientific knowledge of political reality, the elaboration of concepts that shape a perfect society on the basis of bourgeois ideology – often in the form of democracy, the creation of various doctrines of struggle for the building of a just society, a purposeful change in the principles of political life. Postmodern is the concept of a diverse perception of the world in the era of post-industrialism, based on distrust of the rationalistic traditional concepts of modernism and questioning the adequacy of the reflection of reality in the mind of a person. The paper marked the main theoretical and conceptual approaches to the study of the political doctrines of the early XXI century. The key attributes of postmodern political science are the departure from the former dominance of rationalism, the rejection of the exaltation of the Mind, the recognition of the transcendent, unprecedented pluralism, the rejection of ideals and values that occurred in the previous era. The modernist apology for uncertainty includes nonlinearity and multivariance of development, the naturalness of randomness and abnormality, unpredictable anomalies and alternatives. Particular attention is paid to the appearance in the political science of our days of so-called «hybrid» concept models. ; В статье рассматриваются особенности культуры епохи модерна и постмодерна применительно к генезису и содержанию политических теорий. Определены основные теоретические и концептуальные подходы к исследованию политических доктрин начала XXI века. Особое внимание уделено появлению в современной политологии так называемых «гибридных» концепций. ; У статті розглядаються особливості культури епохи модерну та постмодерну стосовно генезису і змісту політичних теорій. Визначено основні теоретичні та концептуальні підходи до дослідження політичних доктрин початку XXI століття. Особливу увагу приділено появі в сучасній політології так званих «гібридних» концепцій.